Постанова № 7292687, 09.12.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-7623/09/1170

Категорія статобліку 2.11.8

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" грудня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 12-50 год. адміністративну

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Світловодської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача ОСОБА_2,

відповідача Бейгул А.Г.,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001352300 від 01.06.2009 р., яким до нього застосовано штрафні санкції у сумі 29082,00 грн. за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, винесене за наслідками проведеної 10 травня 2009 року перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 в магазині господарських товарів №42, розташованого с.Глинськ, Світловодського району, Кіровоградської області, вул.Леніна, оформленої актом №99/11/27/2330/НОМЕР_1 від 10.05.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не повинен вести облік обсягів реалізованих товарів, а тому застосування відносно нього штрафних санкцій за невиконання п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним невизнається у повному обсязі, оскільки, на думку відповідача, перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства, а штрафні санкції застосовані в межах встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» правомірно.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача позов не визнав з підстав вказаних у запереченні на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.12.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2009 року посадовими особами Світловодської ОДПІ о 15:40 год. на підставі направлень №000170 від 08.05.2009 р. (а.с.13) та №000171 від 08.05.2009 р. (а.с.14) було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину господарських товарів №42, розташованого с.Глинськ, Світловодського району, Кіровоградської області, вул.Леніна, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №99/11/27/2330/НОМЕР_1 від 10.05.2009 р. (а.с.10-11, 24-27), висновками якого є порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0001352300 від 01.06.2009 р. в сумі 29082,00 грн. (а.с.12).

Суд не бере до уваги посилання позивача щодо неправомірності проведення податковим органом позапланової перевірки на підставі наступного.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог даного закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством.

В даному випадку проводилась перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом господарювання, підстави, порядок та інші умови проведення яких регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та яка згідно ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є позаплановою.

Статтею 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку та копії наказу про проведення позапланової перевірки.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні позивач допустив відповідача до проведення перевірки, про що свідчить підпис продавця ОСОБА_1 на направленні (а.с.13,14), а тому, в тому числі з огляду на формальність позиції, яка належно не доводить відсутність самого порушення, суд не приймає посилання позивача в її обґрунтування в цій частині.

Згідно п.п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку , за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що штрафна санкція до позивача застосована на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.8, 26).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто відповідальність встановлена даною статтею лише за продаж необлікованих товарів, а не їх наявність за місцем реалізації.

Перевіркою не встановлено факту реалізацію позивачем товарів, в тому числі і необлікованих, а тому суд вважає застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необґрунтованим.

Більш того, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством , а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час перевірки був платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 04.02.2009 р. (а.с.9), вів Книгу обліку доходів та витрат (а.с.33-34), реалізацією підакцизних товарів не займався.

Відповідно до абзацу восьмого статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. N 727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26 вересня 2001 року, Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). Згідно п. 5 цього Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форма Книги обліку доходів та витрат передбачена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, відповідно до змісту якої вона має такі розділи:

1 «період обліку»,

2 «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару»,

3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару»,

4 «кількість проданої продукції, надання послуг»,

5 «ціна продажу продукції (послуг)»,

6 «сума виручки (доходу)»,

7 «чистий дохід».

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. №599 та зареєстрованого в Мінюсті за №752/4054 від 02.11.1999 році, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р. за №64. При цьому обовязковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід» .

В судовому засіданні представник відповідача посилалася на те, що ОСОБА_1 зобовязаний був здійснювати облік обсягів товарів, що знаходяться на реалізації, в колонці третій Книги обліку доходів та витрат «витрати на виробництво продукції, придбання товару» .

Під час дослідження Книги обліку доходів та витрат встановлено, що ОСОБА_1 заповнював першу, другу, третю та шосту її колонки (а.с.33,34). Представник відповідача посилався на те, що під час перевірки Книга обліку доходів і витрат була відсутня, оскільки, згідно наданого позивачем пояснення, знаходилась в бухгалтерії (а.с.62).

Суд бере до уваги той факт, що на виконання вимог відповідача, до винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій, ОСОБА_1 направлено на адресу Світловодської ОДПІ письмове пояснення, до якого додано копію Книги обліку доходів та витрат (а.с.62), що при винесенні рішення відповідачем не враховано, а тому, з огляду на зміст п.3 ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що рішення №0001352300 від 01.06.2009 р. прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні, з огляду на позицію Світловодської ОДПІ, відповідачем не доведено наявності відповідного нормативно-правового акту, положення якого б передбачали порядок обліку товарів за місцем реалізації та зобовязували б позивача здійснювати такий облік, а також того, що сума, зазначена позивачем в графі третій Книги обліку доходів та витрат не містить в собі суми вартості товарів, які знаходились у позивача на момент перевірки. Більш того, обґрунтування необхідності внесення позивачем вартості такого товару в сумі 14541,00 грн. з огляду на зміст п.13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю до колонки 3 Книги обліку доходів та витрат «витрати на виробництво продукції, придбання товару», суду не наведено, а тому, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №0001352300 від 01.06.2009 р. підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено в повному обсязі, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції №0001352300 від 01.06.2009 р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29082,00 грн.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27500, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 15 грудня 2009 року.

Суддя

З оригіналом згідно: (підпис)

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан