Постанова № 72934951, 22.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа№ 910/1328/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Малайдах А.І.,

судового експерта Оцалюка В.М.,

представників:

від позивача - Коваля А.М., Дубинського М.І.,

від відповідача-1 - Романенко Ю.О., Потоцького М.Ю.,

від відповідача-2 - Мамонтової В.В., Боровика Б.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2016

у справі № 910/1328/16 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуала Кложерс Україна"

до 1. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

2. Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак" (Іностранноє частноє проізводствєнноє унітарноє предпріятіє "Алкопак"), місто Гомель, Республіка Білорусь

про визнання недійсними змін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/1328/16 позов задоволено повністю; визнано недійсними зміни до формули корисної моделі "Закупорювальний пристрій для пляшки" за патентом України № 81597 від 10 липня 2013 р. на корисну модель, внесені 25 березня 2015 р. на підставі заяви власника патенту - Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак" про часткову відмову від патенту; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсними вищенаведених змін до формули корисної моделі за патентом України на корисну модель № 81597 від 10 липня 2013 р. та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність"; стягнуто з Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуала Кложерс Україна" 2756 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку із вирішенням справи без застосування спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності та без призначення відповідної судової експертизи. Також, за твердженням відповідача місцевий господарський суд необґрунтовано задовольнив позов за відсутності порушених прав позивача із застосуванням способу захисту прав, який не передбачений чинним законодавством України.

Позивач надав пояснення, в яких доводи апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності (об'єкту промислової власності - корисної моделі) та зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1328/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 замінено відповідача у справі № 910/1328/16 Державну службу інтелектуальної власності України на його правонаступника - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, поновлено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.02.2018.

В судовому засіданні 06.02.2018, 20.02.2018 оголошувалась перерва відповідно до ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 визнано необґрунтованою заяву Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак" про відвід суддів Верховця А.А. та Остапенка О.М. у справі № 910/1328/16, справу передано для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід суддів Верховця А.А. та Остапенка О.М., розгляд справи призначено на 22.03.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 відмовлено в задоволенні заяви Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак" про відвід суддів Верховця А.А. та Остапенка О.М. по справі № 910/1328/16.

В судовому засіданні 22.03.2018 відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2013 року відповідач-2 отримав патент України № 81597 на корисну модель, що підтверджується випискою з Державного реєстру патентів України на корисні моделі та матеріалами заявки № u 2012 13895 від 06.12.2012 р.

Згідно опису до патенту формула корисної моделі містить один (перший) незалежний пункт і два (другий та третій) залежні пункти, які є наступними:

1. Закупорювальний пристрій для пляшки, що виконаний у вигляді пробки, здатної встановлюватися в горловині пляшки, забезпеченої внутрішньою втулкою із засобом індикації розкриття, який відрізняється тим, що пристрій додатково містить зовнішню кришку, встановлену на внутрішню втулку, з можливістю підйому в осьовому напрямі відносно неї при першому розкритті, а засіб індикації розкриття є нижньою частиною внутрішньої втулки, виконаною у вигляді індикаторної ділянки.

2. Закупорювальний пристрій для пляшки за п. 1, який відрізняється тим, що на бічній поверхні внутрішньої втулки є кільцевий виступ, що утримує зовнішню кришку, після першого розкриття, забезпечуючи постійну фіксацію усіх деталей при подальшому розкритті.

3. Закупорювальний пристрій для пляшки за п. 1, який відрізняється тим, що містить засіб блокування зворотного ходу від переміщення зовнішньої втулки в початкове положення при повторному закритті, зберігаючи при цьому видиму індикаторну ділянку.

У березні 2014 року відповідач-2 направив позивачу претензію за № 518/2014 про припинення порушення прав на корисну модель, у якій вимагав вилучити з цивільного обігу закупорювальні пробки, захищені патентом № 81597.

В подальшому відповідача-2 листом № 0803-04/14 від 28 квітня 2014 р. вимагав у позивача припинення порушення прав на корисну модель у редакції формули корисної моделі, що діяла до внесення до неї спірних змін (25 березня 2015 р.).

20 березня 2014 р. представник позивача на виконання положень ч. ч. 2, 3, 4 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» звернувся із клопотанням за вих. № 7544/1 до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (надалі - Укрпатент) про проведення експертизи запатентованої корисної моделі за патентом України № 81597 на відповідність умовам патентоздатності, зокрема, новизні, з метою визначення умові відповідності корисної моделі умовам надання правової охорони.

Укрпатент провів експертизу спірної корисної моделі і склав висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 24 квітня 2014 р. № 8709/ЗУ/14, затверджений 25 квітня 2014 р. заступником директора з питань експертизи Укрпатенту Петровою Н.Л., і згідно якого корисна модель за патентом України № 81597 не відповідає умовам патентоздатності, а саме, за критерієм «новизна».

На підставі висновку Укрпатенту 08 вересня 2015 р. позивач звернувся до господарського суду із позовом про визнання повністю недійсним патенту України № 81597 на корисну модель (справа Господарського суду м. Києва № 910/24106/15).

Станом на час перегляду даної справи в апеляційному порядку, остаточне рішення у справі № 910/24106/15 не прийнято.

25 березня 2015 р. на підставі заяви відповідача 2 про часткову відмову від патенту України № 81597 до формули корисної моделі за вказаним патентом відповідачем-1 було внесені зміни, в результаті яких до формули корисної моделі додані дві нові ознаки, які раніше не містились у формулі даної корисної моделі, а саме: індикаторна ділянка є інтервалом Н між торцевою поверхнею зовнішньої кришки і торцевою поверхнею внутрішньої втулки; внутрішня втулка забарвлена в колір, що контрастує з кольором зовнішньої кришки.

Судом здійснено порівняння двох формул корисної моделі за патентом України № 81597, перша з яких була опублікована 10 липня 2013 р. і була чинною до 25 березня 2015 р., а друга - набрала чинності з 25 березня 2015 р. в результаті внесення відповідних змін.

Так, за результатами здійсненого аналізу внесених змін, суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів, встановлено, що у результаті внесених 25 березня 2015 р. змін до формули корисної моделі за патентом України № 81597 до першого незалежного пункту формули корисної моделі було додано дві нові ознаки, які раніше не містились ні у незалежному (першому), ні у двох залежних (другому і третьому) пунктах формули, а саме: індикаторна ділянка є інтервалом Н між торцевою поверхнею зовнішньої кришки і торцевою поверхнею внутрішньої втулки; внутрішня втулка забарвлена в колір, що контрастує з кольором зовнішньої кришки.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі).

Тобто, саме формула корисної моделі (а не опис) визначає обсяг прав власника патенту, від яких у відповідності до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» власник патенту може відмовитись повністю або частково.

Так, згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи.

Отже, власник патенту має право частково відмовитися від патенту шляхом відмови (виключення) відповідних конкретних пунктів формули (незалежних або залежних), оскільки саме формулою визначається обсяг правової охорони корисної моделі.

При цьому, будь-яка інша зміна формули корисної моделі не є частковою відмовою від патенту у розумінні приписів ч. 5 ст. 6, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

На думку суду, будь-які інші зміни формули корисної моделі, зокрема, шляхом додавання до неї додаткових ознак, які містилися в описі корисної моделі, призводять виключно до заміни обсягу правової охорони, щодо якого виданий патент на корисну модель, з іншим обсягом, щодо якого патент не видавався, тобто, фактично, до заміни одного патенту на корисну модель іншим патентом з іншим обсягом правової охорони, а не до відмови від патенту частково у розумінні приписів ч. 5 ст. 6, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Відтак, внесення таких змін є порушенням положень ч. 5 ст. 6, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміни до формули корисної моделі за патентом України № 81597 були внесені 25 березня 2015 р. на підставі клопотання відповідача-2 за вих. № 2320-08/14 від 28.08.2014 р. про часткову відмову від патенту з порушенням вищенаведених приписів чинного законодавства.

Процедура внесення змін до формули корисної моделі врегульована п. п. 2.4., 2.5. Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2001 р. № 469 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2001 р. за № 558/5749 з подальшими змінами і доповненнями (далі - Положення).

Так, згідно п. 2.5. Положення заява про повну або часткову відмову від патенту подається власником патенту і містить: обсяг прав, щодо яких здійснюється відмова в разі часткової відмови від патенту (деклараційного патенту); обсяг прав, що залишається (у разі часткової відмови від патенту (деклараційного патенту).

Судом встановлено, що у клопотанні відповідача-2 про часткову відмову від патенту України № 81597 наведена вся формула корисної моделі, опублікована 10.07.2013 у бюлетені «Промислова власність» № 13. Одночасно, в клопотанні наведений перелік обсягу прав, що залишається, який відповідає опису всієї формули корисної моделі з одночасним додаванням до неї двох додаткових ознак, а саме: індикаторна ділянка є інтервалом Н між торцевою поверхнею зовнішньої кришки і торцевою поверхнею внутрішньої втулки; внутрішня втулка забарвлена в колір, що контрастує з кольором зовнішньої кришки.

Отже, в порушення п. 2.5. Положення, у поданому 29 серпня 2014 р. клопотанні відповідач-2 не зазначив конкретного обсягу прав, щодо яких здійснюється часткова відмова від патенту, а була зазначена вся формула корисної моделі із додаванням до неї інших нових ознак, яких раніше не було у формулі корисної моделі.

Згідно положень ч. 2 ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку із застосуванням цього Закону.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У судочинстві у господарських судах дане право реалізується у статті 1 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017, згідно якої підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004 зазначається, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим законом або договором.

В "Аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" від 01 квітня 2014 р. Верховним Судом України зроблено висновок, що не можна погодитися з практикою судів, які відмовляють у позові у зв'язку з тим, що позивач, звертаючись до суду, обрав спосіб захисту, не встановлений законом або договором для захисту права чи інтересу, що порушене, невизнане або оспорюється. У таких випадках слід виходити із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Правова позиція Верховного Суду України щодо способів захисту прав викладена у висновку про застосування норми матеріального права, що міститься у постанові від 21 травня 2012 року у справі N 6-20цс11 744, згідно якої відмова суду касаційної інстанції у задоволенні позову з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту прав, не передбачений законом, не можна визнати обґрунтованим. Судом не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Обмежене тлумачення ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням та призводить до неправомірної відмови в реалізації права особи на судовий захист.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання недійсними зміни до формули корисної моделі за патентом України № 81597 від 10 липня 2013 р. на корисну модель, внесені 25 березня 2015 р. про часткову відмову від патенту як такі, що були відбулись із порушенням вимог ч. 5 ст. 6, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», п. 2.5. Положення, що узгоджується із загальними засадами захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки направлені на захист охоронюваних законом інтересів позивача.

Апеляційний господарський суд також зазначає, що викладена у оскаржуваному рішенні суду правова позиція також узгоджується із приписами статей 5 «Способи судового захисту» та 11 «Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом» Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 грудня 2017 р., Так, статтею 5 ГПК України, в чинній редакції встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Доводи відповідачів щодо обрання позивачем неналежного способу захисту прав належить відхилити з огляду на викладене вище та з врахуванням підтвердження обставин наявності перешкод у позивача в реалізації свого права на визнання патенту недійсним в редакції первісної формули корисної моделі.

Доводи відповідачів щодо законності внесення відповідних змін судом також не приймаються до уваги за їх необґрунтованістю, оскільки позивачем доведено, а відповідачами не спростовано допущені порушення вимог ч. 5 ст. 6, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а також п. 2.5. Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі під час внесення змін до формули корисної моделі.

Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2017 р. призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

У Висновку експерта № 3790/17-53, складеного за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності встановлено, що:

1. в результаті додавання ознак корисної моделі «Закупорювальний пристрій для пляшки» за патентом України № 81597 було змінено сутність корисної моделі;

2. після внесення змін до формули корисної моделі «Закупорювальний пристрій для пляшки» за патентом України № 81597 було змінено об'єкт патентування;

3. до незалежного пункту формули корисної моделі «Закупорювальний пристрій для пляшки» за патентом України № 81597 в редакції до внесення змін у формулу, відомості про які було опубліковано в бюлетені «Промислова власність» № 6 від 25.03.2015 р., було включено наступну сукупність ознак: «Закупорювальний пристрій для пляшки, що виконаний у вигляді пробки, здатної встановлюватися у горловині пляшки, забезпеченою втулкою із засобом індикації розкриття, … пристрій додатково містить зовнішню кришку, встановлену на внутрішню втулку, з можливістю підйому в осьовому напрямі відносно неї при першому розкритті, а засіб індикації розкриття є нижньою частиною внутрішньої втулки, виконаною у вигляді індикаторної ділянки»;

4. до незалежного пункту формули корисної моделі «Закупорювальний пристрій для пляшки» за патентом України № 81597 в редакції після внесення змін у формулу, відомості про які було опубліковано в бюлетені «Промислова власність» № 6 від 25.03.2015 р., було включено наступні ознаки: «яка є інтервалом Н між торцевою поверхнею зовнішньої кришки і торцевою поверхнею внутрішньої втулки, причому внутрішня втулка забарвлена в колір, що контрастує з кольором зовнішньої кришки».

Таким чином, і висновком судової експертизи підтверджуються обставини зміни об'єкта патентування в результаті внесення відповідачем-2 змін до формули корисної моделі, а не часткової відмови від патенту шляхом відповідного зазначення про це у описі до формули.

Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що вищевказані висновки судового експерта, не лише спростовують доводи апеляційної скарги та пояснення відповідача-1, але і повністю підтверджують правильність та обґрунтованість висновків господарського суду, покладених в основу прийнятого рішення про задоволення позовних вимог

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, судові витрати, понесені при апеляційному розгляді справи належить покласти на відповідача-1 в межах сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та оплати судової експертизи відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іноземного приватного виробничого унітарного підприємства "Алкопак" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі № 910/1328/16 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Іноземне приватне виробниче унітарне підприємство "Алкопак" в сумі 34807,60 грн.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписаний 23.03.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко