Рішення № 72930102, 23.03.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/273/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №82-ДК/0000163По/08/01/-18 від 22.02.2018

в с т а н о в и в:

в Острозький районний суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №82-ДК/0000163По/08/01/-18 від 22.02.2018 звернувся ОСОБА_1

В обґрунтування позову зазначив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №82-ДК/0000163По/08/01/-18 від 22.02.2018 року, винесеною державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_2, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. Зазначив, що постанова мотивована тим, що він використовував приватну земельну ділянку не за цільовим призначенням на площі 0,13 га. де розміщена водойма.

Вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що ним жодного адміністративного правопорушення вчинено не було, а обставини викладені в постанові не відповідають дійсності. Вказує, що ні при підготовці справи про адміністративне правопорушення, ні при її розгляді не було встановлено подію такого порушення чи склад адміністративного правопорушення у його діях.

В судове засідання позивач не з?явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення тексту повістки на його електронну адресу.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення тексту повістки, копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви на його офіційну електронну адресу.

Згідно ст.268 КАС України визначено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою від 16.03.2018р. відповідачу надавався строк для подання відзиву на позов, однак, відповідач відзиву, доказів, що підтверджують заперечення проти позову у встановлений судом строк не подав.

В поданому на адресу суду клопотанні про відкладення розгляду справи просить надати додатковий час для реалізації свого права на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, та згідно положень ч.1 ст.286, ч.3 ст.268 КАС України, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін, які були належно повідомлені про розгляд справи.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №82-ДК/0000163/По/08/01/-18 від 22.02.2018 року, винесеною ст. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що під час розгляду матеріалів справи старшим державним інспектором розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 22.02.2018р. та встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.20,96 Земельного Кодексу України, а саме допустив використання приватної земельної ділянки не за цільовим призначенням на площі 0,13 га., де розміщена водойма.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до положень ст.283 КУпАП, Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстрованої Міністерством юстиції України 07.02.2017р. №173/30041, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

За таких обставин, саме відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем правопорушення відповідними доказами.

Відповідачем не надано жодного доказу правомірності прийняття свого рішення. Зокрема, відсутній протокол про виявлення адміністративного правопорушення та докази щодо правомірності притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Не надано доказів того, що позивач дійсно використовує дану земельну ділянку самостійно не за цільовим призначенням та в яких розмірах. Відсутні відомості про власника земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.ст.1,5,9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Отже, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №353 "Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру" визначено порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки та обстеження земельної ділянки у присутності особи, що перевіряється, із зазначенням в акті перевірки місця розташування земельної ділянки, її площі, категорії земель та складу угідь, фактичної площі та стану використання земельної ділянки.

В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення фактично не відображено, які докази було досліджено відповідачем, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, та їх оцінка. Разом з тим, суд зазначає про те, що відсутні відомості про проведення перевірки за результатами якої відповідачем було складено оскаржувану постанову та протокол, чи проводилась дана перевірка в присутності позивача, чи складались акт перевірки, припис.

Окрім того, як вбачається зі змісту постанови №82-ДК/0000163/По/08/01/-18 від 22.02.2018 року, в ній не зазначені межі земельної ділянки, відомості про її розташування та кадастровий номер, категорії та склад земель. Дані обставини свідчать про те, що у постанові відсутні будь-які ознаки, які дозволяють ідентифікувати земельну ділянку як об’єкт.

Посилання на докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові відсутні.

На підставі викладеного в судовому засіданні встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

На необхідності безсумнівного доведення вини особи у вчиненні правопорушення, що слугує єдиною підставою для можливості притягнення її до відповідальності, також звертає увагу Європейський суд з прав людини. Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі ?Бочаров проти України? (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення ?поза розумним сумнівом?. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

В силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. При цьому принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень, що визнав ЄСПЛ у справі ?Надточій проти України? (остаточне рішення від 15 травня 2008 року).

З огляду на те, що посадова особа самостійно визначила, які докази є достатніми, а саме лише протокол про адміністративне правопорушення, такі дії є порушенням ч.1 ст.252 КУпАП щодо оцінки доказів.

Враховуючи наведене, суд вважає висновки державного інспектора про порушення позивачем вимог земельного законодавства припущеннями та такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини з якими закон пов'язує настання даних подій відповідачем не доведені.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 КУпАП).

Відомості про те, що відповідачем при прийнятті постанови були врховані наведені обставини, відсутні.

Окрім того, статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Доказів надання позивачу можливості в повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП та того, що права при розгляді справи про адміністративне правопорушення були роз'яснені позивачеві під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем суду не надано, такі відомості також відсутні в оскаржуваній постанові.

Окрім того, в постанові відсутні відомості про її отримання позивачем та його присутність під час розгляду справи щодо нього, надання ним пояснень чи відмови від їх надання.

Наведене свідчить, що під час винесення постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її не було мотивовано та не дотримано встановленого законом порядку її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п.2 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем вимог щодо порядку розгляду справи, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ст.139 КАС України з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 251, 254, 255, 258, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 77, 139, 229, 241-246, 268, 286, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (жителя ІНФОРМАЦІЯ_1) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (місцезнаходження – м.Рівне вул.С.Петлюри,37) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №82-ДК/0000163По/08/01/-18 від 22.02.2018. задоволити.

Постанову №82-ДК/0000163По/08/01/-18 від 22.02.2018. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_3