Постанова № 7293203, 24.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року Справа № 2а-6573/09/1370

12 год. 10 хв . м. Львів, вул. Чоловського, 2, зал № 9

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., при секретарі Козьмін А.М., за участю представників: позивача Янклевича Я.Є., відповідачів Посацького Р.П., Стегнія А.В., прокурора Мельничука Ю.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» до державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області та Головного управління державного казначейства України у Львівській області, за участю прокуратури Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Жидачівському районі Львівської області та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість на загальну суму 684926,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області та Головного управління державного казначейства України у Львівській області. Позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Жидачівському районі щодо неподання нею у ВДК у Жидачівському районі Львівської області висновків на відшкодування ТОВ «Дунапак-Україна» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (далі ПДВ), згідно податкової декларації за вересень 2008 року на суму 278586,00 грн. та податкової декларації за жовтень 2008 р. на суму 406340,00 грн.;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Львівській області на користь ТОВ «Дунапак-Україна» бюджетну заборгованість по відшкодуванню ПДВ по декларації за вересень 2008 року, яка становить 278586,00 грн. та не відшкодовану частину бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ по податковій декларації за жовтень 2008 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, яка становить 406340,00 грн.

До участі у справі з метою представництва інтересів держави в особі ДПІ у Жидачівському районі допущено прокуратуру Львівської області (за її заявою).

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та долучених до неї документах. Наполягає на тому, що ДПІ у Жидачівському районі за наявності визначених Законом України «Про податок на додану вартість» підстав не надає органу Державного казначейства висновків на перерахування позивачу сум бюджетного відшкодування з ПДВ. Оскільки внаслідок протиправної бездіяльності відповідача порушено право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ, просить суд стягнути такі з Державного бюджету України.

ДПІ у Жидачівському районі надала суду письмові заперечення на позов, просить суд у задоволенні позову відмовити. Зі змісту заперечень випливає, що відповідачем підтверджено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача: за вересень 2008 року в сумі 278586,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 406340,00 грн. По поданих позивачем деклараціях за вересень та жовтень 2008 року проведено документальні виїзні перевірки та надано довідки у відділ обліку та звітності про підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ. Згадані суми відділом обліку та звітності внесені 03.09.2009 року в реєстр відшкодування ПДВ, в подальшому вищеназвані суми буде перераховано на поточний банківський рахунок позивача. Представник відповідача пояснив суду, що висновок в органи Державного казначейства не направлявся з тих мотивів, що згаданий реєстр відшкодування ПДВ ще не погоджено вищестоящими інстанціями. На обґрунтування власної позиції покликається на Наказ ДПА України від 18 серпня 2005 року N 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Головне управління Державного казначейства України у Львівській області надало суду пояснення, згідно яких органи Державного казначейства здійснюють відшкодування ПДВ при наявності висновків та реєстрів податкових органів, або за рішенням суду. Оскільки згадані документи стосовно позивача від органів державної податкової служби не поступало, підстав для перерахування позивачу сум бюджетного відшкодування ПДВ не було. Представник відповідача також заперечує проти клопотання позивача щодо покладення на Державний бюджет України судових витрат у формі сплаченого державного мита з тих мотивів, що такі видатки бюджету не можуть визначатися нормами КАС України.

Прокурор повідомив суд, що заперечень по суті позовних вимог не має, оскільки ДПІ у Жидачівському районі підтверджує обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування сум ПДВ, пропонує суду надати додатковий час для надання відповідачем органам Державного казначейства висновків про суми належного позивачу бюджетного відшкодування ПДВ.

Представник позивача наполягає на розгляді справи по суті, звертає увагу суду на завершення встановленого КАС України двомісячного строку розгляду адміністративної справи.

Заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), а також строки проведення розрахунків встановлено нормами пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» наступним чином.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп.7.7.1). Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп.7.7.4).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації , податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (абз. 1 пп. 7.7.5).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган :

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (пп.7.7.7).

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абз. 2 пп. 7.7.5).

Слід також зазначити, що згідно п. 9 ч. 6, ч. 10, ч. 12 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», подання платником декларації з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника. Тривалість позапланової виїзної перевірки в силу Закону не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

20 жовтня 2008 року ТОВ «Дунапак-Україна» подало ДПІ у Жидачівському районі податкову декларацію з ПДВ за вересень 2008 року з необхідними додатками, в т.ч. заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. В розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітній період», в рядках 25 та 25.1. позивач вказав 278586 грн. як суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

За наслідками проведеної невиїзної камеральної перевірки, результати якої оформлено актом від 27.10.2008р. №100/15-0/30028622, в т.ч. підтверджено правомірність визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2008 року у сумі 711037 грн.

За наслідками проведеної з 10.11.2008р. по 21.11.2008р. позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дунапак-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень місяць 2008 року» складено Довідку № 1155/23-0/30028622 від 28.11.2008 р., згідно якої порушень не виявлено.

20 листопада 2008 року ТОВ «Дунапак-Україна» подало ДПІ у Жидачівському районі податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року з необхідними додатками. В розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітній період», в рядках 25 та 25.1. позивач вказав суму 711037 грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

За наслідками проведеної з 17.12.2008р. по 26.12.2008р. позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дунапак-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень місяць 2008 року» складено Довідку № 1396/23-0/30028622 від 30.12.2008 р., згідно якої порушень не виявлено.

23 липня 2009 року ТОВ «Дунапак-Україна» подало ДПІ у Жидачівському рійоні уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість, згідно якого суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року зменшено на 147990 грн. Враховуючи дані уточнюючого розрахунку, бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року підлягає сума 563047 грн.

Суд констатує, що ДПІ у Жидачівському районі за наслідками проведених позапланових виїзних документальних перевірок не надсилала ТОВ «Дунапак-Україна» податкових повідомлень в порядку пп.7.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - про вирахування виявлених сум завищення бюджетного відшкодування чи про відмову у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, ДПІ у Жидачівському районі, після закінчення 21.11.2008р. та 26.12.2008р. позапланових перевірок позивача, результати яких оформлено довідками від 28.11.2008р. та 30.12.2008р. відповідно, не направила органу державного казначейства в пятиденний термін після закінчення перевірки висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ТОВ «Дунапак-Україна» з бюджету, як того вимагає підпункт 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд при вирішенні спору на підставі ст. 9 КАС України керується принципом законності, згідно якого у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. При вирішенні даного спору суд застосовує норми Закону України «Про податок на додану вартість». Тому суд не бере до уваги покликання ДПІ у Жидачівському районі на наказ ДПА України від 18 серпня 2005 року N 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Низка положень Наказу 18 серпня 2005 року N 350 суперечить законам України, в т.ч. «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу». Слід зауважити, що Міністерство юстиції України наполягає на його скасуванні як такого, що «…містить нові норми та є нечинним без держреєстрації в Мінюсті…» (листи від 20.07.2009 р. N 1286-09-24 «Щодо незаконності наказу ДПАУ від 18.08.2005 р. N 350», від 17.08.2009 р. N 27653-24 «Щодо скасування наказу ДПАУ від 18.08.2005 р. N 350», від 05.10.2009 р. N 24-7/200 «Щодо незаконності наказів ДПАУ від 18.08.2005 р. N 350, від 18.04.2008 р. N 266 та від 05.12.2008 р. N 761»). Згаданий наказ 30.09.2009 р. опротестовано заступником Генерального прокурора. Суд також звертає увагу на те, що згаданий наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Тому такий акт згідно норм Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» не є обовязковим до виконання та не може породжувати для позивача негативних юридичних наслідків.

Судом також встановлено, що згідно Довідок «Про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової (документальної) перевірки»:

від 30.01.2009р. №4/23-0 підтверджено декларацію позивача з ПДВ за вересень 2008 року на суму 278586, декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року на суму 406340 грн.,

від 11.02.2009р. №5/23-0 підтверджено декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року на суму 131707 грн.,

від 19.02.2009р. №6/23-0 підтверджено декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року на суму 25000 грн.

Дані обставини зазначаються у відповіді ДПІ у Жидачівському районі №3435/9/10 від 20.03.2009р. на претензію ТОВ «Дунапак-Україна» від 25.02.2009р. №701.

З наведеного випливає, що відповідач фактично продовжив проведення позапланових перевірок відповідача на термін до двох-трьох місяців, що суперечить закону. За наслідками проведених додаткових перевірок відповідачем підтверджено декларації позивача з ПДВ за вересень 2008 року на суму 278586 грн., за жовтень 2008 року на суму 563047 грн.

Проте, станом на дату судового засідання на розрахунковий рахунок ТОВ «Дунапак-Україна» надійшло бюджетне відшкодування за жовтень 2008 року у сумі 156707 грн. Решту суми за жовтень 2008 року (406340 грн.), а також суму бюджетного відшкодування за вересень 2008 року (278586 грн.) позивачу не відшкодовано, висновки в органи казначейства не надіслано незважаючи на той факт, що проведеними відповідачем перевірками такі суми повністю підтверджено. При цьому перелічені суми внесені ДПІ у Жидачівському районі в реєстр відшкодування ПДВ як такі, що підтверджені проведеними документальними перевірками. Представник відповідача пояснив, що висновки на бюджетне відшкодування цих сум в органи Державного казначейства не направлялися з тих мотивів, що згаданий реєстр відшкодування ПДВ ще не погоджено вищестоящими інстанціями.

Суд констатує, що такі мотиви бездіяльності відповідача не ґрунтуються на законі, адже на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в п'ятиденний термін після закінчення позапланової перевірки ТОВ «Дунапак-Україна» у ДПІ у Жидачівському районі виник обовязок надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача. Закон не передбачає можливості ненадання висновку чи відстрочки надання висновку з мотивів відсутності вказівки на це ДПА у області чи ДПА України, на що покликається представник відповідача.

З урахуванням викладених фактичних обставин справи та норм права, суд констатує, що вимоги ТОВ «Дунапак-Україна» про визнання бездіяльності ДПІ у Жидачівському районі протиправною є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України 684926,00 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Згідно Порядку виконання рішень, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року №609, що був прийнятий відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.25 Бюджетного кодексу України, органи Державного казначейства здійснюють безспірне списання у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджетів. Процедура бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі рішення суду також врегульована пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 р. №209/72 та зареєстрованого в Мінюсті України 18 липня 1997 р. за № 263/2067.

Згідно п. 4) ч. 4 Типового Положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 р. N 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 р. за N 454/12328, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань в т.ч. провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Судом в ході судового розгляду справи зясовано, що ДПІ у Жидачівському районі в установлені пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» терміни відповідні висновки до органу державного казначейства не надала, підтверджені документальними перевірками суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2005 року у розмірі 278586,00 грн., а також за жовтень 2008 р. у розмірі 406340,00 грн. позивачеві не перераховані. З огляду на це порушене право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ підлягає відновленню шляхом стягнення зазначених сум з Державного бюджету України.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується нормою ч. 1 ст. 94 КАС України , а саме - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а відповідачем у справі є державний орган, то суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. До матеріалів справи долучено оформлене відповідно до вимог пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. наказом ГДПІ України від 22 квітня 1993 року N 15, зареєстр. в Мінюсті України 19 травня 1993 р. за N 50) платіжне доручення №4002471 від 12.10.2009р., що підтверджує сплату позивачем 1703,40 грн. судового збору (державного мита).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області щодо неподання у відділення Державного казначейства у Жидачівському районі Львівської області висновків на відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації за вересень 2008 року на суму 278586,00 грн., та згідно податкової декларації жовтень 2008 р. на суму 406340,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» (Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, 11; ідентифікаційний код юридичної особи 30028622) заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість на загальну суму 684926 (шістсот вісімдесят чотири тисячі девятсот двадцять шість) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дунапак-Україна» понесені судові витрати у формі судового збору у сумі 1703 (одна тисяча сімсот три) гривні 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Москаль Р.М.

Постанова складена в повному обсязі 29 грудня 2009 року.