Рішення № 72930098, 22.03.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/9/18

Провадження №2/603/83/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області про встановлення факту постійного проживання, визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 18.12.2004 року помер його брат ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 0,2823 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638; земельну ділянку площею 0,6389 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638; земельну ділянку площею 0,5382 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638. Позивач прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем, проте звернувшись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з втратою правовстановлюючого документа на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню, та відсутністю даних, які підтверджують факт прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3 З приводу втрати державного акта позивачем подано оголошення в районну редакцію газети «Вісті Придністров’я».

Просить встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 18.12.2004 року, за адресою: вул.В.Великого, 114, м.Монастириська Тернопільської області, визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача – адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, про розгляд справи у їхній відсутності представником позивача подано заяву, позов підтримали.

У судовому засіданні 15.03.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_4 суду пояснив, що після смерті 18.12.2004 року ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме земельні ділянки, яку прийняв позивач ОСОБА_1, оскільки проживав із спадкодавцем, проте у видачі йому свідоцтва про право на спадщину нотаріальною конторою відмовлено у зв’язку з втратою оригіналу державного акта на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню серії ТР №015638, та відсутністю фактів прийняття позивачем спадщини. Те, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав на час відкриття спадщини зі своїм братом ОСОБА_3, який помер 18.12.2004 року підтверджується показаннями свідків, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов позовні вимоги визнали повністю, з обставинами, викладеними у позові погодилися, просять розглядати справу у відсутності їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із таких обставин.

Відповідно до свідоцтва про народження серії VІІ-УР №1327003 від 24.01.1967 року батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Згідно свідоцтва про народження серії І-ИД №374064 від 26.08.1975 року батьками ОСОБА_3 (спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_2, вказано: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ОСОБА_5 помер 04.10.1993 року, про що 10.10.2017 року повторно видано свідоцтво про смерть серії І-ИД №230979.

ОСОБА_6 померла 24.12.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №130000 від 25.12.2001 року.

Згідно даних витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6104163932017, №НВ-6104164072017, №НВ-6104164192017, сформованих 28.11.2017 року, ОСОБА_3 належали: земельна ділянка площею 0,2823 га, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0159, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638; земельна ділянка площею 0,6389 га, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0326, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638; земельна ділянка площею 0,5382 га, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0567, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638, що посвідчує право власності на земельні ділянки, які підлягають спадкуванню, втрачений, про що позивачем розміщено оголошення в районній редакції газети «Вісті Придністров’я» (тираж 1251).

ОСОБА_3 помер 18.12.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №183097 від 22.12.2004 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на: земельну ділянку площею 0,2823 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0159, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638; земельну ділянку площею 0,6389 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0326, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638; земельну ділянку площею 0,5382 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0567, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно довідки №935/07-02, виданої 11.12.2017 року виконкомом ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, згідно будинкової книги на час смерті 18.12.2004 року ОСОБА_3 був зареєстрований один в ІНФОРМАЦІЯ_3.

У зв’язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності на земельні ділянки, які підлягають спадкуванню, а також відсутністю даних, які підтверджують факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (лист ОСОБА_2 державної нотаріальної контори №895/01-16 від 12.12.2017 року).

Зі змісту роз’яснень Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та п.26 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що в позовному провадженні факт не може встановлюватися сам по собі в якості окремої позовної вимоги, а є предметом доказування, як обставина справи, що має юридичне значення для підтвердження вимог у існуючому спорі про право, що розглядається судом і підлягає встановленню в мотивувальній частині при ухвалені рішення.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, допитаними у судовому засіданні 15.03.2018 року, які суду по справі пояснили, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав зі своїм рідним братом ОСОБА_3, до дня смерті брата. Зазначені обставини їм відомі, оскільки проживають по сусідству з позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом другої черги, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.

Зі змісту інформаційного листа ОСОБА_2 державної нотаріальної контори №16/01-16 від 17.01.2018 року вбачається, що згідно даних спадкового реєстру після смерті 18.12.2004 року ОСОБА_3, спадкові справи не заводились.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, а тому позов підлягає до задоволення шляхом встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 18.12.2004 року, за адресою: вул.В.Великого, 114, м.Монастириська Тернопільської області, визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за законом після померлого 18.12.2004 року ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 259, 263 – 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ПозовОСОБА_1, місце проживаня: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, місцезнаходження: вул.Шевченка, 19 м.Монастириська Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433, про встановлення факту постійного проживання, визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 18.12.2004 року, за адресою: вул.В.Великого, 114, м.Монастириська Тернопільської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,2823 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0159, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638;

- земельну ділянку площею 0,6389 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0326, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638;

- земельну ділянку площею 0,5382 га, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124210100:01:001:0567, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015638.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючийсуддя ОСОБА_9