Ухвала суду № 72930006, 13.03.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2848/17

Провадження № 2/553/238/2018

У Х В А Л А

Іменем України

13.03.2018м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді Крючко Н.І.,

при секретарі – Заяц А.В.,

за участі позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

відповідачки – ОСОБА_3,

представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів, про приєднання до матеріалів справи відповіді позивача ОСОБА_5 на відзив, та приєднання до матеріалів клопотання про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат та виклик свідків, клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, про виклик свідків у справі та клопотання про витребування і приєднання доказів у справі та прийняття зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання частково недійсним заповідального розпорядження та визнання права власності на спадкове майно заявлених по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’ю з померлим, зміну черговості спадкування, визнання права власності на спадкове майно, визнання права власності на майно, що є особистою власністю , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’ю з померлим, зміну черговості спадкування, визнання права власності на спадкове майно, визнання права власності на майно, що є особистою власністю.

Ухвалою суду від 31 січня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до підготовчого провадження.

Так, в підготовчому судовому засіданні стороною позивача було подано на адресу суду у порядку підготовки справи до судового розгляду ряд клопотань витребування доказів у справі, а саме витребування у державного нотаріуса Третьої Полтавської державної нотаріальної контори м. Полтави копії спадкової справи, яка була відкрита після смерті 07.03.2017 року, ОСОБА_7, та витребування у ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» правоустановчих документів та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що дані витребовувані документи необхідні для повного та об’єктивного розгляду справи.

При цьому, останніми надано на адресу суду письмове клопотання про виклик в судове засідання завідуючу Третьою державною нотаріальною конторою ОСОБА_8, для допиту останньої в якості свідка у даній справи.

При цьому, просила приєднати до матеріалів цивільної справи відповідь на відзив ОСОБА_9 у відповідності до вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження від 31 січня 2018 року та приєднання до матеріалів справи попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат, які позивач очікує понести по розгляду даної справи.

Поряд з цим, представником позивача надано клопотання про виклик свідків у справі, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, дані свідки безпосередньо протягом 15 років спілкувалися, якз самим померлим так і з позивачкою, можуть засвідчити обставини, які мають важливе значення встановленння факту існування для сім’ї, як вони проживали, де проживали, як вели господарство, чи мали вони спільний бюджет, які стосунки були у померлого з відповідачкою, як він з нею спілкувався.

В судовому засіданні відповідачка та її представник відповідача заперечували проти вказаних клопотань в зв’язку з безпідставністю та невідповіденістю позовоним вимогам.

В свою чергу стороною відповідача було надано ряд клопотань про приєднання до матеріалів справи відзиву ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_9 та виклик свідків у даній справі: ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34.

Поряд з цим, представником відповідачки ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було надано на адресу суду клопотання про витребування доказів та приєднання до матеріалів справи оригіналу квитанції, в якому просила зробити запит до Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України з отримання інформації, до головного бухгалтера, директора Полтавського базового медичного коледжу для надання інформації та запит до ПАП КБ «ПриватБанк», з отримання інформації.

При цьому стороною відповідача подано зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповідального розпорядження та визнання права власності на спадкове майно, який представник відповідача в судовому засіданні просила прийняти до розгляду та об’єднати з первісним позовом ОСОБА_9.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 з огляду на подання ряду клопотань стороною відповідача не заперечувала проти приєднання до матеріалів справи відзиву ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_9 та задоволення клопотання про виклик свідків у справі.

При цьому, вказувала про те, що клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів у справі поданому за старими нормами ЦПК України у порядку ст. 137 ЦПК України, редакція якого діяла до 15.12.2017 року, тому з врахування вказаного просила суд повернути його заявнику для подання до суду у відповідності до чинного ЦПК України.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 заперечувала проти прийняття зустірного позову до розгляду та об’єднання його з первісним позовом, оскільки зустрічний позов не відповідає вимогам ЦПК України, який вступив в законну силу з 15.12.2017 року, так як містить посилання на старі норми, його форма та змісту не відповідає нормам процесуального закону.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала думку свого представника – адвоката ОСОБА_2.

В судове засідання представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора в судове засідання не з’явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів у справі, про приєднання до матеріалів цивільної справи відповіді на відзив та клопотання про приєднання до матеріалів справи попереднього (орієнтовного) розрахунок суми витрат, про виклик свідків у справі є такими, що підлягають до задоволення, клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про приєднання до матеріалів справи відзиву ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_1, про виклик свідків у справі є такими, що підлягають до задоволення, при цьому клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів у справі та приєднання копій квитанцій та оригіналу квитанції до матеріалів справи та прийняття і об’єднання з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_3 є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасника справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клооптанння про витребування доказів судом.

Згідно з принципами та висновками , зробленими Європейським судом з прав людини, учасники судового процесу мають право подавати зауваження, які вони вважають такими, що відносяться до справи. Це право можу бути ефективним лише тоді, якщо ці зауваження були почуті, тобто належним чином розглянуті судом першої інстанції і суд повинен провести належну оцінку заяв, доводів і доказів, наданих сторонами, що закріплено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справа Краска проти Швецарії (Kraska v.Switzerland), пункт 30; ОСОБА_33 де Хурк проти Нідерландів (Van de Hurk v. The Netherlands), п. 59, Перез проти Франції (Perez v. France), пункт 80.

В судовому засіданні стороною позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у справі, а саме: витребування у державного нотаріуса Третьої державної нотаріальної контори м. Полтави ОСОБА_8 копії спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_7, померлого 07 березня 2017 року, та у ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» ( м. Полтава, пр. Р. Шухевича,4), правоустановлюючих документів та технічного паспорту на квартиру № 9 у будинку № 58, у м. Полтава по вул. Панянка, з метою винесення в подальшому повного та об’єктивного рішення по справі.

Вирішуючи питання про витребування доказів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог останнього щодо витребування і отримання судом доказів та забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про необхідність витребування даних документів, оскільки вони стосуються предмету спору та впливають в подальшому на повний та об’єктивний розгляд справи, що в свою чергу вказує на безпідставність та невмотивованість заперечень сторони відповідача.

З метою реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, про обґрунтованість клопотань сторони позивача про приєднання до матеріалів справи наступних документів - відповіді ОСОБА_1 на відзив, про проведення орієнтовного розрахунку суми витрат, та задоовленння і приєднання заяви про виклик свідків, як такі, що подані стороною позивача у визначений процесуальний строк та є такими, що впливають на винесення в подальшому законного та обґрунтованого рішення у справі.

При цьому, суд приходить до висновку про законність клопотань сторони відповідача в частині приєднання до матеріалів цивільної справи відзиву ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_1 та клопотання про вики свідків у справі, які судом приймаються та визнаються такими, що подані у межах визначеного процесуального строку та стосуються предмету судовоого розгляду.

Поряд з цим, клопотання сторони відповідача про витребування доказів у справі шляхом витребування інформації з різних установи є таким, що не відповідає вимогам ст. ст. 83-84, 183 ЦПК України та є таким, що подано у відповідності до вимог Цивільно – процесуального кодексу, котрі не є чиннимии на час розгляду справи, що є неприпустимим. більше того, дане клопотанння за формою та змістом не відпоавідає вимогам ЦПК, які діють з 15.12.2017 року.

Так, статтею 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, нормами чинного Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності, а саме ст. 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Нормою статті 183 ЦПК України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Тому, зважаючи на вказані вище норми закону та встановлені судом обставини, заява ОСОБА_3 про витребування доказів у справі підлягає залишенню без розгляду та поверненню, заявнику, як така, що за формою та змістом не відповідає встановленим вимогам ЦПК, які є нормами прямої дії та тлумаченню сторонами не підлягають.

Поряд з цим, клопотання представника відповідача – адвоката ОСОБА_4 про приєднання до матеріалів цивільної справи та об’єднання з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_3 є таким , що до задоволення не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 194 ЦПК України визначено, форму і зміст зустрічного позову, та зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Судом беззаперечно встановлено, що зустрічний позов поданий у формі та з посиланням на процесуальні вимоги в редакції цивільно – процесуального кодексу України, який діяв до 15.12.2017 року.

Так, як вбачається з тексту зустрічного позову ОСОБА_3 останні не містить обов’язкових посилань, яким повинна відповідати позовна заява у відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі вимог закону щодо залишення без руху позовної заяви, суд приходить до висновку, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 - неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст.83, 175, 185, 189-200 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’ю з померлим, зміну черговості спадкування і визнання права власності на спадкове майно, та визнання права власності на майно, що є особистою власністю - задовольнити.

Витребувати у державного нотаріуса Третьої державної нотаріальної контори м. Полтави ОСОБА_8 копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_7, померлого 07 березня 2017 року.

Витребувати у ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» ( м. Полтава, пр. Р. Шухевича,4), правоустановлюючі документи та технічний паспорт на квартиру № 9 у будинку № 58, у м. Полтава по вул. Панянка.

Приєднати до матеріалів цивільної справи відповідь на відзив та клопотання про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат позивача у справі ОСОБА_1.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про виклик свідків у справі - задовольнити.

Викликати у судове засідання свідків по справі: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31.

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про приєднання до матеріалів справи відзиву ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’ю з померлим, зміну черговості спадкування і визнання права власності на спадкове майно, та визнання права власності на майно, що є особистою власністю - задовольнити.

Приєднати до матеріалів справи відзив ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_1.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про виклик свідків у справі - задовольнити.

Викликати у судове засідання свідків по справі: ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34.

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів у справі та приєднання копій квитанцій та оригіналу квитанції до матеріалів справи - залишити без розгляду, в зв’язку з невідповідністю вимогам ст.183 ЦПК України , та повернути заявнику.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Третя державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповідального розпорядження та визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня отримання заявником ухвали для усунення недоліків.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається,на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням http://court.gov.ua/fair/sud1616/.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_35