Постанова № 72933962, 13.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Справа№ 910/19151/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зеленіна В.О.

Кропивної Л.В.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Пипченко Б.Ю. - ордер серія КВ № 232248 від 20.02.2018р.

від відповідача: Павленко М.В. -ордер серія КВ № 307094 від 20.02.2018р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р.

у справі № 910/19151/17 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична

фірма "Дарниця"

до Публічного акціонерного товариства "Науково -

виробничий центр "Борщагівський хіміко-

фармацевтичний завод"

про визнання недійсним наказу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про визнання недійсним наказу генерального директора Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" від 30.12.2011р. № 137 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що наказ генерального директора ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" від 30.12.2011р. № 137 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" виданий генеральним директором з перевищенням його повноважень, визначених статутом, що є порушенням корпоративних прав позивача, який є акціонером відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Кропивна Л.В., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р. у справі № 910/19151/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

25.01.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17 - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 р. у справі № 910/19151/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Кропивна Л.В., Зеленін В.О. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" призначено до розгляду на 20.02.2018 р.

У судове засідання в апеляційній інстанції 20.02.2018 р. зявились уповноважені представники позивача, відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Порадившись на місці, колегія суддів вирішила оголосити перерву в розгляді справи в межах встановлених ГПК України строків.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами (ч. 3 ст. 216 ГПК України).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. у справі № 910/19151/17 було оголошено перерву до 13.03.2018р.

07.03.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.

13.03.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких просить суд рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Поряд з цим, ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

У відповідності з п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

За приписами ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства.

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" є власником цінних паперів (простих акцій), що складає 30,77 % статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

Відповідно до наказу генерального директора Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" № 137 від 30.12.2011р. з метою належного врегулювання питань захисту відомостей, що становлять комерційну таємницю Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та іншої конфеденційної інформації, на підставі п. 1 ст. 36, ст. 162 Господарського кодексу України, ст.ст. 420, 505-508 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16 -19 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції", керуючись п. 13.7.5. статуту Товариства було затверджено та введено в дію Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

08.04.2016р. позивач звернувся до відповідача із запитом за вих. № 0416/08-01 про надання копій протоколів засідань Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" з 07.04.2015р. по дату надання відповіді; наказів і розпоряджень генерального директора з 01.01.2015р. по дату надання відповіді; річну фінансову звітність за 2015 рік.

Відповідач надав документи по пунктам 1 та 3 в повному обсязі, відмовившись надати накази і розпорядження Генерального директора з 01.01.2015р., посилаючись на захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

10.06.2016р. позивач звернувся до відповідача з повторним запитом про надання відповідачем усіх копій наказів і розпоряджень генерального директора.

14.11.2016р. позивач направив відповідачу запит вих. № 1116/14-13, в якому вимагав провести перевірку аудиторської діяльності відповідача, протягом 10 днів з дати отримання запиту забезпечити можливість проведення перевірки та надати інформацію щодо дати початку аудиторської перевірки.

У відповідь на вказаний запит 22.11.2016р. відповідач листом №21/2-2586 повідомив позивача про надання ним частини документів аудитору для проведення перевірки та зазначив про необхідність підписання з ним договору про конфіденційність у зв'язку з тим, що решта витребуваної інформації для проведення аудиторської перевірки входить до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю відповідача, посилаючись на Положення про комерційну таємницю Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

Відповідно до ст. 505 Цивільного кодексу України, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. 2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Ознаками комерційної таємниці є: а) інформаційність комерційної таємниці (в тому розумінні, що комерційна таємниця - це інформація); б) конфіденційність; в) комерційна цінність; г) захищеність інформації, яка становить комерційну таємницю. Ці ознаки комерційної таємниці є істотними, необхідними та невіддільними. Конфіденційність комерційної таємниці полягає в тому, що інформація, яка становить комерційну таємницю, в цілому чи в певній формі та сукупності її складових має бути невідомою та не бути легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить. Комерційну цінність інформації, яка становить комерційну таємницю, розуміють таким чином, що її використання надає володільцю інформації певні економічні переваги в силу того, що його конкуренти або інші особи такою інформацією не володіють.

Тлумачення поняття комерційної таємниці наведено у ст. 36 Господарського кодексу України де, зокрема, зазначається, що комерційною таємницею є відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

У свою чергу, стаття 162 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкт господарювання, який є власником технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Строк правової охорони комерційної таємниці обмежується в часі.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до п. 13.1. статуту відповідача одноосібним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є Генеральний директор.

Пунктом 13.6. статуту відповідача визначено, що з Генеральним директором укладається контракт, яким визначаються умови здійснення ним власних обов'язків, розмір та порядок виплати винагороди, гарантії та компенсації тощо. Від імені Товариства контракт підписує Голова Наглядової ради чи особа, уповноважена на це Наглядовою радою.

Згідно п.13.7.5. статуту Генеральний директор в межах власної компетенції видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства.

У відповідності до п. 2.2.9. контракту з Генеральним директором від 15.12.2011 року Генеральний директор зобов'язаний забезпечувати збереження комерційної таємниці та конфіденційної інформації в Товаристві та затвердити наказом оновлене Положення про комерційну таємницю.

Статут відповідача не містить жодних заборон щодо прийняття генеральним директором оспорюваного наказу про затвердження положення про комерційну таємницю на підприємстві.

Отже, позивачем не доведено, що оспорюваний наказ видано Генеральним директором з перевищенням його повноважень, визначених статутом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/12345/16 за позовом приватного акціонерного товариства "Дарниця" до публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про зобов'язання надати копії наказів та розпоряджень, в задоволенні позову відмовлено. При прийнятті вказаного рішення Господарський суд міста Києва в рішенні дійшов до висновку про те, що позивач не надав доказів порушення відповідачем його корпоративних прав на інформацію, оскільки ні Законом України "Про господарські товариства", ні статутом відповідача не передбачено обов'язку відповідача надавати позивачу, як учаснику, документи, що стосуються його діяльності, які не є інформацією, а є безпосередньо носіями інформації, з якими позивач не наділений правами ознайомлюватись, що визначено пунктом г) статті 10 Закону України "Про господарські товариства" та підпунктом 6.3.3. пункту 6.3. статуту ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі №910/12345/16 та постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 у справі №910/12345/16 рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/12345/16 залишено без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017р. у справі № 910/19151/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19151/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.О. Зеленін

Л.В. Кропивна