Рішення № 72926565, 21.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018Справа № 910/23563/17Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до проПублічного акціонерного товариства «УКPНAФТА» (04053, м.Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5) стягнення дивідендівПредставники:

від Позивача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від Відповідача: Жила М.І. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення дивідендів.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідно до виписки про стан розрахунку в цінних паперах на 20.10.2014 року ОСОБА_1 був власником 300 цінних паперів, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА», а відповідно до виписки про стан розрахунку в цінних паперах на 03.08.2015 року ОСОБА_1 є власником 1837 цінних паперів, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА». 10 жовтня 2014 року відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА», якими прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження строку та порядку виплати дивідендів. 22 липня 2015 року відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА», якими прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за підсумками 2014 року, затвердження строку та порядку виплати дивідендів. Як зазначає Позивач, до теперішнього часу Відповідач не виплатив дивіденди за 2011 - 2014 роки. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 63 856 грн. 84 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 3% річних у розмірі 4 472 грн. 98 коп. та інфляційні у розмірі 20 372 грн. 68 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення дивідендів залишено без руху.

09.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року відкрито провадження у справі №910/23563/17, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2018 року.

30.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

30.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13200 грн. 00 коп.

21.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

21.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про застосування заходу процесуального примусу.

21.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відмову в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 21.02.2018 року з'явились представники Сторін.

Суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про застосування процесуального примусу.

Суд на місці ухвалив надати Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень.

Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.03.2018 року.

В судовому засіданні 21 березня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 21 березня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до виписки про стан розрахунку в цінних паперах на 20.10.2014 року, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Універ Капітал», ОСОБА_1 був власником 300 цінних паперів (акції іменні прості), емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА». (а.с.12)

Відповідно до виписки про стан розрахунку в цінних паперах на 03.08.2015 року, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Універ Капітал», ОСОБА_1 був власником 1837 цінних паперів (акції іменні прості), емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА». (а.с.13)

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА», оформленим протоколом №22 від 10.10.2014 року, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку:

- за 2011 рік: 2 181 892 000,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО)

2 181 612 957 грн. 30 коп., що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.,

- за 2012 рік: 1 428 110 724,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ)

1 427 836 668 грн. 30 коп., що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства"

- за 2013 рік: 189 886 355,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ)

189 799785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" . (а.с.10)

Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА», оформленим протоколом №23 від 22.07.2014 року, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк до 03.10.2015 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 03 серпня 2015 р. по 03 жовтня 2015 р.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" . (а.с.11)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що до теперішнього часу Відповідач не виплатив дивіденди за 2011 - 2014 роки. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 63 856 грн. 84 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА» 3% річних у розмірі 4 472 грн. 98 коп. та інфляційні у розмірі 20 372 грн. 68 коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що при здійсненні розрахунку дивідендів Позивачем не враховано податкові зобов'язання Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА» у розмірі 5% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору, а тому розрахунок 3% річних та інфляційних є невірним. Крім того, право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером шляхом направлення емітенту відповідного звернення з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів, а зобов'язання емітента виникає під час реалізації акціонером наданого права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 1 ст. 167 Господарського кодексу України встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

При цьому, корпоративними правами, в силу ч. 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Згідно зі ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Підпункт "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

За змістом ст. ст. 88, 167 ГК України, ст.ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», корпоративні права складаються з двох самостійних прав: майнового права, які носять економічний зміст та визначаються у грошовому еквіваленті (право на отримання частки прибутку (дивідендів), вартості належної учаснику частки майна у статутному фонді тощо), та особистого немайнового права, які не мають економічного змісту (право участі в управлінні справами товариства, одержання інформації про діяльність товариства, виходу з товариства тощо).

Пунктом "д" частини 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач обов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, відповідно до виписки про стан розрахунку в цінних паперах на 20.10.2014 року, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Універ Капітал», ОСОБА_1 був власником 300 цінних паперів (акції іменні прості), емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА». (а.с.12), а відповідно до виписки про стан розрахунку в цінних паперах на 03.08.2015 року, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Універ Капітал», ОСОБА_1 був власником 1837 цінних паперів (акції іменні прості), емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА». (а.с.13)

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА», оформленим протоколом №22 від 10.10.2014 року, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку:

- за 2011 рік: 2 181 892 000,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО)

2 181 612 957 грн. 30 коп., що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.,

- за 2012 рік: 1 428 110 724,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ)

1 427 836 668 грн. 30 коп., що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства"

- за 2013 рік: 189 886 355,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ)

189 799785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" . (а.с.10)

Таким чином, сума нарахованих ОСОБА_1 дивідендів за 2011- 2013 роки становить 21 018 грн. 00 коп. (40,23 грн. х 300 шт. + 26,33 грн. х 300 шт. + 3,50 грн. х 300 шт., де 300 шт. кількість належних Позивачу акцій). Строк виплати дивідендів-по 10.04.2015 року.

Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА», оформленим протоколом №23 від 22.07.2014 року, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк до 03.10.2015 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 03 серпня 2015 р. по 03 жовтня 2015 р.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" . (а.с.11)

Таким чином, сума нарахованих ОСОБА_1 дивідендів за 2014 рік становить 42 838 грн. 84 коп. (23,32 грн. х 1837 шт., де 1837 шт. кількість належних Позивачу акцій). Строк виплати дивідендів-по 03.10.2015 року.

Проте, Суд зазначає, що відповідно до п. 170.5 ст. 170 та п. 167,2 ст. 167 Податкового кодексу України дохід у вигляді дивідендів оподатковується за ставкою оподаткування 5 відсотків. Даний податок нараховується податковим агентом, який сплачує його до бюджету. В даному випадку податковим агентом є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА» є податковим агентом по сплаті податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% від суми нарахованих дивідендів та останнім було перераховано до бюджету податок з доходу у вигляді дивідендів за 2011-2014 роки, що підтверджується відомістю з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. (а.с.71-86) та відповідними платіжними дорученнями. (а.с.63-70)

Таким чином, сума дивідендів, що підлягає виплаті Позивачу, підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%, а саме за 2011 - 2013 роки на 1050 грн. 90 коп. (21 018 грн. 00 коп. *5%) та за 2014 рік на 2 141 грн. 94 коп. (42 838 грн. 84 коп. *5%)

Також відповідно до п.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України Публічне акціонерне товариство «УКPНAФТА» є податковим агентом із нарахування і сплати військового збору у розмірі 1,5% від суми дивідендів, що становить 315 грн. 27 коп. (21 018 грн. 00 коп. х 1,5%) від суми дивідендів за 2011- 2013 роки і 642 грн. 58 коп. від суми дивідендів за 2014 рік (42 838 грн. 84 коп. х 1,5%).

Таким чином, Суд приходить до висновку, що сума дивідендів, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить: 19 651 грн. 83 коп. (21 018 грн. 00 коп. - 1050 грн. 90 коп. - 315 грн. 27 коп.) за 2011- 2013 роки і 40 054 грн. 32 коп. (42 838 грн. 84 коп. - 2 141 грн. 94 коп. - 642 грн. 58 коп.) за 2014 рік, а всього 59 706 грн. 15 коп.

При цьому, Суд не приймає до уваги доводи Відповідача про те, що право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером шляхом направлення емітенту відповідного звернення з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів, а зобов'язання емітента виникає під час реалізації акціонером наданого права, оскільки отримання дивідендів - це право учасника, а чинним законодавством України не передбачено обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виплати Відповідачем дивідендів ОСОБА_1 в розмірі 59 706 грн. 15 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив виплату дивідендів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 59 706 грн. 15 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 01.12.2017 р. у розмірі 4 472 грн. 98 коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 31.10.2017 р. у розмірі 20 372 грн. 68 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 року по справі №6-113цс14 зазначено, що будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського Суду України від 24.02.2015 року у справі №910/19149/14, від 25.02.2015 року у справі №910/15639/14 та від 01.10.2014 року у справі №910/14601/13.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем виплати дивідендів за 2011 - 2013 роки за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 01.12.2017 р. у розмірі 1671 грн. 09 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення суми заборгованості, на яку здійснюється нарахування 3% річних. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 01.12.2017 р. у розмірі 1 558 грн. 69 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем виплати дивідендів за 2014 рік за загальний період прострочки з 04.10.2015 р. по 01.12.2017 р. у розмірі 2801 грн. 89 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення суми заборгованості, на яку здійснюється нарахування 3% річних. При цьому, Суд зазначає, що Позивач невірно визначив початок періоду прострочки Відповідача за зобов'язаннями з виплати дивідендів за 2014 року, оскільки Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 06.10.2015 р. по 01.12.2017 р. у розмірі 2 590 грн. 91 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних по виплаті дивідендів за 2011 - 2013 роки за загальний період з 11.04.2015 року по 31.10.2017 року у розмірі 8491 грн. 72 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог. При цьому, при здійсненні розрахунку інфляційних Позивачем невірно визначено суму заборгованості, на яку здійснюється нарахування інфляційних.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних по виплаті дивідендів за 2014 рік за загальний період з 11.11.2015 року по 31.10.2017 року у розмірі 11 507 грн. 10 коп. підлягають частковому задоволенню, оскільки Позивачем невірно визначено суму заборгованості, на яку здійснюється нарахування інфляційних. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню інфляційні за загальний період з 11.11.2015 року по 31.10.2017 року у розмірі 11 507 грн. 10 коп.

Таким чином, з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню дивіденди у розмірі 59 706 грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 4 149 грн. 60 коп. та інфляційні у розмірі 19 998 грн. 82 коп.

Позивачем також заявлено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 200 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2017 року між адвокатом ОСОБА_2 (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено Договір про надання юридичних послуг з врегулювання спорів №174, за змістом якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику наступні послуги: підготовка всіх необхідних документів та представлення інтересів Замовника у регулюванні спору між Замовником та Контрагентом стосовно стягнення заборгованості з виплати належних Замовнику дивідендів. Замовник у свою чергу зобов'язується на умовах, погоджених у Договорі, виплатити Виконавцю (пов'язані з наданням послуг) на умовах, погоджених у Договорі й додаткових угодах до нього.

Послуги Виконавця, що передбачені Договором, включають в себе: представництво прав і законних інтересів Замовника у переговорах з Контрагентом; представництво прав і законних інтересів Замовника в судах всіх інстанцій при здійсненні судочинства; представництво прав і законних інтересів Замовника перед усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності і підпорядкування, перед органами державної влади й органами місцевого самоврядування, перед фізичними особами; представництво інтересів Замовника в іноземних, міжнародних судових органах (якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України). (п.2.2 Договору)

Згідно з п.2.3 Договору Виконавець може надавати Замовнику інші юридичні, консультаційні, організаційні. адміністративні, маркетингові, представницькі та інші послуги, не передбачені Договором, але необхідні Замовнику. Обсяг, вартість і строки їх надання, а також розмір і строк виплати Гонорару Виконавцеві будуть узгоджуватися Сторонами в додаткових угодах до Договору.

На підтвердження здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу Позивачем було подано квитанцію до прибуткового касового ордера №04/12/17 від 04.12.2017 р. на суму 13 200 грн. 00 коп. Також було подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 ОСОБА_2. Однак, Заявником не додано до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги всупереч статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана представником ОСОБА_2, останній також приймав участь у судових засіданнях 21.02.2018 р., 21.03.2018 р. у справі №910/23563/17.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКPНAФТА» (04053, м.Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) дивіденди у розмірі 59 706 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шість) 15 (п'ятнадцять) коп., 3% річних у розмірі 4 149 (чотири тисячі сто сорок дев'ять) грн. 60 (шістдесят) коп., інфляційні у розмірі 19 998 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп., судовий збір у розмірі 1 512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп. та витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 березня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин