
Справа № 711/8582/16-к
Провадження № 1-кп/711/34/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2018 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Угорчука В.В.
при секретарі Бак М.А.,
за участі прокурорів Мартинюка М.П. і Тараненка В.О., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, захисників Давигора С.А. і Глущенко О.С.,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Медведівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Черкаси, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, не заміжньої, не судимої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_3;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, не судимої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_4,
в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України, суд
встановив:
Підсудні (обвинувачені) ОСОБА_3 і ОСОБА_4 займались гральним бізнесом за наступних обставин.
У приміщенні Інтернет-центру «ІНФОРМАЦІЯ_16», розташованому в АДРЕСА_5, здійснювались азартні ігри і підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою між собою, незаконно, з корисливих мотивів, з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, всупереч вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. брали участь як адміністратори вказаного закладу у проведенні та наданні можливості доступу до азартних ігор, забезпечуючи функціонування вказаного грального закладу, зокрема, консультуючи гравців з приводу гри, допомагаючи їм здійснити ставку і отримати виграш через термінал самообслуговування ПТКС-01 № 15.06.000014, а також безкоштовно робили для гравців каву та чай.
Так, біля 13 год. 52 хв. 14 березня 2016 року гравець зайшов до приміщення вказаного грального закладу під вивіскою «Internet», підійшов до ОСОБА_3, спитав у неї дозволу грати та попросив надати допомогу і пояснити як грати, чи так само як на ігрових автоматах. ОСОБА_3 підтвердила, підвела гравця до платіжного терміналу та допомогла йому зробити ставку у розмірі 100 грн., а потім запропонувала йому пройти до комп'ютера, на якому ввела номер телефону і код гравця і пояснила, що можна грати в 73 гри. Гравець попросив увімкнути таку гру, де можна заробити, але ОСОБА_3 відповіла, що це залежить не від гри, а від вдачі. При цьому пояснила правила та нюанси гри, розміри ставок і можливі виграші. Через деякий час гравець попросив змінити гру і до нього підійшла ОСОБА_4 та пояснила як змінити гру та правила іншої гри. Через деякий час гравець спитав як йому завершити гру і отримати гроші. ОСОБА_4 пояснила йому, що на його рахунку 64 грн. і він може залишити кошти на рахунку і продовжити гру на них наступного разу, або додатково внести до терміналу гроші і зняти 100 грн., тому що зняти меншу суму неможливо. Гравець погодився залишити гроші на рахунку та прийти пограти пізніше, після чого о 14 год. 12 хв. покинув приміщення грального закладу.
Цього ж дня біля 15 год. 21 хв. гравець повернувся до приміщення вказаного грального закладу, розташованого в АДРЕСА_5, і сів за один із комп'ютерів та ввів номер свого телефону й код. Після цього гравець підійшов до терміналу, ввів номер телефону і код та вніс дві купюри по 50 грн., які йому були вручені для проведення контрольованої закупки (гри). При цьому про порядок дій він запитував у підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Після поповнення рахунку гравець повернувся до комп'ютера і почав грати в одну із азартних ігор. Через деякий час гравець покликав одну із працівниць закладу і повідомив, що закінчив гру, та спитав, як зняти кошти. ОСОБА_3 порекомендувала йому підійти до терміналу, після чого вона ввела номер телефону гравця на екрані терміналу і повідомила, що він може зняти 100 грн. або внести 30 грн. та отримати 200 грн. Гравець вніс 30 грн. і за допомогою ОСОБА_3 отримав з терміналу дві купюри по 100 грн. з наступними серіями і номерами: МК 8990363 та АЗ 7939755. Після чого о 15 год. 43 хв. 14.03.2016 р. гравець вийшов із приміщення грального закладу.
Своїми умисними діями підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України (зайняття гральним бізнесом).
Органом досудового розслідування підсудному ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 умисно, незаконно, достовірно знаючи про дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р., з корисливих мотивів, з метою отримання неконтрольованого державою прибутку від незаконного зайняття гральним бізнесом, організував діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у нежитловому приміщенні Інтернет-центр «ІНФОРМАЦІЯ_16», розташованому за адресою: АДРЕСА_5, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зайняття гральним бізнесом, отримав, за невстановлених слідством обставин, реєстраційні документи ФОП ОСОБА_7, які використав для:
- укладення договору оренди нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_5 з ОСОБА_8;
- придбання комп'ютерної техніки: комп'ютерні монітори «IBM» - 10 шт., комп'ютерні мишки «HP» - 10 шт., комп'ютерні клавіатури «DELL» - 10 шт., комп'ютерні системні блоки «Fujitsu» SN: YKSB № 104726, 025802, 047450, 021507, 108347, 042889, 100836, 010114, 023069, 104539 в кількості 10 шт., мережевий комутатор «TP-Link» S/N 214СЗ73004625, камера відеоспостереження «HIKVISION» S/N 527800308 - 1 шт.;
- укладання договору суборенди приміщення між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Сітіпей» в особі ОСОБА_9 для розміщення програмно - технічного комплексу самообслуговування ПТКС - 01 № 15.06.000014.
Після чого ОСОБА_2 розмістив вказану техніку в зазначеному орендованому приміщенні та підключив її до мережі Інтернет для подальшого використання у незаконній господарській діяльності, пов'язаній з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор під прикриттям Інтернет-центру «ІНФОРМАЦІЯ_16», а саме доступу до Інтернет сайту «star777.net» з можливістю поповнення особистого грошового рахунку на вказаному сайті, здійсненні ставок в азартних іграх та знятті грошових коштів через програмно - технічний комплекс самообслуговування ПТКС - 01, № 15.06.000014.
При цьому для здійснення контролю за функціонуванням грального закладу, який здійснював свою незаконну діяльність під прикриттям Інтернет- центру «ІНФОРМАЦІЯ_16», ОСОБА_2 у м. Одеса в жовтні 2015 року зустрівся із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, проживаючим за адресою: АДРЕСА_6, та домовився із ним за грошову винагороду про те, щоб ОСОБА_7 надав доручення ОСОБА_2 вчиняти дії від імені фізичної особи підприємця ФОП ОСОБА_7, у тому числі представляти інтереси в суді, правоохоронних органах та органах влади, та у подальшому 28.10.2015 і 08.12.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу посвідчено вказані довіреності за реєстровими номерам №1248 та №1418.
Для здійснення своїх злочинних намірів ОСОБА_2 вступив в злочинну змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, усвідомлюючи протиправність організованої ОСОБА_2 господарської діяльності, дали свою згоду на участь у проведенні та наданні можливості доступу до азартних ігор в приміщенні Інтернет-центру «ІНФОРМАЦІЯ_16» в якості адміністраторів закладу. Обов'язки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 полягали в забезпеченні функціонування вищезазначеного грального закладу, зокрема, вони консультували гравців з приводу гри та допомагали здійснити ставку і отримати виграш через термінал самообслуговування ПТК- 01 № 15.06.000014, а також безкоштовно робили каву та чай для гравців.
Так, 14.03.2016, в період часу о 13 години 52 хвилини до 15 години 43 хвилини, у приміщенні грального закладу, замаскованого під діяльність Інтернет центру «ІНФОРМАЦІЯ_16», розташованого за адресою: АДРЕСА_5, працівниками поліції задокументовано незаконну діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор, а саме: цього дня о 13 годині 52 хвилини гравець зайшов до приміщення грального закладу з вивіскою ІНФОРМАЦІЯ_17, що розташований у АДРЕСА_5, підійшов до ОСОБА_3, запитав в неї дозволу пограти та попросив допомогти йому. При цьому він запитав чи грати так само, як раніше на ігрових автоматах. ОСОБА_3 підтвердила, після чого підвела гравця до платіжного терміналу та допомогла йому зробити ставку в розмірі 100 грн. Після цього ОСОБА_3 запропонувала гравцеві пройти за комп'ютер. На комп'ютері ОСОБА_3 ввела номер телефону і код гравця, та пояснила йому, що можна грати у 73 різних гри. Гравець попросив ввімкнути йому таку гру, щоб можна було заробити, але ОСОБА_3 відповіла, що від гри це не залежить, лише від вдачі. Також вона пояснила правила та нюанси гри, розміри ставок та можливі виграші при цьому. Через деякий час гравець попросив змінити гру. До нього підійшла ОСОБА_4 та пояснила, як змінити гру та правила іншої гри. Через деякий час гравець запитав, як йому завершити гру і отримати гроші. До нього підійшла ОСОБА_4 та пояснила, що на рахунку 64 грн. і він може залишити гроші на рахунку та продовжити на них гру наступного разу або додатково внести до терміналу гроші і зняти 100 грн., бо меншу суму зняти не можна. Гравець погодився залишити гроші на рахунку та прийти пограти пізніше і о 14 годині 12 хвилин вийшов з приміщення.
Цього ж дня, о 15 годині 21 хвилині, гравець знову зайшов до приміщення грального закладу з вивіскою ІНФОРМАЦІЯ_17, що розташований у АДРЕСА_5. Він сів за один з комп'ютерів та ввів номер свого телефону і код. Після цього підійшов до терміналу, ввів номер телефону, код і вніс дві купюри по 50 грн., які йому були вручені для проведення контрольованої закупки (гри). При цьому порядок дій він запитував у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Після поповнення рахунку гравець повернувся до комп'ютера та почав грати в одну з азартних ігор. Через деякий час гри гравець покликав одну з працівниць закладу, та повідомив, що закінчив гру та запитав, як зняти кошти. ОСОБА_3 сказала йому підходити до терміналу. Після цього ОСОБА_3 ввела номер телефону гравця на екрані терміналу і повідомила, що він може зняти 100 грн. або внести ще 30 грн. та отримати 200 грн. Гравець вніс ще 30 грн. та з допомогою ОСОБА_3 отримав з терміналу дві купюри по 100 грн. з наступними серіями та номерами: МК 8990363 та АЗ 7939755. О 15 год. 43 хв. 14.03.2016, гравець вийшов з приміщення грального закладу.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані якзлочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, а саме - зайняття гральним бізнесом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Підсудні винуватими себе не визнали і пояснили таке.
ОСОБА_2 : він неофіційно підробляв таксистом і у вільний час відвідував Інтернет-заклад, у якому не проводились азартні ігри. Там він познайомився із ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які, як і він, були звичайними відвідувачами закладу. Хтось із них телефонував йому в день проведення обшуку і він давав їм усні консультації.
ОСОБА_4 і ОСОБА_3 : вони проводили вільний час в Інтернет-закладі, у якому був обслуговуючий персонал, безкоштовні чай і кава. За користування комп'ютерами вони вносили плату по 10 грн. за годину незнайомим дівчатам із персоналу, іноді на прохання інших відвідувачів робили їм чай або каву, оскільки були постійними клієнтами цього закладу, в якому не проводились азартні ігри. Під час проведення обшуку вони були спантеличені і із-за відсутності досвіду підписували певні процесуальні документи, хоча не мали ніякого відношення до вилучених під час обшуку предметів. Під час обшуку та після його проведення по телефону консультувались із ОСОБА_2 як колишнім співробітником МВС про вибір своєї поведінки.
Винуватість підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні вказаного у вироку злочину доведена наступними доказами.
На підставі ухвали слідчого судді від 09.03.2016 р. (т.1 а.с.132) 14 березня 2016 р. проведено обшук приміщення нежитлового приміщення із вивіскою «Internet» за адресою: АДРЕСА_5. Копію ухвали слідчого судді вручено ОСОБА_4, яка не заперечувала проти проведення обшуку. Під час обшуку виявлено і вилучено 10 комплексів комп'ютерної техніки, до складу якої входили монітор, системний блок, клавіатура та «мишка». На всіх комплексах встановлена однакова операційна система та однакове програмне забезпечення, всі вони підключені до однієї локальної мережі Інтернет. Оглядом одного з комп'ютерів встановлено, що станом на час проведення обшуку при відкритті браузера була вкладка з Інтернет-адресою «star777.net», при переході за якою відкривається сайт «star777». Вказані технічні прилади, мережевий комутатор, камеру відеоспостереження, а також програмно-технічний комплекс самообслуговування ПТКС - 01 № 15.06.000014 за результатами обшуку вилучено. Оглядом останнього комплексу встановлено, що при натисканні будь-якого місця у вікні терміналу з'являється вікно з пропозицією ввести номер телефону та коду «смс» (т.1 а.с.68-74).
Згідно з протоколом огляду за участю спеціаліста вилучених під час обшуку системних блоків персональних комп'ютерів (СБПК) встановлено, що на них в Інтернет-браузері «Mozilla Firefox" присутня закладка «star777», при відкритті якої завантажувалась Інтренет-сторінка із переліком ігор (т.1 а.с.76-80).
На підставі постанови прокурора (т.1 а.с.81) проведена негласна слідча (розшукова) дія у вигляді контролю за вчинення злочину у формі контрольованої закупки (гри) у приміщенні за адресою: бульвар Шевченка, 320 м. Черкаси за грошові кошти.
Для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії певній особі вручено грошові кошти з ідентифікацією купюр (т.1 а.с.83-84).
За результатами контролю за вчинення злочину складено протокол, який є допустимим доказом (т.1 а.с.85-86).
Згідно зі змістом вказаного протоколу співробітник поліції ОСОБА_10 отримав спеціально вручені йому грошові кошти в сумі 200 грн. купюрами по 50 грн. і направився біля 13 год. 52 хв. 14.03.2016 р. до закладу під вивіскою «Internet» за адресою: АДРЕСА_5, де поцікавився у ОСОБА_3 чи грати йому так само, як раніше на ігрових автоматах. ОСОБА_3 підтвердила і кивнула, після чого підвела ОСОБА_10 до платіжного терміналу і спитала номер його телефону. На запитання ОСОБА_10 ОСОБА_3 пояснила, що мінімальна сума поповнення складає 10 грн. Після цього він продиктував їй номер свого телефону і вніс до терміналу 2 купюри по 50 грн., а ОСОБА_3 ввела цей номер на екрані платіжного терміналу та повідомила, що ОСОБА_10 надійде код у виді смс-повідомлення. Між ними відбулась розмова, під час якої ОСОБА_10 поскаржився, що раніше було простіше грати, а ОСОБА_3 відповіла, що зараз «ходять та штрафують». ОСОБА_10 на телефон надійшло смс-повідомлення з певним кодом, після введення якого на екрані терміналу ОСОБА_3 запропонувала йому пройти за комп'ютер, у якому ввела номер телефону ОСОБА_10 і код та пояснила йому про можливість грати в 73 різних ігри. На прохання ОСОБА_10 увімкнути гру, на якій можна заробити, ОСОБА_3 повідомила, що виграш залежить не від гри, а від вдачі, і пояснила йому правила гри, розміри ставок та можливі виграші. ОСОБА_10 почав грати в одну із ігор, потім попросив змінити гру і до нього підійшла ОСОБА_4 і пояснила як змінити гру і правила нової гри. Через деякий час ОСОБА_10 завершив гру і спитав, як йому одержати гроші, на що ОСОБА_4 пояснила, що на його рахунку залишилось 64 грн. і він може або залишити кошти на рахунку, а потім продовжити гру на ці гроші, або додатково внести через термінал гроші і зняти 100 грн., тому що меншу суму зняти неможливо. ОСОБА_10 погодився залишити кошти на рахунку і іншим разом продовжити гру, після чого о 14 год. 12 хв. вийшов із приміщення.
Біля 15 год. 21 хв. цього ж дня ОСОБА_10 знову зайшов до вказаного закладу, ввів в одному з комп'ютерів номер свого телефону і раніше отриманий код. Після цього в терміналі ввів номер телефону, код і дві купюри по 50 грн., дізнаючись про порядок дій у працівниць закладу. Після поповнення рахунку ОСОБА_10 пограв в одну із азартних ігор, потім покликав одну із працівниць закладу та повідомив про звершення ним гри і спитав про можливість отримання коштів. На це ОСОБА_3 порекомендувала йому підійти до терміналу, а на запитання ОСОБА_10 про те, чи можна поповнити рахунок мобільного телефону, відповіла заперечливо. На його чергове запитання про те, чи можна грати в ці ігри в іншому приміщенні, ОСОБА_3 пояснила, що напевно можна, але рахунок поповнювати потрібно тільки в терміналі цього закладу, назвала адресу Інтернет сайту «стар777». Одна з жінок підказала ОСОБА_10, що для цього необхідні спеціальні налаштування. Далі ОСОБА_3 ввела на екрані терміналу номер телефону ОСОБА_10 і повідомила, що він може зняти 100 грн. або внести ще 30 грн. та отримати 200 грн. Для внесення 30 грн. ОСОБА_3 розміняла ОСОБА_10 купюру номіналом 50 грн., після чого він вніс в термінал 30 грн. і за допомогою ОСОБА_3 отримав з терміналу дві купюри по 100 грн., та о 15 год. 43 хв. покинув гральний заклад.
Згідно з протоколом огляду у вилученому під час обшуку програмно-технічному комплексі самообслуговування (терміналу) ПТКС - 01 № 15.06.000014 виявлено кошти в сумі 10230 грн., в тому числі три купюри по 50 грн., номери і серії яких співпадають з купюрами, що вручались ОСОБА_10 для проведення негласної слідчої дії (т.1 а.с.140-145).
Свідок ОСОБА_14 показав суду, що в день проведення обшуку зайшов до грального закладу. Знаючи правила користування, він ввів у терміналі номер телефону, отримав код, вніс кошти, а потім на комп'ютері також ввів отриманий код і номер телефону, після чого здійснював азартну гру. В закладі бачив дівчат, що пригощали гравців кавою та чаєм, яких не може ідентифікувати з підсудними, тому що їх не запам'ятав.
Свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що неодноразово, а також в день проведення обшуку, грав у азартні ігри у гральному закладі і бачив там підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які безкоштовно пригощали гравців чаєм або кавою. Для участі у грі потрібно було ввести номер телефону через термінал, отримати код через смс-повідомлення, внести кошти в термінал і ввести отриманий код. Після цього на одному з комп'ютерів після введення коду можна було вибрати азартну гру. Також через термінал потрібно було одержувати грошові суми як виграш або решту.
Вирішуючи питання про наявність в діях підсудних складу злочину, суд виходить з наступного.
Зважаючи на зміст Закону України № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р., диспозиція норми, передбаченої частиною першою статті 2032 КК, містить три види діяльності як елемента об'єктивної сторони - зайняття гральним бізнесом:
1)діяльність, пов'язана з організацією грального бізнесу;
2)діяльність, пов'язана з проведенням грального бізнесу;
3)діяльність, пов'язана з наданням можливості доступу до азартних ігор.
При цьому чинне законодавство містить нормативне визначення лише організації і проведення азартних ігор і не регламентує поняття діяльності з надання можливості доступу до азартних ігор, під яким слід розуміти будь-які дії, спрямовані на надання фізичної можливості взяти участь у азартних іграх, обміну грошових одиниць на гральні жетони, забезпечення виплати виграшів учасникам таких ігор тощо.
Судова практика свідчить про те, що у тих випадках, коли особа, не будучи організатором забороненого грального бізнесу, усвідомлено бере участь у забезпеченні його (хоча б і частковому) діяльності, здійснюючи функції адміністратора, оператора, менеджера, круп'є, касира тощо, то діяння такої особи містять склад злочину, передбаченого частиною першою статті 203-2 КК, оскільки з огляду на системний аналіз зазначеної норми КК та положень вказаного Закону зайняття гральним бізнесом, крім організації та проведення азартних ігор, передбачає таку дію, як надання можливості доступу до таких ігор. Отже, діяльність операторів та адміністраторів грального закладу щодо забезпечення обмеженого доступу громадян до його приміщення, розміну гравцям грошей, надання допомоги у прийнятті ставок, а також видачі грошових виграшів переможцям азартних ігор слід розцінювати як пов'язану із наданням можливості доступу до азартних ігор, а їх виконавців - визнавати суб'єктами злочину, передбаченого частиною першою 203-2 КК (постанова Верховного Суду України № 5-205кс 16 від 13.10.2016 р., аналіз ВССУ судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо зайняття гральним бізнесом за 2013-2014 роки).
Аналіз наведених доказів (протоколу про проведення негласної слідчої дії у вигляді контрольованої закупки, протоколу обшуку, показань свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, протоколів огляду СБПК і терміналу) дозволяє суду дійти до висновку про те, що в приміщенні Інтернет-центру «ІНФОРМАЦІЯ_16», розташованому в АДРЕСА_5, здійснювались азартні ігри і підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб брали участь у зайнятті гральним бізнесом як адміністратори вказаного закладу, тобто у проведенні та наданні можливості доступу до азартних ігор, забезпечували функціонування вказаного грального закладу, зокрема, консультували гравців з приводу гри, розмінювали їм гроші, допомагали здійснити ставку і отримати виграш через термінал самообслуговування ПТКС-01 № 15.06.000014, а також безкоштовно робили для гравців каву та чай. З урахуванням того, що в терміналі вилучено значну суму коштів, а з показань свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, а також з протоколу негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчинення злочину у формі контрольованої закупки (гри) суд отримав докази того, що для здійснення азартної гри гравці вносили кошти, які акумулювались в терміналі, отже, підсудні діяли з метою отримання неконтрольованого прибутку.
У зв'язку з цим суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у зайнятті гральним бізнесом, тобто у вчиненні передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України злочину у вказаному у вироку об'ємі, доведена перед судом.
Водночас, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні не доведена, з огляду на таке.
Для підтвердження винуватості ОСОБА_2 стороною обвинувачення надано наведені вище докази, а також документи і показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_9 і ОСОБА_7
Дослідивши надані суду докази, суд встановив наступне.
На підставі ухвали слідчого судді отримано копії документів на ім'я ОСОБА_7 на право здійснення діяльності з надання послуг в Інтернет-центрі «ІНФОРМАЦІЯ_16», розташованому в орендованому приміщенні в АДРЕСА_5 (т.1 а.с.156-164). При цьому в заяві від імені ОСОБА_7 про встановлення режиму роботи об'єкта сфери послуг вказано номер телефону заявника, який належить підсудному ОСОБА_2 (т.1 а.с.159).
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він як нотаріус посвідчував у жовтні 2015 - червні 2016 року довіреності ОСОБА_7, яким той довіряв іншим особам, в тому числі й ОСОБА_2, вчиняти від його імені певні дії. При цьому свідок спілкувався тільки з ОСОБА_7, а не з повіреними особами.
Суду надано копії довіреностей (т.1 а.с.95-108), з яких встановлено, що ОСОБА_7 уповноважував кількох осіб, в тому числі й ОСОБА_2, вчиняти певні дії від його імені.
Свідок ОСОБА_7 показав суду, що раніше зловживав спиртними напоями і на прохання своїх знайомих у нотаріуса давав довіреності декільком особам, в тому числі й на ім'я ОСОБА_2, з якими не знайомий, вчиняти дії від свого імені, в тому числі й орендувати приміщення в м. Черкаси, хоча підприємницькою діяльністю не займався.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що працював в ТОВ «Сітіпей» і спілкувався по телефону з особою, яку знав як ОСОБА_2, хоча з підсудним не знайомий. Також аналогічним способом спілкувався із особою, яка представлялась ОСОБА_7. З цими особами він обмінювався необхідними у здійсненні діяльності ТОВ документами, надсилаючи їх поштою. В м. Черкасах ТОВ «Сітіпей» розмістило два термінали для оплати послуг, один з них у приміщенні по бульв. Шевченка, 320, через які неможливо було здійснювати оплату азартних ігор. Також у вересні 2015 р. в м. Черкасах під час досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні вилучалось майно товариства, тому він висилав довіреність, якою уповноважував ОСОБА_2 діяти від імені ТОВ «Сітіпей».
Із копій акту прийому-передачі речових доказів, розписки, рішення слідчого судді (т.1 а.с. 166-171) встановлено, що ОСОБА_2 діяв від імені ОСОБА_9 і ОСОБА_7
Цих обставин підсудний не заперечував і пояснив, що через оголошення дізнався про роботу і по телефону зв'язався з невідомою йому особою, яка запропонувала йому представляти інтереси ОСОБА_9 і ОСОБА_7 по здійсненні ними підприємницької діяльності в м. Черкасах, на що він погодився. Поштою йому пересилались довіреності і він виконував певні доручення, які не пов'язані з незаконною діяльністю Інтернет-центру «ІНФОРМАЦІЯ_16».
Із копії ухвали слідчого судді і розписки ОСОБА_2 (т.1 а.с.167, 169) встановлено, що він отримував певну комп'ютерну техніку і програмно-технічний комплекс самообслуговування (термінал), але інших модифікацій та з іншими номерами, ніж ті, що вилучені під час обшуку по вказаному кримінальному провадженні. Тобто те обладнання, яке отримав ОСОБА_2 згідно з актом прийому-передачі по іншому кримінальному провадженні, не використовувалось при вчиненні злочину, про який йдеться в цьому кримінальному провадженні.
Незважаючи на те, що із копій документів встановлено, що певна особа від імені ОСОБА_7 зверталась із заявою про встановлення режиму роботи об'єкта сфери послуг і в цій заяві зазначено номер телефону ОСОБА_2; що договір оренди приміщення, в якому розміщувався Інтернет-центр «ІНФОРМАЦІЯ_16», укладався від імені ОСОБА_7, який дорученням уповноважував ОСОБА_2 діяти від його імені, ці докази переконливо не свідчать про те, що підсудний ОСОБА_2 був причетний до грального бізнесу, який здійснювався в орендованому приміщенні. Суду не надано доказів тому, хто і за яких обставин придбав комп'ютерну техніку і термінал, переобладнаний для внесення коштів для участі у азартних іграх, облаштував ними приміщення та під'єднав до мережі Інтернет тощо, і що ці дії виконав підсудний ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_7 не підтвердив версію обвинувачення про те, що ОСОБА_2 у жовтні 2015 р. зустрічався з ним у м. Одеса.
Згідно з отриманими даними при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, підсудні часто спілкувались між собою по телефону, зокрема, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - 14.03.2016 р., тобто в день проведення обшуку (т.1 а.с. 91, 118-124).
Показання підсудних про те, що вони спілкувались як знайомі, а ОСОБА_4 після обшуку зверталась по телефону до ОСОБА_2 за консультацією, нічим не спростовані. Суду не надано доказів про зміст цих перемовин.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що переконливих доказів, які б поза всяким розумним сумнівом доводили винуватість підсудного ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні, суду не надано, тому суд приймає рішення про виправдання його за недоведеністю вчинення ним злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України, а також виключає з обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_3 те, що вони діяли за попередньою змовою з ОСОБА_2.
Також суду надано протокол про результати аудіо,- відео контролю місця (за особою) з додатком у виді диску з відеозаписом. Сторона захисту оспорює законність отримання такого доказу. Суд 31.01.2018 р. роз'яснив стороні обвинувачення право надати процесуальні документи, на підставі яких проведено зазначену негласну слідчу (розшукову) дію, але ці документи не були надані суду і не відкриті стороні захисту.
В даному випадку суд враховує правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 року № 5-364кс16, про те, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті (ст. 290 КПК) є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів. До такого ж висновку дійшов ВСУ в постанові від 12.10.2017 р. у справі № 5-537кс(15)17.
Суд при оцінці доказів також враховує міжнародну судову практику. Так, про необхідність надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, в якому зазначено, що відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції, прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справі цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.
З урахуванням викладеного суд визнає зазначений доказ недопустимим на підставі ст. 89 КК України, тому що перед судом не доведено законість його отримання.
Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд враховує те, що вони вчинили умисний злочин, але раніше не судимі, позитивно характеризуються, тому призначає їм мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 203-2 КК України. Заяв про розстрочку штрафу на розгляд суду не надходило.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Вирішуючи питання про речові докази, суд на підставі ст. 100 КПК України приходить до висновку про необхідність конфіскації грошей та майна, яке використовувалось як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с.133, 138, 146). Власник (законний володілець) цього майна не звертався до суду із заявою про те, що він не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Три купюри по 50 грн., які використовувались при проведення негласної слідчої (розшукової) дії (т.1 а.с. 148), необхідно повернути ГУНП в Черкаській області.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 грн.
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 грн.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити заставу.
Визнати ОСОБА_2 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України.
Скасувати обраний підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Речові докази у справі: 10 моніторів, 10 комп'ютерних «мишок», 10 клавіатур, 10 системних блоків, мережевий комутатор, камеру відеоспостереження, програмно-технічний комплекс самообслуговування, які здані на зберігання в кімнату речових доказів СУ ГУНП в Черкаській області (т.1 а.с.135); 200 грн., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.138); гроші в сумі 10080 грн., які здані до УФЗБО ГУНП в Черкаській області (т.1 а.с.149-153) - конфіскувати в дохід держави; три купюри по 50 грн., які зберігаються в матеріалах кримінальної справи (т.1 а.с. 148) - повернути ГУНП в Черкаській області.
Копію вироку вручити прокурору і підсудним негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.
Головуючий: В. В. Угорчук
Судове рішення № 72935480, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 23.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/8582/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: