Рішення № 72924225, 20.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м.Чернігів Справа № 825/376/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії; зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок з 01.12.2017 та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1, з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно особистої картки грошового забезпечення за 2008 рік № 27, від 08.12.2017 № 1743/15/с-496.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він має право на перерахунок пенсії на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області неправомірно листом від 28.12.2017 № 4885/03/С-12 відмовлено йому у перерахунку пенсії, з тих підстав, що виплати додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода за підтримання бойової готовності, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби) не є складовими грошового забезпечення, а тому не підлягають включенню до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого останньому обчислюється пенсія.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з огляду на те, що у ГУ ПФУ в Чернігівській області відсутні правові підстави для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія ОСОБА_1, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оскільки такі виплати додаткових видів грошового забезпечення не є складовими грошового забезпечення.

16.02.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що, відповідно до чинного законодавства України, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода за підтримання бойової готовності, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.08.2008 отримує пенсію за вислугу років, у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в розмірі 71% грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Чернігівській області.

При цьому, під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1, до складу грошового забезпечення не було включено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду за підтримання бойової готовності, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, оскільки вказані види виплат не були зазначені у довідці про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії (додаток до грошового атестата від 06.08.2008 № 86) за період з січня 2008 року по липень 2008 року, виданій Військовою частиною 2253.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про включення вищевказаних видів виплат до складу його грошового забезпечення та перерахунок розміру пенсії. До заяви позивачем була додана копія особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008 рік № 27, в якій до складу грошового забезпечення позивача включено, зокрема, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду за підтримання бойової готовності, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби (а.с.15,16).

Листом від 28.12.2017 № 4885/03/С-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмолено ОСОБА_1 у здійсненні такого перерахунку, у зв'язку з тим, що чинним законодавством України, яке регулює спірне питання, не передбачено обчислення пенсії з розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Крім того, зазначено, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії (а.с.18-21).

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку з 01.12.2017 та виплаті пенсійного забезпечення, з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

У свою чергу, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Так, військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (частина 2 статті 1-2 Закону № 2011-XII).

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Водночас, Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частини 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).

Так, розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (підпункт 3.7.4. пункту 3.7. розділу ІІІ Інструкції № 425).

Наведеним вище нормативним актом також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення (підпункти 3.6.1., 3.6.3. пункту 3.6. розділу ІІІ Інструкції № 425).

У свою чергу, Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.06.2004 № 450 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.2004 за № 756/9355 (далі - Положення № 450) (чинним на момент виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності військ) визначено Порядок виплати одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну.

Так, особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, які протягом року сумлінно виконували службові обов'язки, не мали порушень військової дисципліни, виплачується

одноразова грошова винагорода за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну у розмірі двох місячних окладів грошового утримання, які виплачуються на день підписання наказу про виплату

винагороди. До розрахунку беруться посадові оклади, передбачені в штатах.

Отже, вищевказані види допомог є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які, відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-XII, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

З системного аналізу вищевказаних норм матеріального права вбачається, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 (справа № К/9901/1366/18 К/9901/1368/18 2а-5232/11/2670).

У відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У свою чергу, з довідки Військової частини 2253 від 26.02.2018 № 54 вбачається факт сплати позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності. При цьому, з індексації та з грошової допомоги при звільненні страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не утримувались і не нараховувались (а.с.68-70).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У свою чергу, як встановлено судом, ОСОБА_1 мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії за вислугу років у правильному розмірі.

При цьому, ухиляючись від здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідач невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами.

Такі дії свідчать про порушення ГУ ПФУ в Чернігівській області частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Щодо вимог позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок з 01.12.2017 та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1, з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно особової картки грошового забезпечення за 2008 рік № 27, від 08.12.2017 № 1743/15/с-496, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Водночас, з довідки Військової частини 2253 від 26.02.2018 № 54 вбачається факт сплати позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності. При цьому, з індексації та з грошової допомоги при звільненні страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не утримувались і не нараховувались (а.с.68-70), що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для віднесення вищевказаних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Водночас, позивач у судовому засіданні посилався на лист Військової частини 2253 від 02.03.2018 № 11/575 «Про надання відповіді», в якому зазначено, що у 2008 році, з нарахованих позивачу сум грошової допомоги при звільненні та індексації, були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак останні у 2010 році були визнані як надміру сплачені та зараховані в рахунок поточних платежів Військової частини А 2253 по сплаті єдиного соціального внеску.

Разом з тим, судом не приймається до уваги вищевказане посилання позивача, оскільки ОСОБА_1 не надано до суду жодних доказів на підтвердження факту неповернення йому стягнутих з грошової допомоги при звільненні та індексації страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2%.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок з 01.12.2017 та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1, з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно особистої картки грошового забезпечення за 2008 рік № 27 від 08.12.2017 № 1743/15/с-496.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити перерахунок з 01.12.2017 та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно особистої картки грошового забезпечення за 2008 рік № 27, від 08.12.2017 № 1743/15/с-496.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судові витрати в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 23.03.2018.

Суддя В.В. Падій