Вирок № 72929557, 21.03.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/39/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"21" березня 2018 р.

у складі: головуючого - судді - Німко Н.П.

при секретарі

судового засіданні - Олексів О.Б., Саламон Ю.О.

з участю:

прокурорів - Ігнатової К.О., Рісної І.В.,Оляніцького О.С.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника ( адвоката) - Шарапової В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області об»єднане кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, не військовозобов'язаного, депутатом не обирався, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2001 року за ч.2 ст. 143 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, звільненого від призначеного покарання 07 вересня 2001 року на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію»;

-вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 листопада 2004 року за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі (покарання відбуте);

-вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2009 року за ч.2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Бережанського районого суду Тернопільської області від 29 вересня 2010 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-дострокового від такого покарання постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 06 вересня 2012 року на не відбутий термін 10 місяців і 04 дні;

-вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2016 року за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 76 КК України до 3 ( трьох) років обмеження волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком в 1 ( один) рік, - за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, а знову вчинив ряд умисних злочинів з корисливих мотивів.

Так, 26 травня 2017 року близько 11 години ОСОБА_3 перебував у житловому будинку ОСОБА_5, що по АДРЕСА_2, де в одній із кімнат будинку разом із потерпілим розпивали спиртні напої. Коли ОСОБА_5 заснув, ОСОБА_3, виходячи із кімнати, помітив на підлозі зварювальний апарат «Енергія» і в цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи і при цьому розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, 26 травня 2017 року близько 11 години З0 хвилин, ОСОБА_3, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені, умисно таємно викрав зварювальний апарат «Енергія» модель «СОИ-140», вартістю 850 (вісімсот п»ятдесять) гривень, взявши його із підлоги у кімнаті. Із викраденим майном ОСОБА_3, покинув житловий будинок потерпілого ОСОБА_5, отримавши реальну можливість розпоряджатися та користуватися викраденим майном. У результаті вказаних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 850,00 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 червня 2017 року близько 22 години З0 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, проходячи через парк, що по вул. Тернопільська в м. Бережани Тернопільської області, побачив, що на асфальтно-бетонній доріжці парку виникла бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_7. При цьому обвинувачений побачив у руці ОСОБА_7 мобільний телефон. У цей момент у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_7 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Реалізовуючи такий свій злочинний намір, 19 червня 2017 року близько 22 години З0 хвилин, ОСОБА_3, з метою відкритого викрадення мобільного телефону марки «Nokia», підбіг до ОСОБА_7, умисно наніс йому один удар ногою в область грудної клітки, від якого останній відчув різкий фізичний біль, тобто застосував до ОСОБА_7 насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я в момент заподіяння. Після чого ОСОБА_7, відчувши біль, випустив із руки мобільний телефон, що випав на землю. В цей момент ОСОБА_3, переслідуючи корисливу мету наживи, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, адже вчиняються у присутності потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_6, піднісши із землі мобільний телефон марки «Nokia», модель ВL-5J 1430, ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2, вартістю 304,33 гривні, що належить ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втік, отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим майном. У результаті вказаних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7, заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 304,33 гривень.

Окрім цього, 12 серпня 2017 року близько 15 години в обвинуваченого ОСОБА_3, який перебував у приміщенні палати №10 травматологічного відділення Бережанської центральної районної комунальної лікарні, що знаходиться по вул. Богдана Хмельницького, 56, м.Бережани, Тернопільської області, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме мобільним телефоном, який належить потерпілому ОСОБА_9. Реалізовуючи свій злочинний намір, близько 15 год, 12 серпня 2017 року ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні палати №10 травматологічного відділення Бережанської центральної районної комунальної лікарні, що знаходиться за адресою вул. Богдана Хмельницького, 56, м. Бережани, Тернопільської області, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи, спрямованої на заволодіння чужим майном, шляхом обману, умисно, повідомивши ОСОБА_9 неправдиву інформацію про необхідність зателефонувати, попросив у нього мобільний телефон для здійснення дзвінка. ОСОБА_9, будучи обманутим ОСОБА_3, добровільно надав йому свій мобільний телефон марки «Нокіа 206» чорного кольору, із ІМЕІ НОМЕР_3 та IMEI НОМЕР_4, вартістю 365, 83 грн., із сім картою оператора стільникового зв'язку компанії «Київстар» з номером абонента НОМЕР_5, вартістю 25,00 гривень. Таким чином умисно вчинивши шахрайство, шляхом обману заволодівши майном ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_10 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим завдав майнової шкоди ОСОБА_9 в розмірі на загальну суму 390,83 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21 серпня 2017 року близько 11 години у обвинуваченого ОСОБА_3, який перебував на розі вулиць Міцкевича і Тернопільської в м. Бережани, Тернопільської області, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме мобільним телефоном, який належить ОСОБА_11. Реалізовуючи свій злочинний намір, близько 11 год, 21 серпня 2017 року ОСОБА_3, перебуваючи на розі вулиць Міцкевича і Тернопільської в м.Бережани, Тернопільської області, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи спрямованої на заволодіння чужим майном, шляхом обману, умисно, повідомивши ОСОБА_11 неправдиву інформацію про необхідність зателефонувати, попросив у нього мобільний телефон для здійснення дзвінка. На що потерпілий ОСОБА_11, будучи обманутим ОСОБА_3, добровільно надав йому для здійснення телефонного дзвінка свій мобільний телефон марки «ASTRO A177» чорно-червоного кольорів ІМЕІ НОМЕР_6 та ІМЕІ: НОМЕР_7, вартістю 230,30 грн., із сім картою оператора стільникового зв'язку компанії «Київстар» з номером абонента НОМЕР_8, вартістю 25,00 гривень. Таким чином умисно вчинивши шахрайство, шляхом обману заволодівши майном потерпілого ОСОБА_11, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 255, 30 грн.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 22 серпня 2017 року близько 09 години З0 хвилин у обвинуваченого ОСОБА_3, який перебував на вулиці поблизу будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки «Heidemann», який залишив без нагляду ОСОБА_12, сперши на стіну вказаного будинку. Реалізовуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливу мету наживи, близько 09 год. З0 хв. 22 серпня 2017 року ОСОБА_3, перебуваючи на вулиці поблизу будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, біля стіни якого побачив спертий велосипед марки «Heidemann», переслідуючи корисливу мету наживи, підійшов до велосипеда та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, умисно таємно викрав вказаний велосипед марки «Heidemann», вартістю 243, 66 грн., що належить потерпілому ОСОБА_12 Заволодівши таким чином чужим для нього майном, обвинувачений ОСОБА_3 із викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпоряджатися цим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду в розмірі 243, 66 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 за всіма епізодами інкримінованих йому обвинуваченням кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України свою вину визнав в повному обсязі, запевнив суд про своє щире каяття, просить суд його суворо не карати.

За фактом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_5 обвинувачений пояснив, що дійсно 26 травня 2017 близько 11 год. він зустрівся із потерпілим ОСОБА_5 і разом із ним, у потерпілого вдома, розпивав спиртне. Через деякий час потерпілий заснув. Перебуваючи в цьому ж приміщенні житлового будинку потерпілого (точної адреси не пригадує), зважаючи на те, що потерпілий спить і не бачить його дій, він вирішив викрасти і викрав належний потерпілому зварювальний апарат «Енергія», який лежав у цій же кімнаті на підлозі. З місця вчинення злочину з викраденим пішов, викрадене обернув на свою користь. Знає, що на даний час зварювальний апарат повернуто потерпілому. Вартості та виду викраденого не оспорює.

За фактом відкритого викрадення (грабежу) майна потерпілого ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що дійсно в серпні 2017 року, близько 22 год 30 хв., він йшов через парк, що в м.Бережани по вул. Тернопільській, біля будинку культури і побачив бійку потерпілого ОСОБА_7 з ОСОБА_13. При цьому, під час бійки у ОСОБА_7 випав телефон, потерпілий в якийсь момент також впав на землю. Тут у нього (обвинуваченого) виникло бажання забрати той телефон собі і він підійшов до потерпілого. При цьому потерпілий намагався підібрати телефон з землі. Щоб не дати потерпілому підібрати телефон, він вдарив його ногою в грудну клітку, той впустив телефон. Тоді він (обвинувачений ) підібрав телефон і пішов з місця вчинення злочину. У подальшому телефон продав, а гроші використав на власні потреби. Вартості та виду викраденого не оспорює.

Щодо епізоду заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 07 серпня 2017 року він перебував на лікуванні в Бережанській ЦРКЛ з приводу перелому руки де і познайомився із потерпілим ОСОБА_14 й помітив у нього мобільний телефон. 12 серпня 2017 року, перебуваючи в приміщенні лікарні він попросив у ОСОБА_9 його телефон, щоб ніби-то зателефонувати по своїх потребах. Той передав йому телефон і здійснивши дзвінок, він повернув телефон потерпілому. Після цього знову попросив потерпілого про те ж саме. Той знову дав йому телефон, але взявши телефон потерпілого, в цей раз він вийшов з телефоном із лікарні, фактично привласнив й продав, а отримані кошти використав на власні потреби. Повернувся в лікарню через три дні, потерпілий ОСОБА_9 вже був виписаний. Вартості та виду викраденого не оспорює.

Щодо епізоду заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що в серпні 2017 року, після 12 числа, біля скверу поблизу районного будинку культури, він запримітив знайомого йому потерпілого ОСОБА_11, який був напідпитку і мав руках мобільний телефон. Вирішивши скористатися тим, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп»яніння, він (обвинувачений) захотів заволодіти його телефоном. Задля цього попросив потерпілого, щоб той дав йому свій телефон ніби-то для здійснення дзвінка, хоча фактично не мав на меті це робити, а хотів заволодіти телефоном і обернути його на свою користь. Потерпілий повірив йому і передав телефон. Взявши телефон він пішов від потерпілого, телефон реалізував, гроші обернув на свою користь. Вартості та виду викраденого не оспорює.

Щодо епізоду крадіжки велосипеда потерпілого ОСОБА_12 обвинувачений пояснив, що в серпні 2017 року він йшов по вулиці Степана Бандери, що в м.Бережани Тернопільської області. Побачив, що до стіни будинку по вул. Кульчицької (примикає до вул. Ст. Бандери), знаходився спертий велосипед. Тут він вирішив заволодіти цим велосипедом, а тому деякий час спостерігав чи до нього ніхто не підійде. Задля цього сів на лавку, що біля поліклініки і спеціально спостерігав за обстановкою біля велосипеда. Через деякий час переконавшись, що велосипед без нагляду, підійшов до нього і заволодів ним, у подальшому продав, кошти витратив на свої потреби, - продукти, сигарети й алкоголь. Вартості та виду викраденого не оспорює.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, має матеріальні претензії до обвинуваченого, щодо покарання обвинуваченого покладається на думку суду, але просить покарати суворо і призначити йому покарання у виді позбавлення волі ( а.с.136).

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого він немає, мобільний телефон йому повернуто; щодо міри покарання обвинуваченого покладається на думку суду ( а.с. 149).

Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого він немає; збитки йому відшкодовано - мобільний телефон повернуто; щодо міри покарання обвинуваченого, то просить його суворо не карати ( а.с. 72).

Потерпілий ОСОБА_11 у судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого він немає, мобільний телефон та сім-картку йому повернуто, збитки відшкодовано, щодо міри покарання обвинуваченого просить його суворо не карати, загалом у цьому покладається на думку суду ( а.с. 158).

Потерпілий ОСОБА_12 у судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого він немає, збитки йому відшкодовано; щодо міри покарання обвинуваченого покладається на думку суду, але просить його суворо не карати ( а.с. 73).

Не зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по факту крадіжки зварювального апарату «Енергія» у потерпілого ОСОБА_5, яка мала місце 26 травня 2017 року, його винність у вчиненні умисного таємного викрадення чужого майна вчиненого повторно також доводиться й дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_3 від 05 червня 2017 року, адресованою т.в.о. начальника Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області, в якій обвинувачений добровільно віддає працівникам поліції зварювальний апарат марки «Енергія» СОИ-140, який він 26 травня 2017 року таємно викрав з житлового будинку потерпілого ОСОБА_5 ( а.с. 211);

-протоколом добровільної видачі від 05 червня 2017 року, згідно якого ОСОБА_3, в присутності понятих добровільно видав слідчому СВ Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області зварювальний апарат «Енергія» СОИ 140, викрадений ним 26 травня 2017 року у ОСОБА_5. ( а.с. 212);

-Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №- 6-434\17 від 16 червня 2017 року ( із доданою ілюстративною таблицею), залишкова вартість зварювального апарату торгової марки «Енергія» модель «СОИ-140», станом на 26 травня 2017 року може становити 850 ( вісімсот п»ятдесят) гривень 00 коп., без врахування вартості оригінальних комплектуючих та при умові працездатності виробу (а.с.213-217);

-постановою слідчого від 18 червня 2017 року визнано речовим доказом зварювальний апарат «Енергія СОИ-140», оранжевого кольору і повернуто потерпілому ОСОБА_5 під розписку на зберігання ( а.с. 218,219);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23 червня 2017 року та доданою до нього таблицею ілюстрацій, в процесі якого ОСОБА_3 добровільно розказав та показав всі обставини вчинення ним крадіжки, а саме як скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 заснув внаслідок алкогольного сп»яніння після спільного розпиття з ним спиртних напоїв, таким чином таємно від потерпілого заволодів його зварювальним апаратом і виніс з будинку ( а.с. 220-223, 224-225);

Не зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України по факту відкритого заволодіння (грабежу) мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_7, яке мало місце 19 червня 2017 року, його винність у вчиненні умисного відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчиненого повторно також доводиться й дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-згідно протоколу пред»явлення особи для впізнання від 07 липня 2017 року, потерпілий ОСОБА_7 серед пред»явлених йому осіб, впізнав ОСОБА_3, як особу, що 19 червня 2017 року, в парку, біля будинку культури в м.Бережани, відкрито, копнувши його (нанісши удар ногою), забрав у нього його мобільний телефон ( а.с. 226-228, 229);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2017 року та доданою до нього таблицею ілюстрацій, в процесі якого ОСОБА_3 добровільно розказав та показав всі обставини вчинення ним відкритого викрадення мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_7, а саме, як 19 червня 2017 року проходячи парком біля будинку культури він побачив сутичку ОСОБА_16 із ОСОБА_7 і при цьому потерпілий тримав в руці мобільний телефон. Тут у нього й виник умисел на відкрите заволодіння телефоном потерпілого і він наблизився до вказаних осіб, наніс удар ногою в ділянку живота потерпілого й підібрав телефон «Нокія», який внаслідок удару той випустив з рук. ( а.с. 240-243,244-245);

Не зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України по факту заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_9, яке мало місце 12 серпня 2017 року, його винність у вчиненні умисного заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого повторно також доводиться і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_17 від 14 серпня 2017 року, яка добровільно видала слідчому мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, модель 206, який вона придбала у невідомого чоловіка 12 серпня 2017 року ( а.с. 246);

-згідно висновку судової-товарознавчої експертизи №-6-636\17 від 08 вересня 2017 року із доданою таблицею ілюстрацій, ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «Нокіа»\206 модель RM-872» ІМЕІ1:НОМЕР_3 ІМЕІ2:НОМЕР_4, станом на 12 серпня 2017 року могла становити 365 (триста шістдесят п»ять) гривень 83 коп., без врахування вартості оригінальних комплектуючих (зарядного пристрою) та при умові працездатності виробу.( а.с. 247-250, 251-253);

-постановою слідчого від 11 вересня 2017 року мобільний телефон марки «Нокіа 206», чорного кольору, із ІМЕІ1:НОМЕР_3 ІМЕІ2: НОМЕР_4 із сім картою оператора стільникового зв»язку компанії «Київстар» з номером абонента НОМЕР_9, який добровільно видала ОСОБА_17 визнано речовим доказом, приєднано до кримінального провадження й повернуто потерпілому ОСОБА_9 під розписку на зберігання ( а.с. 254,255);

Не зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України по факту заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_11, яке мало місце 21 серпня 2017 року, його винність у вчиненні умисного заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого повторно, також доводиться і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, -

-заявою ОСОБА_3 від 05 вересня 2017 року, згідно якої він добровільно надає працівникам поліції мобільний телефон чорно-червоного кольору марки «ASTRO», яким він заволодів з метою продажу 21 серпня 2017 року, перебуваючи на ринку в м.Бережани, шляхом обману свого знайомого ОСОБА_11, жителя м.Бережани. ( а.с. 263);

-протоколом добровільної видачі від 05 вересня 2017 року, згідно якого ОСОБА_3 добровільно видав мобільний телефон марки «ASTRO А 177» чорно-червоного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_6, НОМЕР_7, яким він заволодів 21 серпня 2017 року перебуваючи на ринку м.Бережани по вул. Міцкевича шляхом обману свого знайомого ОСОБА_11, жителя м. Бережани. (а.с.264);

-Згідно висновку експерта за наслідками проведено судової товарознавчої експертизи №-6-670\17 від 12 вересня 2017 року із доданою ілюстративною таблицею, ринкова вартість мобільного телефону торгової марки « Astro» модель « А177», станом на 21 серпня 2017 року могла становити 230 ( двісті тридцять) гривень 30 коп., без врахування вартості оригінальних комплектуючих ( зарядного пристрою) та при умові працездатності виробу (а.с. 265- 268, 269-271);

-постановою слідчого від 14 вересня 2017 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «ASTRO А 177» чорно-червоного кольору, із ІМЕІ:НОМЕР_6 та ІМЕІ: НОМЕР_7, який приєднано до кримінального провадження й повернуто потерпілому ОСОБА_11 під розписку на зберігання ( а.с. 272, 273);

Не зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по факту крадіжки велосипеда потерпілого ОСОБА_12, яка мала місце 22 серпня 2017 року, його винність у вчиненні умисного таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, також доводиться і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-протоколом добровільної видачі від 23 серпня 2017 року, згідно якого ОСОБА_3, в присутності понятих добровільно видав працівнику Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області велосипед марки «Heideman» сірого кольору, який він викрав 22 серпня 2017 року близько 11 год. 00 хв. в м.Бережани по вул. Кульчицької. ( а.с. 257);

-Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №-6-644\17 від 14 вересня 2017 року, ринкова вартість велосипеда торгової марки ««Heidemann», станом на 22 серпня 2017 року могла становити 243 ( двісті сорок три) гривні 66 коп. ( а.с. 258-261, 262);

-Як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту від 20 вересня 2017 року та доданої до нього таблиці ілюстрацій, ОСОБА_3 розказав та показав на місці про обставини викрадення ним 22 серпня 2017 року велосипеда, належного потерпілому ОСОБА_12, а саме вказав на стіну будинку АДРЕСА_3 і пояснив, що саме із вказаного місця, близько 09 год 30 хв., 22 серпня 2017 року він викрав велосипед марки «Heideman», який був спертий на стіну. Також розказав і показав, де сховав велосипед після викрадення, а саме в кущах біля дамби Бережанського озера; як наступного дня, коли йшов із викраденим велосипедом, був зупинений працівниками поліції і фактично був викритий, зізнався у вчиненому і видав зазначений велосипед ( а.с. 274-277, 278-289);

Згідно довідки-характеристики вих.№-886\03-12 від 07 червня 2017 року, компрометуючими даними на обвинуваченого ОСОБА_3 Бережанська міська рада не володіє ( а.с. 172). Зважаючи на факт відсутності у такому документі відомостей, які б хоч якимось чином характеризували особу обвинуваченого, суд не приймає до уваги зазначену характеристику, як належний доказ, який би містив відомості про характеристику особи обвинуваченого.

Відповідно до вироку Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2016 року, ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за ч.1 ст. 309 та ч.2 ст. 190, із застосуванням ч.1 ст. 70 та ч.1 с. 76 КК України призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки й звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік.(а.с.187-188).

Згідно акту огляду №-375 спеціальної медичної комісії КУТОР Тернопільського обласного наркологічного диспансеру від 19 вересня 2017 року, ОСОБА_3 має розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності і йому рекомендовано пройти добровільне лікування ( а.с. 190).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №-450 від 19 вересня 2017 року, ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не сягає рівня психозу чи недоумства. Зазначений розлад психіки не позбавляв ОСОБА_3 здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними; на даний час ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не сягає рівня психозу чи недоумства, може усвідомлювати свої дії і керувати ними; ОСОБА_3 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (а.с.191-192).

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні звернувся до суду із письмовою заявою (яка підтримана його захисником адвокатом Шараповою В.Р.), у якій зазначив, що повністю визнає і не оспорює всі обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з кваліфікацією його дій погоджується повністю. У зв»язку з чим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України просив суд визнати недоцільним дослідження обставин кримінального правопорушення; запевнив суд, що правильно розуміє зміст таких обставин, також усвідомлює і розуміє процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження його права апеляційного оскарження вказаних обставин; зазначив, що така його позиція є добровільною. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за всіма епізодами обвинувачення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, належність, допустимість та достовірність яких не заперечена сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено належними та допустимими доказами у справі той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 за вказаних у обвинуваченні обставин, діючи умисно, повторно й таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_5 А тому суд вважає правильною кваліфікацію органом досудового слідства дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України по факту крадіжки зварювального апарату «Енергія» у потерпілого ОСОБА_5, яка мала місце 26 травня 2017 року.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, належність, допустимість та достовірність яких не заперечена сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено належними та допустимими доказами у справі той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 за вказаних у обвинуваченні обставин діючи умисно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, повторно, протиправно заволодів згаданим майном потерпілого ОСОБА_7 А тому суд вважає правильною кваліфікацію органом досудового слідства дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України по факту відкритого заволодіння (грабежу) мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_7, яке мало місце 19 червня 2017 року.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, належність, допустимість та достовірність яких не заперечена сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено належними та допустимими доказами у справі той факт, що обвинувачений ОСОБА_3., за вказаних у обвинуваченні обставин діючи умисно, повторно, шляхом обману (шахрайство) заволодів згаданим майном потерпілого ОСОБА_9 А тому суд також вважає правильною кваліфікацію органом досудового слідства дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 190 КК України по факту заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_9, яке мало місце 12 серпня 2017 року.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, належність, допустимість та достовірність яких не заперечена сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено належними та допустимими доказами у справі той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 за вказаних у обвинувальному акті обставин, діючи умисно, повторно, шляхом обману (шахрайство) заволодів згаданим майном потерпілого ОСОБА_11 А тому суд також вважає правильною кваліфікацію органом досудового слідства дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 190 КК України по факту заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_11, яке мало місце 21 серпня 2017 року.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, належність, допустимість та достовірність яких не заперечена сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено належними та допустимими доказами у справі той факт, що за вказаних у обвинуваченні обставин обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, таємно заволодів згаданим майном потерпілого ОСОБА_12 А тому суд також вважає правильною кваліфікацію органом досудового слідства дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України по факту крадіжки велосипеда потерпілого ОСОБА_12, яка мала місце 22 серпня 2017 року.

Відповідно до ст. ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та терміну покарання обвинуваченому, суд, враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив п»ять злочинів, чотири з яких є злочинами середньої тяжкості, а один - тяжким злочином. Окрім цього, суд також враховує і особу обвинуваченого, його вік, добровільне зізнання та повне визнання своєї вини у скоєному, а також те, що з самого початку він давав правдиві та визнавальні покази, активно сприяв органам слідства у розкритті злочинів, відшкодував матеріальні збитки потерпілим.

Судом також враховується й думка потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які загалом щодо міри покарання поклалися на думку суду й фактично просили обвинуваченого суворо не карати. Поряд з цим суд приймає до уваги й думку потерпілого ОСОБА_5, який просить покарати обвинуваченого суворо і призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Також судом враховується й те, що обвинувачений є раніше судимим за вчинення корисливого злочину, вчинив 5-ть нових умисних корисливих злочинів в період іспитового строку при звільненні від відбуванням раніше призначеного судом покарання, а також рецидив вчинених обвинуваченим злочинів. Як вважає суд, така обставина свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та припинити протиправну діяльність і вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання в межах санкцій ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 та ч.2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі із мінімальним терміном.

Як зазначено вище, вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2016 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 309 та ч.2 ст. 190 КК України із призначенням покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі, із звільненням від такого покарання з випробуванням та встановленням задля цього відповідно до ст. 75 КК України іспитового строку терміном в 1 (один) рік.

Оскільки за згаданим вироком суду ОСОБА_3 не відбув покарання, а в період іспитового строку вчинив нові злочини, які є предметом цього вироку, за правилами ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, слід повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки суд прийшов до переконання про необхідність призначення обвинуваченому за новим вироком покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, то при складанні покарань за сукупністю вироків, за правилами ст. 72 КК України, покарання за попереднім вироком суду у виді обмеження волі слід перевести у більш суворий вид - позбавлення волі, виходячи із наступного співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Таким чином, невідбуте покарання у виді обмеження волі терміном 3 (три) роки слід поділити на два = 1 рік і 6 місяців позбавлення волі.

Рішення про відшкодування судових витрат та про речові докази, а також про вжиті заходи забезпечення у даному кримінальному провадженні, - вирішити відповідно до вимог кримінально-процесуального судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.2 ст.190 та ч.2 ст. 186 КК України за якими призначити йому основне покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 190 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1, ч.2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

З врахуванням ч.1 ст. 71 КК України, до покарання за новим вироком ( від 21 березня 2018 року) у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду від 23 листопада 2016 року у виді 3 (трьох) років обмеження волі, яке за правилами ст. 72 КК України переведено у 1 (один) рік 6 ( шість) місяців позбавлення волі, частково приєднавши до нового покарання 3 (три ) місяці позбавлення волі.

Остаточно вважати засудженим обвинуваченого ОСОБА_3 до основного покарання у виді позбавлення волі на термін 4 (чотири) роки 03 (три) місяці.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дати реального виконання даного вироку.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення :

-судової-товарознавчої експертизи №- 6-434\17 від 16 червня 2017 року в розмірі 395 (триста дев»яносто п»ять) гривень 48 коп. (а.с.193);

-судової-товарознавчої експертизи №- 6-530\17 від 24 липня 2017 року в розмірі 395 (триста дев»яносто п»ять) гривень 48 коп. (а.с.194);

-судової-товарознавчої експертизи №- 6-636 \17 від 08 вересня 2017 року в розмірі 395 (триста дев»яносто п»ять) гривень 48 коп. ( а.с.195);

-судової-товарознавчої експертизи №- 6-670\17 від 12 вересня 2017 року в розмірі 395 (триста дев»яносто п»ять) гривень 48 коп. ( а.с.196);

-судової-товарознавчої експертизи №- 6-644\17 від 14 вересня 2017 року в розмірі 395 (триста дев»яносто п»ять) гривень 48 коп. ( а.с.197).

Речові докази:

-мобільний телефон марки «ASTRO А 177» чорно-червоного кольору, із ІМЕІ : НОМЕР_6 та ІМЕІ: НОМЕР_7, вважати повернутим потерпілому ОСОБА_11;

-мобільний телефон марки «Нокіа 206», чорного кольору , із ІМЕІ1:НОМЕР_3 ІМЕІ2:НОМЕР_4 із сім картою оператора стільникового зв»язку компанії «Київстар» з номером абонента НОМЕР_9, вважати повернутими потерпілому ОСОБА_9;

-зварювальний апарат «Енергія СОИ-140», оранжевого кольору вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Роз'яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду, яка після його проголошення негайно буде вручена обвинуваченому та прокурору.

Обвинуваченому також роз'яснюється його право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П. Німко