Постанова № 72934382, 06.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 року м. Дніпросправа № 808/303/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Кругового О.О.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року (головуючий суддя Лазаренко М.С., судді Прасов О.О., Стрельнікова Н.В., м. Запоріжжя, повний текст постанови складено 20.06.2017 року) у справі №808/303/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрпромекологія» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2017 року ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі по тексту – відповідач, Міністерство), в якому просило визнати протиправним та скасувати пп.1.3 наказу Міністерства від 21.12.2016 року №526 відносно анулювання позивачу ліцензії серії АГ №594662 від 01.09.2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодилось Міністерство екології та природних ресурсів України та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного розгляду справи по суті, висновки, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказував на те, що ним не було допущено порушення норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», судом оцінку обставинам даної справи відносно проведення планового заходу контролю з додержанням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами надано невірно. Апелянт вважав, що суд в порушення норм матеріального права, прирівняв проведену перевірку із процедурою видачі ліцензії, застосувавши при цьому норми законодавства, які регулюють питання суто видачі ліцензії, не розмежувавши при цьому ці дві процедури, в порушення норм процесуального права, акт про виявлення недостовірних даних у документах, поданих позивачем разом із заявою про отримання ліцензії на поводження з небезпечними відходами від 16.12.2016 року №64/16-1, оцінено з позиції назви документа, а не його фактичного змісту. Апелянт зазначав, що в порушення п.2 Ліцензійних умов, ліцензіат на протязі встановленого двомісячного терміну для приведення господарської діяльності у відповідність до вимог нових Ліцензійних умов, органу ліцензування жодних відомостей щодо приведення здійснюваної господарської діяльності у відповідність до вимог нових Ліцензійних умов не надав. Апелянт зазначав, що під час перевірки було встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність з порушенням нових Ліцензійних умов, про що було складено акт про виявлення недостовірних даних у документах, які позивачем подано із заявою про отримання ліцензії. Апелянт зазначав, що судом першої інстанції неправомірно застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року №756, яка втратила чинність, оскільки спірні правовідносини виникли в 2016 році у зв’язку з проведенням перевірки, а не у зв’язку з видачею ліцензії.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до органу ліцензування із заявою від 20.05.2011 року та пакетом документів, визначених Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року № 756 та 01.09.2011 року згідно рішення №267 від 26.07.2011 року Міністерством екології та природних ресурсів України видано ТОВ «НВО «Укрпромекологія» ліцензію серії АГ № 594662 на вид господарської діяльності «Операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація)», позивач не звертався згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №446 до органу ліцензування із приводу подання документів для оформлення ліцензії.

Матеріалами справи встановлено, що Міністерством екології та природних ресурсів України 20.09.2016 року було прийнято наказ №345 «Про затвердження Плану-графіку планових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на IV квартал 2016 року», відповідно до якого посадовими особами Міністерства з 12.12.2016 року по 16.12.2016 року було здійснено планову перевірку ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з питань додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, за результатами якої 16.12.2016 року було складено акт про виявлення недостовірності даних у документах поданих ТОВ «НВО «Укрпромекологія» разом із заявою про отримання ліцензії на поводження з небезпечними відходами.

За результатами перевірки 21.12.2016 року Міністерство екології та природних ресурсів України видало наказ №526, яким на підставі п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» анулювало ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (пп.1.3).

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «НВО «Укрпромекологія» здійснювало операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація) згідно ліцензії серії АГ №594662, виданій Міністерством екології та природних ресурсів України 26.07.2011 року відповідно до рішення №267, на строк з 26.07.2011 року по 26.07.2016 року.

В матеріалах справи є заява ТОВ «НВО «Укрпромекологія» на видачу ліцензії від 20.05.2011 року встановленої форми та документи, які надавались позивачем разом із заявою відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року № 756. На підставі вказаної заяви та доданих до неї документів Міністерством екології та природних ресурсів України 26.07.2011 року було видано вищевказану ліцензію.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення ТОВ «НВО «Укрпромекологія» до Міністерства екології та природних ресурсів України із заявою про видачу ліцензії у 2016 році після закінчення дії ліцензії серії АГ №594662.

Встановлено, що 28.06.2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності». Відповідно до п.14 ч.1 ст.7 цього Закону підлягає ліцензуванню поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб'єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до п.6 ст.21 Прикінцевих та перехідних положень Закону ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у ст.7 цього Закону: види господарської діяльності яких звужені, підлягають переоформленню, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно; які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

Статтями 11, 12, 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що здобувач ліцензії подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за визначеною ліцензійними умовами формою. До заяви про отримання ліцензії додаються документи відповідно до ліцензійних вимог, перелік яких встановлюється ліцензійними умовами і є виключним. Орган ліцензування може прийняти рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду з підстав, визначених Законом. У разі встановлення наявності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування має право прийняти обґрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії з підстав, які передбачені Законом. Ліцензія видається на необмежений строк. Законом передбачено випадки переоформлення ліцензії. Непереоформлена у встановлений строк ліцензія є недійсною і підлягає анулюванню.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено вичерпні підстави для прийняття рішення про анулювання ліцензії, а саме: 1) заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії. Не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання його ліцензії, що подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов і до закінчення строку: перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності); у тридцять робочих днів після спливу терміну виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов); 2) набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або скасування такого рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування; 3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Закону; 4) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника); 5) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності; 6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження; 7) акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії; 8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об’єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки); 9) акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у ст.1 Закону України «Про оборону України», та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України; 10) несплата за видачу ліцензії відповідно до ч.2 ст.14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону акти, передбачені пунктами 5-9 частини другої цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для анулювання ліцензії позивачу згідно з наказом відповідача від 21.12.2016 року №526 був п.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», тобто акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Згідно акту перевірки Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.12.2016 року №64/16-1 про виявлення недостовірності даних у документах, поданих ТОВ «НВО «Укрпромекологія» разом із заявою про отримання ліцензії на поводження з небезпечними відходами, позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №446 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами», а саме: п.2, частин 1, 8 п.16, частин 2, 4, 5, 9, 10 п.6, частин 3, 8, 9, 10 п.11, пунктів 11, 15, 17 Ліцензійних умов.

Аналогічні порушення ТОВ «НВО «Укрпромекологія» були зафіксовані актом планової перевірки додержання ТОВ «НВО «Укрпромекологія» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 16.12.2016 року №64/6.

Встановлено, що 16.07.2016 року набрали чинності Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року за №446, згідно п.2 якої установлено, що строк, протягом якого ліцензіати, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами і на поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначені ч.3 ст.15 Закону України «Про Ліцензування видів господарської діяльності», становить два місяці з дня опублікування цієї постанови.

Відповідно до ч.3 ст.15 вищевказаного Закону у разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат: у разі доповнення переліку новими документами - повинен подати до органу ліцензування документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни; у разі зміни форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, - подає органу ліцензування відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни.

Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, підставою для анулювання ліцензії позивачу було подання останнім недостовірних даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови) та ч.2 ст.77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведена правомірність наказу про анулювання ліцензії позивачу, оскільки підстава для такого анулювання ліцензії відсутня у зв’язку з тим, що відповідач не довів подання позивачем недостовірних даних разом із заявою про отримання ліцензії.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції правомірно було оцінено дії позивача, які стосуються подачі ним заяви на видачу ліцензії від 20.05.2011 року та доданих до неї документів на відповідність вимогам Закону України від 01.06.2000 року №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року № 756, які діяли на момент видачі 26.07.2011 року ліцензії серії АГ « 594662 ТОВ «НВО «Укрпромекологія».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.19 Конституції України Міністерство екології та природних ресурсів, як орган державної влади та його посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційною скаргою не спростовано позовні вимоги та постанова суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року у справі №808/303/17 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ст., ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий