Постанова № 72924901, 22.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8437/17 22.03.2018

Провадження №22-ц/784/468/18

Провадження № 22ц/784/468/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Миколаїв

Справа № 490/8437/17

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем – Лептугою С.С.,

переглянувши матеріали цивільної справи, без виклику осіб, за позовом

ОСОБА_1

до

Департаменту державної виконавчої служби,

відділу державної виконавчої служби Центрального району м. Миколаєва,

відділу примусового виконання рішень,

Казначейства України

про визнання дій протиправними

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва, постановлену суддею Гуденко О.А. 24 січня 2018 року в приміщенні цього ж суду,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту державної виконавчої служби, відділу державної виконавчої служби Центрального району м. Миколаєва, відділу примусового виконання рішень, Казначейства України про визнання дій протиправними.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст. ст.119, 120 ЦПК України, чинного на дату його подачі та особі, яка його подала, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто як неподану.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що ухвалу про залишення його позову без руху він не отримував, а тому і не міг своєчасно виправити недоліки позовної заяви, просив скасувати ухвалу судді першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повертаючи її, суддя виходив з того, що заява подана без додержання всіх вимог передбачених ст. ст. 119,120 ЦПК України, в редакції, чинній на час винесення ухвали про залишення позову без руху, оскільки позивачем не викладено жодних вимог позовного характеру, не зазначено з якими діями державних виконавців, проведених в межах виконавчого провадження він не згоден не визначено процесуальних статус усіх учасників процесу, а позивач у встановлений строк не усунув цих недоліків.

Проте, з такими висновками повністю погодитися не можна.

Так, зі змісту ч. 3 ст.185 ЦПК України вбачається, що позовна заява вважається неподаною та повертається тоді, коли позивач не усунув недоліків заяви, вказаних суддею при залишенні позовної заяви без руху.

Правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України, в редакції чинній на час винесення ухвали про залишення позову без руху, передбачали належне повідомлення сторони про необхідність усунути недоліки заяви.

Оскільки зазначена норма не містила порядку такого повідомлення, за аналогією закону мають застосовуватися положення глави 7 ЦПК України (ст. ст. 74, 76 ) щодо порядку повідомлень про необхідність вчинення процесуальних дій, в редакції чинній на час постановлення ухвали.

За змістом цих норм належним повідомленням вважається таке, про яке є відомості про вручення адресату.

До того ж, правила ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачають, що спосіб і строк усунення недоліків зазначаються в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів заяви вбачається, що повертаючи позовну заяву через неусунуті вчасно недоліки, суддя не мав відомостей про вручення позивачу ухвали від 2 жовтня 2017 року з зазначенням недоліків та необхідності їх усунення.

Тому висновок судді про невиконання позивачем вимог попередньої ухвали і застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України, не можна вважати обґрунтованим.

Посилання судді на те, що відомості про розгляд справ, в тому числі й залишення позовних заяв без руху, публікуються на офіційному веб-сайті Центрального районного суду м. Миколаєва, про що позивач міг дізнатися самостійно, не можуть бути підставою для повернення позовної заяви, оскільки закон вимагає саме вручення ухвали про усунення недоліків позовної заяви .

За таких обставин, ухвала судді про повернення позовної заяви підлягає скасуванню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, і направлення справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2018 року скасувати, а матеріали позовної заяви ОСОБА_1 направити до того ж суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_2

Повний текст постанови складено 23 березня 2018 року.