Ухвала суду № 72925220, 14.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 березня 2018 року м. Київ№ 826/3669/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

суддів: Григоровича П.О., Смолія І.В.

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: не з'явився, ,

представника відповідача: Ченківський О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України

про визнання протиправними дій, скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанов.

Представником відповідача 20.02.2018 року через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.

Надаючи правову оцінку викладеним учасниками справи доводам з урахуванням норм процесуального права в редакції на день розгляду по суті клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі, суд вважає за доцільне вказати на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

На час вчинення державним виконавцем дій, що є предметом оскарження у даній справі, а також на день звернення позивача до суду із даним позовом, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначались статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, визначені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на день звернення позивача до суду із даним позовом) положення знайшли своє відображення і в статті 287 чинного Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами другою та четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлювалось, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

06.07.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року за №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII), яким на час перебування даної справи в провадженні суду визначалось, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону №1404-VIII).

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, що набрав чинності 15.12.2017 року, внесені певні зміни і до Закону №1404-VIII. Однак, частина перша статті 74 Закону №1404-VIII щодо визначення підсудності спорів за зверненням сторін виконавчого провадження і інших учасників з приводу протиправності рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, - змін не зазнала.

Аналіз вищевикладених положень свідчить, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження, на день звернення позивача до суду із даним позовом, здійснювалась за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом оскарження у даній справі виступають дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у скасуванні постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, прийнятих у межах виконавчих проваджень, відкритих на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 08.02.2012 року №18/113-53/81.

Поряд з цим, відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно частини першої статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-278а15, від 01.12.2015 - №21-3404а15, від 07.06.2016 - №21-5470а15.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що даний позов стосується порушення прав особи - боржника під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Отже, з огляду на заявлені позивачем вимоги та наведені на їх обґрунтування доводи, а також беручи до уваги положення законодавства, чинного на момент спірних правовідносин з урахуванням норм процесуального права, чинних на день постановлення даного рішення, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у адміністративній справі.

Керуючись статтями 238, 239, 241-248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Закрити провадження у справі №826/3669/17 за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанов.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді П.О. Григорович

І.В. Смолій