Постанова № 72933884, 20.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2018 р. Справа № 914/3050/15

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

Кордюк Г.Т.

за участю секретаря судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дмитришина Ореста Ігоровича, м. Львів (вх. № ЛАГС 01-05/175/17 від 09.01.2018)

на рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2017 (головуючий суддя Березяк Н.Є., судді Козак І.Б., Крупник Р.В., м. Львів, дата складення повного тексту 13.12.2017)

у справі № 914/3050/15

за позовом: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-1: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Дмитришина Ореста Ігоровича, м. Львів

до відповідача-2 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета Сатурн", м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3, м. Львів,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, м. Львів,

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, м. Львів,

про приведення дворового фасаду будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові до попереднього стану,

за участю представників:

від позивача: Михальська-Гибик І.М. - довіреність № 33-вих-517 від 16.02.2018;

від відповідача -1- (особа, яка подала апеляційну скаргу) - не з'явився;

від відповідача -2 - не з'явився;

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились;

від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились.

встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.06.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано фізичну особу - підприємця Дмитришина О.І. привести дворовий фасад будинку №1-ц на вул. Пекарській у м. Львові до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно влаштованої механічної системи вентиляції та двох кондиціонерів. В основу прийняття рішення судом покладено висновок судової будівельно-технічної експертизи №4607 від 28.04.2016, відповідно до якого суд встановив невідповідність державним будівельним та санітарним нормам (ДБН В.2.2.-15-2005 та СН 3077-84) системи механічної вентиляції та двох кондиціонерів на дворовому фасаді житлового будинку №1-ц на вул. Пекарській у м. Львові, які влаштовані відповідачем з перевищенням допустимих рівнів шуму, тому вони підлягають демонтажу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016р. рішення скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в задоволені позову повністю. Постанова апеляційної інстанції обґрунтована приписами статті 13 Цивільного кодексу України, статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.п.3.3.2,3.3.3 Положення про порядок розміщення у м. Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, затвердженого рішенням Львівського міськвиконкому від 01.02.2002 № 028 (в первісній редакції), та статей 33, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням яких суд дійшов висновків про недоведеність порушення підприємцем норм ДБН В.2.2.-15-2005, які регулюють порядок облаштування технічних елементів (пристроїв) тільки в новобудовах або у будинках, в яких проводиться реконструкція, так і про недоведеність перевищення допустимих рівнів шуму, оскільки вентиляція та два кондиціонери на дворовому фасаді житлового будинку №1-ц на вул. Пекарській у м. Львові були встановлені відповідачем ще у 2006 році згідно договору підряду №25-09-06-1 від 25.09.2006, укладеного з ПП "Ярта", яке наділене відповідною ліцензією.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 касаційну скаргу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2016 у справі № 914/3050/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Як на підставу скасування рішень та направлення справи на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що зважаючи на подані Третьою особою-1 та Відповідачем-1 висновки компетентної державної установи, які мають взаємовиключний характер, касаційна інстанція вважає, що суд першої інстанції мав достатні підстави для призначення відповідної (санітарно-епідеміологічної) судової експертизи". Також суд касаційної інстанції зазначив, що судами не з'ясовано тих істотних обставин, коли саме (в 2006 чи в 2015 році) мало місце встановлення відповідачем системи вентиляції та двох кондиціонерів на невидимому зі сторони вулиці дворовому фасаді будинку № 1-ц по вул. Пекарській у м. Львові.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі № 914/3050/15 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу - підприємця Дмитришина Ореста Ігоровича (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) привести дворовий фасад будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно влаштованої механічної системи вентиляції та двох кондиціонерів.

Рішення суду мотивоване тим, що як Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, в попередній редакції так і в редакції, зміненій рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 833 від 09.09.2011, заборонено встановлення пристроїв системи вентиляції на фасадах будинків (видимих чи невидимих зі сторони вулиць) без відповідного погодження .

Відповідач-1, не погодившись з рішенням суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі № 914/3050/15 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема, Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано наступне:

- Встановлення Позивачем вентиляції та кондиціонерів мало місце у 2006 році, і жодним чином не суперечило нормам п.п. 3.3.2., 3.3.3. Положення про порядок розміщення у м. Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, затвердженого рішенням Львівської міської ради № 28 від 02.01.2002, в яке лише 09.09.2011 було внесено зміни щодо необхідності отримання дозволу на розміщення такої вентиляції;

- Будинок на вул. Пекарській № 1-ц не належить до пам'яток архітектури, що спростовує твердження Позивача про необхідність отримання дозволу для влаштування технічних елементів ззовні будинків по вул. Пекарській;

Крім того, Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при новому розгляді справи не виконав вказівку суду касаційної інстанції при попередньому розгляді даної справи щодо шумового навантаження при роботі вентиляції та кондиціонерів у зв'язку з наявністю в матеріалах справи спірних документів з цього приводу;

Також, Апелянт зазначає, що суд необґрунтовано посилається на те, що Позивач дізнався про встановлення вентиляції і кондиціонерів у 2015 році, адже як і зазначав суд касаційної інстанції, встановлення вентиляції на фасаді багатоквартирного будинку не носило прихованого характеру, що також підтверджується поясненнями двох власників приміщень, тилові стіни яких виходять у двір, та поясненнями громадянки ОСОБА_7;

Крім того, Апелянт зазначає, що ним було запропоновано Позивачу укласти мирову угоду на правах гарантії провести реконструкцію оспорюваної вентиляції шляхом облаштування вентиляційного каналу у спірному приміщенні на Пекарській № 1-ц , після його викупу Відповідачем-1, так як воно внесене в перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні. Проте, Позивач відмовився від такої пропозиції Відповідача-1.

У відзиві на апеляційну скаргу від 05.03.2018 Позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі № 914/3050/15 - без змін. Зокрема, Позивач покликається на те, що встановлена Відповідачем-1 система механізованої вентиляції та два кондиціонери не відповідають вимогам ДБН В 2.2-15-2005 та встановлена з порушенням Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, який затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 28 від 01.02.2002.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 14.02.2018 розгляд справи № 914/3050/15 призначено на 06.03.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.03.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач-1 належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 09614780.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з вищенаведеним, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Відповідачів та Третіх осіб 2,3 у справі.

Представник Позивача та Третя особа-1 у судовому засіданні 20.03.2018 підтримали свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 20.03.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові є багатоквартирним, перебуває на балансі ЛКП № 503, знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова та не належить до пам'яток архітектури, що підтверджується листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 04.06.2013 № 04-1216 (Т. І а.с. 141).

18.05.2015 ЛКП "№503" було отримано листа від 15.05.2015, в якому фізична особа-підприємець Дмитришин О.І. повідомляє про те, що дозвільні документи на витяжну вентиляцію та кондиціонери перебувають на погодженні у міській раді, а щодо внутрішнього перепланування додає копію технічного паспорта (Т. І а.с. 26).

Розглянувши лист ЛКП "№ 503" та скарги мешканців буд. № 1-Ц н авул. Пекарській у м. Львові розпорядженням голови Личаківської районної адміністрації від 24.07.2015 № 253 було затверджено висновок міжвідомчої комісії від 07.07.2015 про те, що система механізованої вентиляції та два кондиціонери влаштовані Дмитришиним О.І. на дворовому фасаді будинку № 1-Ц на вул. Пекарській у м. Львові підлягають демонтажу із приведенням фасаду будинку до попереднього стану, оскільки здійснені з порушенням п. 5.33 ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (Т. І,а.с. 23)

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2015 адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради було винесено постанову №222, згідно з якою відповідача - Дмитришина О.І. за порушення ст. 150 КУпАП було притягнуто до адміністративної відповідальності (Т. І, а.с. 39). Адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради встановлено, що Дмитришин О.І. самовільно встановив витяжну механічну вентиляцію та два кондиціонери на дворовому фасаді будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові, чим порушив ст. 150 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2015 відповідно до Положення, на засіданні міжвідомчої комісії при Франківській районній адміністрації ЛМР було заслухано заяву ЛКП № 503, щодо демонтажу самовільно встановленої механічної вентиляції та двох кондиціонерів на дворовому фасаді будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові. Комісією встановлено, що система механічної вентиляції та два кондиціонери влаштовані самовільно, в зв'язку з чим вентиляційна система та два кондиціонери підлягають демонтажу із приведенням фасаду будинку до попереднього стану (Т. І, а.с. 24).

Відповідно до розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 253 від 24.07.2015 "Про самочинно влаштовану механічну систему вентиляції на фасаді будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові", система механізованої вентиляції та два кондиціонери самочинно влаштовані СПД Дмитришиним О.І. на дворовому фасаді будинку № 1-ц на вул. Пекарській у Львові підлягають демонтажу із приведенням фасаду будинку до попереднього стану (Т. І,а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач-1 не виконав вимоги розпорядження № 253 "Про самочинно влаштовану механічну систему вентиляції на фасаді будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львов та не демонтував систему вентиляції , що стало підставою для звернення Позивача до суду з позовом з вимогою про зобов'язання Відповідача привести дворовий фасад будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно влаштованої механічної системи вентиляції та двох кондиціонерів.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується учасниками справи, система механізованої вентиляції та два кондиціонери встановлені на невидимому зі сторони вулиці дворовому фасаді будинку № 1-ц по вул. Пекарській.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалася, зокрема, наступним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 13 Цивільного Кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Районні державні адміністрації здійснюють свою діяльність у межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеві державні адміністрації". Питання благоустрою в межах населених пунктів врегульовані Законом України "Про благоустрій населених пунктів"

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.

Порядок та умови надання дозволу на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова регламентуються Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, який затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 28 від 01.02.2002.

В обґрунтування позовних вимог Личаківська районна адміністрація посилається на порушення відповідачем п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 (надалі по тексту - Правила) та Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 № 28 (надалі по тексту - Положення).

Відповідно до п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно з п. 1.4.6 Правил, власник, наймач ( орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до пп. 2.1.4 п. 2.1 Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, який затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 28 від 01.02.2002 (з відповідними змінами, які були внесені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011) технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови, зокрема, є пристрої та устаткування систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря.

Самовільним встановленням технічних елементів (пристроїв) є встановлення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд без оформлення у встановленому порядку дозволу на їх розміщення та без дотримання вимог Положення (п. 2.3. Положення).

Приписами п. 2.8, п. 4 вказаного Положення (з відповідними змінами, які були внесені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011) визначено, що дозвіл на встановлення технічних елементів (пристроїв) - це документ, виданий уповноваженим на це органом у порядку, передбаченому цим Положенням, юридичній чи фізичній особі на розміщення технічного елемента (пристрою). Дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб, з вказанням місця розміщення елемента (пристрою).

Відповідно до п. 3.3.2. Положення (з відповідними змінами, які були внесені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011) забороняється встановлення без відповідно до дозволу технічних елементів пристроїв перелічених у підпунктах 2.1.4 (пристрої та устаткування системи вентиляції і кондиціонування повітря) на невидимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, які заходяться на території історичного ареалу м. Львова.

Відповідно до листа (відповіді) Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 04.06.2013 № 04-1216 будинок № 1-ц по вул. Пекарській розташований в межах історичного ареалу м. Львова (Т.І, а.с. 141).

За таких обставин, як встановлено судом та не заперечено учасниками справи, спірна система вентиляції та два кондиціонери розміщені на дворовому фасаді житлового будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові, розташованого в межах історичного ареалу м.Львова.

Крім того, судова колегія зазначає про те, що матеріалами справи та Відповідачем-1 не доведено встановлення спірної системи вентиляції саме в 2006 році, оскільки в матеріалах справи міститься незасвідчена копія договору підряду №25-09-06-1 від 25.09.2006, укладеного між фізичною особою-підприємцем Дмитришиним О.І. та ПП «Ярта», за п. п.п.9.1,9.2,11.1 якого належними доказами проведення та завершення підрядником робіт зі встановлення системи вентиляції є акт здачі-приймання виконаних робіт і зведений акт здавання-приймання виконаних робіт відповідно, який в свою чергу Відповідачем-1 суду не поданий, натомість незасвідчена копія акту пусконалагоджувальних робіт системи вентиляції від 19.10.2006 таким доказом не є, оскільки, окрім наведеного, акт засвідчений підписом лише представника налагоджувальної організації, а замовником (Відповідачем-1) не підписаний (Т. І, а.с.100). Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, мешканці будинку № 1-Ц на вул. Пекарській у м. Львові звернулися до Позивача із скаргою на самочинно встановлену систему вентиляції в березні 2015 року. Крім того, судова колегія зазначає, що акт пусконалагоджувальних робіт системи вентиляції від 19.10.2006, який був долучений Відповідачем -1 до матеріалів справи після закінчення касаційного провадження у даній справі, та який вже містить підпис Дмитришина О.І. в графі «замовник», судом не приймається як належний доказ у справі, оскільки поданий у формі незасвідченої копії (Т. ІІ, а.с. 187).

При цьому, судова колегія зазначає, що в листі, який датований 15.05.2015, фізична особа-підприємець Дмитришин О.І. (Т. І, а.с.101), повідомляє директора ЛКП № 503 про те, що дозвільні документи на витяжну вентиляцію та кондиціонери перебувають на погодженні у міській раді.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, система механізованої вентиляції та два кондиціонери встановлені на невидимому зі сторони вулиці дворовому фасаді будинку № 1-ц по вул. Пекарській, розташованого в межах історичного ареалу м. Львова (Т. І, а.с. 141).

Як вбачається з матеріалів справи, система вентиляції, змонтована Відповідачем-1 знаходиться як на фасаді будинку № 1 "ц", так і на фасаді примикаючого до нього будинку №3 по вул. Пекарській у місті Львові (вертикальні труби) (Т. І, а.с.57).

Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові № 006-5041 від 15.11.2017 (Т. ІІІ, а.с. 203-204), витягу з листа Управління охорони історичного середовища від 13.02.2018 (Т. IV, а.с. 72), будинок за адресою: м. Львів, вул. Пекарська, 3, належить до пам'яток архітектури.

З огляду на викладене, п. 3.3.2. Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, в редакції зміненій рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011, заборонено встановлення пристроїв системи вентиляції та кондиціонування на невидимих зі сторони вулиць фасадах будинків, які знаходяться на території історичного ареалу м. Львова без відповідного погодження.

Як вже зазначалося вище, факт встановлення спірної конструкції без відповідного дозволу підтверджується постановою адміністративної комісії від 25.06.2015, розпорядженням Личаківської районної адміністрації № 253 від 24.07.2015, а також не заперечується Відповідачем-1.

Докази оскарження Відповідачем-1 в судовому порядку розпорядження Личаківської районної адміністрації № 253 від 24.07.2015 про демонтаж кондиціонера та витяжної труби, самовільно встановлених на дворовому фасаді будинку № 1 ц на вул. Пекарській та постанови про накладення адміністративного стягнення № 222 від 25.06.2015 в матеріалах справи відсутні. При цьому, як було зазначено представником Позивача в судовому засіданні фізична особа-підприємець Дмитришин О.І. сплатив адміністративний штраф в розмірі 51 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку № 4607 від 28.04.2016 якої встановлено, що на дворовому фасаді будинку №1-ц по вул. Пекарській у м. Львові влаштовано два зовнішніх блоки системи кондиціонування та два повітропроводи системи вентиляції з оцинкованої сталі: прямокутний - січенням 200 х 250мм (від вентилятора переходить в кругле січення) та круглий - діаметром 200мм (див. фото 1, 2 таблиці №1 додатку 1 до висновку). Зовнішні блоки системи кондиціонування розташовані під балконом другого поверху. Найближча до вікна квартири №3 другого поверху горизонтальна частина прямокутного повітропроводу прокладена на відстані від 0,68м, вертикальна частина - на відстані від 1,87м. Система механізованої вентиляції та два кондиціонери, які встановлені фізичною особою-підприємцем Дмитришином О.І. на дворовому фасаді будинку №1-ц на вул. Пекарській у м. Львові, станом як за станом на вересень 2006 року, так і за станом на вересень 2015 року не відповідають вимогам будівельних норм та правил, зокрема: п.5.33 ДБН В 2.2.-15-2005, яким не допускається прокладати повітроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень по фасадах житлового будинку (Т. І, а.с. 178-183).

Тобто, за результатами судової експертизи встановлено, що система механізованої вентиляції та два кондиціонери, які встановлені суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем Дмитришиним О.І. на дворовому фасаді будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові не відповідає вимогам будівельних норм та правил.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2016 , ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2017 було призначено санітарно-епідеміологічну судову експертизу та зупинено провадження у справі. У зв'язку з неможливістю проведення судової експертизи через відсутність повноваження та органу, який здійснює таку експертизу, Управління Держпродспоживслужби в м. Львові повернуло матеріали справи №914/3050/15 на адресу суду (Т. ІІІ, а.с. 3).

Що стосується заяви Відповідача-1 про застосування строку позовної давності то така судом першої інстанції залишена без задоволення.

За змістом ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом про приведення фасаду будинку до попереднього стану, шляхом демонтажу системи вентиляції та двох кондиціонерів Личаківська районна адміністрація звернулася 31.08.2015. Підставою такого звернення стало розпорядження Личаківської районної адміністрації № 253 від 24.07.2015 (Т. І, а.с.23) , яке не оскаржене Відповідачем, не скасоване у встановленому Законом порядку, а відтак є обов'язковим для виконання.

Суд першої інстанції підставно відмовив в позові до ТОВ "Планета Сатурн", який є власником приміщення (Т. ІІІ, а.с. 61), з якого встановлено систему вентиляції, оскільки за станом на день розгляду справи Позивач не уточнив своїх позовних вимог і не обґрунтував належними і допустимими доказами порушення Відповідачем-2 прав Позивача та не надав доказів влаштування ним системи вентиляції.

У зв'язку з вищенаведеним судова колегія дійшла висновку, що самочинно влаштована механічної системи вентиляція та два кондиціонери, які розміщені на дворовому фасаді будинку №1-ц на вул. Пекарській у м. Львові встановлені з порушенням Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд території м. Львова, в редакції зміненій рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011, та не відповідають вимогам будівельних норм та правил, зокрема: п. 5.33 ДБН В 2.2.-15-2005, що є підставою для задоволення позову про приведення дворового фасаду будинку № 1-ц на вул. Пекарській у м. Львові до попереднього стану шляхом демонтажу цієї вентиляції та двох кондиціонерів.

Помилковим є покликання Відповідача-1 на п.п.2.1.5 Положення, в попередній редакції, яка вже змінена рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011, якими передбачено необхідність отримання відповідного дозволу для розміщення вентиляції лише на видимих зі сторони вулиць фасадах будинків, а оскільки кондиціонер знаходиться у внутрішньому подвір'ї будинку, а тому, на думку відповідача, не потрібно жодного дозволу для його встановлення.

Проте, слід звернути увагу, що згідно п.3.3.3 Положення, в попередній редакції, яка змінена рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011 року, на дію якого покликається Відповідач-1 в обґрунтування своїх заперечень, (том І а.с.144), забороняється встановлення без відповідного дозволу технічних елементів ( пристроїв) перелічених у пунктах 2.8.3, 2.8.4, 2.8.5 ( пристрої і устаткування системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря) на будинках і спорудах - пам'ятках архітектури.

Доводи Апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду про те, що встановлення Відповідачем-1 вентиляції та двох кондиціонерів мало місце у 2015 році, після внесення зміни у Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд території м. Львова щодо необхідності отримання Відповідачем-1 дозволу про встановлення системи кондиціонування та вентиляції на невидимій стороні фасаду будинку по вул. Пекарській № 1-ц, який знаходиться на території історичного ареалу м. Львова, та які (система вентиляції та кондиціонування) не відповідають вимогам будівельних норм та правил, зокрема, п.5.33 ДБН В 2.2.-15-2005.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284

Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дмитришина Ореста Ігоровича, м. Львів (вх. № ЛАГС 01-05/175/17 від 09.01.2018) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі № 914/3050/15 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 22.03.2018.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя В.М.Гриців

Суддя Г.Т.Кордюк