Рішення № 72931415, 19.03.2018, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/514/18

(провадження № 2-а/658/27/18 )

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Под’ячевої І.Д.,

при секретарі Бердніковій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Каховка, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 16 січня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, а саме ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

В обґрунтування позову зазначається, що 04 грудня 2017 року посадовою особою Львівської митниці складено протокол відносно позивача за порушення ч. 3 ст. 470 КУпАП. На підставі зазначеного протоколу заступником начальника Львівської митниці 16 січня 2018 року прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 6161/20900/17, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.. Прийнята відповідачем постанова, на думку позивача, не відповідає нормам законодавства та прийнята із порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України, тобто без належного встановлення всіх обставин справи, висновки щодо порушення позивачем митних правил не відповідають дійсності.

Позивач до судового засідання не з’явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, хоча був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. Представником відповідача до суду відзиву на позов також не надано.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Судом встановлено, що 04 грудня 2017 року державним інспектором ВМО № 4 м/п «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_2 складено протокол № 6161/20900/17 про порушення ОСОБА_1 питних правил, а саме ст. 95 Митного Кодексу України, тобто перевищення строку доставки товару транспортним засобом комерційного призначення, що перебуває під митним контролем, від одного підрозділу митного органу до іншого в межах зони діяльності однієї митниці, більше ніж на десять діб.

16 січня 2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 8500 грн..

Так, відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України встановлена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Статтею 95 МК України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Разом з цим названою статтею визначено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 переміщував товари на вантажному автомобілі, за митною декларацією № UA504170/2017/009465 від 08 листопада 2017 року.

Згідно оспореної постанови про накладення адміністративного стягнення та протоколу від 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 зобов’язаний був, на виконання вимог ст. 95 МК України доставити переміщуваний ним товар до органу доходів і зборів призначення на кордоні в термін до 18 листопада 2017 року.

17 листопада 2017 року позивач повідомив митницю про неможливість доставлення товару до органу доходів і зборів у зв’язку із закінченням дії дозвільних документів на переміщення вантажних транспортних засобів територією країн Євросоюзу.

Крім того, в поясненнях до протоколу ОСОБА_1 було зазначено про наявність обставин непереборної сили, а саме відсутності дозволів ОСОБА_4 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Проте, в постанові повноважною посадовою особою Львівської митниці було зроблено висновок, що правопорушником (ОСОБА_1В.) не доведено наявність обставин непереборної сили, а тому відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за порушення строків доставки товару до органу митниці.

Відповідно до ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1.3. «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку», затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 року № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4. вказаного «Порядку» передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Відповідно до п.3.2. «Порядку», дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім’я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред’являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Таким чином для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов’язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Так, судом встановлено, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4 17 листопада 2017 року.

17.11.2017 року до митниці звернувся ОСОБА_1 із заявою про продовження терміну доставки вантажів, через відсутність дозволів ОСОБА_4.

21 грудня 2017 року Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України (АсМАПУкраїни), м. Київ, Україна, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов’язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов’язань №19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).

Згідно Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов’язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов’язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов’язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів ОСОБА_4 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 1 грудня 2017 року.

Таким чином Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_4 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада 2047 року по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.

Частиною 3 ст.14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» від 02 грудня 1997 року (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст.14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Частиною 2 ст.14-1 Закону встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, Торгово-промислова палата є уповноваженим в Україні органом для засвідчення наявності обставин непереборної сили.

Таким чином, у разі виключення терміну з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 08 листопада 2017 року до 17.11.2017 року, тобто строк складає 8 діб, а з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року позивач намагався отримати дозвіл ОСОБА_4 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02 грудня 2017 року по 04 грудня 2017 року, тобто 2 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.

Також позивачем надано до суду документи, в яких зазначено, що з 02 грудня по 05 грудня 2017 року він перебував за адресою: Львівська область, Яворівський р-н, смт. Краковець, де розташований митний пост «Краковець».

Крім того, позивачем надано відповідь Прикордонної служби України від 20 лютого 2018 року № 23/Г-38, згідно якої в період з 01 грудня 2017 року по 04 грудня 2017 року перед міжнародним пунктом пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» знаходилось, серед іншого, 310 вантажних автомобілів, протягом 01-02 грудня пунктом пропуску щогодини оформлялись лише 16 вантажних автомобілів, протягом 02-03 грудня 15 вантажних автомобілів, протягом 03-04 грудня 14 вантажних автомобілів щогодини.

Таким чином перебуваючи в черзі, ОСОБА_1 оформив вантаж лише 04 грудня 2017 року.

Відповідно до ст.ст. 73, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Представником відповідача до суду відзиву на позов не надано, тобто свою позицію щодо позову не висловлено, а тому суд розглядає справу на підставі документів наданих позивачем.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням встановлених обставин та зазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що постанова від 18.01.2018 року є необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин справи, що мають значення для її прийняття, а тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил підлягає скасуванню..

Керуючись ст. ст. 19, 20, 242, 243-246, 293, 294, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 16 січня 2018 року в справі № 6161/20900/17 про порушення митних правил ОСОБА_1, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Львівської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп..

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду.

Суддя: І. Д. Под'ячева