Рішення № 72933663, 06.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р. м. Київ Справа № 910/15360/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакула Плюс», м. Обухів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 2426473,77 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: ОСОБА_3

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакула Плюс» (відповідач) за участю третьої особи ОСОБА_1 акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 2426473,77 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 06.02.2018 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. У підготовчому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Ухвалою від 06.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2018 року.

В судовому засіданні 20.02.2018 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач та третя особа в судове засідання 20.02.2018 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. У зв’язку з чим, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладав розгляд справи до 06.03.2018 року.

В судовому засіданні 06.03.2018 року позивач та третя особа позовні вимоги підтримали, відповідач в судове засідання не з’явився.

За загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв’язку з чим, в судовому засіданні 06.03.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що 11.07.2012 року Дочірня компанія «Укртрансгаз» ОСОБА_1 акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (позивач), та Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт» (відповідач) уклали ОСОБА_4 про закупівлю послуг за державні кошти №1207000325 (далі - ОСОБА_4), до якого в наступному були внесені зміни згідно з додатковими угодами № 1 від 09.04.2013 року, № 2 від 29.07.2013 року, № 3 від 04.11.2014 року, № 4 від 10.07.2015 року, № 5 від 29.09.2015 року та № 6 від 06.07.2016 року, якими змінювались строки надання послуг, додаток № 2 до Договору (Графік надання послуг (календарний план), додаток №3 до Договору (Перелік земельних ділянок), додаток № 5 (Калькуляція вартості послуг).

В ході розгляду спору встановлено, що 11.09.2017 року в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано зміни до установчих документів відповідача, а саме: зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місця знаходження, зміна складу засновників та зміна керівника Товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакула Плюс».

Згідно з п. 1.1 Договору відповідач зобов'язувався у 2012 - 2017 роках (в редакції додаткової угоди №6 від 06.07.2016 року до Договору) за завданням позивача надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», які знаходяться на території Вінницької, Житомирської, Черкаської та Кіровоградської області, а позивач - прийняти і оплатити зазначені послуги.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування послуг: Послуги в галузі архітектури (Розробка землевпорядної документації та оформлення документів, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками). Лот № 1 - «Послуги в галузі архітектури інші (розробка землевпорядної документації та оформлення документів на право постійного користування земельними ділянками, які знаходяться на території Вінницької, Житомирської, Черкаської та Кіровоградської області)».

Загальна сума Договору становить без ПДВ - 2 385 638, 21 грн., крім того ПДВ - 477 127, 64 грн., всього з ПДВ - 2 862 765, 85 грн. (п. 3.1 Договору).

Також передбачено, що загальна сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 3.2 Договору).

Строк надання послуг за цим Договором: з дати підписання сторонами цього Договору до 30.06.2017 року (п. 5.1 Договору в редакції додаткової угоди №6 від 06.07.2016 до Договору).

Відповідач зобов'язаний передати, а позивач прийняти етапи послуг та повністю завершені послуги. Послуги здаються поетапно, у строки, визначені у графіку надання послуг (календарному плані) (п. 5.3 Договору).

По завершенню кожного з етапів послуг, відповідач передає позивачу акт здачі-прийманя наданих послуг у двох примірниках з доданням до нього супроводжувального листа, документів, податкової накладної, звіту про виконання цього Договору (п. 5.5 Договору).

Приймання та оцінка послуг здійснюється позивачем відповідно з вимогами технічного завдання, календарного плану та чинного законодавства (п. 5.6 Договору).

За умовами Договору відповідач зобов’язувався надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформити документи, що посвідчують право постійного користування на 259 земельних ділянок.

Відповідач зобов’язаний надати передбачені цим договором послуги відповідно до технічного завдання і передати позивачу результат у строк, встановлений розділами V, X цього Договору та забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору (п.п. 6.3.1, 6.3.2 Договору).

Згідно з графіком надання послуг (календарним планом) відповідач мав оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки (державні акти останнього зразку на право постійного користування земельними ділянками) позивача на території Миколаївської області, згідно з переліком, наведеним у додатку № 3 до Договору та передати документи позивачу в терміни встановлені цим Договором, (п. 6.3.4).

Відповідно до ч.І ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кінцевим строком для надання послуг згідно з п. 5.1 Договору та календарним планом виконання робіт був строк – 30.06.2017 року.

Однак, відповідач у кінцевий строк для надання послуг за Договором - до 30.06.2017 року таких послуг не надав, чим порушив п. п. 1.2, 5.1, 6.3.1, 6.3.4, 10.1 Договору та вимоги ст.ст. 526, 530, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України.

При цьому ОСОБА_4 30.06.2017 року припинив свою дію, що призвело до припинення зобов’язань відповідача по наданню послуг.

В той же час, позивач зазначає, що свої зобов’язання за Договором виконав належним чином. З метою належного виконання умов Договору позивачем на рахунок відповідача були перераховані авансові платежі на загальну суму 2 378 416,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, підставою для отримання яких був ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У зв’язку з чим, з огляду на закінчення терміну дії Договору 30.06.2017 року та ненадання послуг у вказаний строк, відпали підстави для отримання відповідачем від позивача авансових платежів на загальну суму 2 378 416,72 грн. з 01.07.2017 року, тобто з наступного дня після припинення дії Договору.

Позивач також посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, позивач в позові стверджує, що відповідач з 01.07.2017 року зобов’язаний був повернути позивачу грошові кошти на загальну суму 2 378 416,72 грн., сплачені позивачем як авансові платежі за Договором, оскільки правова підстава у відповідача для володіння такими грошовими коштами та для виконання умов Договору на відповідну суму відпала з 01.07.2017 року - наступного дня після припинення дії Договору.

Однак, відповідач не повернув позивачу грошові кошти на загальну суму 2 378 416,72 грн., які позивач вважає авансовими платежами і просить в позові стягнути з відповідача, оскільки послуги на відповідну суму не виконані в межах терміну дії Договору.

Також, керуючись ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В обґрунтування визначення розміру процентів позивач посилається на ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки ОСОБА_1 банку України.

Позивач вважає, що оскільки в даному випадку договором не встановлено конкретного розміру процентів, які боржник зобов'язаний сплачувати на підставі ст. 536 ЦК України, то в даному випадку необхідно керуватись положеннями, передбаченими ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

З огляду на те, що відповідач з 01.07.2017 року не повертав позивачу майно (грошові кошти), правова підстава набуття якого відпала, позивач просить стягнути з відповідача 48057,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 2 378 416,72 грн. безпідставно отриманого майна (авансових коштів), 48 057,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 36 397,11 грн. судового збору.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, зазначив, що здійснені позивачем платежі відбувались в якості оплати фактично виконаних робіт за фактами підписання відповідних Актів.

У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до умов Договору він взяв на себе зобов’язання у 2012-2017 роках за завданням позивача надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками позивача, наведеними в додатку № 3 до Договору, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити зазначені послуги.

Відповідач наголошував, що відповідно до розділу IV Договору позивач приймає роботи за відповідними актами здачі-приймання наданих послуг, які складаються за результатами кожного окремого етапу, згідно з узгодженим сторонами графіком надання послуг (календарним планом). Оплата за цим Договором здійснюється протягом 30-ти робочих днів з дати підписання сторонами відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Також, відповідач наголошував, що умовами Договору оплата позивачем наперед авансу не передбачена. В той же час, відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг та зазначених у позовній заяві платіжних доручень, спірні кошти були сплачені саме за виконані роботи належним чином та у строк, що відповідає умовам Договору та фактичним обставинам справи.

Із доданих до позовної заяви доказів, а саме Актів здачі-приймання наданих послуг та платіжних доручень вбачається, що відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, за належним чином виконані послуги.

Також, відповідач у відзиві наголошував, що правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються нормами зобов'язального права (в даному випадку укладений між позивачем і відповідачем ОСОБА_4 за своєю правовою природою є Договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт), до якого повинні застосовуватися правила § 4 глави 61 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що предметом Договору про закупівлю послуг за державні кошти №1207000325 є надання послуг з розробки землевпорядної документації та оформлення документів на право постійного користування земельними ділянками у відповідності зокрема, Закону України «Про землеустрій».

Як визначено ст. 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Також, ст. 26 Закону України «Про землеустрій» визначено, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Як визначено в Технічному завданні до Договору, метою послуг є проектно-вишукувальні роботи з розробки землевпорядної документації та оформлення документів на право постійного користування земельними ділянками. За наслідками наданих послуг передбачалось розроблення документації із землеустрою (проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою).

Як визначено ст. 1 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Тобто ОСОБА_4 фактично укладався на здійснення проектно-вишукувальних робіт з розробки землевпорядної документації та оформлення документів на право постійного користування земельними ділянками.

У зв’язку з чим, суд не погоджується з твердженням позивача, що укладений між сторонами ОСОБА_4 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки з огляду на зміст ст. 901 Цивільного кодексу України послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

В той же час, розроблення документації із землеустрою передбачає передачу замовнику певного матеріального результату, тому відповідні правовідносини містять ознаки підрядних.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

ОСОБА_4 підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Зокрема, згідно зі ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Розділом ІV Договору врегульовано порядок здійснення оплати, п. 4.1. Договору передбачено що Замовник приймає послуги за відповідними актами здачі-приймання наданих послуг, які складаються за результатами виконання кожного окремого етапу згідно узгодженого Сторонами графіку надання послуг.

Згідно з п. 4.2. Договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 30 робочих днів з дати підписання Сторонами відповідних актів здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що приймання та оцінка послуг здійснюється Замовником відповідно до вимог технічного завдання, календарного плану та чинного законодавства.

Також, п.п. 5.7., 5.8. Договору визначено порядок оформлення прийняття послуг та передбачено, що в разі мотивованої відмови від прийняття послуг сторони складають акт з переліком необхідних доопрацювань усунення недоліків і термінів їх виконання.

Згідно з п. 5.11 Договору у випадку розірвання цього Договору Замовник оплачує фактично прийняті послуги.

Як визначено Календарним планом (додаток №2 до Договору), роботи передбачались в декілька етапів: підготовчий, проектний, погоджувальний та затвердження документації із землеустрою та оформлення правовстановлюючих документів.

Також, у зв’язку зі змінами в законодавстві, в квітні 2013 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 09.04.2013 року, якою було відкориговано Додаток № 1 до Договору (Технічне завдання), згідно якого результатом наданих послуг мали бути документація із землеустрою та правовстановлюючий документ останнього зразку на право постійного користування земельними ділянками.

В подальшому додатковими угодами сторони змінювали календарні плани. Згідно з останніми змінами за Додатковою угодою № 6 від 06.07.2016 року було затверджено новий календарний план, за яким передбачалось здійснення робіт підготовчого, проектного та погоджувального етапу до 31.12.2016 року на суму 1803541,32 грн. Відповідні роботи мали здебільшого технічний характер. Роботи з затвердження документації із землеустрою та оформлення правовстановлюючих документів вартістю 1059224,53 грн. мали бути виконані до 30.06.2017 року і саме відповідний етап, серед іншого, передбачав подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Матеріали справи містять підписані сторонами без зауважень Акти здачі-приймання послуг в період з жовтня 2014 року по січень 2017 року на загальну суму 2357526,28 грн.

Акти здачі-приймання послуг були підписані і оплачені за платіжними дорученнями, які містять в призначенні платежу посилання на відповідні Акти здачі-приймання послуг. Всі платежі здійснювались і платіжні доручення складались в якості оплати за розробку документації із землеустрою згідно Договору з зазначенням в призначеннях платежу відповідних Актів здачі-приймання послуг, за якими проводить оплата.

В той же час, ні умови Договору, ні жодне з наданих позивачем платіжних доручень, не містять умови щодо здійснення авансових платежів.

Наведені обставини спростовують посилання позивача, що здійснені ним платежі відбувались в якості передплати послуг, як авансові.

Згідно зі ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Також, за загальними правилами підряду, згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч.2).

Матеріали справи містять Акти здачі-приймання послуг (фактично виконаних робіт), підписані сторонами без зауважень щодо належного і в повному обсязі виконання робіт щодо наведених в них земельних ділянок.

В ході розгляду спору позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень щодо недоліків робіт за наявними у справі Актами здачі-приймання послуг, які оплачені частинами після завершення окремих етапів робіт, що відповідає умовам Договору та п.1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України.

Також, позивачем не надано суду доказів врегулювання непорозумінь щодо відповідності виконаних робіт в порядку ст. 852 Цивільного кодексу України.

Таким чином, підписані сторонами без зауважень Акти здачі-приймання послуг свідчать про виконання відповідачем певної частини робіт за Договором, яка і оплачувалась позивачем. Відповідно, підставами набуття відповідачем спірних коштів було не отримання авансових платежів, а проведення розрахунків за фактично виконані роботи.

Щодо посилання позивача на відповідну норму ст. 26 Закону України «Про землеустрій», яка передбачає, що подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором, суд зазначає, що відповідна норма ст.26 Закону України «Про землеустрій» встановлює лише загальне правило і надає розробникам документації відповідні повноваження, однак не обмежує і не забороняє іншим особам подавати документацію із землеустрою, оскільки допускає врегулювання відповідного питання на розсуд сторін в договорі.

Також, згідно з п. ґ ч. 1 ст. 27 Закону України «Про землеустрій» замовники документації із землеустрою мають право виступати власником документації із землеустрою.

Замовники документації із землеустрою зобов'язані прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. Тобто, відповідний етап окремо врегульований законодавством.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача, що спірні кошти сплачені ним в якості авансу, підстави отримання якого відпали у зв’язку з закінчення строку Договору та невиконанням його умов відповідачем. Оскільки, кошти сплачувались в якості оплати фактично виконаних робіт, що підтверджено підписаними сторонами Актами здачі-приймання послуг, відповідні платежі правомірно отримані відповідачем і відсутні підстави для їх повернення.

Відсутність підстав для повернення спірних коштів, виключає прострочення виконання відповідного грошового зобов’язання, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування коштами безпідставні і задоволенню не підлягають.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик