Рішення № 72933253, 13.03.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 Справа № 922/6/18

за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вул.Хрещатик, 22, м.Київ, ідент. код 21560045 в особі Полтавської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вул.1100-річчя Полтави, 2, м.Полтава, ідент. код 21061678

до фізичної особи-підприємця Авакян Саркіса Гагіковича, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1

про стягнення 37765,71 грн.

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Представники сторін:

від позивача: Ступак Р.В., дов.№ 51 від 05.01.2018 року

від відповідача: не з"явились

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 37765,71 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна № 21/17-Н від 27.02.2017 р. з фізичної особи-підприємця Авакяна Саркіса Гагіковича.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині сплати орендних платежів.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвала суду про від 15.02.2018р. надіслана на його адресу: АДРЕСА_1 повернулася з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отриманим на запит господарського суду Полтавської області станом на 24.01.2018р., місце проживання фізичної особи-підприємця Авакяна Саркіса Гагіковича є: АДРЕСА_1.

Оскільки ухвала суду направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

27 лютого 2017 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та Фізичною особою-підприємцем Авакян Саркіс Гагікович (далі - Відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №21/17-Н (далі - Договір), відповідно до якого регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області виступило Орендодавцем, Відповідач - Орендарем

Відповідно до п. 1.5 Договору, Балансоутримувачем об'єкту оренди є Полтавська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» код ЄДРПОУ 21061678 (правонаступником якої є Полтавська дирекція публічного акціонерного товариства «Укрпошта» - Позивач).

Предметом договору є державне майно, а саме, нежитлове приміщення, площею 165,5 м2 розташоване за адресою: проспект Вавілова, 5 м. Полтава.

Відповідно до п. 3.3. Договору Відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. 70 відсотків орендної плати до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім'я територіальних органів Державного казначейства, 30 відсотків орендної плати - Балансоутримувачу.

30 серпня 2017 року між сторонами Договору була укладена додаткова угода №1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2017 №21/17-Н, яка набрала чинності 01.08.2017р. Пунктом 1. додаткової угоди передбачено, що у зв'язку з набуттям ПАТ «Укрпошта» права власності на нерухоме майно, до ПАТ «Укрпошта» перейшли всі права та обов'язки Орендодавця за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2017 №21/17-Н, а в Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області такі права та обов'язки припинилися. Відповідно до пункту 3 додаткової угоди внесено зміни до пункту 3.3 Договору, виклавши їх в наступній редакції: « 3.3 Орендна плата перераховується до Орендодавця у співвідношенні 100% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції».

Відповідно до п.8.1 договір укладений строком на один рік та діє з 27.02.2017р. по 27.02.2018р.

Проте п.10.1 Договору передбачено, що він може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання договору оренди приміщення, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Вавілова, 5, площею 165,5 кв.м з 11.09.2017р., але фактично звільнив приміщення та передав ключі від нього 26.09.2017р., про що свідчить акт від 26.09.2017р.

Згідно детального розрахунку, складеного на підставі рахунків-фактури, які щомісячно надсилалися відповідачу, та копії банківської виписки, заборгованість з орендної плати складає 37765 грн. 71 коп. за період з 30 квітня

2017 року по 26 вересня 2017 року.

При вирішенні спору суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Приписами ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Крім того, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Положеннями ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не розрахувався з наймодавцем за передане йому в оренду майно, і заборгованість становить 37765,71 грн. за період з 30.04.2017р. по 26.09.2017р.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2,3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача .

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Авакян Саркіса Гагіковича (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (вул.Хрещатик, 22, м.Київ, ідент. код 21560045) в особі Полтавської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (вул.1100-річчя Полтави, 2, м.Полтава, ідент. код 21061678, рахунок №26008300946221 в філії ПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467) 37765,71 грн. заборгованості з орендної плати, 1600 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22.03.2018р.

Суддя Іванко Л.А.