Ухвала суду № 72925911, 16.03.2018, Київський районний суд м. Одеси

________________________ Справа № 520/475/17

Провадження № 2-а/520/141/18

УХВАЛА

16.03.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30 березня 2016 року №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв'язку з збільшенням посадового окладу на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355;

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30.11.2016 року №282/Б-01 про відмову в поновленні виплати позивачеві пенсії з 01.04.2015 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок з 01.01.2016 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року, виходячи із 90% місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням наданої довідки прокуратури Одеської області №355 від 24.02.2016 про збільшення розміру заробітної плати внаслідок збільшення посадового окладу;

- на підставі ст.94 (170) КАС України стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок держказначейства, за квитанцією №93 від 16 січня 2017 року суму витрат на оплату судового збору сплачену у Ощадбанку в розмірі 640 грн., бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 19 січня 2017 року на підставі вказаного адміністративного позову відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

20 лютого 2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшли заперечення від Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

Оскільки на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року за №988 «ОСОБА_3 питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та наказу Пенсійного фонду України №1 від 03.01.2017 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988» 31.03.2017 відбулася реорганізація управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеса шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, 27.11.2017 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надала до суду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30 березня 2016 року №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв'язку зі збільшенням посадового окладу на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355;

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з відмови в поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2015 року викладеної в листі від 30 листопада 2016 року за №282/Б-01;

- зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію з урахуванням перерахунку починаючи з 01 квітня 2015 року по теперішній час;

- зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі здійснити перерахунок з 01.01.2016 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року виходячи із 90% місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням наданої довідки прокуратури Одеської області №355 від 24.02.2016 про збільшення розміру заробітної плати внаслідок збільшення посадового окладу;

- на підставі ст.94 (170) КАС України стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок держказначейства, за квитанцією № 93 від 16 січня 2017 року суму витрат на оплату судового збору сплачену в Ощадбанку у розмірі 640 гривень 00 копійок, бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі.

27.11.2017 року судом в попередньому судовому засіданні було ухвалено прийняти вказану уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду.

Так суд зазначає, разом з первісною позовною заявою позивачем було надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати поважними причини строку пропуску звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30 березня 2016 року № 825882 про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1.

В обґрунтування зави позивач посилається на те, що оскаржуване рішення від 30.03.2016 року ним було отримано лише 23.11.2016 року, що підтверджується квитанцією про вручення поштового повідомлення. Після отримання рішення позивач, зазначає, що 24.11.2016 року звернувся із заявою про поновлення виплати пенсії до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, проти йому було відмовлено, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30.11.2016 року за №282/Б-01.

20.02.2017 року представником Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси та 06.03.2018 року представником відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі були надані до суду клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв’язку з пропуском встановленого законодавством строку звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Представник відповідача в обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що 30 березня 2016 року управлінням винесено рішення №835386, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, копія якого була управлінням була надіслана на адресу ОСОБА_3 04.04.2016 року, що підтверджується списком листів поданих на відправлення до відділення поштового зв’язку, за вих. №2432 від 01.04.2016 року, який також зазначений на оскаржуваному рішенні. У зв’язку з чим, представник відповідача вважає, що відповідачем було отримано оскаржуване рішення №835386 від 30 березня 2016 року раніше ніж у листопаді 2016 року. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач вводить суд в оман наданим до суду повідомленням кур’єрської служби на підтвердження отримання оскаржуваного рішення 23 листопада 2016 року, оскільки відповідач не користується послугами кур’єрської служби доставки.

У судове засідання позивач та його представник не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідковим листом з особистою розпискою представника позивача ОСОБА_4 про дату та час судового засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки про виклик до суду з відміткою про отримання 12.03.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом підлягаючим задоволенню, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст 123 КАС України, в редакції чинній на час розгляду заяви, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30.03.2016 року № 825882.

Тобто шестимісячний строк на оскарження якого закінчився 30 вересня 2016 року.

З вказаним позовом до суду позивач звернувся 17 січня 2017 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Щодо встановлення поважності пропуску строку на оскарження спірного рішення, суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин» а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважні причини». Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим».

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження (лист Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 року №708/11/13-10).

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№ в ЄДРСРУ 36171760) передбачено, що обставини, з якими сторона пов’язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосування цих строків.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 100 КАС вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 05 грудня 2011 року (справа № 21-369а11(№ в ЄДРСРУ 20968416).

Судом враховується, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так з наданих представником позивача до суду доказів на поважність пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом, судом встановлено, що ОСОБА_3 копію оскаржуваного рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30.03.2016 року № 825882 отримав 21 листопада 2016 року, що підтверджується повідомленням кур’єрської доставки ПНН №49/8, відправником в якому зазначено – Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси (а.с.11).

У зв’язку з чим, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом з поважних та незалежних від нього причин, а саме у зв’язку з несвоєчасним отриманням копії оскаржуваного рішення.

Судом також встановлено, що 24 листопада 2016 року ОСОБА_3, після отримання копії оскаржуваного рішення, звернувся в позасудовому порядку до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси з відповідною заявою за вхід №282/Б-01 щодо розгляду його заяви про припинення виплати пенсії з 01.04.2015 року.

Однак листом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси від 30.11.2016 року за №282/Б-01 ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії.

У зв’язку з чим, судом встановлено, що ОСОБА_3 після отримання оскаржуваного рішення, здійснювались також дії щодо врегулювання питання в досудовому порядку, що в свою чергу також визнається судом, як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Щодо посилань представника відповідача в обґрунтування клопотань про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

На підтвердження посилань в обґрунтування клопотання представником відповідача надано до суду витяги з журналу вихідних документів.

З наданих до суду документів вбачається, що поштова кореспонденція про направлення оскаржуваного рішення №835386 від 30 березня 2016 року на ім’я ОСОБА_1 зареєстровано в журналі вихідної кореспонденції за вих. №2432 від 01.04.2016 року, а також направлено 04.04.2016 року, що підтверджується списком листів поданих на відправлення до відділення поштового зв’язку.

Однак вказані докази підтверджують лише факт направлення Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси поштової кореспонденції 04.04.2016 року на ім’я ОСОБА_1

Доказів щодо отримання ОСОБА_3 копії оскарженого рішення в інший період суду не надано, як і доказів щодо не направлення вказаного рішення в пізніший час.

У зв’язку з чим, суд вважає, що відповідачем не підтверджено, що ОСОБА_3 було отримано копію рішення №835386 від 30 березня 2016 року в строк до 23 листопада 2016 року, та доказів, що позивачем пропущено строк звернення до суду з неповажних причин, оскільки з наявних у суду документів вбачається, що копію оскаржуваного рішення позивачем отримано саме 23 листопада 2016 року, на підставі чого суд вважає клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, судом враховується, що відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 2 КАС України передбачено. що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Як свідчить позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На підставі вищевикладеного. з урахуванням поважності позивачем пропуску строку звернення до суду, а також з метою надання позивачеві доступу до правосуддя з метою захисту порених прав та інтересів, суд вважає клопотання позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а викладені представником відповідача посилання у клопотанні про залишення позову без розгляду такими, що не знайшли правового обґрунтування, тому клопотання про залишення позову без розгляду підлягає залишенню без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 122, 123, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

У задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Калініченко Л. В.