Рішення № 72933092, 15.03.2018, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/708/17-г/8

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

при секретарі судового засідання Колясці І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Альпіна", вул. Гоголя, 5, м. Тернопіль, 46001

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Філії Тернопільське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", вул. Майдан Волі, 2, м. Тернопіль, 46001

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

2) ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_1 - мати, АДРЕСА_1;

3) ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_1 - мати, АДРЕСА_1;

про визнання договору іпотеки частково припиненим

За участі представників:

Позивача: Гуцалюка А.Р. - уповноваженого, довіреність б/н від 16.11.2017

Відповідача: Данилевич А.Б. - уповноваженої, довіреність б/н від 01.02.2017

Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 - фізичної особи, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області

Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 - фізичної особи, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області

Третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 - фізичної особи, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть справи:

Приватне підприємство "Альпіна", надалі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Філії Тернопільське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", надалі - відповідач, про визнання частково припиненим договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 № 4947 та договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки 22.06.2009 №2566, укладеного між ПП "Альпіна" та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільське міське управління ВАТ "Державний ощадний банк України", про передачу в іпотеку приміщення під літерою А загальна площа 831, 5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 в частині зобов'язань ОСОБА_6 у зв'язку із смертю останнього.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2017 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09:15 год. 26.12.2018 та в порядку ст. 64 ГПК України витребувано від Першої Тернопільської державної нотаріальної контори письмову інформацію щодо наявності/відсутності заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянина ОСОБА_6 спадкової справи. У разі наявності такої - письмову інформацію щодо спадкоємців (за заповітом або за законом) померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянина ОСОБА_6, із зазначенням: прізвища, імені та по-батькові, дати народження, адреси (місця проживання) таких спадкоємців; щодо наявності неповнолітніх спадкоємців та тих, хто діє в їх інтересах; щодо наявності виданих спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, із долученням підтверджуючих документів (при наявності).

Поряд з цим, враховуючи набрання з 15.12.2017 нової редакції ГПК України, а також приписи ст. 12 ГПК України та п. п. 9 п. 1 Розділу XI "Перехідні Положення" останньої, беручи до уваги те, що суд не переходив до розгляду справи № 921/708/17-г/8 по суті, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2017 постановлено: розгляд справи № 921/708/17-г/8 здійснювати за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання; підготовче засідання відкласти на 14:00 год.22.01.2018; залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1; ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_1 - мати, АДРЕСА_1; ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_1 - мати, АДРЕСА_1.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Тернопільській області від 22.01.2018 було відкладено підготовче засідання на 14:15 год. 14.02.2018, та, відповідно, на 15:45 год. 26.02.2018 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Окрім того, ухвалою суду від 14.02.2018 було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Також, протокольною ухвалою від 26.02.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 15.03.2018.

У судовому засіданні 15.03.2018 головуючий розпочав розгляд справи по суті в рамках загального позовного провадження. Також, у даному судовому засіданні суд з'ясував обставин справи, дослідив надані сторонами докази.

Так, у судовому засіданні 15.03.2018 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив б/н від 12.01.2018 та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2018 позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов за №22845 від 26.12.2017, запереченнях за № 117.20-18/1/116 від 14.02.2018 та долучених до них доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, яка водночас діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у судовому засіданні 15.03.2018 заперечила щодо позову з підстав, викладених у письмових поясненнях б/н від 13.02.2018 та долучених до них доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи, пояснення повноважних представників сторін та третіх осіб по суті позовних вимог, враховуючи норми чинного законодавства, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне:

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (ПАТ "Держаний ощадний Банк України" - статут в матеріалах справи), в особі Тернопільського обласного управління (надалі - Банк/відповідач), з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_6 (надалі - Позичальник), з другої сторони, укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 5 (надалі - Кредитний договір), у відповідності до п. 1.1 р.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього Договору кредит в сумі 24 000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 24 000 євро, та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 Кредитного договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 21 червня 2008 року. Сторони погодили суму ліміту кредиту і визначили його в розмірі 24 000 євро.

Кредит надається готівкою з кредитного рахунку для споживчих цілей. Позичальник зобов'язується здійснити погашення кредиту в сумі 24 000, 00 євро в кінці строку 21 червня 2008 року. У разі, якщо ліміт кредиту буде вичерпано, наступний транш надається Позичальнику лише за умови погашення попередньої заборгованості. Позичальник зобов'язується проводити погашення кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку ( п. 1.3. - 1.4. р. 1 Кредитного договору).

Згідно п.п. 1.5.1 п. 1.5 р. 1 Кредитного договору, сторони погоджуються, що зобов'язання Банку надати кредит або його частину виникає, зокрема, з моменту укладення в забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором договору іпотеки.

За користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (відсотки) в порядку, розмірах та строки, визначених в цьому Договорі. При нарахуванні та сплаті відсотків за користування кредитом сторони повинні керуватися наступним: На період з дня видачі кредиту та до моменту закінчення терміну, на який було надано кредит, а саме: до 21 червня 2008 року включно, відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 9 % (дев'ять) відсотків річних. Проценти нараховуються за методом факт/ факт на фактично отриману Позичальником суму кредиту починаючи з дати видачі кредиту до настання терміну, зазначеного п. 1.6.1.1. Нараховані відсотки повинні бути сплачені Позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, в сумі згідно з відомістю нарахованих відсотків, яка складається Банком. Перша сплата відсотків на умовах цього Договору має бути здійснена не пізніше останнього робочого дня місяця. Сплату нарахованих відсотків проводити шляхом внесення готівки до каси Банку. Остання сплата відсотків повинна бути здійснена не пізніше 21 червня 2008 року (п. 1.6-1.6.1.3 р. 1 Кредитного договору).

У відповідності до п.п. 3.2.4 п. 3.2 р. 3 Кредитного договору, Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи відсотками здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки.

За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому Договорі, а саме: за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення (р. 4 Кредитного договору).

У відповідності до п. 6.4. р. 6 Кредитного договору, додаткові договори до цього Договору, які можуть бути укладені в майбутньому, є його невід'ємною частиною.

Припинення цього Договору без згоди на те іншої сторони не допускається. Сторони погодилися з тим, що обов'язок Позичальника погасити заборгованість по кредиту у випадках, передбачених п. 1.6.1.6, 3.3.5. цього Договору, не є розірванням в односторонньому порядку зі сторони Банку. Вищезазначені положення цього Договору передбачать можливе виникнення обставин, при настанні яких у Позичальника виникають зобов'язання перед Банком погасити заборгованість по кредиту (р. 7 Кредитного договору).

Згідно п. 8.1 р. 8 Кредитного договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому Договору.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (ПАТ "Держаний ощадний Банк України" - статут в матеріалах справи), в особі Тернопільського обласного управління (надалі - Банк/відповідач), як Іпотекодержателем, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Альпіна", як Іпотекодавцем, з другої сторони, укладено Договір іпотеки нерухомого майна (надалі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4947.

П.п. 1.1, 1.2 р. 1 Договору іпотеки визначено, що Іпотекодавець, як майновий поручитель Боржників (в т.ч. ОСОБА_6, що проживає в АДРЕСА_1), з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Кредитних договорів (в т.ч. Договору відновлювальної кредитної лінії № 5 від 21.06.2005, укладений між Іпотекодержателем та ОСОБА_6), а також цього Договору, в т.ч. повернути Іпотекодержателю кредит в розмір 240 000 євро боржниками частках по 24 000 євро в строк до 21 червня 2008 року та на умовах, зазначених у Кредитних договорах; сплатити Іпотекодержателю проценти за користування кредитом на умовах, зазначених у Кредитних договорах; сплатити на користь Іпотекодержателя штрафні санкції у виглядів неналежного виконання зобов'язань за Кредитними договорами; відшкодувати Іпотекодержателю збитки в повному обсязі, під якими розуміються витрати зроблені Іпотекодержателем, втрата ним грошових коштів, а також неодержані ним доходи, передає в іпотеку, а Іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності.

Згідно п. п. 1.2, 1.3 р. 1 Договору іпотеки, предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме майно, а саме: цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв. м, зазначене в плані під літ. "А", що знаходиться по АДРЕСА_3. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на приміщення, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 27 квітня 2005 року, зареєстрованого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 27 квітня 2005 року за № 1068.

У відповідності до п. п. 1.4, 1.5 р. 1 Договору іпотеки, вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно з Актом експертної оцінки від 11 травня 2005 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", становить 3 044 530 грн або 602 880 доларів США. При цьому сторони погоджуються з тим, що договірна вартість предмету іпотеки становить 3 044 530,00 грн та є приблизною вартістю предмету іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватися за цінами, що реально склались на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти. Іпотекодавець погоджується з тим, що у разі, якщо реалізація предмету іпотеки за цінами, що склались на ринку за будь - яких причин не здійснюватиметься протягом 30 календарних днів, Іпотекожержатель вправі, якщо інше не передбачено Законодавством України, що буде чинним на момент реалізації, здійснити реалізацію предмета іпотеки за цінами, що дозволять провести якомога скорішу реалізацію предмета іпотеки за грошові кошти. На період дії цього Договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні Іпотекодавція.

Іпотекодавець зберігає за собою право володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки з урахуванням обмежень, встановлених цим Договором. Іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя вчиняти будь-які дії, що можуть вплинути, як безпосередньо, так і опосередковано, як тепер, так і в майбутньому, на кількісні та якісні показники предмету іпотеки та платоспроможність Іпотекодавця. Зокрема, Іпотекодавець не повинен без письмової згоди Іпотекожержателя розпоряджатися будь-яким чином предметом іпотеки або його частиною, зменшувати без належних на те підстав, наявність яких повинна бути письмово обґрунтована Іпотекодавцем, якісні та кількісні показники предмета іпотеки, а також укладати стосовно предмета іпотеки договори оренди та будь-які інші угоди, що встановлюють обтяження предмета іпотеки (п. 2.1-2.2 р. 2 Договору).

В п.п. 3.1.4 п. 3.1 р. 3 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право: звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за Кредитними договорами та/або цим Договором, в тому числі:

- при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитних договорів строки суми кредиту та/або

- при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або

- при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або

- в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим Договором.

Згідно п. 4.1 р. 4 Договору іпотеки, право Іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої частини, а також у інших випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством Іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим Договором (п. 4.2 р.4 Договору іпотеки).

Сторони у п. 4.4 Договору визначили, що право іпотеки припиняється: виконанням в повному обсязі зобов'язання; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

П. 6.1 р. 6 Договору іпотеки сторони передбачили, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання Іпотекодавцем та/або Боржниками (кожним або окремо) будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або Кредитними договорами, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим договором виявиться (стане) недійсною.

Згідно п. п. 9.1, 9.2 р. 9Договору іпотеки, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов'язання за Кредитними договорами в повному обсязі. Цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього Договору викладаються у письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення. В подальшому, до Договору іпотеки між сторонами було укладено договори про внесення змін та доповнень до нього від 25.06.2008, від 24.12.2008 та від 22.06.2009, якими, зокрема, змінено термін повернення кредиту до 22.06.2009.

В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що факт укладення Кредитного договору, надання на підставі Кредитного договору Позичальнику кредитних коштів, неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за вказаним правочином та наявності заборгованості за ним вже був предметом судового розгляду.

Так, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2010 у справі №2-8457/10 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави, в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто із ОСОБА_6 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за Кредитним договором №5 від 21.06.2005 в сумі 333 017,75 грн, що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 31 844,26 євро. Також, з боржника стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Станом на день розгляду даного спору рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2010 у справі №2-8457/10 не скасоване та набрало законної сили.

В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (правова позиція викладена у п. 2.6 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р., з наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, при вирішенні даного спору суд виходить з того, що рішенням суду у цивільній справі встановлено факт неналежного виконання Позичальником (ОСОБА_6) зобов'язань за Кредитним договором, наявність заборгованості за Кредитним договором у розмірі 333 017,75 грн, що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 31 844,26 євро.

Поряд з цим, в судовому засіданні встановлено, що зазначене вище судове рішення боржником ні в добровільному порядку, ні в примусовому не виконано.

Так, з постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції вбачається, що виконавче провадження № 41535049, відкрите з примусового виконання виконавчого листа № 2-8457/2010 від 26.01.2011 про стягнення з ОСОБА_6 в користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором в сумі 333 017,75 грн, що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 31 844,26 євро, закінчене.

Підставою для винесення органом ДВС зазначеної постанови стала смерть боржника за виконавчим документом № 2-8457/2010 від 26.01.2011- ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції 28 липня 2014 року).

Зазначену обставину (смерть позичальника за Кредитним договором/боржника за виконавчим документом) позиває визначає як підставу для визнання частково припиненим Договору іпотеки.

Зокрема, позивач вважає, що на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за Кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у Позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

Вказує, що станом на даний час правонаступниками Позичальника (боржника) спадщину не прийнято, а Іпотекодавцем (позивачем) згоди відповідати за зобов'язаннями нового боржника за Кредитним договором не надано.

Як вже зазначалось вище, ухвалою суду від 08.12.2017 від Першої Тернопільської державної нотаріальної контори було витребувано письмову інформацію щодо наявності/відсутності заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянина ОСОБА_6 спадкової справи. У разі наявності такої - письмову інформацію щодо спадкоємців (за заповітом або за законом) померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянина ОСОБА_6, із зазначенням: прізвища, імені та по-батькові, дати народження, адреси (місця проживання) таких спадкоємців; щодо наявності неповнолітніх спадкоємців та тих, хто діє в їх інтересах; щодо наявності виданих спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, із долученням підтверджуючих документів (при наявності).

На виконання вимог ухвали суду від 08.12.2017 Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою була надана відповідь (лист за № 4687/01-16 від 14.12.2017), з якої вбачається наступне:

01 грудня 2014 року Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 790/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався. Відповідно до матеріалів зазначеної спадкової справи, спадкоємцями, які прийняли спадщину шляхом постійної прописки з спадкодавцем на момент смерті, згідно довідки ЖКК ТОВ "Тернопільбуд" від 01.12.2014 №1805, є: дружина спадкодавця - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, діти спадкодавця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Свідоцтва про право на спадщину станом на 14.12.2017 року по даній спадковій справі не видавались.

В судовому засіданні 15.03.2018 ОСОБА_1, яка водночас діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підтвердила інформацію, наведену Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою у листі-відповіді та вказала, що станом на даний час зазначені обставини не змінились, спадщина спадкоємцями не прийнята.

Також, з наявного в матеріалах справи листа Першої Тернопільської державної нотаріальної контори за № 2446/02-14 від 16.08.2016 вбачається, що претензія (вимога кредитора - відповідача) долучена до спадкової справи № 790/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6.

Згідно з ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).

Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), переданням відступного (ст. 600 ЦК України), зарахуванням (ст. 601 ЦК України), за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України), прощенням боргу (ст. 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України), неможливістю виконання (ст. 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (ст. 608 та ст. 609 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язано з його особою і у зв'язку із цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язане з особою кредитора.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Так, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- буття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, конструкція зазначеної статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Натомість, Законом України "Про іпотеку" такої підстави для припинення іпотеки як смерть боржника (позичальника за Кредитним договором) або не погодження Іпотекодавцем забезпечення виконання зобов'язання новим боржником не передбачено.

Відтак, посилання позивача на приписи ч. 1 ст. 523 ЦК України, згідно якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, суд вважає помилковими, оскільки зазначена норма є загальною та не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Слід також вказати, що зазначених вище підстав для припинення основного зобов'язання не містить і Кредитний договір.

Враховуючи, що обов'язок боржника за Кредитним договором полягає в поверненні суми кредиту та сплаті процентів, то такий обов'язок не пов'язаний з особою боржника та може бути виконаний будь-якою особою. Тому цілком очевидно, що в разі смерті боржника за Кредитним договором останній не може вважатися припиненим, оскільки обов'язок щодо повернення кредиту й сплати процентів в силу закону покладається на спадкоємців боржника, а відповідно і не може вважатися припиненою іпотека з даної підстави.

Поряд з цим, помилковими суд вважає посилання відповідача на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі 921/175/17-г/16 від 08.12.2017, яким в рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005, в т.ч. і №5 із ОСОБА_6, в сумі 268511,64 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.02.2017 становить 7 651 163 грн 99 коп. та 476 578 грн 04 коп., надано Іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", м. Київ, вул. Госпітальна,12г, ідентифікаційний код 00032129, в особі Філії - Тернопільське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Тернопіль вул. Майдан Волі, 2, ідентифікаційний код 09338500, право на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надати позивачу право отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна (договір іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №4947), а саме: цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літерою "А", що знаходиться по АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю ПП "Альпіна" (м. Тернопіль, вул. Гоголя, 5, ідентифікаційний код 30497714), за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 9418300 грн, оскільки останнє не набрало законної сили у зв'язку із його апеляційним оскарженням.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги, що станом на час розгляду позову в суді основне зобов'язання за Кредитним договором не припинилось, визначені імперативними приписами ст. Закону України "Про іпотеку" інші підстави для визнання частково припиненим Договору іпотеки відсутні, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що до задоволення не підлягає.

Судом при вирішенні даного спору в частині тощо, що іпотека припиняється виключно з визначених Законом України "Про іпотеку" підстав враховано позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17.

У відповідності до вимог ст. 123, ч. 4 п. 2 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.03.2018.

Суддя І.М. Гирила