Постанова № 72929884, 21.03.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/189/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дубно у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №6076/20900/17, винесену заступником начальника ОСОБА_3 митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 16 січня 2018 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02 грудня 2017 року ГДІ ВМО №3 митного поста "КРАКОВЕЦЬ" ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_5 було складено протокол про порушення митних правил №6076/20900/17 стосовно ОСОБА_2 щодо вчинення дій, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України (далі МКУ). В протоколі вказано, що ОСОБА_2 повідомив найближчий митний орган про обставини, події, місце знаходження товарів і транспортного засобу, але не надав підтверджуючих документів про неможливість доставлення товару. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив про те, що перевищення встановленого ст.95 МКУ строку доставки товарів відбулося внаслідок відсутності дозволів на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні у пунктах видачі дозволів та поломки транспортного засобу ВК7015ВТ/ВК7085ХТ.

16 січня 2018 року Відповідачем, на підставі Протоколу, було винесено постанову в справі про порушення митних правил №6076/20900/17, якою Позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 3 400,00 гривень.

Вважає Постанову протиправною, такою що підлягає до скасування з огляду на наступне: ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді водія згідно укладеного трудового договору, вказане місце роботи є основним. 13 листопада 2017 року, виконуючи розпорядження роботодавця, він здійснив завантаження транспортного засобу Renault Magnum державний номер ВК4339В0 з напівпричепом державний номер НОМЕР_1, які є власністю ФОП ОСОБА_6 та необхідні митні формальності. В той же день 13 листопада 2017 року прибув до пункту видачі дозволів для оформлення та отримання відповідного дозволу на перевезення вантажу іноземною державою, однак йому було відмовлено у видачі дозволу у зв'язку із відсутністю таких дозволів, після чого вирушив у місто Рівне. Також роботодавець дав вказівку доставити транспортний засіб до станції технічного обслуговування для ремонту підвіски транспортного засобу, яка була пошкоджена при здійсненні руху. 22 листопада 2017 року роботодавець повідомив відповідача про обставини непереборної сили - відсутність дозволів для перевезення вантажів територією ОСОБА_7, про що зазначено у оскаржуваній постанові. Факт виникнення аварії та усунення наслідків аварії (здійснення ремонту транспортного засобу) підтверджується необхідними документами: довідкою, нарядом, видатковими накладними, рахунками, актом прийму-передачі товару, актом виконаних робіт.

01 грудня 2017 року було завершено ремонт транспортного засобу, а 02 грудня 2017 року роботодавець повідомив позивача про те, що з'явилися необхідні для подальшого перевезення вантажу транспортним засобом до ОСОБА_7 дозволи у пункті видачі дозволів, де ним було і отримано дозвіл 02 грудня 2017 року.

Для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

21 грудня 2017 року ОСОБА_3 торгово-промислова палата встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_7 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада цього року по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили. Тому відповідно до ст.192, ч.1 ст.460 МКУ не має підстав для притягнення його до адмінвідповідальності.

Окрім того, він не вчиняв умисні протиправні, винні дії чи бездіяльність.

Просить визнати постанову в справі про порушення митних правил протиправною та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити. Крім того пояснив, що ремонт підвіски довелось робити, бо транспорнтний засіб не міг вийти в рейс в незадовільному стані. В авто поломка виникла раптово, ніхто цього передбачити не міг. відбулось це на другий день, лишалось ще 8 днів на доставку, тому авто відправили на ремонт. Але дозволів на виїзд всеодно не було. За процедурою автомобіль спочатку завантажується, потім отримується дозвіл на рух територією іноземної держави, і лише після цього автомобіль прибуває на пункт пропуску. Відсутність дозволів на рух територією ОСОБА_7 - це непереборна обставина, яка не залежала від волі водія, що встановлено висновком ОСОБА_3 торгово-промислової палати. В пункт пропуску "Краковець" можна було прибути лише з однією метою: переїзду кордону, бо відстійника на КПП нема. Якби туди прибув вантажний автомобіль без дозволу - він заважав би руху інших транспортних засобів і водія притягнула б до відповідальності поліція. Крім того, цінним листом експрес доставкою на митницю надсилався пакет документів і клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, які згідно інформації з сайту Укрпошти доставлений на митницю 15.01.2018, але в постанові це не відображено, просить скасувати її.

Представник відповідача ОСОБА_3 митниці ДФС в судове засідання не з»явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

У відзиві на позов, який надійшов через канцелярію суду, зазначив, що ОСОБА_2 02.12.2017 прибув в зону митного контролю м/п «Краковець» ОСОБА_3 митниці ДФС. Однак, згідно митної декларації від 13.11.2017 дата поставки вантажу в пункт призначення встановлена 23.11.2017. На момент перетину кордону будь-яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. ФОП ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_3 митниці у зв'язку з відсутністю польських дозволів. Наголошують, що відсутність дозволів на проїзд вантажним автомобільним транспортом по території ОСОБА_7 не могла завадити позивачу доставити товар та транспортний засіб комерційного призначення до органу доходів і зборів призначення (зону митного контролю митного поста «Краковець») й, відповідно, не була причиною того, що автомобіль не зміг прибути до органу призначення. Зазначають, що поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні статті 192 МК України. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за перевищення встановленого ст. 95 МКУ строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення, а не за невивезенння їх до ОСОБА_7. Вважають, що ОСОБА_3 митницею ДФС правомірно притягнуто гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, просять відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю (а.с. 35-44).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, оглянувши сайт Укрпошти, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що 02.12.2017 близько 18 год. 32 хв. в зону митного контролю митного поста «Краковець» ОСОБА_3 митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» прибув транспортний засіб з р/н НОМЕР_2/ВК7085ХТ під керуванням громадянина України ОСОБА_2, водія ФОП ОСОБА_6, який здійснював перевезення товару «Свинцеві стартерні акумуляторні батареї залиті рідким електролітом», загальною вагою 21767,4 кг на адресу - MEGATEX AUTO Sp. Z.o.o., 40 Warszawska Street, office 2A, 40-008 Katowice, ОСОБА_7, за ЕК МД № UA700110/2017/104557 від 13.11.2017. В ході митного контролю було встановлено, що контрольною датою доставки товару до митниці призначення, який переміщуються згідно вказаної вище ЕК МД є 23.11.2017. Станом на 02.12.2017 товар, який переміщується згідно електронної деклараціїМД № UA700110/2017/104557 від 13.11.2017, в зону митного контролю митного поста «Краковець» ОСОБА_3 митниці ДФС доставлено не було.

16 січня 2018 року заступником начальника ОСОБА_3 митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 винесено постанову в справі про порушення митних правил №6076/20900/17, якою позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 3400 гривень.

У постанові зазначається, що позивач перевищив встановлений ст. 95 МКУ строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, оскільки митна декларація ЕК МД №UA700110/2017/104557 була оформлена 13.11.2017. Відповідно до інформації, наявної в електронній базі, вищевказаний вантаж переміщувався у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мав бути доставлений в термін до 23.11.2017, однак товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 02.12.2017. Також зазначається що позивач не звертався до найближчого органу доходів і зборів щодо обставин аварії чи непереборної сили, у зв’язку з якими порушені ці строки. Проте, зазначено, що ФОП ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_3 митниці у зв’язку з відсутністю польських дозволів (а.с. 9).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.460 МКУ вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст. 470, ч. 3 ст. 479, ст. 481, цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Тобто Митний кодекс України не ставить питання про звільнення від відповідальності за порушення ст. 470 МКУ в залежність від інформування про наявність обставин непереборної сили найближчий митний орган.

Відповідно до ст. 95 МКУ для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.192 МКУ, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Відповідно до ст.495 МКУ доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ст.489 МКУ посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1.3. «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку», затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 року № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4. вказаного «Порядку» передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Відповідно до п.3.2. «Порядку», дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім»я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред»являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Таким чином для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов»язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

22.11.2017 року до митниці звернувся ФОП ОСОБА_6 та повідомив про обставини непереборної сили, а саме: відсутність дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_7.

Окрім того, позивачем проводився ремонт транспортного засобу, що підтверджується наступними документами: довідкою ТОВ "РЕНАМКС" № 49/05/01 від 01.12.2017 (а.с. 11); нарядом від 18.11.17 (а.с. 12); видатковою накладною №877 від 22 листопада 2017 року (а.с. 13); рахунком № 1181 від 22 листопада 2017 року (а.с. 14); рахунком № 000299624/17 від 28 листопада 2017 року (а.с. 14); видатковою накладною № РТМ00113814/17 від 28 листопада 2017 року (а.с. 15, 16); актом прийму-передачі товару № FТМ00113814/17 від 28 листопада 2017 року (а.с. 17); рахунком № 10 від 01 грудня 2017 року (а.с. 18); актом виконаних робіт № РН-00001748 від 01 грудня 2017 року (а.с. 19). Зазначені документи, а також клопотання ОСОБА_2 про розгляд протоколу про порушення митних правил за його відсутності та закриття провадження у справі направлені до ОСОБА_3 митниці (а.с.20).

18 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року автомобіль НОМЕР_3 знаходився на СТО «РЕНАМАКС» м. Рівне у зв»язку з ремонтом підвіски (а.с. 11). 01 грудня 2017 року було завершено ремонт транспортного засобу. 02 грудня 2017 року позивачем отримано дозвіл для подальшого перевезення вантажу транспортним засобом до ОСОБА_7.

21 грудня 2017 року ОСОБА_3 торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України (АсМАПУкраїни), м. Київ, Україна, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобовязань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов»язань №19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).

Згідно Висновку ТПП ОСОБА_3 торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов»язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов»язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов»язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів ОСОБА_7 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 1 грудня 2017 року.

Таким чином ОСОБА_3 ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_7 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада 2047 року до 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.

Частиною 3 ст.14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» від 02 грудня 1997 року (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями субєктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст.14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Частиною 2 ст.14-1 Закону встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, Торгово-промислова палата є уповноваженим в Україні органом для засвідчення наявності обставин непереборної сили.

Отже, суд вважає встановленим, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_7 з 17 листопада 2017 року, і в період з 17 листопада 2047 року до 01 грудня 2017 року були відсутні відповідні дозволи, що є обставиною непереборної сили

Таким чином, термін з 17 листопада 2017 року до 01 грудня 2017 року має бути виключений з розрахунку строку доставки товарів до ОСОБА_3 митниці ДФС. Тому, суд дійшов висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 13 листопада 2017 року до 17.11.2017, тобто строк складає 3 доби, а з 18 листопада 2017 року до 01 грудня 2017 року автомобіль позивача знаходився на СТО «РЕНАМАКС» м. Рівне у зв»язку з ремонтом підвіски, а з 02 грудня 2017 року позивач прибув до ОСОБА_3 митниці ДФС уже з отриманим в цей день дозволом.

Суд зауважує, що відповідно до оглянутого в судовому засіданні сайту Укрпошти про відстеження відправлення №3301103661120 за посиланням https://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku?barcode=3301103661120, пакет документів (а.с. 20-21) вручено представнику митниці 15.01.2018 о 15.34 год. Проте, в тексті оскаржуваної постанови відсутні посилання і на клопотання особи про закриття адміністративного провадження, і на надані нею докази.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представником позивача належними та допустимими доказами доведено, що постанова від 16.01.2018 є необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин справи, що мають значення для її прийняття, а тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил підлягає скасуванню.

Окрім того, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за можливе закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ст.139 КАС України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 митниці ДФС в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.90, 95, 192, 458, 460, 495 Митного Кодексу України, ст.ст. 2, 6, 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_3 митниці ДФС №6076/20900/17 від 16 січня 2018 року, винесену заступником начальника ОСОБА_3 митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн. Провадження у справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_3 митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Житомирський апеляційний адміністративний суд через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 23.03.2018.

Суддя: