Постанова № 7293262, 22.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2009 року о 11 год., 13 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-7839/09/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо»,

представник Шпак В.В. (довіреність від 20.12.2008 року) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, представник Кармелюк Т.Б. (довіреність № 7839/10-008 від 03.04.2009 року) про скасування податкового повідомлення-рішення

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0006351520/1/22997 від 14.10.2009 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 000 6351520/1/22997 від 14.10.2009 року на підставі п.п. «а» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано до позивача штрафні фінансові санкції за порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Юніко-Експо» з комунального податку з юридичних осіб, а саме нараховані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення рішення необґрунтованим та прийнятим з порушенням чинного законодавства, оскільки податковий розрахунок комунального за березень 2009 року подано до ДПІ у Шевченківському районі 21.04.2009 року, про що свідчить відмітка податкового штампу № 20 на згаданому розрахунку. Податковий розрахунок за квітень 2009 року подано 18.05.2009 року, що підтверджується протоколом імпорту файлу № 13070033358922J030010410000001042009.ХМL, реєстраційний № 39072.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в заперечені, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено Акт про порушення податкового законодавства від 02.09.2009 року № 195/15-3, в якому зафіксовано порушення позивачем терміну подання розрахунків комунального податку за березень 2009 року та за квітень 2009 року, граничний термін подання яких за березень - 21.04.2009 року фактично подано 02.06.2009 року, за квітень - 20.05.2009 року, фактично подано 02.06.2009 року.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, розглянувши подані позивачем податкові розрахунки комунального податку за березень 2009 року та квітень 2009 року, залишила їх без реєстрації у державному податковому органі згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з порушенням вимог порядку її заповнення, а саме: незнаходження підприємства за юридичною, фактичною адресами.

14.10.2009 року, на підставі акту перевірки № 195/15-3 від 02.09.2009 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0006351520/1/22997, згідно якого позивачу визначено суму податкового з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем комунальний податок з юридичних осіб в розмірі 340,00, у тому числі, за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримав, просив суд в позовних вимогах відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 року із змінами і доповненнями, Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звзяку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року, КАС України.

21.04.2009 року ТОВ «Юніко-Експо» подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податковий розрахунок комунального за березень 2009 року від 13.04.2009 року, про що свідчить відмітка податкового штампу № 20 на згаданому розрахунку.

18.05.2009 року ТОВ «Юніко-Експо» подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податковий розрахунок комунального за квітень 2009 року від 18.05.2009 року, що підтверджується квитанцією № 2, згідно якої: протокол імпорту файлу № 13070033358922J030010410000001042009.ХМL, дата обробки 18.05.2009 11.33.40, податковий розрахунок комунального податку, реєстраційний № 39072.

Оригінали вказаних доказів, оглянуто судом.

02.09.2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт № 195/15-3 про порушення податкового законодавства, на предмет порушення терміну подачі податкової звітності ТОВ «Юніко-Експо» (м. Львів, вул. Городницька, 54), яким встановлено порушення п.п. 4.2.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, порушення терміну подання розрахунків комунального податку за березень та квітень 2009 року, граничний термін подання яких, відповідно 21.04.2099 року та 20.05.2009 року, фактично подані 02.06.2009 року.

04.09.2009 року, на підставі акту перевірки № 195/15-3 від 02.09.2009 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, прийнято податкове повідомлення рішення № 0006351520/0/20378, згідно якого відповідачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем комунальний податок з юридичних осіб в розмірі 340,00, у тому числі, за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340,00 грн.

23.09.2009 року позивачем подано до відповідача скаргу про перегляд податкового повідомлення рішення.

13.10.2009 року відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первиної скарги, яким вищевказану скаргу позивача залишено без задоволення.

14.10.2009 року за результатами апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 0006351520/1/22997, згідно якого відповідачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем комунальний податок з юридичних осіб в розмірі 340,00, у тому числі, за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340,00 грн.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Згідно п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону України, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. «а» п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно п.п.17.1.1. п. 17.1., ст. 17 цього ж Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку визначаються загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платника податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС

Згідно п.п. 4, 5 розділу ІІ цієї ж Інструкції, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Згідно п.п. 7.5 п. 7 цієї ж Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування

та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.п. 5. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст. 18 цього ж Закону України, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст. 15 Декрету КМ України «Про місцеві податки і збори», комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що податковий розрахунок комунального податку за квітень 2009 року від 18.05.2009 року подано з порушенням терміну його подання, оскільки вказаний розрахунок подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 18.05.2009 року, що підтверджується квитанцією № 2 , яка є підтвердженням для платника податків прийняття його податкових документів до бази даних державної податкової служби. П одатковий розрахунок комунального податку за березень 2009 року від 13.04.2009 року подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 21.04.2009 року, про що свідчить відмітка податкового штампу № 20 на згаданому розрахунку із зазначенням дати її прийняття, тобто без порушення терміну його подання.

Судом також не приймаються до уваги твердження відповідача про порушення позивачем порядку заповнення податкових розрахунків комунального податку, з підстав незнаходження ТОВ «Юніко-Експо» за юридичною та фактичною адресами, оскільки відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження факту незнаходження позивача за юридичною та фактичною адресами, а саме відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру , суду не надав.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Твердження відповідача щодо неподання позивачем податкової звітності у встановлені законом терміни спростовується поданими позивачем доказами.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за № 0006351520/1/22997 від 14.10.2009 року про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансових) санкціями в сумі 340,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.п. «а» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» , щодо порушення терміну подання податкових розрахунків комунального податку за березень, квітень 2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0006351520/1/22997 від 14.10.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» (ЄДРПОУ 33358922, м. Львів, вул. Городницька, 54) 3,40 грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 24.12.2009 року.

Суддя Гавдик З.В.