Рішення № 72925843, 14.03.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2018 р. Cправа № 902/1090/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест", смтТиврів, Тиврівський район, Вінницька область

про стягнення 13 460 грн 45 коп. збитків

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 02.01.2018 р. видана на строк до 31.12.2018 р., службове посвідчення № 0061 від 01.01.2015 р.

ОСОБА_2, довіреність № 5 від 01.02.2018 р. видана на строк до 31.12.2018 р., службове посвідчення № 0075 від 22.07.2015 р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.01.2018 р. дійсна до 31.12.2018 р., паспорт НВ № 021952 виданий Летичівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 11.07.2002 р.

В С Т А Н О В И В :

Державною екологічною інспекцію у Вінницькій області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про стягнення 13 460 грн 45 коп. збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 07.12.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1090/17 та призначено до розгляду на 24.01.2018 р.

Ухвалою від 27.12.2017 р. судом постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 24.01.2018 р.

16.01.2018 р. позивачем до суду подано письмові пояснення по справі вих. № 141/08 від 10.01.2018 р. та вих. № 189/08 від 15.01.2018 р.

17.01.2018 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 17.01.2018 р.

Відповідно до ухвали суду від 24.01.2018 р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.02.2018 р.

30.01.2018 р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення вих. № 399/08 від 29.01.2018 р. з рядом долучених до них додаткових документів на виконання вимог ухвали суду.

05.02.2018 р. відповідачем до суду подано супровідний лист вх. № 06-52/1049/18 від 05.02.2018 р., яким долучено до матеріалів справи, наряду з іншим, заперечення б/н від 05.02.2018 р. в порядку статті 167 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.02.2018 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 01.03.2018 р. Також даною ухвалою продовжено строк підготовчого засідання по справі на 30 днів.

23.02.2018 р. до суду від Головного управління статистики у Вінницькій області надійшов супровідний лист № 03.1-97/7267 від 21.02.2018 р. з доданим до нього на виконання вимог ухвали суду статистичним звітом 50-сг (річна) "Звіт про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств" за 2016 р. по підприємству ТОВ "Поділлялатінвест".

01.03.2018 р. представником відповідача супровідним листом вх. № 06-52/1922/18 від 01.03.2018 р. подано заперечення в порядку статті 167 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.03.2018 р. призначено у справі судове засідання для її розгляду по суті на 05.03.2018 р.

05.03.2018 р. на електрону адресу суду від Головного управління статистики у Вінницькій області надійшов статистичний звіт 50-сг (річна) "Звіт про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств" за 2017 р. по підприємству ТОВ "Поділлялатінвест".

05.03.2018 р. в судому засіданні оголошено перерву до 14.03.2018 р. (14 год. 30 хв.).

07.03.2018 р. до суду від позивача клопотання вих. № 949/08 від 06.03.2018 р., яким долучено до матеріалів справи ряд доказів.

14.03.2018 р. сторонами до суду подано клопотання б/н від 14.03.2018 р. з доданим до них доказами в обґрунтування своє позиції та доводів щодо позову.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та поданих до суду пояснень позивач в якості підстави позовних вимог посилається на встановлення Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за результатами перевірки порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" ст. 11 Закону України "Про охоронну атмосферного повітря", а саме здійснення останнім у процесі господарської діяльності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел: 3 (три) склади зберігання сільськогосподарської продукції (зернових культур), зерноочисна машина "Алмаз 50/30", пункт вивантаження зерна за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин.

За результатами проведення перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.08.2016 р. Крім того на основі даних перевірки також складено протокол № 005928 від 04.08.2016 р. про адміністративне правопорушення за результатами розгляду якого винесено постанову № 02/210 від 08.08.2016 р. про накладення адміністративного стягнення.

На підставі матеріалів перевірки, зокрема, довідки № 1433 від 10.08.2017 р., відповідно до "ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Мінприроди України № 639 від 10.12.2008 р. здійснено розрахунок суми збитків нанесених державі, яка складає 13 460 грн 45 коп.

При цьому в основу початку періоду розрахунку взято дату складання протоколу про адміністративне правопорушення (04.08.2016 р.), яким, як зазначає позивач, зафіксовано факт правопорушення зі сторони позивача, тоді кінцевою датою періоду нарахування збитків є момент усунення порушення (06.04.2017 р.), тобто дата, що передувала даті отримання дозволу відповідачем на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (07.04.2017 р.).

Посилаючись на несплату відповідачем нарахованих збитків за порушення ним природоохоронного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з останнього 13 460 грн 45 коп. збитків.

В якості нормативної підстави позову позивач посилається на ст.ст. 10, 11, 33, 34 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища". Крім того, позивач зазначає, що розрахунок збитків нанесених державі ними здійснено на підставі ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України № 639 від 10.12.2008 р.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву та запереченнях заявлений позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на наступні обставини:

- період за який позивачем нараховано відповідачу суму збитків за порушення приписів природоохоронного законодавства виходить за межі позовних вимог, оскільки порушення відповідачем вимог ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" зафіксовано в акті перевірки від 08.08.2016 р., розрахунок збитків має бути здійснений з 08.08.2016 р. (дата складення акту) по дату усунення порушення 06.04.2017 р., а не з 04.08.2016 р. по 06.04.2017 р.;

- на позивача покладається обов’язок довести наявність збитків (в тому числі розмір зазначених збитків), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками;

- позивач здійснив розрахунок збитків за формулою 12 ОСОБА_4 розрахунковим методом, відбір проб атмосферного повітря не здійснював, використовував Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Український НЦТЕ, Донецьк, 2004, т. 1). Однак використання вказаного Збірника не регламентоване чинним законодавством, а сам збірник не є нормативно-правовим актом та не може бути використано органом державної влади у своїй діяльності.

Необхідним складовими розрахунку та основним показником формули 12 ОСОБА_4 є маса та вид речовин, які здійснюють викиди в атмосферне повітря. Кількість викидів також залежить від тари (упаковки), в якій зберігаються ці речовини. Розмір відшкодування збитків за цією формулою розраховується виходячи із викидів однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря;

- відшкодуванню підлягають реально завдані навколишньому природному середовищу збитки, для розрахунку яких позивачу необхідно встановити, які саме речовини, з яких джерел викидів та в якій кількості надійшли до атмосферного повітря. Акти перевірки, які є підставою позову, не містять вказаних даних, а до позовної заяви не додано результати інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря;

- розрахунок проведений на джерела викидів, що не встановленні актом перевірки;

- після отримання претензії щодо добровільної сплати збитків, на адресу позивача було направлено лист № 171 від 11.09.2017 р. в якому повідомлено, що при формуванні довідки № 133 від 10.08.2017 р. було допущено помилку, та цифру "1200" потрібно читати як "120,0";

- відповідно до акту перевірки, розпорядчих документів на момент перевірки посадовими особами підприємства які мають права діяти від його імені без довіреності був та є, генеральний директор ОСОБА_5, в той же час до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства притягнено ОСОБА_6, який перебував на посаді заступника директора. При цьому ОСОБА_6 працював на посаді "головного агронома" та не мав права представляти інтереси відповідача без довіреності.

Крім того ОСОБА_6 не був присутній під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічним речовинами. Притягнення останнього до адміністративної відповідальності не може розцінюватись як доказ.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області на підставі наказу від 21.06.2016 р. № 59-П та направлення на перевірку від 25.07.2016 р. № 270 у період з 03.08.2016 р. по 09.08.2016 р. проведено планову перевірку додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (ТОВ "Поділлялатінвест") вимог чинного природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 08.08.2016 р. (а.с. 7-13, т. 1).

Відповідно до вказаного акту, наряду з іншим встановлено, що для виробничих потреб (зберігання сільськогосподарської продукції, техніки) підприємством (ТОВ "Поділлялатінвест") використовується земельна ділянка площею 6,0783 га, що розташована на території смт. Тиврів, вул. Забужжя, буд. 11. Дана земельна ділянка експлуатується на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 513847 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052455512000001.

Відповідно до документів у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.02.2011 р. об’єкт відноситься до третьої групи.

При цьому, на підприємстві наявні наступні джерела викидів забруднюючих речовин, що експлуатуються відповідно до дозволу № 524555100-9 від 15.06.2012 р. із терміном дії до 05.04.2016 р.: 2 дихальні клапани від резервуарів для зберігання дизельного пального; дихальний клапан від резервуару для зберігання дизельного пального (блок пункт); вентиляційна труба від зварювального апарату; заправний пристрій; димова труба від опалювального пункту.

В той же час, в ході перевірки на території підприємства (смт. Тиврів, вул.Забужжя буд. 11) виявлено стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не передбачені дозволом, що експлуатувалися на момент перевірки: 3 зерносклади, зерноочисна машина (Алмаз-50), пункт розвантаження зерна. Також виявлені джерела, що не експлуатувалися на момент огляду: 2 дихальні клапани від резервуарів для зберігання дизельного пального, 1 верстат свердлильний, 1 токарний, 2 заточуючих верстати.

Дана перевірка проводилась за участю державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області, інженера з охорони праці ТОВ "Поділлялатінвест" та керівника відповідача. При цьому в графі "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта, що мають місце з боку суб’єкта господарювання" Акту перевірки відсутні жодні відмітки (зауваження) стосовно проведеної перевірки та складання даного акту (а.с. 12 зворот, т.1).

04.08.2016 р., у зв’язку із виявленими порушеннями, на заступника директора ТОВ "Поділлялатінвест" ОСОБА_6 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області складено протокол № 005928 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 48, 78 КУпАП. При цьому у вказаному протоколі стосовно правопорушення гр. ОСОБА_6 зазначив, що дозволи будуть отриманні в найкоротший період (а.с. 14, т. 1).

08.08.2016 р. за результатами розгляду вказаного протоколу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області винесено постанову № 02/210 від 08.08.2016 р., якою гр. ОСОБА_6 (заступник директора ТОВ "Поділлялатінвест") визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 48, 78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 102 грн 00 коп. (а.с. 15 т. 1).

Суму штрафу накладеного адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_6 сплачено у добровільно порядку, що стверджується наявними в справі банківськими квитанціями від 15.08.2016 р. (а.с. 16, т. 1).

Згідно довідок ТОВ "Поділлялатінвест" вих. № 133 від 10.08.2017 р. підприємство у період з 04.08.2016 р. по 06.04.2017 р. на проммайданчику, який знаходиться по вул.Забужжя, 11, смт. Тиврів, було вивантажено у завальну яму та відповідно очищено зерноочисною машиною Алмаз СМ 30/50 1200 тонн зерна (а.с. 17, 56-57, т. 1).

Розрахунок розмірів відшкодування збитків заявлених до стягнення з відповідача за період з 04.08.2016 р. по 06.04.2017 р. (включно) позивачем здійснено з урахуванням інформації зазначеної у довідці вих. № 133 від 10.08.2017 р. (а.с. 18-19, т.1).

Разом з тим, відповідачем долучено до справи лист (довідку) вих. № 171 від 11.09.2017 р. в якому останній повідомляє, що після проведення перевірки виявлено помилку у листі № 133 від 10.08.2017 р., так, згідно наявних на підприємстві документів за період з 09.08.2016 р. по 06.04.2017 р. зерноочисною машиною Алмаз СМ 30/50 було перероблено 120 тон зерна для власних потреб. Вказаний лист відповідач просить врахувати при розрахунку розміру шкоди (а.с. 41, т. 1).

Також в матеріалах справи міститься Акт № 336/ВН від 10.08.2017 р. позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами за період з 10.08.2017 р. (11 год.) по 10.08.2017 р. (15 год.) в якому зазначено, що за результатами перевірки виконання припису № 02/085 від 08.08.2016 р. виданого з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час перевірки проведеної у період з 03.08.2016 р. по 08.08.2016 р. встановлено, зокрема, стосовно отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, ще не передбачені дозволом № 524555100-9від 15.06.2012 р. припис виконано частково – отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5245555100-9/1 від 07.04.2017 р. (завальна яма, зерночосина машина "алмаз СМ 30/50") (а.с. 139-144, т. 1).

Крім того у справі наявний долучений позивачем дозвіл № 524555100-9/1 від 07.04.2017 р. Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької ОДА про внесення змін до дозволу № 524555000-9 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерелами виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (термін дії дозволу: з 07.04.2017 по необмежений) з доповнення до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Поділлялатінвест" від 13.01.2017 р., зокрема Додатком 3 "Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел", в якому зазначено кількість зерна, що надходить до неорганізованого джерела викиду № 9 – Здавальна яма та яке проходить через організоване джерело викиду № 10 – Труба аспірації сепаратора в розмірі 2 844 т/рік (а.с. 136-138, т. 1).

Аналогічна кількість зерна (2 844 т/рік) відображено у доданому позивачем до справи клопотанні б/н від 14.03.2018 р. (вх. № 06-52/2320/18 від 14.03.2018 р.), доповненні до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Поділлялатінвест" від 10.01.2017 р. (Додаток 3 "Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел"), отриманому позивачем згідно запиту адресованого Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА вих. № 938/08 від 06.03.2018 р.

Поряд з цим, згідно долученого відповідачем до справи супровідним листом б/н від 13.03.2018 р. (вх. № 06-52/2321/18 від 14.03.2018 р.) доповненні до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Поділлялатінвест" від 13.01.2017 р. (Додаток 3 "Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел") кількість зерна, що надходить до неорганізованого джерела викиду № 9 – Здавальна яма та яке проходить через організоване джерело викиду № 10 – Труба аспірації сепаратора зазначено в розмірі 180 т/рік.

Між тим в справі також наявний статистичний звіт 50-сг (річна) Головного управління статистики у Вінницькій області "Звіт про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств" за 2016 р. та за 2017 р. по підприємству ТОВ "Поділлялатінвест" з яких вбачається що у 2016 році вироблено всього 447 660 цнт продукції рослинництва, а у 2017 році - 230 257 цнт (а.с. 98-102, 119-124, т. 1).

Листом-претензією вих. № 3443/03 від 04.09.2017 р. Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області запропоновано відповідачу в добровільному порядку сплатити заподіяні збитки за порушення природоохоронного законодавства в розмірі 13 460 грн 45 коп. (а.с. 20, т. 1).

Несплата відповідачем в добровільному порядку вказаної суми збитків в добровільному порядку слугувала підставою звернення Державна екологічної інспекції у Вінницькій області з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За змістом ст.14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної-влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела-гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що природні ресурси України є власністю народу України.

В ст. 66 Конституції України встановлено, що кожний зобов'язаний не заподіювати шкоду природі.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Таким чином, за відповідачем, як суб’єктом господарювання, який здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, закріплений обов'язок здійснення вказаних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі дозволу.

Натомість відповідачем не надано доказів дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пунктом розвантаження майна (Нероганізоване джерело викиду № 9 – Здавальна яма) та зерноочисною машиною Алмаз- 50 (Організоване джерело викиду № 10 – Труба аспірації сепаратора), який би діяв станом на момент проведення перевірки.

Факт відсутності дозволу в період з 04.08.2016 р. по 06.04.2017 р. не заперечується відповідачем.

Отже, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, що підтверджено актом перевірки від 08.08.2016 р., проведеної Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, протоколом № 005928 від 04.08.2016 р. про адміністративне правопорушення та постановою № 02/210 від 08.08.2016 р. про накладення адміністративного стягнення.

При цьому, акт перевірки та прокол про адміністративне правопорушення підписані представниками відповідача ОСОБА_5 (акт перевірки) та ОСОБА_6 (протокол) відповідно без будь яких зауважень щодо проведеної перевірки. Навпаки у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.08.2016 р. гр. ОСОБА_6 зазначив, що дозволи будуть отриманні в найкоротший період. ОСОБА_4 фактично підтвердив відсутність дозволу та наявність факту правопорушення природоохоронного законодавства зі сторони відповідача.

Згідно із п. 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 р., акт перевірки – це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Станом на день прийняття рішення, доказів оскарження (скасування) зазначеного акту перевірки екологічної інспекції, протоколу про адміністративне правопорушення та винесеної за результатами розгляду протоколу постанови матеріали справи не містять та іншого сторонами не надано, а, відтак, останній є чинним, зазначені в ньому відомості, за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, з огляду на що останні є належними, достовірними та достатніми доказами, які в своїй сукупності підтверджують факт порушення природоохоронного законодавства зі сторони відповідача.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі ст.ст. 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

ОСОБА_4 у деліктних правовідносинах саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі № 3-51гс14, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі 910/5858/17).

Враховуючи те, що факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку про виникнення у нього зобов'язання, як винної особи, з відшкодування завданих державі збитків.

Щодо визначення розміру збитків суд зазначає наступне.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Мінприроди України № 639 від 10.12.2008 р.

За змістом пункту 1.2 ОСОБА_4 (в редакції чинній на момент проведення перевірки) остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Згідно з п. 2.1.2 ОСОБА_4 (в редакції чинній на момент проведення перевірки) наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.2 ОСОБА_4 встановлено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7.1. Методики (в редакції чинній на момент проведення перевірки).

Відповідно до п. 3.6. Методики (в редакції чинній на момент проведення перевірки) розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерелі утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини (п. 3.7 ОСОБА_4 (в редакції чинній на момент проведення перевірки).

Аналіз наведених положень ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря дозволяє зробити висновок, що позивачем правомірно було застосовано розрахунковий метод контролю при визначенні обсягів наднормативних викидів та розміру завданих державі збитків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2016 р. у справі № 908/1087/15-г).

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = Мі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн; Мі – маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно; 1,1П - базова ставка компенсації збитків в частинах мінімальної заробітної плати (П) за одну тоні умовної забруднюючої речовини на момент виявлення порушення, одиниць національної валюти/тону; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт -коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини (п. 4.1. Методики (в редакції чинній на момент проведення перевірки).

Згідно із п. 3.11. Методики (в редакції чинній на момент проведення перевірки) час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до п.3.12 ОСОБА_4 (в редакції чинній на момент проведення перевірки) факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема, отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позивачем на підставі ОСОБА_4 здійснено розрахунок збитків заподіяних державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, які складають 13 460 грн 45 коп. (а.с.18-19, т. 1).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд встановив, що останній є вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та ОСОБА_4.

При цьому, судом враховується, що позивачем при розрахунку збитків за основу початку періоду їх розрахунку взято дату складання протоколу про адміністративне правопорушення (04.08.2016 р.), позаяк саме вказаною датою зафіксовано факт вчинення правопорушення зі сторони відповідача (відсутність дозволу на викид), що безпосередньо слідує зі змісту вказаного протоколу і саме вказана дата ототожнюється судом із моментом виявлення порушення.

Докази оскарження (скасування) вказаного протоколу від 04.08.2016 р. матеріали справи не містять, а відтак саме дата його складення є моментом виявлення правопорушення, який взято за основу при визначенні дати початку періоду нарахування збитків.

Таким чином діях у діях відповідача наявні достатні підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема, протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, що підтверджується актом перевірки додержання вимог чинного природоохоронного законодавства від 08.08.2016 р., протоколом про адміністративне правопорушення від 04.08.2016 р. та постановою про накладення адміністративного стягнення від 08.08.2016 р., наявна сама шкода, яку обраховано позивачем відповідно до ОСОБА_4 розрахунків розмірів відшкодування збитків, а також причинний зв'язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 13 460 грн 45 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в повному обсязі.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом оцінюються критично та є за своїм змістом такими, що спростовуються встановленими обставинами справи.

Зокрема, судом оцінюються критично доводи відповідача стосовно того, що датою початку періоду нарахування збитків слід вважати дату складання акту перевірки, оскільки, як зазначалось вище саме дата складання протоколу від 04.08.2016 р. є моментом фіксування факту виявлення правопорушення, який взято за основу при визначенні дати початку періоду нарахування збитків.

Зазначене безпосередньо слідує зі змісту вказаного протоколу в якому гр.ОСОБА_6 зазначено, що дозволи будуть отриманні в найкоротший період, тобто фактично підтверджено відсутність дозволів та наявність факту порушення природоохоронного законодавства станом на 04.08.2016 р.

Доказів скасування (оскарження) вказаного протоколу матеріали справи не містять, протилежного відповідачем не надано.

При цьому наведена відповідачем практика Верховного Суду України та Вищого господарського суду України в обґрунтування того, що за основу початку періоду нарахування збитків слід брати дату складання акту судом у даній справи не береться до уваги з урахуванням того, що із змісту наведених відповідачем судових справ не вбачається того, що при проведенні перевірок складався протокол про адміністративне правопорушення, яким у даній справі зафіксовано факт порушення природоохоронного законодавства.

Відтак наведена відповідачем судова практика за своїми фактичними обставинами не є тотожною даній спірній ситуації, а тому із цих мотивів не приймається судом до уваги.

Доводи відповідача стосовно того, що на позивача покладається обов’язок довести наявність збитків (в тому числі розмір зазначених збитків), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяними збитками, судом відхиляються з урахуванням наведено вище в рішенні, позаяк у деліктних правовідносинах передбачено презумпцію вини заподіювача шкоди, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Твердження відповідача стосовно того, що до позовної заяви не додано результати інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря судом відхиляються, оскільки Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків передбачено можливість визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря не лише шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань, але й розрахунковими методами (постанови Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі № 18/2595/11, від 22.10.2013 р. у справі № 4/1/921/35/13).

ОСОБА_4 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин (постанова Вищого господарського суду України від 09.06.2015 р. у справі № 910/3990/14).

Посилання відповідача на те, гр. ОСОБА_6 працював на посаді "головного агронома" ТОВ "Поділлялатінвест" та не мав права представляти інтереси відповідача без довіреності судом не беруться до уваги, оскільки твердження про неналежність повноважень особи (відсутність у гр.ОСОБА_6 повноважень керівника товариства) не спростовують факту відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому складені за результатами перевірки акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем чи особою відносно якої вони були складені (ОСОБА_6М.) не оскаржувались.

Довідка (лист) відповідача вих.№ 171 від 11.09.2017 р. стосовно кількості зерна, яке ним переробляється зерноочисними спорудами, яка як останні стверджує становить 120 тон, та долучене відповідачем до справи супровідним листом б/н від 13.03.2018 р. (вх. № 06-52/2321/18 від 14.03.2018 р.) доповнення до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Поділлялатінвест" від 13.01.2017 р. відповідно до якого кількість зерна, що надходить до неорганізованого джерела викиду № 9 – Здавальна яма та яке проходить через організоване джерело викиду № 10 – Труба аспірації сепаратора складає 180 т/рік, судом не беруться до уваги, оскільки згідно довідок вих. № 133 від 10.08.2017 р. у період з 09.08.2016 р. по 06.04.2017 р. підприємство було вивантажено та очищено зерноочисною машиною 1200 тон.

При цьому, згідно з доповнення до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Поділлялатінвест" від 10.01.2017 р. кількість зерна, що надходить до неорганізованого джерела викиду № 9 – Здавальна яма та яке проходить через організоване джерело викиду № 10 – Труба аспірації сепаратора становить 2 844 т/рік.

Разом з тим, судом враховується, що долучене позивачем доповнення до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Поділлялатінвест" від 10.01.2017 р. (Додаток 3 "Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел"), отримано екологічною інспекцією згідно запиту адресованого Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА вих.№ 938/08 від 06.03.2018 р., які надавались Департаменту безпосередньо відповідачем з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 524555100-9/1.

Окрім того обсяги зібраного відповідачем зерна відображено у статистичному звіті 50-сг (річна) Головного управління статистики у Вінницькій області "Звіт про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств" за 2016 р. та за 2017 р. по підприємству ТОВ "Поділлялатінвест", які як вказувалось вище підтверджують, що у 2016 році вироблено всього 447 660 цнт продукції рослинництва, а у 2017 році - 230 257 цнт.

Таким чином, сукупність наведених вище доказів переконливо свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності та належності наданих відповідачем доказів на підтвердження своїх доводів в цій частинні щодо позову та їх неузгодженість і суперечність з іншим доказами, що містяться в справі, в зв’язку з чим останні судом не беруться до уваги.

Інші доводи відповідача не спростовують правомірність та обґрунтованість заявленого позивачем позову, з урахуванням встановлених обставин справи та наявних в ній доказів.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

14.03.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест", вул.Забужжя, 11, смт Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300 (ідентифікаційний код - 35212563) на користь держави (УК у Тиврівському районі/смт Тиврів, 24062100, код ЄДРПОУ 37337246, банк: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 33110331700597) (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 13 460 грн 45 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест", вул.Забужжя, 11, смт Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300 (ідентифікаційний код - 35212563) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, вул.600-річчя, 19, м.Вінниця, 21000 (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, р/р 352130059081122, в Держказначейській службі України, м.Київ, МФО 820172) - 1 600 грн 00 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 березня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100.

3 - відповідачу -вул. Забужжя, 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300.