Ухвала суду № 72934592, 23.03.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"23" березня 2018 р. Справа № 926/767-б/15м.Чернівці

Суддя господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши клопотання про прийняття окремої ухвали та направлення повідомлення до правоохоронних органів (в порядку ст.246 ГПК України) у справі

за заявою публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 МКБ”, м. Київ до приватної фірми “Інтервал”, м. Чернівці про банкрутство представники - не викликалисяВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство приватної фірми “Інтервал”.

Постановою від 31.08.2016р. приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_2

19.03.2018р. власник приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_3 подав клопотання про прийняття господарським судом окремої ухвали та направлення повідомлення до правоохоронних органів (в порядку ст.246 ГПК України).

Клопотання мотивоване тим, що згідно ухвали від 07.12.2016р. про затвердження реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» за договором про надання споживчого кредиту №11389931000 від 02.09.2008р. умисно, штучно та незаконно завищені, а умисні дії арбітражного керуючого ОСОБА_2 (щодо її визнання без належної перевірки та бездіяльність щодо підтвердження її необхідними первинними документами) та осіб причетних до такого штучного збільшення зобов’язань ПФ «Інтервал» містять ознаки кримінальних правопорушень передбачених КК України. Поряд з цим, у власника банкрута є ґрунтовні сумніви щодо правомірності укладення договору відступлення права вимоги за кредитним договором до ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011р. за реєстровим №294, відповідно до якого ПАТ «Укрсиббанк» продав право вимоги за кредитним договором №11389931000 від 02.09.2008р., укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ПФ «Інтервал». У зв’язку з наведеними обставинами Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000199 від 27.01.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 365-2 КК України.

Також, власник банкрута звертає увагу суду, що існування в оригіналі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011р. за реєстровим №2949 на даний момент не встановлено. Адже, такий оригінал договору не було надано суду, натомість надані належним чином завірені його копії. Оскільки у власника банкрута є обґрунтовані сумніви вважати, що даний договір з додатками навмисно було знищено працівниками Банку, тому 29.01.2018р. до господарського суду подано заяву про витребування доказів від ПАТ «Дельта Банк», а саме оригіналу договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідчених 08.12.2011р. за реєстровим №2949 з метою його дослідження в судовому засіданні всіма учасниками справи. Проте клопотання залишилося без задоволення та реакції з боку суду.

Розглянувши клопотання власника банкрута, дослідивши матеріали справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що клопотання про прийняття окремої ухвали суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатньо обґрунтованим для поставлення окремої ухвали є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб. Саме лише посилання в клопотанні на порушенням вимог чинного законодавства арбітражним керуючим ОСОБА_2 та наявність у власника сумнівів щодо правомірності укладення вищезгаданих договорів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

До того, грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до банкрута визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів згідно ухвали від 07.12.2016р., яка набрала законної сили.

Власником банкрута не наведено обґрунтованих доводів, не надано належних доказів, які б могли бути підставою для постановлення окремої ухвали суду.

З огляду на зміст заявлених вимог у клопотанні, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали суду.

Щодо посилання власника банкрута про подання суду заяви від 29.01.2018р. про витребування доказів, а саме зобов’язати ПАТ «Дельта Банк» надати для огляду оригінали документів, а саме договір купівлі-продажу вимоги за кредитами від 08.12.20111р. та акт приймання-передачі до нього від 19.12.2011р., суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ПАТ «Дельта Банк» до банкрута розглянуті судом та прийняті відповідні судові рішення.

Витребування доказів з метою ознайомлення з ними через більш ніж рік з часу розгляду та включення кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» до реєстру вимог кредиторів не відповідає приписам ч.1 ст. 81 ГПК України, подане з пропуском строків, зазначених в частинах другій та третій ст.80 ГПК України. За наведених обставин, клопотання долучено судом до матеріалів справи та залишено без розгляду на підставі ч.2 ст.118 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 77, 81, 234, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання власника приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_3 від 19.03.2018р. про прийняття господарським судом окремої ухвали та направлення повідомлення до правоохоронних органів (в порядку ст.246 ГПК України) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.В.Дутка