Рішення № 72934801, 15.03.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1907/17

Провадження № 2-а/645/29/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі судового засідання - Проневич Д.О.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Оржиховської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України міста Харків про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2017 р. представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного УПФУ м. Харкова про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова № 49 від 05.07.2012 року про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ОСОБА_3; зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перевести ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. номер НОМЕР_1, на пенсію за віком як науковому працівнику згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», починаючи з 03.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 має право на отримання пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», однак рішенням Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова № 49 від 05.07.2012 року йому було відмовлено в призначенні такої пенсії, про що ОСОБА_3 дізнався лише у квітні 2017 року, коли його представник отримав від відповідача вказану інформацію на адвокатський запит.

Відповідач надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому мотивує свою відмову у призначенні позивачу наукової пенсії відсутністю довідки, що підтверджує науковий стаж Позивача, та невідповідністю довідки про заробітну плату вимогам постанови правління Пенсійного фонду України від 06.04.2011 року № 10-3 «Про затвердження переліку та порядку подання документів, необхідних для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Також відповідач послався на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, передбаченого частиною 2 статті 99 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, надав додаткові пояснення щодо можливості встановити наявність необхідного наукового стажу у позивача на підставі наданих доказів.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи

бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком з 26.01.1995 року і з вказаного часу перебуває на обліку Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, правонаступником якого є відповідач.

24.06.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова із заявою у вільній формі, в якій просив перерахувати пенсію за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та додав документи, що, на його думку, підтверджували його право на отримання такої пенсії.

03.07.2012 року позивач подав до Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова заяву про призначення пенсії за віком по Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» за встановленою формою (додаток 5 до п. 31 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Факт прийняття такої заяви підтверджено матеріалами справи та не оспорювався представником відповідача у судовому засіданні.

Управлінням Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова 05.07.2012 року було прийнято рішення № 49, яким ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». При цьому в рішенні зазначено, що ОСОБА_3 на підтвердження наукового стажу надав довідки № 4125/10 від 30.05.2012 року та № 4125/10 від 07.03.2012 року, однак в цих довідках не вказані первинні документи, на підставі яких вони видані. Також ОСОБА_3 була надана копія довідки про заробітну плату з помісячною розбивкою № 1 від 07.02.2008 р. за період з )1.01.1987 р. по 31.12.1991 р, яка не відповідає вимогам постанови правління Пенсійного фонду України від 06.04.2011 року № 10-3 «Про затвердження переліку та порядку подання документів, необхідних для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі Порядок № 10-3).

При цьому суд зазначає, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, передбачений частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, діючій на час подання адміністративного позову), з огляду на наступне.

Дане питання було предметом розгляду Харківського апеляційного адміністративного суду і відповідно до ухвали від 27.09.2017 року судовою колегією були встановлені наступні обставини.

Так, колегія суддів зазначила, що з пояснень позивача, наданих у судовому засіданні 14.07.2017 року, не вбачається, що ОСОБА_3 був обізнаний про прийняття Управлінням Пенсійного фонду в Фрунзенському районі м. Харкова 05.07.2012 року рішення про відмову у призначенні пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Слід відмітити, що позивач, звертаючись 03.07.2012 року до відповідача із заявою, ставив питання не про перерахунок пенсії, а просив призначити йому пенсію згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Призначення пенсії за цим Законом не обов'язково повинно мати наслідком збільшення розміру пенсійної виплати. Таким чином, та обставина, що розмір пенсійної виплати позивача після подання до УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова заяви від 03.07.2012 року не збільшився, сама по собі не є беззаперечним доказом відмови у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

При цьому, позивач з 2012 року звертався до різних органів та установ, крім УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, але не щодо призначення йому пенсії як науковому працівникові, а з питання отримання уточнюючих довідок для підтвердження періодів наукової діяльності від підприємства, яке є правонаступником його роботодавця, оскільки був обізнаний, що призначення йому пенсії ставиться органом Пенсійного фонду в залежність від наявності цих довідок.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Орган з сертифікації УкрНДІМет-СЕРТ», яке є правонаступником ДО ЦКТБ Велобудування, де працював позивач, на запити УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова відмовляється надавати необхідні уточнюючі довідки.

Таким чином, позивач був обізнаний, що відповідач не може отримати необхідні уточнюючі довідки, і відповідач вважав, що процес розгляду питання про призначення йому пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ще триває.

Колегія суддів зауважила, що позивач без отримання рішення УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова не міг дізнатися про відмову йому у призначенні пенсії за вищевказаним Законом. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 дізнався про існування спірного рішення, та, відповідно, про порушення своїх прав раніше, ніж зазначає представник позивача 19.04.2017 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив відсутність в матеріалах пенсійної справи доказів отримання позивачем копії рішення від 05.07.2012 року.

Враховуючи викладене та беручи до уваги дату звернення позивача до суду з даним позовом (03.05.2017 року), суд вважає встановленою ту обставину, що позивач не був обізнаний про порушення свого права на призначення пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у 2012 році і без отримання рішення УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова не міг дізнатися про відмову йому у призначенні пенсії, а тому позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, передбачений частиною 2 статті 99 КАС України ( в редакціі, діючій на час подання адміністративного позову).

Наявність у позивача вищої освіти підтверджується копією диплому Харківського політехнічного інституту ім.. В.І. Леніна НОМЕР_2 (реєстраційний номер 66104) від 30.06.1966 року, згідно до якого рішенням Державної екзаменаційної комісії від 16.06.1966 року ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію інженер-механік.

Відповідно до копії трудової книжки, тотожність якої оригіналу підтверджена представником відповідача у судовому засіданні, ОСОБА_3 тривалий час працював в Центральному конструкторсько-технологічному бюро велобудування.

Наукова спрямованість діяльності ЦКТБ велобудування підтверджується наявними у справі доказами.

Так, відповідно до положень статуту Центрального конструкторсько-технологічного бюро з велобудування (ЦКТБ велобудування) Міністерства автомобільної промисловості, затвердженого заступником Міністра автомобільної промисловості СРСР 09.02.1978 року, воно є спеціалізованою проектно-конструкторською і технологічною організацією по велосипедам (п.1.2), основною задачею ЦКТБ велобудування є здійснення проектно-конструкторських, технологічних та експериментальних робіт в галузі велобудування по створенню нових і модернізації діючих типів велосипедів, включаючи дитячі, по розробці нової перспективної технології, по організації та економіці основного виробництва (пп.2.1, 2.3.1 - 2.3.7).

Відповідно до додатку до наказу Міністерства промислової політики України від 12.07.1999 року № 254 «Про визначення головних наукових організацій» ЦКТБ велобудування м. Харкова (№ 80) віднесено до головних наукових організацій Міністерства промислової політики України.

Відповідно до довідки ПАО «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» № 4125/10 від 07.03.2012 р. ЦКТБ велобудування входило до складу виробничого об'єднання «ХВЗ» та було науково-технічною організацією, оскільки мало «Методику аналізу та оцінки результатів науково-технічної діяльності», розроблену на виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 24.09.1968 року № 760 та від 20.08.1973 року № 575.

Відповідно до довідки ПАО «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» № 4125/10 від 30.05.2012 р. конструкторський відділ ЦКТБ велобудування, де працював ОСОБА_3, був основним науково-технічним підрозділом в структурі організації і займався виключно науково-технічною діяльністю. Робота на цих посадах складала 100% його діяльності в ЦКТБ велобудування.

ОСОБА_3 має 33 авторських свідоцтва на винаходи та промислові зразки, є винахідником СРСР, має нагрудний знак «Винахідник СРСР» та нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР за досягнення в розвитку велобудування.

Державна організація Центральне конструкторсько-технологічне бюро по велобудуванню (ДО

ЦКТБ ВЕЛОБУДУВАННЯ), код ЄДРПОУ 00234956, відповідно до виписки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців мала основний вид діяльності - 73.10.0 дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 03.08.2009 року державну реєстрацію ДО ЦКТБ ВЕЛОБУДУВАННЯ припинено, та правонаступником зазначено ДП «Орган з сертифікації УкрНДІМет-СЕРТ».

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637, основним документом для визначення стажу наукової роботи є трудова книжка, а якщо із записів у трудовій книжці чітко не можна визначити правовий статус наукової установи, статус структурного підрозділу, що підтверджує науковий напрям його діяльності, або з назви посади безпосередньо не випливає її науковий напрям, додатково надається довідка. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.

На неодноразові звернення позивача, його представника та відповідача із запитами до ДП «Орган з сертифікації УкрНДІМет-СЕРТ» про надання необхідної уточнюючої довідки вказане підприємство відмовляло в її видачі, посилаючись на відсутність законних підстав.

За таких обставин стаж роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», може бути визначений відповідно до трудової книжки.

За ст. 6 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, що діяла станом на 03.07.2012 року, науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

За ст. 22-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, що діяла станом на 03.07.2012 року, посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є, зокрема керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники; провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу.

За ст. 22-3 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, що діяла станом на 03.07.2012 року, до стажу наукової роботи зараховується, зокрема, час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 22-1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. N 257 затверджено перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", а також положеннями п.2.1 визначено, що дія цієї постанови поширюється на наукових працівників, які працювали на державних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах колишніх Української РСР, інших республік СРСР, а також СРСР.

Даний перелік розповсюджується на: 1. Президії Національної академії наук, Української академії аграрних наук, Академії медичних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук, Академії мистецтв 2. Вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, наукові підрозділи в їхньому складі, Національна школа суддів 3. Наукові установи та організації (їх філіали, відділення тощо) 4. Підприємства, установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку, а також на такі посади, як, зокрема, головний конструктор (інженер, технолог тощо) та їх заступники з основного напряму діяльності наукової установи, організації; провідний конструктор (інженер, технолог тощо) з основного напряму діяльності наукової установи, організації; керівник (завідуючий, начальник), заступники керівника (завідуючого, начальника), головний конструктор (інженер, технолог тощо), провідний конструктор (інженер, технолог тощо) наукового підрозділу

(відділення, відділу, комплексу, центру, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний інженер (конструктор, технолог, архітектор) проекту.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_3 займав наступні посади в Центральному конструкторсько-технологічному бюро велобудування:

- з 02.09.1968 року (запис № 1, наказ № 134 від 03.09.1968 р) по 01.06.1975 року (запис № 2, наказ № 115 від 06.06.1975 р ), тобто 6 років 8 місяців 29 днів - провідного конструктора,

- з 01.06.1975 року (запис № 2, наказ № 115 від 06.06.1975 р) по 01.03.1978 року (запис № 3, наказ № 41-к від 01.03.1978 р), тобто 2 роки 9 місяців - головного конструктора проекту,

- з 01.03.1978 року (запис № 3, наказ № 41-к від 01.03.1978 р) по 25.10.1979 року (запис № 4, наказ № 210-к від 19.10.1979 р), тобто 1 рік 7 місяців 24 дні - заступника завідуючого відділом,

- з 18.06.1982 року (запис № 13, наказ № 48 від 21.06.1982 р) по 01.12.1992 року (запис № 14, наказ № 159/ок від 25.11.1992 р), тобто 10 років 5 місяців 12 днів - завідуючого сектором,

- з 01.12.1992 року (запис № 14, наказ № 159/ок від 25.11.1992 р) по 03.11.1993 року (запис № 15, наказ № 32 від 03.11.1993 р), тобто 1 рік 11 місяців 2 дні - заступника завідуючого відділом,

- з 03.11.1993 року (запис № 15, наказ № 32 від 03.11.1993 р) по 01.08.1997 року (запис № 16, наказ № 23/ок від 31.01.1997 р), тобто 3 роки 7 місяців 28 днів - завідуючого відділу сертифікації велотехніки,

- з 01.08.1997 року (запис № 16, наказ № 23/ок від 31.01.1997 р) по 13.04.1998 року (запис № 17, наказ № 16/ок від 07.04.1998 р), тобто 8 місяців 12 днів - начальником відділу по розробці велосипедів,

- з 13.04.1998 року (запис № 17, наказ № 16/ок від 07.04.1998 р) по 01.07.1998 року (запис № 18, наказ № 21/ок від 30.06.1998 р), тобто 2 місяці 17 днів - провідного інженера-конструктора,

- з 01.07.1998 року по 03.01.2005 року - інженера-конструктора.

Виходячи з цього, суд вважає встановленим, що стаж роботи позивача на посадах, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", складає загалом 28 років 1 місяць 4 дні.

Остаточно ОСОБА_3 звільнився з роботи 18.02.2008 року (запис № 22, наказ № 35-к від 18.02.2008 р).

Загальний трудовий стаж ОСОБА_3 відповідно до записів в трудовій книжці складає 52 роки 10 місяців.

За ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, що діяла станом на 03.07.2012 року, держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу.

У всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та інші необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Перелік та порядок подання необхідних документів визначаються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, у сфері освіти та наукової і науково-технічної діяльності.

Згідно абз. 5 п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі Порядок № 22-1), днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно п. 1.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно п. 6 постанови правління Пенсійного фонду України від 06.04.2011 року № 10-3 «Про затвердження переліку та порядку подання документів, необхідних для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» довідка про заробітну плату (дохід) за основним місцем роботи наукового (науково-педагогічного) працівника надається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій, архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

В матеріалах пенсійної справи наявні довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3, видані на підставі особових рахунків ДО ЦКТБ велобудування від 01.02.1995 року та від 07.02.2008 року за 1987-1991 роки, тобто за 60 місяців, а також довідка ДП «Орган з сертифікації УкрНДІМет-СЕРТ» про заробітну плату для обчислення пенсії № 15 від 20.11.2012 року за 1987-1991 роки. Вказані довідки містять відомості про заробітну плату Позивача, яку він отримував, працюючи на посадах, що дають право на призначення наукової пенсії.

При таких обставинах суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» за його заявою від 03.07.2012 року і встановлення розміру такої пенсії на підставі наявних довідок, а рішення відповідача № 49 від 05.07.2012 року про відмову у призначенні такої пенсії є незаконним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 1058, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Враховуючи, що рішення УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова №49 від 05.07.2012 р. ухвалене всупереч зазначеним вище положенням, та порушує право позивача на отримання пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», суд визнає його неправомірним та скасовує.

З метою поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком як науковому працівнику згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», суд зобов*язує відповідача, до повноважень якого на час розгляду справи належить вирішення вказаного питання, здійснити переведення ОСОБА_3 на таку пенсію, починаючи з 03.07.2012 р., таким чином, задовільняє позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки при поданні адміністративного позову позивач ОСОБА_3 був звільнений від сплати судового збору у розмірі 1280,00 грн., згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як інвалід ІІ групи, і позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі, суд стягує судовий збір з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.9, 19, 73-77, 122, 139, 143, 241, 242, 244, 246, 250, 251 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовільнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова №49 від 05.07.2012 р. про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ОСОБА_3.

Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного Фонду України міста Харків (ЄДРПОУ 41248021, місцезнаходження: м.Харків, пр..Московський, 198/3) перевести ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), на пенсію за віком як науковому працівнику згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», починаючи з 03.07.2012 р.

Стягнути з Індустріального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України міста Харків на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 23.03.2018 р.

Суддя -