Постанова № 72935407, 20.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2018 року справа № 804/4628/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,

суддів: Лукманової О.М. Уханенка С.А. ,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 р. по справі (суддя Бондар М.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0007291303 від 06.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5307096,25 грн., з яких 4245677 грн. податкове зобов'язання, 1061419,25 грн. штрафна (фінансова) санкція;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0007271303 від 06.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6725354,24 грн., з яких 4483569,49 грн. податкове зобов'язання, 2241784,75 грн. штрафна (фінансова) санкція;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0007281303 від 06.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 450685,90 грн., з яких 360548,72 грн. податкове зобов'язання, 90137,18 грн. штрафна (фінансова) санкція;

- вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, що нараховується на суму чистого оподатковуваного доходу №Ф-0007301303 від 06.06.2017 року на суму 167046,14 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 22663,13 грн.

Постановою Дніпропетроськогоокружного адміністративного суду від 17жовтня 2017р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано:

- податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.06.2017 року №0007291303, №0007271303, №0007281303;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.06.2017 року №0007311303;

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2017 року №Ф-0007301303.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, на те, що в основу прийняття оскаржуваних рішень контролюючим органом покладено висновок про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу внаслідок не підтвердження придбання, зберігання та реалізації товарно-матеріальних цінностей позивачем у перевіряємому періоді первинними документами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони в судове засідання не з'явились. Відповідно до ст. 311 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України та пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.02.2017 року №822, з урахуванням наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2017 року №146, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року" від 10.04.2017 року №3753/04-36-13-03/НОМЕР_1 (а.с.9-50 т.1).

Актом документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення:

- пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4483569,49 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік - 1622120,38 грн., 2016 рік - 2861449,11 грн.;

- пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині не донарахування єдиного соціального внеску у сумі 167046,14 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік - 79585,14 грн., 2016 рік - 87461 грн.;

- підпунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177, пункту 178.3 статті 178, статті 161, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, пункту 177.6 статті 177 Податкового кодексу України, занижено військовий збір у сумі 360548,72 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік - 122094,63 грн., 2016 рік - 238454,09 грн.;

- пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 4245677 грн.;

- пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України встановлено неналежне ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, яка затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 року №481 "Про затвердження нової форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", встановлено неналежне ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, що виразилось у її відсутності.

На підставі акту перевірки від 10.04.2017 року №3753/04-36-13-03/НОМЕР_1 відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні рішення від 06.06.2017 року:

- податкове повідомлення-рішення №0007291303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5307096,25 грн., в тому числі за основним платежем 4245677 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1061419,25 грн. (а.с.51 т.1);

- податкове повідомлення-рішення №0007271303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 6725354,24 грн., в тому числі за основним платежем 4483569,49 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2241784,75 грн. (а.с.53 т.1);

- податкове повідомлення-рішення №0007281303 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 450685,90 грн., в тому числі за основним платежем 360548,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 90137,18 грн. (а.с.55 т.1);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007301303 по єдиному внеску на суму 167046,14 грн. (а.с.57 т.1);

- рішення №0007311303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 22663,13 грн. (а.с.58 т.1).

Задовольняючи позвні вимоги суд першої інстанції вказав нате, що не знайшли підтвердження доводи відповідача про заниження податкових зобов'язань з ПДВ,в зв'язку з чим, прийняті 06.06.2017 року податкові повідомлення-рішення №0007291303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0007271303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, є протиправними та підлягають скасуванню. Також суд першої інстанції спростував висновки контролюючого органу про наявність порушень в частині реалізації позивачем товару - пальмова олія ТМ "Sania" 36-39 у кількості 105,136 тон, оскільки такі висновки зроблені відповідачем без врахування всіх обставин та фактично є припущенням контролюючого органу

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не може взяти до уваги доводи заявника апеляційної скарги , виходячи з наступного.

Згідно з документами, наданими до перевірки, в період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала оптову торгівлю побутовою хімією, косметичними засобами, засобами особистої гігієни; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року ФОП ОСОБА_1 перебувала у господарсько-правових відносинах, зокрема, з:

- контрагентами-постачальниками: ТОВ "Ельфа Лабораторія", ТОВ "Бі-Ес Косметікс Україна", ТОВ "Космо-Хім", ТОВ "Бара", ТОВ "Іріс-1", ТОВ "Слобожанський Миловар", ТОВ НВФ "Сімокс", ТОВ ТД "Щедро", ТОВ "Фітодоктор", ТОВ "Арго-М", УА ТОВ "Євромікс ІІ", ТОВ "Катеринопільський агропродукт";

- контрагентами-покупцями: ПрАТ "ІДС Аква Сервіс", ТОВ Фірма "Порттайр", ТОВ ВКФ "Біотон", ТОВ "Компанія Ліга", ТОВ "Машбуд", ТОВ "Спектр Трейд", ПП "Євролюкс", ТОВ "Альвіс 2000", ТОВ "Металон", ТЕІП "Інпром", ТОВ "СКР ЛТД", ТОВ "Арт-Пром", ТОВ "Офісменеджер".

ВІдповідачем зазначено, що перевіркою не виявлено фактів здіснення позивачем операцій з суб'єктами, які мають ознаки „фіктивності", припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні та інші документи визнано судом недійсними тощо.

Відповідач зробив висновок, що ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2015 року здійснювала реалізацію товару "рафінова вибілена декорована пальмова олія 36-39 ТМ "Sania", придбання якого у період 2015-2016 роки підтверджується на загальну суму 468666,72 грн. у кількості 22 тонни.

На підставі досліджених відповідачем податкових та видаткових накладних, складених у 2015-2016 роках, перевіряючими зроблено висновок про реалізацію ФОП ОСОБА_1 товару у кількості 105,136 т, придбання якого не підтверджено первинними документами, у зв'язку з чим товар - "рафінова вибілена декорована пальмова олія 36-39 ТМ "Sania" у кількості 105,136 т вартістю 2808196,51 грн. без ПДВ визнано безоплатно отриманим, що стало підставою для висновку про зменшення позивачем суми загального оподаткованого доходу. В основу зазначено висновку покладено той факт, що станом на 01.01.2015 року в складських приміщеннях позивача був відсутній зазначений товар у відповідній кількості.

Надаючи правову оцінку встановленому порушенню, суд першої інстанції зазначав, що між ФОП ОСОБА_1 (клієнт) та ОСОБА_3 (зберігач) укладено договір відповідального зберігання №1 від 26.12.2014 року, згідно умов якого зберігач бере на себе зобов'язання щодо приймання та зберігання на складі, що належить зберігачу, товару на умовах, визначених в договорі. Згідно пункту 1.2 договору зберігання товарів здійснюється зберігачем в охоронюваному приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. А.Янгеля, 30. Склад знаходиться в технічному справному стані та має під'їзні шляхи. Пунктом 2.1 договору визначено вартість за зберігання товару, яка складає 1000 грн. за рік та підлягає сплаті шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 днів після повернення товару з відповідального зберігання. Згідно пункту 9.1 цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до виконання своїх зобов'язань сторонами по договору. Згідно акту приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання від 26.12.2014 року, складеного на виконання умов договору відповідального зберігання №1 від 26.12.2014 року, ФОП ОСОБА_1 передано ОСОБА_3 товар - пальмова олія "Sania" 36-39 (20кг), у кількості 106000 кг з оцінюваною вартістю 1961000 грн.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інс танції, що у період, який не було охоплено предметом перевірки, а саме до 2015-2016 років, позивачем було передано на зберіганні у складських приміщеннях за адресою: м. Дніпро, вул. А.Янгеля, 30 пальмову олію ТМ "Sania" 36-39 у загальній кількості 106 т.

Отже, реалізація позивачем товару у кількості 105,136 тон з жовтня 2015 року входить до кількості товару 106 тон, який знаходився на відповідальному зберіганні згідно договору №1 від 26.12.2014 року.

Враховуючи вищевикладене , суд апеляційної спростовує доводи заявника апеляційної скарги про наявність порушень в частині реалізації позивачем товару - пальмова олія ТМ "Sania" 36-39 у кількості 105,136 тон, оскільки такі висновки зроблені відповідачем без врахування всіх обставин та фактично є припущенням контролюючого органу.

Щодо доводів завника апеляційної скарги про те, що ФОП ОСОБА_1 до складу витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції до податкової декларації про майновий стан і доходи, включено суму витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, які у звітному періоді не були реалізовані та які відсутні в якості залишків на складах, суд апеляційної інситанціїї не може їх прийняти, оскільки, позивачем надано копії первинних документів про придбання, транспортування, зберігання, реалізацію товарно-матеріальних цінностей у 2015-2016 роках, які долучені до матеріалів справи в 14 томах.

Також з'ясовано, що відповідачем під час проведення перевірки не було враховано, що до складу витрат у 2015-2016 роках позивачем віднесено інші витрати по господарським операціям, які були використані позивачем у господарській діяльності. Копії первинних документів, що підтверджують витрати позивача у 2015-2016 роках, долучені представником позивача до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до частини 2 статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 177.4 статті 144 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- 177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- 177.4.3. суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- 177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- 177.4.5. Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати;

З аналізу вищевикладених норм законодавства та копій долучених до матеріалів справи первинних документів, судом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 були правові підстави для формування витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

На підставі пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, сувд апеляційної інстанції погодується з висновкому суду першої інстанції, що прийняті 06.06.2017 року податкові повідомлення-рішення №0007291303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0007271303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, є протиправними та підлягають скасуванню.

Що до порушення ФОП ОСОБА_1 по заниженню єдиний соціального внеску внаслідок заниження валового доходу та завищення валових витрат за перевіряємий період, який враховується при обчисленні оподатковуваного доходу,суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Отже, у зв'язку з недоведеністю відповідачем неправомірності визначення позивачем сум доходу від провадження підприємницької діяльності, оскільки це визначено як підставу нарахування єдиного внеску на стор. 30 акту перевірки, судом не встановлено порушення і в частині повноти та своєчасності нарахування і сплати єдиного соціального внеску.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції , що прийняті 06.06.2017 року вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007301303 по єдиному внеску та рішення №0007311303 про застосування штрафних санкцій є такими, що прийняті неправомірно, та підлягають скасуванню.

Щодо порушення по заниженню сум нарахування військового збору, апеляційний суд зазначає.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Тобто, військовий збір є похідним від податку на доходи фізичних осіб і має аналогічні підстави та спосіб розрахунку.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем не доведено наявність порушень, зазначених в акті перевірки щодо визначення позивачем сум доходу від провадження підприємницької діяльності, суд критично оцінює і доводи про наявність у позивача порушень і в частині повноти та своєчасності нарахування сум військового збору, а тому податкове повідомлення-рішення №0007281303 від 06.06.2017 року підлягає скасуванню.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про непідтвердження в судовому засіданні тверджень перевіряючих про заниження ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб, недонарахування єдиного соціального внеску, заниження військового збору та податку на додану вартість.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скрга задоволенню не підлягає

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 22.03.2018 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: С.А. Уханенко