Постанова № 72934733, 22.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1159/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Л.В. Поліщук,

суддів В.В. Бєляновського, Т.А. Величко,

секретар судового засідання - О.В. Клименко,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: І.В. Сорокопуд,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.01.2018р.

(суддя О.Г. Смородінова, м. Миколаїв, повний текст складено та підписано 15.01.2018р.)

у справі №915/1159/17

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту)

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

про стягнення 4968,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про стягнення заборгованості в сумі 4968,25 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. про агентське обслуговування суден.

В позовній заяві позивач послався на ст. 22 Закону України «Про морські порти України», ст.ст. 525, 526, 614, 625, 629, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 188, 193 Господарського кодексу України, Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316.

В клопотанні про зміну підстав позову щодо нарахування канального збору з суден відповідача позивач зазначив, що підставою для нарахування канального збору є проходження суден відповідача по підхідному каналу Херсонського морського порту, який включений до акваторії морського порту Херсон, а не проходження суден Херсонським морським каналом.

В запереченнях на позов та доповненнях відповідач просив відмовити в задоволенні позову з посиланням на те, що підстави заявленого позову в частині виникнення зобов'язань не збігаються з фактично заявленими вимогами. Позивач просить зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання в той час, як предметом позову є стягнення портових зборів, зобов'язання по сплаті яких виникають з нормативно-правового акту. Повноваження встановлювати плату за користування акваторією і каналом належить Міністерству інфраструктури України, і тому відповідач не може в договірному порядку розширювати або змінювати «предмет» застосування ставок або їх розмір. Відсутні підстави для нарахування і стягнення корабельного збору, оскільки відповідно термінології і визначень морського торговельного мореплавства судно в даному конкретному рейсі рухалось по судновому ходу і відповідно не здійснювало входу в «Акваторію порту». Вхід в Акваторію порту та вхід в порт передбачають здійснення в цих ділянках водного простору певних дій, перелік яких вказаний в самому визначені терміну «акваторія порту», «захід в порт». При транзитному проході судно не здійснювало швартування до причалів порту, постановку на якірну стоянку порту, вантажних операцій на акваторії порту. Судно рухалось судновим шляхом «транзитом» - без заходу в порт та не використовувало водну поверхню в цій ділянці як «Акваторію морського порту». Додатком 3 до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316 «Про портові збори» чітко визначено, до яких саме каналів встановлені ставки за прохід по ним транзитом. Херсонський морський канал до цього переліку не входить. Відповідно до Порядку №316 канальний збір стягується на користь власника каналу. Херсонський морський канал, який заявлений в позові, знаходиться на балансі Дельта-лоцман, в зв'язку з чим відповідач заперечує стягнення морським портом Херсон канального збору за проходження Херсонського морського каналу на свою користь. Відповідач не подавав заявок на обслуговування та супроводження суден позивачем. Єдиною умовою, за якою можливе надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р., згідно з умовами вказаного договору, є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором. У зв'язку з цим, відповідач акцентує увагу суду, що жодних заявок на надання послуг, обумовлених договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. він позивачу не надавав та доказів зворотного позивачем не надано. В порушення норм ст. 33 ГПК України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів дійсного надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р., а також доказів надіслання рахунків та актів виконаних робіт, які є предметом позову у даній справі. Відповідно до довідки (свідоцтва) про реєстрацію Підхідного каналу до Херсонського морського порту Регістра судноплавства України СР-104-4-268-15 від 02.12.2015р. дана гідротехнічна споруда була зареєстрована 02.12.2015р., свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації СП-22-107.1-4-138-16 отримано 28.11.2016р., а судна, заявлені в позові, проходили по р.Дніпро у 2014 році. Відповідно до п. 1.8 Наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу» від 16.01.2014р. №21 експлуатація ГТС без наявності чинних документів Регістру не допускається. На момент проходу по р.Дніпро суден, зазначених в позові, взагалі не існувало в якості гідротехнічної споруди того об'єкту, на який позивач надав документи. Такої споруди, як судноплавний канал потребують лише судна з великою осадкою (7,6 м та більше), які не можуть пройти природними глибинами річки (4 м, гарантовані габарити ВВШ) і саме для них створюється гідротехнічна споруда. Судна, які розглядаються в даній справі мають осадку баржі 0,6 м (в баласті) та 3,6 м (з вантажем), буксир- 2,6 м і можуть здійснювати рух по р.Дніпро по судновим шляхам загального користування відповідно гарантованих глибин. Зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України, що надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України.

В запереченнях в частині корабельного збору відповідач зазначив, що вказані в позові судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту Херсон, що підтверджує службова записка суднохідної компанії ТОВ СП «Нібулон», а проходили морський порт Херсон «транзитом» без виконання в цій ділянці вантажних робіт, без швартування до причалу в цій ділянці водного простору, без постановки на якір в цій ділянці водного простору, судна відповідача при транзитному проході р.Дніпро не є суб'єктами сплати корабельного збору чи об'єктами нарахування корабельного збору, судна відповідача рухались по судновому ходу, який не входить в «акваторію порту» в розумінні Закону України «Про морські порти України» та Порядку №316.

Також відповідач просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності в частині позовних вимог на загальну суму 2069,81 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.01.2018р. в позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р., а також доказів складання та надсилання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення. З 04.09.2015р. набрали чинності зміни до Наказу №316 від 27.05.2013р. (пункт 3.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України №281 від 24.07.2015), відповідно до яких судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору. Що стосується нарахування корабельного збору, то зазначені в позові судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту Херсон, що підтверджує службова записка Судоходної компанії ТОВ СП "Нібулон". З урахуванням визначення терміну "акваторія морського порту" Законом України "Про морські порти України", який має вищу юридичну силу та прийнятий пізніше в часі, місцевий суд дійшов висновку, що судна відповідача рухались судновим ходом, який не входить в "акваторію порту" в розумінні Закону України "Про морські порти України" та Порядку №316.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції необґрунтовано ототожнлено поняття «вхід в акваторію морського порту» та «вихід з акваторії морського порту», «заходження в морський порт» з поняттям «вихід судна», «прихід судна» та приходить до безпідставного висновку, що лише у випадках постановки на якір та швартування судна до причалу відбувається вхід в акваторію морського порту і лише у разі відправлення від причалу або з якірної стоянки відбувається вихід з акваторії морського порту. Подібне трактування суперечить Постанові КМУ від 27.12.2008р. №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон» де чітко визначено, що акваторія включає. В оскарженому рішенні суд зазначає: «Судна ТОВ СП «Нібулон» проходили морський порт Херсон «транзитом» та рухались по судновому ходу». Проте, якими саме доказами та документами це підтверджується не зазначено. Відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт руху суден саме судновим ходом чи взагалі його наявності акваторії морського порту Херсон з зазначенням координат та розташування. Порядком не передбачено звільнення від сплати корабельного збору у разі руху судна транзитом або судовим ходом. Щодо канального збору, скаржник зазначив, що підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина) за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон». Відповідно до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України власником (балансоутримувачем) підхідного каналу (річкова частина) до Херсонського морського порту є ДП «АМПУ», а експлуатуючою організацією є Херсонська філія ДП «АМПУ» (Адміністрація морського порту Херсон), що підтверджується довідкою про включення ГСТ до бази даних гідротехнічних споруд від 02.12.2015р. №104-4-268-15 та свідоцтвом про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації 28.11.2016р. №СП-22-107.1-4-138-15.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

21.03.2018р. від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні представника позивача, який забезпечує представництво у даній справі та суттєвим погіршенням погодних умов на автомобільних шляхах Херсон-Одеса 21.03.2018р.-22.03.2018р.

Вказане клопотання відхилено, оскільки явка сторін не є обов'язковою в силу норм ГПК України та не визнавалась такою судом апеляційної інстанції.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційна інстанція встановила наступне.

04.02.2014р. між ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) (Адміністрація) та ТОВ СП «Нібулон» (Агент) укладено договір про агентське обслуговування суден №30-П-ХЕФ-14 (а.с.14-17).

Даний договір визначає порядок взаємовідносин між адміністрацією та агентом у разі здійснення агентом обслуговування суден, як під іноземним прапором, так і під Державним прапором України, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту транзитом (п. 1 договору).

Адміністрація обслуговує судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, Обов'язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України «Про морські порти України» та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.2.3. договору до обов'язків адміністрації віднесено нарахування та стягнення, згідно чинного законодавства України, портових зборів, зборів та плати з суден, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії морського порту Херсон, або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.

Акваторія порту включає:

- акваторію рейду, верхня межа якого перетинає р.Дніпро, з'єднуючи точки з такими координатами: 46 град. 38' 03,0" північної широти, 32 град. 38' 02,0" східної довготи; 46 град. 37' 54,0" північної широти, 32 град. 38' 14,0" східної довготи;

- водний простір вниз за течією затонів №1 і 2, рукав р.Кошова до меридіану 32 град. 36' 00,0" східної довготи, акваторії річок Дніпро, Вільховий Дніпро, Рвач до меридіана 32 град. 18' 00,0" східної довготи;

- акваторію підхідного каналу завширшки 50 метрів, що простягається від Херсонського морського каналу до кар'єру Рибальче, та власне кар'єр.

Схематичний план морського порту Херсон з підходами та акваторія порту є Додатком №2 до Обов'язкових постанов по морському порту Херсон.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що адміністрація надає послуги за письмовою заявою і з оплатою за рахунок агента за тарифами, які діють в адміністрації на момент надання цих послуг, а саме: надає послуги з оформлення приходу/відходу суден і засвідчення вантажних документів печаткою службою капітана морського порту (підпункт 2.4.1); оформлює і видає постійні і разові перепустки співробітникам агента для обслуговування суден на території адміністрації, а також в'їзду на території адміністрації автотранспорту агента (підпункт 2.4.2); надає послуги з чергування пожежної автомашини (підпункт 2.4.3); здійснює бункерування технічною водою суден, які обслуговує агент, за допомогою пожежного автомобіля (підпункт 2.4.4); надає послуги з приймання та послідуючої передачі спецорганізаціям на утилізацію підсланенних/пьяльних, фекальних вод, карантинного сміття і харчових відходів (підпункт 2.4.5).

Положеннями п.п. 2.10, 2.11 договору передбачено, що адміністрація надає агенту відповідно до пунктів 4.1, 4.2 і 4.3 розділу 4 договору, рахунки за нараховані портові збори, збори і плати, а також рахунки та інші необхідні документи за послуги, що надаються адміністрацією суднам; направляє агенту у відповідності до пункту 4.5 оформлені та підписані уповноваженою особою адміністрації акти виконання робіт (надання послуг).

За умовами п.3.6 ТОВ СП «Нібулон» зобов'язано подавати у відділ зборів і доходів адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг.

Пунктом 3.20 договору агент зобов'язаний підписати надані адміністрацією Акти виконаних робіт (надання послуг), скріпити печаткою та повернути адміністрації по одному примірнику таких Актів у строк протягом п'яти банківських днів з дати отримання Актів виконання робіт (надання послуг) агентом під підпис, або у строк десяти банківських днів з дати відправлення Актів поштою на адресу відправника. У випадку відмови від підписання, неповернення таких Актів виконаних робіт (надання послуг) протягом десяти банківських днів від дати надсилання адміністрацією/або протягом п'яти банківських днів з дати отримання під підпис представником агента, вважається, що Акти є погодженими Сторонами та надані послуги підлягають сплаті.

Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що порядок справлення, розмір ставок портових зборів, зборів і плати, плати за забезпечення проведення криголамних робіт суден та інших спеціалізованих тарифів адміністрації, підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів згідно чинного законодавства; у разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні портові збори, зборів і плати, плати за забезпечення проведення криголамних робіт суден, льодове проведення суден та інші спеціалізовані тарифи адміністрації, під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності та (або) доповненнями; оплати портових зборів здійснюється агентом до виходу суден з/від акваторії/причалів морського порту Херсона на підставі дисбурсменських рахунків адміністрації відповідно вимог чинного законодавства України; у разі не сплати агентом зборів у встановленому порядку капітан порту може відмовити у вигляді дозволу на вихід судна з порту згідно статті 91 КТМ України; витрати, пов'язані капітаном порту цього права покладається на агента.

Відповідно до 4.3 послуги адміністрації, які надаються за письмовою заявкою агента та оплачуються агентом згідно з діючих на момент надання цих послуг, тарифів адміністрації.

Умовами пункту 4.4. договору встановлено, що оплата зборів і плат за послуги, що надаються суднам згідно чинного законодавства України, та оплата інших додаткових послуг адміністрації та зборів проводиться агентом згідно остаточних рахунків адміністрації з додаванням підтверджуючих документів, в тому числі актів виконання робіт (надання послуг), які попередньо направляються факсом або по електронній пошті на адресу агента, потім протягом доби вручається представнику агента під підпис (при цьому представник агента повинен бути належним чином уповноважений і мати довіреність для одержання від адміністрації документів (для агента) або направляє адміністрація направляє рахунки, підтверджуючі документи та акти виконання робіт (надання послуг) поштою на адресу агента; якщо рахунок, підтверджуючі документи та акти виконання робіт (надання послуг) надаються агенту адміністрацією під підпис-оплата повинна бути здійснена протягом п'яти банківських днів з дати отримання таких документів, а якщо зазначені документи відправляються поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення таких документів.

Оплату рахунків адміністрації агент здійснює відповідно до чинного законодавства України про здійснення розрахунків: для суден, які плавають під іноземним прапором - у доларах США; для суден, які плавають під прапором України - в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг (п. 4.5 договору).

За умовами п.п. 9.1, 9.2 договору, останній набирає чинності з 04 лютого 2014 року та діє по 31 грудня 2014 року; сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між ними з 01 січня 2014 року; договір може бути пролонгований на наступний рік, за умови направлення відповідного листа на адресу адміністрації протягом 30 діб до позначеного терміну припинення дії договору та за умови обов'язкового укладення відповідної додаткової угоди до цього договору.

18.03.2014р. сторони підписали додаткову угоду №1 до вказаного договору, якою внесли зміни до пункту 4.3.2 розділу 4 відносно порядку розрахунків (а.с18).

Додатковою угодою №2 від 30.12.2014р. до даного договору сторонами доповнено вказаний договір пунктом 2.12 та викладено його у наступній редакції: «З 01 січня 2015 року адміністрація зобов'язується надавати агенту податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в ЄРПН; податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань адміністрації; адміністрація забезпечує реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та її надання агенту протягом 14 календарних днів з моменту виникнення податкових зобов'язань; підтвердженням про реєстрацію податкової накладної адміністрації та/або розрахунку коригування до ЄРПН є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування з ЄРПН; у разі невиконання (неналежного виконання) зазначених зобов'язань, у тому числі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених Податковим кодексом України, адміністрація сплачує агенту штраф у розмірі суми ПДВ, зазначеної (що підлягають зазначенню) у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування». Сторонами також змінено пункти 9.1, 9.2 та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2015 року (а.с19).

Згідно з даними журналу реєстрації приходів служби капітана морського порту Херсон 01.11.2014р. за номером приходу 1203 зареєстровано судно «Лідіївський» з баржами НБЛ-014 та НБЛ-023, тип судна - буксир, час приходу 10:30, час оформлення приходу 11:40 та згідно з даними виходів служби капітана морського порту Херсон 05.11.2014р. за номером приходу 1198 зареєстровано судно «Лідіївський» з баржами НБЛ-015 та НБЛ-018, тип судна - буксир, час приходу 00:20, час оформлення виходу 01:05, у зв'язку з чим позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки на сплату корабельного та канального збору з судна «Лідіївський» з баржами НБЛ-014, 023 №7285 від 07.11.2014р. на суму 2483,77 грн., рахунок №7298 від 07.11.2014р. на сплату канального та корабельного зборів з судна «Лідіївський» з баржами НБЛ-015, НБЛ-018 на суму 2484,48 грн.

Відповідач вказані рахунки не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Статтею 22 Закону України "Про морські порти України" визначено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Розмір портових зборів та порядок їх сплати встановлені Порядком про портові збори, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013р. за № 930/23462 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку згідно з частинами третьою-п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України».

Згідно з п. 1.3 Порядку портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами , за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

У пункті 2.7 Порядку встановлено, що із суден групи В корабельний збір справляється за кожне заходження в морський порт і вихід з нього за такими ставками: 1) у закордонному плаванні: 64 долари США - із судна, буксира; 32 долари США - з одиниці (баржа, ліхтер); 2) у каботажному плаванні: 16 доларів США - із судна, буксира; 8 доларів США - з одиниці (баржа, ліхтер).

Позивач на підставі даних з журналу реєстрації виходів і приходів суден служби капітана морського порту Херсон та враховуючи умови договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором про агенське обслуговування суден, що складається в тому числі з нарахованого корабельного збору.

Виходячи з системного аналізу пунктів 2.4, 3.20, 4.3 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. умовою, за якою можливе надання послуг за вказаним договором є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором, а факт надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. повинен підтверджуватись актами приймання-передачі, які свідчать про реальність здійснення операцій та які адміністрація надає агенту під підпис або направляє поштою.

У позовній заяві позивач зазначав, що заявки з боку ТОВ СП "Нібулон" перестали надходити з липня 2014 року.

Відповідно до довідки начальника служби системного адміністрування ТОВ СП "НІБУЛОН" від 28.12.2017р. в період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. відсутній факт передачі даних в електронному вигляді між електронними адресами mail@nibulon.com.ua, ampu@seaport.kherson.ua та n.ovchinnikova@seaport.kherson.ua. Відповідач надав довідку завідувача канцелярії ТОВ СП «Нібулон» від 03.01.2018р., відповідно до якої у період з 25.10.2014р. по 10.11.2014р. в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, що ведеться в електронній базі СЕД «Мегаполіс» (через яку проходить реєстрацію вся вихідна кореспонденція ТОВ СП «Нібулон») відсутні записи про реєстрацію вихідних листів (заявок) на адресу ДП «АМПУ» щодо транзитного проходження судна «Лідіївський» з баржами НБЛ-014, НБЛ-023, НБЛ-015, НБЛ-018 (05.11.2014р.).

Позивачем до позовної заяви не надано належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг з боку позивача, а також належних доказів направлення актів на адресу ТОВ СП «Нібулон», оскільки додані до позовної заяви докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків, списків) не можуть вважатись належними та допустимими доказами, враховуючи, що з вказаних документів не можливо встановити, які саме акти, та за які послуги направлялись на адресу ТОВ СП «Нібулон».

Судова колегія зазначає, що господарський договір, як головна підстава виникнення договірних відносин, є основною правовою формою організації економічних відносин між рівноправними суб'єктами господарювання, при цьому, договір не є первинним документом, оскільки він свідчить лише про намір вчинити будь-які дії, але не підтверджує факт їх здійснення.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

До первинних документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою, згідно зі змістом договору про надання послуг є акти приймання-передачі наданих послуг, акт виконаних робіт тощо, які свідчать про реальність здійснення операції.

Отже, позивачем не подано суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надсилання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження того, що відповідач замовляв відповідні послуги.

Судом враховано, що зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України. Держава прапору вказана в документах на судно. Це надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України.

Згідно зі статтею 67 Водного кодексу України внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних" від 12.06.1996р. №640 річка Дніпро відноситься до судноплавних внутрішніх водних шляхів.

Як встановлено судом, судна ТОВ СП "Нібулон" проходили морський порт Херсон та рухались по судновому ходу.

Положенням про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.06.2007 №498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 р. за N905/14172 визначено, що судновий хід (фарватер)- водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.

Доказами розташування суднового ходу на річці Дніпро є наступні документи: витяг з «Умовних знаків для карт внутрішніх водних шляхів №908», де зазначено, як на картах відображається судновий шлях; витяг з Лоційного опису річки Дніпро №105 з позначками основного суднового ходу; навігаційна річкова карта Нижнього Дніпра від Каховської ГЕС до гирла №3528 (а.с. 138-153).

Отже, сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно фактично рухалось по судновому ходу внутрішніх вод, які є об'єктами загального користування.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції помилково ототожнює поняття «вхід в акваторію морського порту» та «вихід з акваторії морського порту», «заходження в морський порт» з поняттям «вихід судна», «прихід судна» судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Термін "вхід судна в порт" регулюється нормами міжнародного і національного права, що неможливо ототожнювати з "фактичним перетином координат порту".

Відповідно до розділу 2 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (Конвенцію прийнято Постановою КМУ №775 від 21.09.1993) прибуття судна - це постановка судна, яке прибуло в порт, на якірну стоянку або біля причалу "час прибуття: час постановки судна, яке прибуло в порт на якірну стоянку або біля причалу".

Аналогічна норма міститься в національному нормативно-правовому акті, так 27.06.2013 Міністерство інфраструктури наказом від 27.06.2013 №430 затвердило Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 р. за N 1230/23762. Цей Порядок розроблений відповідно до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (з поправками), статей 78, 90, 91 Кодексу торговельного мореплавства України та статті 14 Закону України "Про морські порти України".

Дія цього Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту: прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці; вихід судна - відправлення судна від причалу, розташованого в акваторії порту, або з якірної стоянки в акваторії порту.

З огляду на викладене, а також те, що судна ТОВ "Нібулон" не заходили до морського порту Херсон, не швартувались до причалів, не ставали на якір в акваторії порту Херсон та не здійснювали вантажних операцій, враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 74, 76, 77 ГПК України доказів надання відповідачу послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р., доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення, місцевим господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача корабельного збору.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення канального збору за проходження суден відповідача по підхідному каналу Херсонського морському порту, з огляду на наступне.

Нарахування канального збору здійснено позивачем відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013 "Про портові збори", (в редакції, що діяла до 04.09.2015 (надалі - Порядок №316) за проходження суден Херсонським морським каналом.

Відповідно до п. 3.2. Порядку №316, нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.

Приписами п.3.1 Порядку №316 визначено, що канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу І цього Порядку.

Пунктом 1.2 ст.1 Порядку №316 передбачено, що канальний збір справляється на користь власника каналу.

Відповідно до Бази даних гідротехнічних споруд Реєстра судноплавства України Херсонський морський канал, номер свідоцтва про реєстрацію ГТС СР-104-4-207-13, індивідуальний номер ГТС ГТС-2103, належить філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ".

Херсонський морський канал (ХМК) місце розташування - Херсонська область, Миколаївська обл., Дніпровський лиман, призначення - підхід до порту Херсон; довжина:40000м; проектна глибина: 8,25м; номер ГТС-2103, порядковий номер ГТС - Г1АМК029 належить Філія "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" акт приймання - передачі майна від 13.06.13р., розподільчий баланс майна від 13.06.13р. ДП "Адміністрація морських портів України". Інформація розміщена в Реєстрі ГТС морських портів на офіційній сторінці ДП "АМПУ".

У відповідності до п. 9 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку "Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства" від 18.09.2006 №945 ДП "Дельта-лоцман" прийняло на баланс гідротехнічні споруди Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морські канали згідно з технічними паспортами.

Отже, Херсонський морський канал належить іншій особі, а саме філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України", а не Херсонській філії ДП "Адміністрація морських портів України", що виключає можливість стягнення з відповідача канального збору за прохід суден каналом, який йому не належить та не знаходиться у нього на балансі.

В процесі вирішення даного спору позивач змінив позовні вимоги зі стягнення плати за прохід суден Херсонським морським каналом на стягнення плати за інший об'єкт - підхідний канал Херсонського морського порту.

Відповідно до Паспорту підхідного каналу Херсонського морського порту він будувався для розрахункового судна: довжина -126м., ширина - 21,8м., осадка - 7,1м. Гранично допустимі габарити судна: довжина -229м., ширина - 32м., осадка - 7,6м. Габарити каналу: ширина 100м., глибина - 8,25м.

Гарантовані габарити внутрішніх водних шляхів в даній частині р.Дніпро 3,65м.

28.09.2009р. Україна приєдналась до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ), вчиненої 19 січня 1996 року у м. Женеві (Указ Президента України "Про приєднання України до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ)" від 28.09.2009 № 767/2009).

Відповідно до даного міжнародного документа внутрішні водні шляхи мають забезпечувати прохід суден з осадкою до 4,5м.

Зазначене в позові судно зареєстроване під прапором України, що надає йому право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України в межах гарантованих габаритів. Держава прапору вказана в документах на судно доданих позивачем до позовної заяви. Мають осадку баржи 0,6 м.(в баласті), 3,56м. (в вантажі), буксир 3,4м. і можуть здійснювати рух по р.Дніпро по судновим шляхам загального користування відповідно гарантованих глибин і не потребують використання спеціальної гідротехнічної споруди.

Щодо підхідного каналу Херсонського морського порту, то такої споруди як судноплавний канал (яма в землі), потребують лише судна з великою осадкою (7,6м. та більше), які не можуть пройти природними глибинами річки (4м., гарантовані габарити ВВШ) і саме для них створюється гідротехнічна споруда, що підтверджує паспорт даного каналу.

Згідно з Паспортом каналу він будувався для розрахункового судна: довжина -126м., ширина- 21.8м., осадка - 7,1м. Гранично допустимі габарити судна: довжина -229м., ширина - 32м., осадка - 7,6м. Габарити каналу: ширина 100м., глибина- 8,25м.

Проходження гідротехнічною спорудою - підхідним каналом порту взагалі не має ніякого відношення до баржебуксирних складів суден, оскільки їх осадка дозволяє прохід з використанням природних глибин р.Дніпро і не потребують гідротехнічної споруди. У наступному Міністерство інфраструктури України з метою припинення суперечок між портами та агентами внесло зміни до Наказу №316 від 27.05.2013 (пункт 3.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 р. N 281), за якими судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.

Згідно з Довідкою (свідоцтва) про реєстрацію Підхідного каналу до Херсонського морського порту Регістра судноплавства України СР-104-4-268-15 від 02.12.2015р. дана гідротехнічна споруда була зареєстрована 02.12.2015р., Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації СП-22-107.1-4-138-16 отримано 28.11.2016р., а судна заявлені в позові проходили по р.Дніпро в 2014 році.

Згідно з п. 1.8. Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу" від 16.01.2014 № 21 експлуатація ГТС без наявності чинних документів Регістру не допускається.

Порядок №316 був розроблений відповідно до статті 22 Закону України "Про морські порти України", підпунктів 4.3.1, 4.3.3 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 581.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» визначено, що канали це гідротехнічні споруди.

Позивач надав документи про реєстрацію гідротехнічної споруди 02.12.2015р., яку Регістр судноплавства допустив до експлуатації в якості гідротехнічної споруди з 28.11.2016р.

Отже, на момент проходу р.Дніпро суден, зазначених в позові, підхідного каналу Херсонського морського порту взагалі не існувало в якості гідротехнічної споруди.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269,270,273,276,281-284 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.01.2018р. у справі №915/1159/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за перегляд справи покладаються на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текс постанови складено 23.03.2018р.

Суддя-доповідач Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Т.А. Величко