Постанова № 72934483, 07.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2018 рокусправа № 804/5796/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача-1: ОСОБА_3,

представника відповідача-2: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 (суддя Сидоренко Дмитро Володимирович)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача -1 Служби безпеки України, відповідача -2 Управління Служби Безпеки України в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до відповідача -1 Служби безпеки України, відповідача-2 Управління Служби Безпеки України в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення.

Позов обґрунтовано тим, що з 02.07.2016 року позивач проходив військову службу на посаді начальника ВКЗ ГВ у м.Краматорськ, управління СБУ в Донецькій області. 02.08.2017 року помічником начальника управління – начальником ВКЗ Управління СБУ в Донецькій області ОСОБА_1 ознайомлено з поданням про звільнення з військової служби через службову невідповідність. 17.08.2017 року управлінням СБУ в Донецькій області позивача ознайомлено з наказом №877-ОС від 04.08.2017 року про звільнення з військової служби на підставі п. “е” ст.62 “Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України” - через службову невідповідність. Однак, витягів з наказів йому надано не було, оскільки вказані документи мають гриф “для службового користування”, у зв’язку з чим, підстави і обставини, що призвели до звільнення його з військової служби йому повідомлені не були. Вважає, що жодних протиправних дій або дисциплінарних правопорушень, які могли дискримінувати його як військовослужбовця СБУ не вчинялось. Тому вважає дії відповідачів протиправними, та просить накази від 04.08.2017 року №877-ОС та від 20.07.2017 №808-ОС скасувати. Додатково зазначено про наявність позитивних характеристик, заохочень та нагород в період з 2002 по 2010 роки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в силу ст. 84 Дисциплінарного статуту проведення службового розслідування є правом командира, а не обов’язком, тому не є обов’язковим перед накладанням дисциплінарного стягнення. Підставою для звільнення стали ряд зафіксованих дисциплінарних проступків, пов’язаних з порушенням військової дисципліни.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що не було проведено службового розслідування щодо нього. Зазначає, що наявні обставини покладають на керівника обов’язок, а не право щодо проведення службового розслідування. Вважає, що судом першої інстанції не взяті до уваги додаткові пояснення представника позивача та позивача, викладені як письмово так і під час судових засідань. Вважає, що не було потреби у виконанні невідкладних завдань, пов’язаних із службовими обов’язками позивача.

Матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу позивача, який поданий представником Служби безпеки України (а.с. 33-39 т. 2) та відзив на апеляційну скаргу позивача, який поданий представником Управління Служби безпеки України в Донецькій області (а.с. 45-52 т. 2).

В відзиві на апеляційну скаргу позивача, який поданий представником Служби безпеки України зазначено, що порушення, допущені позивачем виразилися у невиконанні вказівак начальника, відсутності на робочому місці без поважних причин, наявностиі шкідливої звички у вигляді вживання алкоголю. Позивач,, маючи значний досвід військової служби, розуміючи порядок проходження військової служби, відмовився виконувати вимоги та накази старших за військовим званням військовослужбовців, команди вір та начальника, маючи реальну можливість для їх виконання, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання можливих наслідків своєї протиправної поведінки у вигляді порушення військової дисципліни. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В відзиві на апеляційну скаргу позивача, який поданий представником Управління Служби безпеки України в Донецькій області зазначено, що ОСОБА_1 були вчинені дисциплінарні правопорушення. Наказ СБУ №808-ос про накладення на нього стягнення містить відомості щодо того, в чому вони полягали. В свою чергу, конкретні обставини цих правопорушень військової дисципліни зазначені у доповідній записці т.в.о. начальника УСБУ в Донецькій області підполковника ОСОБА_5 від 12.07.2017 року, яка стала підставою для видання наказу про накладення стягнення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін. Надали пояснення аналогічні, викладеним у своїх відзивах на апеляційну скаргу позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Служби безпеки України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов`язаних з її проходженням згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

16.06.2016 року між Службою безпеки України в особі начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області полковника ОСОБА_6 з одного боку, і громадянином України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підполковником запасу Збройних сил України, з другого боку, відповідно до пунктів 9-16 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України укладено контракт про проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом осіб офіцерського складу у Службі безпеки України протягом строку дії контракту.

Цей контракт укладено на п’ять років, з 18.07.2016 року по 18.07.2021 рік та підписано сторонами.

Згідно витягу з наказу по особовому складу №799-ОС від 02.07.2016 року відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службу безпеки України за підпунктом “в” пункту 10 та зараховано у розпорядження за підпунктом “а” пункту 48 начальника Управління СБУ в Донецькій області підполковника запасу ОСОБА_1, який прибув із запасу Збройних сил України та уклав контракт про проходження військової служби у СБУ офіцером строком на п’ять років.

Згідно витягу з наказу №808-ОС від 20.07.2017 року по особовому складу про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника ОСОБА_1, за порушення військової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог ст.4 (в частині обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути ввічливим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.11 (в частині обов’язку військовослужбовців сумлінно і чесно виконувати військових обов’язок, бути дисциплінованим; дорожити честю і гідністю військовослужбовця), 12 ( в частині зобов’язання військовослужбовця доповідати своєму безпосередньому начальникові про все, що сталося і стосується виконання ним службових обов’язків), 13 (в частині обов’язку військовослужбовця додержуватися вимог безпеки, утримуватись від шкідливих для здоров’я звичок), 16 (в частині зобов’язання військовослужбовця виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, статутами Збройних Сил України, відповідними положеннями, інструкціями), 49 (в частині обов’язку військовослужбовців бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам’ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Службу безпеки України в цілому), 241 (в частині обов’язку кожного військовослужбовця утримуватися від шкідливим звичок (вживання алкоголю) Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 7 наказу ЦУ СБ України від 12.01.2017 №22 “Про службовий (робочий) час у Службі безпеки України та внутрішній службовий (трудовий) розпорядок” (в частині невиконання вказівки начальника підрозділу щодо прибуття до місця служб для виконання невідкладних завдань), а також у зв'язку з відсутністю на службі протягом тривалого часу та самоусуненням від виконання службових обов’язків, наявності не знятих дисциплінарних стягнень, які не відіграли своєї виховної ролі, відповідно до пункту “є” статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказано звільнити з військової служби за службовою невідповідністю підполковника ОСОБА_1.

04.08.2017 року наказом №877-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі п. “е” ст.62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України через службову невідповідність.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України “Про службу безпеки України”, Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про службу безпеки України”, служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України (ст.3 Закону України “Про службу безпеки України”).

Відповідно до Указу Президента України від 27.12.2005р. №1860/2005 “Питання Служби безпеки України” (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), управління СБУ в Донецькій області є регіональним органом Служби безпеки України.

Відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” 24.03.1999 року, дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України (ст.1 Дисциплінарного статуту).

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов’язків військової служби (ст.4 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, військова дисципліна покликана регулювати військовий порядок, взаємини між військовослужбовцями, відносини в підрозділах з метою забезпечення високої організованості та боєздатності. Її відмінність від інших видів державної дисципліни (суспільної, трудової, фінансової і т. д.) обумовлене характером військової діяльності, яка вимагає від людей, які здійснюють її, особливої зібраності, точності, ретельності, витримки, взаєморозуміння, мобільності, оперативності виконання всіх розпоряджень і т. д.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

З огляду на ст.84 Дисциплінарного статуту, суд зазначає, що проведення службового розслідування є правом командира, а не обов'язком, тому не є обов’язковим перед накладанням дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідно до письмових заперечень на позов та відзиву на апеляційну скаргу управління СБУ в Донецькій області зазначило, що ОСОБА_1 був ознайомлений з витягом з наказу СБУ №877-ОС від 04.08.2017 року та наказом управління №267-ОС 17.08.2017 року. Дані обставини підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 з датою підписання 17.08.2017 року на витягу з наказу Голови СБУ №877-ОС від 04.08.2017 року та довідкою начальника РСВ 1 управління ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях полковника ОСОБА_7 від 05.10.2017 року, які містяться в другому томі відокремлених матеріалів справи, що містять гриф “Для службового користування”.

Матеріали справи містять підтвердження згідно яких, 03.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління СБУ в Донецькій області з заявою в якій просить надати копії матеріалів, а саме рапортів, пояснень, висновків атестаційної комісії, наказів (витягів з наказів) про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказів про призначення службових розслідувань та їх висновків, а також інших матеріалів, які стали підставами для призначення службових перевірок та прийнятих рішень.

Листом від 23.08.2017 року №59/9/г-365/11/163 управління СБУ в Донецькій області розглянуло звернення (запит) ОСОБА_1 від 03.08.2017 року та повідомлено, що надати доповідну записку (реєстр.№56/9-2266дск від 12.07.2017), яка слугувала підставою для видання наказу Голови СБУ від 20.07.2017 №808-ОС, про притягнення до дисциплінарної відповідальності не має можливості, у зв’язку з тим, що вона містить інформацію з обмеженим доступом. Поінформовано, що ОСОБА_1 має право ознайомитись з доповідною запискою в управлінні СБУ в Донецькій області. Направлено ОСОБА_1 копії матеріалів, а саме рапорти та витяг з наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В силу письмових заперечень на позов та відзиву на апеляційну скаргу, управління СБУ в Донецькій області зазначає щодо дисциплінарних проступків ОСОБА_1, які стали підставою для його звільнення, зазначено наступне: ОСОБА_1 були вчинені дисциплінарні правопорушення. Конкретні обставини порушень військової дисципліни (дата, місце, вид правопорушення) зазначені у доповідній записці т.в.о. начальника Управління СБУ в Донецькій області ОСОБА_5 від 12.07.2017 №56/9-2266, яка була підставою для видання наказу №808-ОС. Так, у ній містяться відомості щодо:

невиконання ОСОБА_1 вказівки начальника відділу КЗЕ ГВ у м.Краматорськ щодо прибуття на службу 08.07.2017;

відсутності ОСОБА_1 08.07.2017 на службі без поважних причин;

не повідомлення ОСОБА_1 безпосередньому керівнику ОСОБА_8 про причини відсутності 08.07.2017 року на робочому місці;

невиконання вказівки заступник начальника ГВ у м.Краматорськ ОСОБА_9 щодо погодження з ним виходів за межі розташування ГВ у м.Краматорськ, що виразилось у самовільному виході з даного підрозділу о 16 год. 10.07.2017;

невиконання ОСОБА_1 10.07.2017 вказівки заступника начальника управління – начальника ГВ у м.Краматорськ ОСОБА_10 щодо термінового прибуття до ГВ у м.Краматорськ у службовий час;

відсутності ОСОБА_1 10.07.2017 на службі без поважним причин;

наявності у ОСОБА_1 шкідливої звички у виді вживання алкоголю.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зазначені відомості у письмових запереченнях на позов та відзиву на апеляційну скаргу управління СБУ в Донецькій області підтверджуються документами, які містяться в другому томі відокремлених матеріалів справи, що містять гриф “Для службового користування”, зокрема рапортами, листами з медичного закладу.

На думку колегії апеляційної інстанції, проаналізувавши матеріали, що містяться в другому томі відокремлених матеріалів справи та зазначені в цих матеріалах дії позивача (що виразилися у невиконанні вказівок начальника, відсутності на робочому місці без поважних причин, наявності шкідливої звички у виді вживання алкоголю та інші) суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про правомірність висновку відповідача щодо порушення ОСОБА_1 абзаців 5, 11, 12 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині обов'язку військовослужбовця додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, обов'язку виявляти повагу до старших за військовим званням, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) та інше.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби за службовою невідповідністю.

Відповідно до п. «е» ч.6 ст.26 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність.

Звільнення особи в зв’язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно зазначено, що особами, які не відповідають займаним посадам, є не тільки працівники в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, але й особи, які порушують установлені чинним законодавством порядок і правила несення служби. До таких осіб можна віднести й осіб, які зловживали своїми правами, порушували встановлені чинним законодавством обов'язки по виконанню служби.

У зв’язку з цим правильно зазначено, що службова невідповідність це також неякісне виконання роботи, неналежне виконання функціональних обов'язків особою.

Таким чином, за своїм логічним змістом поняття “службова невідповідність” є значно ширше, ніж поняття “звільнення в порядку дисциплінарного стягнення”, що також підтверджується висновком викладеним в Постанові Верховного Суду України від 11.03.2014р. у справі №21-13а14.

У конкретних справах мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена і за підпунктом “е” ч.6 ст.26 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу” (через службову невідповідність).

Матеріали справи підтверджують, що позивач під час проходження служби не дотримувався вимог встановлених до військової служби, нехтував інтересами служби, не виконував покладені на нього як на військовослужбовця органів СБУ обов'язки. Окрім того, матеріали справи підтверджують, що ще до вчинення дисциплінарних правопорушень у липні 2017 року, до позивача неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного впливу за неналежне виконання службових обов'язків, зокрема зауваження за недбале ставлення д виконання службових обов’язків, що виразилось у неналежній організації роботи в відділі, значному заниженню дисципліни, невиконання строкових документів, догани за недбале ставлення до службових обов’язків, суворі догани за відсутність на службі без поважних причини та недбале ставлення до виконання службових обов’язків, що підтверджується матеріалами, які знаходяться в другому томі відокремлених матеріалів справи, що містять гриф “Для службового користування”.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в період з 2002 по 2010 роки позивач мав певні заохочення, позитивні характеристики, та нагороди. Натомість, такі характеристики позивача стосуються зовсім іншого періоду його служби, ніж період, що розглядається в даній справи (2016-2017 роки), а також обставини даної справи стосуються іншого контракту.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що ОСОБА_8 СБУ при обранні виду дисциплінарного стягнення позивачу, було враховано, що порушення ним військової дисципліни та військових обов'язків, вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ОСОБА_1, вчинялись ним систематично та з наявності його вини.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, маючи значний досвід військової служби, розуміючи порядок проходження військової служби та будучи обізнаною з обов'язками військової служби, відмовився виконувати вимоги та накази старших за військовим званням військовослужбовців, командирів та начальника, маючи реальну можливість їх виконання, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання можливих негативних наслідків своєї протиправної поведінки у вигляді порушення військової дисципліни.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично відноситься до твердження позивача що його звільнення є наслідком наявності конфлікту між ним та керівництвом управління СБУ в Донецькій області, що на його думку й призвело до звільнення позивача; натомість, в ході розгляду справи такі обставини не знайшли підтвердження.

Колегія суддів апеляційної інстанції також висловлює критичне ставлення до позиції позивача, який вважає, що не було потреби у виконанні невідкладних завдань, пов’язаних із службовими обов’язками позивача (а.с. 9 т. 2). Така позиція військовослужбовця СБУ є недопустимою та навіть руйнівною.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем доведено правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення, вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, з дотриманням встановленої процедури, з урахуванням всіх обставин, в зв'язку із чим накази Голови СБУ від 20.07.2017 №808-ОС та від 04.08.2017 №877-ОС є правомірними та не підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 07.03.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07.03.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 15.03.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова