Постанова № 72935063, 21.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2120/17м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №1

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОМЕРАНЧ"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 27 листопада 2017 року (повний текст складено 04.12.2017р.)

по справі № 916/2120/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОМЕРАНЧ"

про стягнення 414644,75 грн.

суддя суду першої інстанції: Гуляк Г.І.

час та місце винесення рішення: 27.11.2017р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 21.03.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, виконавець, ФОП ОСОБА_3) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» (далі - відповідач, виконавець, ТОВ «ПОМЕРАНЧ») 414644,75 грн., з яких 374087,00 грн. основної заборгованості, 25786,39 грн. пені, 11696,36 грн. інфляційних витрат, 3075,00 грн. у якості 3% річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 17056,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» умов договору про надання послуг № 23/05/15 від 23.04.2015р., що призвело до виникнення у відповідача боргу у сумі, що заявлена до стягнення, та нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2017р. у справі №916/2120/17 (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача: основну заборгованість у розмірі 344087 грн.; 3 % річних у сумі 1074,68 грн.; пеню у розмірі 8955,69 грн.; інфляційні втрати у розмірі 343,40 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 5301 грн.; в решті позову - відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» перед позивачем у сумі 344 087 грн., з урахуванням сплати відповідачем суми гарантійного платежу у розмірі 30000грн., за договором про надання послуг № 23/05/15 від 23.04.2015р., враховуючи відсутність заперечень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» проти виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та відсутність належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 344087 грн. у відповідача перед позивачем.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат заявлені у завищеному розмірі, у зв'язку з невірним визначенням позивачем їх періоду нарахування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» зазначає, що позивачем не надано підтвердження наявності заборгованості. Апелянт вказує про відсутність доказів факту надання послуг виконавцем, з огляду на те, що відповідний акт не підписаний замовником.

Крім того, апелянт вказує на те, що акт звіряння, наданий позивачем як доказ наявності заборгованості, підписаний з боку відповідача особою з відсутністю необхідного для цього обсягу повноважень.

До того ж, ТОВ «ПОМЕРАНЧ» у своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідь на направлені відповідачем позивачу претензію та акт звіряння взаємних розрахунків надана не була.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: Савицького Я.Ф (головуючий суддя), Головея В.М., Колоколова С.І.

12.01.2018р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ПОМЕРАНЧ», яким позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. розгляд справи призначено на 31.01.2018р.

29.01.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про перенесення слухання справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2018р. розгляд справи відкладено на 21.02.2018р.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 20.02.2018р. №227 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018р. апеляційну скаргу ТОВ «ПОМЕРАНЧ» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Головея В.М.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2018р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

20.02.2018р. від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2018р. розгляд справи відкладено на 21.03.2018р.

Представники ТОВ «ПОМЕРАНЧ» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в судове засідання 21.03.2018 року не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.02.2018 року та реєстр на відправку рекомендованої пошти від 22.02.2018р., що наявні у матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У судовому засіданні 21.03.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ», колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2015р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» (Замовник) укладено договір про надання послуг №23/05/15, за умовами п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає до себе зобов'язання з надання Замовнику наступних платних послуг:

- інформатизації та консалтингу WEB-сайту Замовника, розміщеного за URL-адресою Замовника в мережі Інтернет, а саме залучення користувачів мережі Інтернет на умовах передбачених дійсним договором.

- Обліку та фіксації замовлень, які здійснюються користувачами мережі Інтернет за допомогою сайту Замовника в розрізі товарів зазначених в додатку «Тариф» до даного договору. Облік та фіксація замовлень проводиться за допомогою незалежного лічильника Google Analytics.

- Обліку та фіксації усіх телефонних дзвінків, які надходять від користувачів мережі Інтернет на телефонний номер Виконавця, що зазначений на сайті Замовника, шляхом переадресації дзвінків Замовнику.

Відповідно до п. 1.2 договору, URL-адреса сайту замовника - citrus.ua.

Згідно з п.1.4.4 сторони в період дії договору, щомісяця не пізніше 2 числа місяця наступного за поточним, підписують акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 1.4.5 акт складається Виконавцем і підписується сторонами.

Пунктом 1.4.6 встановлено, що датою початку надання послуг по даному договору є дата оплати гарантійного платежу, передбаченого п.3.3 договору.

Згідно з п.2.3.1 договору Замовник зобов'язується протягом 5 робочих днів проводити оплату наданих Виконавцем послуг за цим договором, на підставі виставленого Виконавцем рахунку.

Пунктом 2.3.3 договору Замовник погодився підписувати акт приймання-передачі наданих послуг, залишений (переданий) Виконавцем Замовнику або його уповноваженій особі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання. У разі наявності претензій з надання за минулий місяць послуг, Замовник може вимагати протягом 3 (трьох) робочих днів, з дня ненаданих послуг, компенсацію шляхом надання таких послуг в повному обсязі.

Цим же пунктом сторони зазначили, що відсутність претензій по наданим за минулий місяць послугам протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту, означає прийняття послуг Замовником і рівнозначно підписанню акту.

Відповідно до п. 2.4.3 Замовник має право розірвати даний договір, письмово попередивши про це Виконавця із зазначенням причини розірвання договору не менше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів і сплативши надані Виконавцем послуги за даним Договором в повному обсязі.

Згідно з п.3.2 договору вартість надання послуг за звітний період по даному договору, розраховується Виконавцем за фактом виконаних робіт, в кінці кожного звітного періоду.

Положенням п. 3.3 передбачено, що протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами дійсного договору на підставі виставленого рахунку, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю гарантійний платіж у сумі 30000 гривень, котрий є частиною оплати за останній місяць надання послуг за даним договором, або останній фактичний місяць надання послуг за цим договором у разі дострокового припинення дії цього договору з будь-яких підстав.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по даному договору відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.4.3 в разі невиконання або неналежного виконання Замовником пункту 2.3.1 цього договору, Виконавець вправі стягнути з Замовника пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення. При наданні такої вимоги, Замовник зобов'язаний виплатити пеню протягом 2-х банківських днів з моменту отримання вимоги від Виконавця. Виконавець має право утримати суму нарахованої пені зі сплаченої Замовником суми, яка перерахована на рахунок Виконавця.

За положеннями п.6.2 даний договір вступає в силу з 20.12.2014р. та діє поки одна зі сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити дію цього договору

Даний договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками сторін.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем відповідачу були надані послуги станом на 26.04.2017р. на загальну суму 374087,00 грн., тому Замовнику було виставлено рахунок №9 від 26.04.2017р.

При цьому, позивач зазначає, що послуги були надані у відповідній кількості та якості, про що свідчить відсутність претензій з боку відповідача, передбачених п.2.3.3 договору, на момент подачі позову.

Проте, ТОВ «ПОМЕРАНЧ» за надані йому послуги не розрахувався.

Позивач вказує, що підтвердженням наявної з боку відповідача заборгованості є акт звіряння взаємних розрахунків між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ПОМЕРАНЧ» за період з 01.01.2017р. - 30.05.2017р. за договором №23/05/15 від 23.04.2015р, в якому зазначена дебіторська заборгованість станом на 26.04.2017р. у розмірі 374087,00 грн.

У матеріалах справи міститься письмова претензія від 30.06.2017р., з якою позивач звернувся до відповідача. Дана претензія отримана ТОВ «ПОМЕРАНЧ», про що свідчить експрес-накладна №59000268723637 від 10.07.2017р., яка наявна у матеріалах справи.

Однак, як зауважує ФОП ОСОБА_3, станом на день звернення до суду з відповідним позовом, оплата за надані послуги за договором №23/05/15 від 23.04.2015р. ТОВ «ПОМЕРАНЧ» не здійснена.

Вказані обставини стали підставою звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» 414 644,75 грн., де 374087,00 грн. - основної заборгованості, 25786,39 грн. - пеня, 11696,36 грн. - інфляційні втрати, 3075,00 грн. - 3% річних.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За положеннями ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором про надання послуг від 23.04.2015р. №23/05/15 виконав належним чином, надавши відповідачу послуги на загальну суму 374087 гривень, про що свідчить відсутність претензій, оформлених належним чином з боку відповідача на момент подання ФОП ОСОБА_3 позову до суду першої інстанції.

З приводу цього, ТОВ «ПОМЕРАНЧ» був виставлений рахунок №9 від 26.04.2017р., який був надісланий позивачем електронною поштою на адресу менеджера відповідача, враховуючи відсутність у договорі імперативного порядку виставлення такого рахунку.

Апеляційна колегія зазначає, що в матеріалах справи наявна роздруківка сторінки електронної пошти від «ОСОБА_3» з двома вкладеннями: «счет» та «Расчет фокусы апреля 2017» на ім'я ОСОБА_8 (зазначена електронна адреса одержувача ІНФОРМАЦІЯ_1) від 27.04.2017р. (а.с. 114).

Акт наданих послуг №7 від 26.04.2017 року на суму 374087 гривень та рахунок на оплату №9 від 26 квітня 2017 року, що наявні у матеріалах справи, зі сторони відповідача не підписані.

Але, колегія суддів звертає увагу на пункт 2.3.3 договору, в якому зафіксовано, що відсутність претензій по наданим за минулий місяць послугам протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту означає прийняття послуг Замовником і рівнозначно підписанню акту.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія акту звіряння станом на 30 травня 2017р., підписаного представниками ФОП ОСОБА_3 ТОВ «ПОМЕРАНЧ» та скріпленого відповідними печатками, з якого вбачається, що заборгованість станом на 30.05.2017р. складає 344087 гривень.

Апеляційна колегія цілком погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розрахунку основного боргу із зазначенням суми в 344 087 грн., яка співпадає з сумою, що зазначена в акті звіряння від 30.05.2017р., а саме: із суми за актом №7 від 26.04.2017р. - 374087грн. слід відняти суму гарантійного платежу у розмірі 30 000 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що акт звіряння з боку відповідача підписаний особою без необхідного обсягу повноважень, оскільки наявний у матеріалах справи акт звіряння, крім підпису бухгалтера ОСОБА_9, містить печатку підприємства. Вказане свідчить про те, що відповідач як замовник погоджується з кількістю та вартістю наданих за договором послуг.

Враховуючи те, що печатка підприємства знаходилась у доступі ОСОБА_9, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, який критично ставився до неможливості підписання відповідних документів зазначеною особою, оскільки доказів звернення до правоохоронних органів щодо підробки чи фальсифікації бухгалтерських документів відповідачем суду надано не було.

Твердження відповідача, що між сторонами відсутні господарські взаємовідносини не приймаються судом до уваги, оскільки лист про припинення дії договору зі сторони відповідача було направлено лише 02.06.2017 року із зазначенням, що останнім днем дії договору є 31 липня 2017 року. Тобто, на момент виникнення заборгованості, договір був чинним.

Апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, в розумінні ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували факт виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості послуг за договором № 23/05/15 від 23.04.2015р. на загальну суму 344 087 грн.

Отже, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 344 087 грн.

Стосовно твердження апелянта про ігнорування ФОП ОСОБА_3 надісланих 15.09.2017р. відповідачем позивачу претензії та акту звіряння взаємних розрахунків (а.с. 12), апеляційний суд зазначає, що направлення відповіді позивача на зазначені документи підтверджується описом вкладення від 06.10.2017р. (а.с. 72).

Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрати та 3% річних, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.3 в разі невиконання або неналежного виконання Замовником пункту 2.3.1 цього договору, Виконавець вправі стягнути з Замовника пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення. При наданні такої вимоги, Замовник зобов'язаний виплатити пеню протягом 2-х банківських днів з моменту отримання вимоги від Виконавця. Виконавець має право утримати суму нарахованої пені зі сплаченої Замовником суми, яка перерахована на рахунок Виконавця.

Детально перевіривши здійсненні господарським місцевим судом розрахунки, що наявні у матеріалах справи, апеляційний господарський суд цілком погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції щодо стягнення 3 % річних у сумі 1074, 68 грн.; пені у розмірі 8955,69 грн.; інфляційних втрат у розмірі 343,40 грн.

За таких обставин, проаналізувавши всі обставини справи, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017р. у справі №916/2120/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМЕРАНЧ» - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017р. у справі №916/2120/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений і підписаний 23.03.2018р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.