Ухвала суду № 72923143, 15.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8732/16-ц Головуючий у І інстанції Провадження № 2-др/780/10/18 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.Категорія 15.02.2018

ПОСТАНОВА

15 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Сержанюка А.С., Журби С.О.,

При секретарі - Топольському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року у справі за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання договору чинним.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі ДП «МА «Бориспіль»), звернулось до суду з даним позовом, який просило задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 залишок неповернутої суми позики у розмірі 374 190 гривень, інфляційні втрати у розмірі 6 751 гривень 44 копійок, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 571 гривень 22 копійки, а також штраф у розмірі 400 гривень.

В ході судового розгляду справи, ДП «МА «Бориспіль», подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 408 499 гривень 88 копійок, що складається: з основного боргу - 356 124 гривень 05 копійок, інфляційних втрат - 44 628 гривень 57 копійок, 3% річних від простроченої суми -7 347 гривень 26 копійок, штрафу за порушення строків надання документів - 400 гривень.

ОСОБА_2 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з зустрічним позовом, в якому просила визнати чинним договір безвідсоткової позики від 30 грудня 2015 року №11-14/1-100, укладений між нею та ДП «МА «Бориспіль».

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року позовні вимоги ДП «МА «Бориспіль» задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року, ухвалити у справі нове рішення про відмову ДП «МА «Бориспіль» в задоволенні позовних вимог, а її зустрічний позов задовольнити.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ДП «МА «Бориспіль» та стягнення судових витрат з ОСОБА_2 скасовано, ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ДП «МА «Бориспіль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та судових витрат.

В іншій частині, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року залишено без змін.

Після розгляду справи, ОСОБА_2 звернулася в Апеляційний суд Київської області з заявою, в якій просила, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України (чинній на час розгляду справи) роподілити судові витрати, сплачені нею за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши законність та обґрунтованість поданої ОСОБА_2 заяви про розподіл судових витрат, в межах доводів та вимог, заявлених у заяві, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, при зверненні ОСОБА_2 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з зустрічною позовною заявою до ДП «МА «Бориспіль» про визнання договору чинним та при оскарженні рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року в апеляційному порядку, ОСОБА_2 було сплачено судовий збір за подачу зустрічної позовної заяви до Бориспільського міськрайонного суду Київської області в сумі 640 гривень, апеляційної скарги на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області в сумі 6740 гривень 25 копійок, а також 47 гривень 40 копійок доходу від прийому бюджетних платежів.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повернення заяви або скарги, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв»язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв»язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України (чинній на час розгляду справи в суді) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Такий же розподіл судових витрат передбачено і чинним Цивільним процесуальним кодексом України, а саме ст. 141 ЦПК України.

З матеріалів цивільної справи також вбчається, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року позовні вимоги ДП «МА «Бориспіль» задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено, яке, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року в частині задоволення позовних вимог ДП «МА «Бориспіль» та стягнення судових витрат з ОСОБА_2, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 скасовано, ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ДП «МА «Бориспіль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та судових витрат, в іншій частині, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного та аналізу ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України (чинній на час розгляду справи в суді), ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не доведено ті обставини, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог або заперечень, тому, заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню так як не ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат залишити без задоволення.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: