Ухвала суду № 72933908, 23.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1018/18

Номер провадження 1-кп/629/251/18

УХВАЛА

23 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарі Торенко Ю.П.,

за участю прокурора Гребенюка В.Є.,

потерпілої ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

законного представника ОСОБА_8,

представника служби у

справах дітей ОСОБА_9

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12017220380002724 від 18.12.2017 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківській області, відносно неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3,304 ч.1 КК України, -

встановив:

Підстави для прийняття рішення про затвердження або відмови в затвердженні угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акту – відсутні.

Дане кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.

Обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст.291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів та про проведення закритого судового засідання, не надходило.

У судовому засіданні головуючий повідомив, що в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходяться інші кримінальні справи №629/4592/17 відносно неповнолітнього ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України та іншого співучасника, яку суд розглядає одноособово та №629/4450/17 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 та ще чотирьох неповнолітніх, обвинувачених у вчиненні низки злочинів передбачених ст.185, 289 КК України.

Прокурор, потерпіла, обвинувачені, захисники та законний представник заперечували проти об’єднання зазначених кримінальних проваджень в одне, вважали, що таке об’єднання буде недоцільним.

Згідно ч.2 ст.334 КПК України у разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання.

Відповідно до ст.494 КПК України, якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з’ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування.

Враховуючи, що справа, щодо неповнолітніх під час досудового розслідування в окреме кримінальне провадження не виділялась, злочини вчинені обвинуваченими як в неповнолітньому віці так і після досягнення віку повноліття, суд враховуючи вимоги ст.217 КПК України, вважає за доцільне вказані матеріали справ не об’єднувати в одне провадження, оскільки це може негативно вплинути на розгляд справи.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання прокурор, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, шляхом подання відповідного клопотання, виклавши доводи такої необхідності.

Клопотань від учасників судового розгляду, про обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, не надходило.

Згідно рішення Конституційного суду від 23 листопада 2017 року №1-р/2017 у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов’язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (ч.4 ст.176 Кодексу).

Вислухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання та застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вчинив декілька злочинів, один з яких тяжкий, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, має незняті і не погашені в установленому законом порядку судимості, не працює, вчинив нові злочини в іспитовий період, обвинуваченого ОСОБА_5 який проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запропонованої прокурором заперечував, просив обрати більш м’який запобіжний захід, захисника, яка підтримала думку свого підзахисного та просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого чи свідка; можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, вчинення злочину в період іспитового строку за попереднім вироком, наявність судимостей та інших кримінальних справ відносно нього в провадженні суду, репутацію, відсутність працевлаштування та самостійного забезпечення, відсутність заощаджень для забезпечення власних потреб, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому задовольняє клопотання прокурора та застосовує запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до двох місяців.

Відповідно до ст.183 ч.3,4 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та зазначити, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім цього, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку прокурора, потерпілу, обвинувачених, захисників і законного представника, щодо можливості призначення справи до судового розгляду, беручи до уваги, що в даній справі є достатньо підстав для її розгляду в судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити справу відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово за участю прокурора, потерпілої, обвинувачених, законного представника неповнолітнього обвинуваченого, захисників, представника служби у справах дітей, представника ювенальної превенції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області. З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, суд доручає уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених.

Керуючись ст.ст.314-316,334,371,372 КПК України, суд,-

ухвалив:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3,304 ч.1 КК України призначити до судового розгляду у залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 14-15 год. 29.03.2018 року.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)», строком до 23.05.2018 року.

Визначити суму застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 52860 (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37318098006674, код банку отримувача МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов’язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження: прокурора, потерпілої, обвинувачених, законного представника, захисників, представника служби у справах дітей, представника ювенальної превенції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області та свідків зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Доручити Лозівському міськрайонному відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в строк до 29.03.2018 року скласти та надати до суду досудову доповідь щодо обвинувачених: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, буд.51; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15.

В задоволенні інших клопотань відмовити.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)» та Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Ткаченко