Рішення № 72924069, 13.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018м. ДніпроСправа № 904/9944/17

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Бізнесбудмонтаж"

про стягнення 570 301,80 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

при секретарі судового засідання Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача – ОСОБА_1, дов. № 2352 від 26.12.17р.

Відповідача – ОСОБА_2, дог. № 24-1/05-16 від 24.05.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 570 301,80 грн. пені, мотивуючи порушенням Відповідачем зобов'язань за договором у частині повного та своєчасного виконання робіт.

Ухвалою суду від 21.02.18р., у зв’язку із закінченням строків підготовчого провадження закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач відзив на позов та докази на його обґрунтування на час розгляду справи господарському суду не надав.

У судовому засіданні представник Відповідача позов заперечував, мотивуючи тим, що частина робіт за договором виконана, але Позивач безпідставно не підписує акти виконаних робіт, однак доказів на підтвердження виконання робіт представник не має і не може надати суду. Також представник Відповідача просив зменшити розмір пені, посилаючись на те, що нарахована Позивачем пеня є надмірно великою порівняно зі збитками Позивача.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.15р. сторонами укладено Договір №60-4/2803/15 про закупівлю робіт (далі Договір), за п.1.1. якого Виконавець (Відповідач) зобов’язався у 2015-2016 роках виконати роботи зазначені в п.1.2. цього Договору, а Замовник (Позивач) – прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Реконструкція виробничої будівлі (інв. №1) РВБ Одеських МЕМ під влаштування лабораторій та майстерень (далі роботи) (п.1.2. Договору).

Ціна цього Договору становить 2 579 861,52 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 429 976,92 грн. (п.3.1. Договору).

Замовник здійснює попередню оплату протягом 15 банківських днів після підписання Договору або протягом 15 банківських днів після отримання від Виконавця позитивного експертного звіту "Укрдержбдекспертизи" коригованої кошторисної документації, передбаченого п.5.3.1. Договору у розмірі не більше 50 % від ціни Договору (п.4.1. Договору).

Розрахунки за фактично виконані роботи за даним Договором, з урахуванням погашення попередньої оплати, здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця по мірі виконання робіт на підставі актів приймання виконаних робіт протягом 150 банківських днів після підписання актів Замовником (п.4.2. Договору).

Термін виконання робіт: згідно Календарного графіку виконання робіт (додаток 4 до Договору) до 15 листопада 2016 року (п.5.1. Договору).

У разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов’язань Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 % ціни прострочених зобов’язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни (п.7.2. Договору).

22.04.16р. сторонами укладено Додаткову угоду №3, у якій сторони погодили викласти п.3.1. Договору у наступній редакції: Ціна цього Договору становить 2 030 311,59 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 338 385,27 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.17р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.17р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.09.17р., у справі №904/11303/16 встановлено, що Відповідач у визначений договором строк не виконав всіх підрядних робіт, передбачених Договором. Згідно з актом виконаних робіт від 29.12.15р. роботи за договором виконані на суму 1 347 291,71грн., у тому числі ПДВ 20%, згідно з актом від 29.12.16р. роботи виконані на суму 123 899,87грн. Невиконаними залишилися роботи з реконструкції виробничої будівлі (інв. №1) РВБ Одеських МЕМ під влаштування лабораторій та майстерень на суму 559 120,00грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.17р. у справі №904/11303/16, зобов’язано Відповідача у тримісячний строк з дати набрання рішенням законної сили, належним чином і в повному обсязі виконати роботи з реконструкції виробничої будівлі (інв. №1) РВБ Одеських МЕМ під влаштування лабораторій та майстерень, стягнуто 94 391,64 грн. – пені, 47 811,39 грн. – 14 % штрафу.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.17р. у справі №904/11303/16, набрало законної сили 25.04.17р.

Після спливу тримісячного терміну, з моменту набрання рішенням законної сили, Відповідач не виконав свої зобов’язання за Договором.

З посиланням на п.7.2. Договору на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 570 301, 80 грн. за період прострочки з 13.01.17р. по 03.11.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відзив на позов та докази на його обґрунтування на час розгляду справи господарському суду не надав.

У судовому засіданні представник Відповідача позов заперечував з наведених вище підстав та просив зменшити розмір пені, який є надмірно великим порівняно зі збитками Позивача.

Перевіривши доводи сторін, суд погоджується з Позивачем щодо прострочки Відповідача.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.17р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.17р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.09.17р., у справі №904/11303/16 встановлено, що Відповідач у визначений договором строк не виконав всіх підрядних робіт, передбачених Договором та зобов’язано Відповідача, у тримісячний строк з дати набрання рішенням законної сили, належним чином і в повному обсязі виконати роботи з реконструкції виробничої будівлі (інв. №1) РВБ Одеських МЕМ під влаштування лабораторій та майстерень, стягнуто 94 391,64 грн. – пені, 47 811,39 грн. – 14 % штрафу.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач у даній справі не спростував твердження Позивача, що після спливу тримісячного терміну, з моменту набрання рішенням законної сили Відповідач не виконав свої Договірні зобов’язання. Доказів безпідставної відмови Позивача в підписанні актів виконаних робіт Відповідач суду не надав.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Однак, при прийнятті рішення суд бере до уваги, що ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Тобто, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Враховуючи клопотання Відповідача про зменшення пені, а також те, що Позивач не надав належних доказів спричинення йому збитків, понесених ним втрат в результаті несвоєчасного виконання Відповідачем робіт за договором, суд вважає, що законним і справедливим буде зменшення заявленої до стягнення пені до 400 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать 400 000,00 грн. – пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Бізнесбудмонтаж", 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 70. кв.3 (код 38329330) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; фактична адреса: 65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 11 (код 23208938) 400 000,00 грн. - пені, 8 554,53 грн. – судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23.03.2018

Суддя С.Г. Юзіков