Постанова № 72933735, 15.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа№ 910/14082/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 15.03.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 (повний текст складено 07.11.2017)

у справі №910/14082/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 237 487,94 грн.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі, відповідач або Банк) про стягнення 224 678,20 грн. донарахування орендної плати, 11443,20 грн. пені 1 366,54 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 залучено до участі у розгляді справи №910/14082/17 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію (далі, третя особа).

В обґрунтування позову Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» посилається на те, що між сторонами 30.03.2017 укладено додаткову угоду №4 до договору оренди та підписано нова редакція договору за №887-1118 терміном дії з 30.09.2015 по 28.09.2018, змінено умови договору щодо розміру орендної плати відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва у зв'язку з чим позивач перерахував орендну плату за період з 30.09.2015 по квітень 2017 року, нарахував пеню за несвоєчасне виконання орендарем обов'язку оплати орендної плати та 3% річних за період з 16.05.2017 по 28.07.2017.

Позивач стверджує, що за умовами Договору оренди №887-1118, підписаного 30.03.2017, орендна плата встановлена в розмірі 25 007,50 грн. за базовий місяць розрахунку станом на 30.09.2016 /з наступним щомісячним індексуванням/ та сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі майна, який на підставі даного договору сторони підписали 30.03.2017 (Додаток №2 до договору оренди №887-1118 від 30.03.2017).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна України», статті 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статті 11, 202, 509, 629, 759, 763 Цивільного кодексу України, умови договору оренди, укладеного між сторонами у справі, дійшов висновку про неправомірність донарахування орендареві орендної плати за період з 30.09.2015 по квітень 2017 року в заявленій до стягнення сумі 224 678,20 грн., відмовив у її стягненні, а також у стягнення пені та 3% річних, нарахованих на неї.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №910/14082/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи, а встановлені обставини не підтверджуються поданими сторонами доказами. Апелянт стверджує, що сторони, підписавши договір №887-1118 у 2017 році, надали йому з огляду на положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України зворотну силу та поширили дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015.

Скаржник зазначив, що не погоджується із мотивацією суду першої інстанції щодо пролонгації Договору від 28.09.2012 №19901118, вважаючи, що ніякої пролонгації не відбувалось.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 30.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, подальший розгляд справи здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017.

Враховуючи першу неявку у судове засідання, призначене на 30.01.2018, представника відповідача, причини неявки якого були визнані судом поважними з огляду на подане ним 24.01.2018 клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 розгляд справи було відкладено на 27.02.2018.

01.02.2018 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. Відповідач у відзиві наголосив на відсутності у нього заборгованості за Договором №887-1118 від 30.03.2017 у зв'язку зі здійсненням сплати орендних платежів за заявлений позивачем період, так як з вересня 2015 року по квітень 2017 року сторони керувались та діяли відповідно до положень договору №1991118 від 28.09.2012 із урахуванням додаткових угод до нього.

12.03.2018 представник третьої особи подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо відзиву відповідача, у яких зазначив, що договір №887-1118 від 30.03.2017 підписаний сторонами, є дійсним на момент розгляду справи в суді, а тому згідно чинного законодавства є обов'язковим для сторін, які погодили, що його умови (щодо розміру орендної плати) поширюють свою дію на відносини, що виникли до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015.

Враховуючи, що провадження у даній справі було порушено до набрання чинності 15.12.2017 новим Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів, з огляду на приписи статті 207 останнього, ухвалила долучити вищевказані відзив та пояснення до матеріалів справи.

У судових засіданнях оголошувались перерви.

Представник позивача у судові засідання, призначені на 27.02.2018 та 15.03.2018, не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги позивача, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 28.09.2012 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувачем) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (орендар) укладено Договір оренди №1991118 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності від 03.04.2012 №114 та від 22.08.2012 №127 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2012 №505 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 15 для розміщення відділення ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до пункту 2.1. Договору №1991118 від 28.09.2012 об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 249,60 кв.м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно пункту 2.4. Договору №1991118 від 28.09.2012 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Ватутінськінвестбуд».

Пунктом 3.1. Договору №1991118 від 28.09.2012 встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі пункту 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, та визначеної в Додатку №1 до договору на дату його підписання, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 35 грн. 80 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 8 935 грн. 68 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (пункт 3.2. Договору №1991118 від 28.09.2012).

Згідно пункту 3.5. Договору №1991118 від 28.09.2012 орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління КП «Ватутінськінвестбуд», яке знаходиться за адресою: 02660, м. Київ, вул. Електротехічна, р/р № 26008060836145 в ПАТ КБ «Приват Банк» МФО 320649, ЄДРПОУ 30977943, СВ.№35361377, ІПН 309779426529, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди.

Відповідно до пункту 9.1. Договору №1991118 від 28.09.2012 він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 30.09.2012.

Згідно пункту 9.2. Договору №1991118 від 28.09.2012 усі зміни та доповнення до нього оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Пунктом 9.7. Договору №1991118 від 28.09.2012 сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору №1991118 від 28.09.2012 відповідно до Акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.09.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 15, яке перебуває на балансі позивача.

17.05.2013 сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору №1991118 від 28.09.2012, якою внесли зміни до пункту 9.1. Договору та визначили, що договір діє до 29.09.2015 включно.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у період з вересня 2015 року по квітень 2017 року відповідач користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 15 на умовах Договору №1991118 від 28.09.2012, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками Актами прийому-здачі виконаних робіт, послуг від 30.09.2017, 31.10.20115, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017 та 30.04.2017.

Згідно положень Договору №1991118 від 28.09.2012 позивачем було виставлено відповідачу платіжні вимоги-доручення на оплату оренди за період з вересня 2015 року по квітень 2017 року на загальну суму 387 548,06 грн., які були оплачені відповідачем у повному обсязі, на підтвердження чого відповідачем надані платіжні доручення та меморіальні ордери №228618406 від 15.09.2015 на суму 18 612,73 грн., №237592574 від 19.10.2015 на суму 19 040,82 грн., №248717106 від 24.11.2015 на суму 18 793,28 грн., №257188289 від 18.12.2015 на суму 19 169,15 грн., №268893890 від 25.01.2016 на суму 19 303,33 грн., №279030004 від 24.02.2016 на суму 19 477,06 грн., №285535318 від 15.03.2016 на суму 19 399,15 грн., №299902298 від 27.04.2016 на суму 19 399,15 грн., №305965847 від 17.05.2016 на суму 19 399,15 грн., №316262461 від 16.06.2016 на суму 19 399,15 грн., №327047372 від 18.07.2016 на суму 19 399,15 грн., №337055629 від 16.08.2016 на суму 19 399,15 грн., №347497274 від 13.09.2016 на суму 19 399,15 грн., №360674912 від 20.10.2016 на суму 19 399,15 грн., №370535766 від 16.11.2016 на суму 19 399,15 грн., №384458578 від 22.12.2016 на суму 19 399,15 грн., №394078300 від 17.01.2017 на суму 19 399,15 грн., №408742973 від 14.02.2017 на суму 19 612,55 грн., №420827509 від 23.03.2017 на суму 19 983,26 грн., №432839943 від 20.04.2017 на суму 20 165,23 грн.

Відповідно до підписаного представниками сторін та скріпленого печатками Акту звірки розрахунків за послуги згідно Договору оренди №1991118 від 28.09.2012 станом на 01.12.2016 у відповідача заборгованість відсутня (том 1, а.с. 60).

Протоколом постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 24.01.2017 № 39 ухвалено продовжити ПАТ «Державний ощадний банк України» строки дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності м. Києва на 2 роки 364 дні, в тому числі нежитлового приміщення за адресою: просп. Маяковського Володимира, 15.

На виконання вказаного протоколу розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 №88 «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації» продовжено строк оренди нежитлового приміщення за адресою: просп. Маяковського Володимира, 15 з ПАТ «Державний ощадний банк України».

30.03.2017 сторонами на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 24.01.2017 №39 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 №88 укладено додаткову угоду №4 до Договору оренди №1991118 від 28.09.2012.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №4 від 30.03.2017 сторони домовились внести зміни до Договору від 28.09.2012 №1991118 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, виклавши його в новій редакції, що додається, та присвоїти йому новий номер 887.

На виконання додаткової угоди №4, 30.03.2017 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувачем) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (орендар) укладено Договір №887-1118 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності №39 від 24.01.2017 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 №88 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, 15, для розміщення банків - 249,60.кв, м.

Згідно пункту 2.4. Договору №887-1118 від 30.03.2017 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об'єкта.

Того ж дня, 30.03.2017, між сторонами підписаний Акту прийому-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення згідно Договору №887-1118 від 30.03.2017. У вказаному акті сторони підтвердили, що фактичне користування нежитловим приміщенням відбувається з 30.09.2015 згідно договору.

Пунктом 3.1. договору №887-1118 від 30.03.2017 встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, і становить без ПДВ: 100 грн. 19 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 25 007 грн. 50 коп. без ПДВ за базовий місяць розрахунку станом на 30.09.2016.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.2. Договору №887-1118 від 30.03.2017).

Відповідно до пункту 3.5. Договору №887-1118 від 30.03.2017 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У зв'язку із укладенням сторонами Договору №887-1118 від 30.03.2017 позивач вважає, що за період з 30.09.2015 по квітень 2017 року включно орендар не в повному обсязі сплачував оренду плату, яка, на його думку, повинна бути сплачена у розмірі, визначеному договором оренди в редакції договору від 30.03.2017 №887-1118. Відтак, позивачем здійснені донарахування орендної плати по Договору №199-1118 від 28.09.2012 починаючи з 30.09.2015 по квітень 2017 року включно на суму 224 678 грн. 20 коп., з урахуванням сплачених відповідачем орендних платежів.

Відповідач, у свою чергу, вважає, що відсутні правові підстави для донарахування орендної плати за період до укладення договору від 30.03.2017, посилаючись на норми статей 649, 759, 764 Цивільного кодексу України, 181 Господарського кодексу України та умови договору №1991118 від 28.09.2012.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, за своїм змістом та своєю правовою природою укладений між сторонами договір має ознаки договору найму (оренди) згідно якого, в силу вимог статті 759 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) майно у користування на певний строк за плату. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Враховуючи, що предметом договору оренди є комунальне майно, правовідносини сторін регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу приписів статей 12, 13, 17-19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в розмірі, строки та порядку визначеними договором, що є одним з основних обов'язків орендаря .

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду відповідачу за Договором №1991118 від 28.09.2012 та користування ним відповідачем з 28.09.2012.

Відповідно до пункту 9.1. Договору №1991118 від 28.09.2012 з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.05.2013 договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 29.09.2015 включно.

Сторони не заперечують, що з 30.09.2015 та до моменту укладення сторонами Договору №887-1118 від 30.03.2017, відповідач продовжував користуватися приміщенням, що є предметом оренди, яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 15.

На підтвердження факту користування відповідачем спірним майном у період з вересня 2015 року по квітень 2017 року до матеріалів справи відповідачем долучені акти прийому-здачі виконаних робіт, послуг, які містять підписи уповноважених сторін та посилання на користування таким майном саме за Договором №1991118 від 28.09.2012. Платіжні вимоги-доручення на оплату орендної плати були сформовані позивачем на підставі договору №1991118 від 28.09.2012, про що зазначено у графі «Призначення платежу». Вказані акти та платіжні вимоги-доручення повністю оплачені відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями та меморіальними ордерами, копії яких додані до відзиву на позовну заяву та про які зазначалося судом вище.

Посилаючись на норми частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», статті 764 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що Договір оренди №1991118 від 28.09.2012 є продовженим за мовчазною згодою орендодавця, яка, зокрема, відображається у відсутності заперечень щодо користування майном, відсутності вимог до орендаря щодо повернення орендованого майна протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди. Більш того, сторони договору з обох сторін вчиняли дії, які свідчать про продовження дії договору, оскільки сторонами підписувалися акти надання послуг, сплачувалися орендні платежі, приймались платежі позивачем до встановлення нового розміру орендної плати та укладення договору оренди в новій редакції.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, оскільки у період з 30.09.2015 та до моменту укладення сторонами Договору №887-1118 від 30.03.2017 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 15 перебувало в користуванні відповідача за Договором №199-1118 від 28.09.2012 та не було повернуто на користь орендодавця, позивачем правомірно було нараховано до сплати, а відповідачем - повністю сплачено орендну плату за користування таким майном саме на умовах та в розмірі, передбачених умовами Договору №1991118 від 28.09.2012

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач своє зобов'язання зі здійснення сплати орендних платежів за Договором №1991118 від 28.09.2012 виконав, та вказане виконання було прийнято позивачем без заперечень та зауважень.

30.03.2017 Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України», Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією та комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» була підписана додаткова угода №4 до Договору №1991118 від 28.09.2012.

Зазначена обставина також підтверджує, що Договір №1991118 від 28.09.2012 пролонгувався за згодою сторін та його положення регулювали відносини між ними у спірний період, адже, укладаючи додаткову угоду №4 від 30.03.2017 до Договору №199-1118 від 28.09.2012 сторони виходили з дійсності останнього.

На виконання протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 24.01.2017 №39 про продовження ПАТ «Державний ощадний банк України» строків дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності м. Києва на 2 роки 364 днів, в тому числі нежитлового приміщення за адресою: просп. Маяковського Володимира, 15 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 №88 «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації», яким продовжено строк оренди нежитлового приміщення за адресою: просп. Маяковського Володимира, 15 з ПАТ «Державний ощадний банк України» між сторонами договору оренди від 28.09.2012 №199-1118 укладено Додаткову угоду №4 від 30.03.2017 про внесення змін до договору від 28.09.2012 №199-1118 та підписання нової редакції Договору під №887-1118 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду.

Сторони у пункті 9.1. Договору №887-1118 погодили, що його умови застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015.

Дійсно, частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

У той же час, необхідною умовою застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України є наявність відносин між сторонами, які виникли до укладання договору, а не під час дії іншого договору або іншої редакції цього ж договору, та є неврегульованими.

Разом з тим, як встановлено судом, у період з вересня 2015 року по квітень 2017 року сторони керувались та діяли відповідно до положень Договору №1991118 від 28.09.2012.

Судом також враховано, що орендна плата у пункті 3.1. Договору №887-1118 від 30.03.2017 визначена станом на 30.09.2016 і такий розмір не міг існувати станом на 30.09.2015 (дата, з якої позивачем здійснено розрахунок заборгованості).

Окрім цього, пунктом 3.6. договору №887-1118 від 30.03.2017 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі нерухомого майна сторонами підписано 30.03.2017 (Додаток №2 до Договору №887-1118 від 30.03.2017р.).

Норми частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України не надають право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або окремого договору, які змінюють вже врегульовані та виконані договірні відносини.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність донарахування позивачем орендної плати у розмірі 224 678,20 грн. за період з вересня 2015 року по квітень 2017 року на підставі Договору №887-1118 від 30.03.2017, а відтак Господарський суд міста Києва обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення похідних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 11 443,20 грн. пені та 1 366,54 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у суду також відсутні.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №910/14082/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №910/14082/17 залишити без змін.

Матеріали справи №910/14082/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.03.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх