Ухвала суду № 72922624, 20.02.2018, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

Справа №370/3257/15-к

"20" лютого 2018 р. Макарівський районний суд Київської області

вскладі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Захарченко Т.М.

прокурором Петренко М.С.

захисником ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської областіклопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,3 ст.190 КК України,

В с т а н о в и в:

09.02.2018 року у судовому засіданні прокурором Петренко М.С. заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюпо кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.190 КК України, з посиланням на те, що прокурором встановлені наступні фактичні обставини злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_2, а саме: 23.04.2009 року близько 11.30 години в смт Макарів Київської області, перебуваючи поблизу будинку розташованого по вулиці Проектна,7, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав в якості позики від потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 14 500 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України еквівалентно 111 650.00 гривень, якими заволодів без наміру в подальшому повертати, та які в подальшому використав на власний розсуд, заподіявши потерпілій збитків у великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченогоч.3 ст.190 КК України, а саме:у заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчинене у великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а саме:у заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно,за наступних обставин.

06.07.2011 року близько 15.00 години, перебуваючи в смт Макарів Київської області, поблизу будинку розташованого по вулиці Проектна, 7, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав в якості позики від потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000.00 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України еквівалентно 39 850.00 гривень. Отриманими коштами ОСОБА_2 заволодів без наміру в подальшому їх повертати, використавши на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків.

Крім того, 17.09.2013 року близько 08.00 години ОСОБА_2 приїхав до помешкання потерпілого ОСОБА_4, яке розташоване за адресою: смт Макарів Київської області, вул.Комсомольська, 1, де діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, попросив потерпілого ОСОБА_4 надати йому під виглядом позики 25 000.00 гривень. Для переконання та спонукання потерпілого ОСОБА_4 до добровільної передачі вказаної суми грошей, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілим та свідомо ввів ОСОБА_4 в оману, повідомивши, що він вчинив в Києві ДТП, тому з метою вирішення у зв’язку з цим проблемних питань йому потрібні 25 000.00 гривень.

Будучи введеним в оману, потерпілий ОСОБА_4 погодився передати та передав обвинуваченому ОСОБА_2 гроші того ж дня в період з 15.15 години до 15.22 години. Отриманими коштами ОСОБА_2 заволодів без наміру в подальшому їх повертати, використавши їх на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків.

24.11.2015 року ОСОБА_2 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,3 ст.190 КК України.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні злочинів обґрунтовується показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, які допитані в судовому засіданні, іншими матеріалами досудового розслідування.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків у кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений злісно ухиляється від прибуття до суду для розгляду справи за його обвинуваченням по суті пред’явленого обвинувачення.

Розгляд справи в суді триває протягом 2016-2017 років, це судові засідання від 19 квітня, 06 травня, 13 червня, 25 листопада 2016 року; 30 червня, 02 серпня, 19 серпня, 06 жовтня 2017 року; 12 січня, 05 лютого 2018 року, та лише у трьох з перелічений судових засіданнях обвинувачений приймав участь, щодо решти, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про місце, час розгляду справи, не з’являвся до суду, та з приводу неможливості явок до суду повідомляв суд безпосередньо сам в телефонній розмові або через свого захисника - адвоката ОСОБА_1, про те, що перебуває на лікуванні в Макарівській ЦРЛ, або взагалі не з’являвся до суду без повідомлення причин про неможливість явки. В підтвердження даним обставинам в матеріалах справи містяться дві заяви захисника ОСОБА_1 - від 25.11.2016 року, 06.10.2017 року, про те, що його підзахисний хворіє та перебуває на лікуванні в Макарівській ЦРЛ.

Згідно інформації наданої Макарівською центральною районною лікарнею на запити Макарівського районного суду та представника потерпілої ОСОБА_5, встановлено, що у дні призначені для судового розгляду справи, ОСОБА_2 не перебував на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні.

Своїми діями обвинувачений намагається ухилитись від суду, умисно затягує розгляд провадження по суті, у зв’язку з чим порушуються розумні строки розгляду кримінального провадження, тобто фактично ОСОБА_2 перешкоджає кримінальному провадженню, що відповідає ризику, передбаченому п.3ч.І ст.177 КПК України.

Такі дії обвинуваченого перешкоджають прийняттю судом остаточного рішення по суті справи, унеможливлюють забезпечення стороною обвинувачення з’явлення свідків у справі, які вже неодноразово прибували для допиту, але судовий розгляд відкладався, у зв’язку з ухиленням обвинуваченого від явок в судові засідання.

Злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України є, згідно ст.12 КК України, тяжким злочином, так як санкція статті передбачає міру покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, що згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, дає підстави для застосування судом такого запобіжного заходу.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, так як жоден з них не обмежує обвинуваченого у свободі пересування, тобто, обвинувачений матиме можливість і в подальшому не з’являтись до суду для розгляду провадження, посилаючись на вигадану хворобу а перевірка таких доводів вимагатиме витрачання тривалого часу, що затягуватиме судовий розгляд.

Лише запобіжний захід у вигляд тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2забезпечить його явку в судові засідання та розгляд справи у розумні строки.

Крім того, ч.3 ст.183 КПК України передбачає, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, може становити від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, у разі обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, доцільним буде визначити можливість застосувати щодо обвинуваченого заставу в розмірі 50 мінімальних заробітних плат та у разі внесення застави обвинуваченим, у відповідності до положень ч.5 ст.194 КПК України, зобов’язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із смт Макарів Київської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В судовому засіданні прокурор Петренко М.С. клопотання підтримала з посиланням на обставини, які викладені в клопотанні, просила його задовольнити, одночасно зазначила про те, що якщо суд прийде до висновку про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе застосування домашнього арешту з 20.00 години до 06.00 години наступного дня.

Представник потерпілоїГайдамаченко О.О. – адвокат ОСОБА_5, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора, просили його задовольнити.

Крім того, адвокат ОСОБА_5 пояснив, що згідно адвокатських запитів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.15 години 10.10.2017 року до 03.03 години 10.10.2017 року; звертався амбулаторно до приймального відділення лікарні о 16.40 годині 21.02.2016 року; об 11.45 годині 14.10.2016 року; об 11.30 годині 17.09.2017 року. За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, раніш надані позитивні характеристики не відповідають дійсності.

Суд заслухав думку захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, які вважали, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений з поважних причин, а саме: з причини хвороби не з’являвся в судові засідання.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що свого часу підписав обвинуваченому позитивну характеристику, оскільки останній просив надати саме таку характеристику, бо встало питання про позбавлення його батьківських прав.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 не являвся в судові засідання 30.06.2017 року, 19.08.2017 року, 06.10.2017 року, 12.01.2018 року, 05.02.2018 року.

З довідки про тимчасову непрацездатність №005 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 в період з 19.04.2016 року по 26.04.2016 року перебував на амбулаторному лікуванні в Макарівській районній центральній лікарні.

Згідно листку непрацездатності серії АГТ №562983 обвинувачений ОСОБА_2 в період з 11.05.2016 року по18.05.2016 року перебував на амбулаторному лікуванні в Макарівській районній центральній лікарні.

Відповідно довідки №42 Макарівської медичної амбулаторії ЗПСМ від 07.02.2018 року, обвинувачений ОСОБА_2 в період з 01.02.2018 року по 07.02.2018 року перебував на амбулаторному лікуванні в лікарні ЗПСМ.

З епікризу вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 в період з 11.01.2018 року по 17.01.2018 року перебував на стаціонарному лікуванні в Макарівській районній центральній лікарні.

Згідно довідки №01//-14/1749 від 06.12.2017 року за підписом в.о.головного лікаря Макарівської центральної районної лікарні, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.15 години 10.10.2017 року до 03.03 години 10.10.2017 року; звертався амбулаторно до приймального відділення лікарні о 16.40 годині 21.02.2016 року; об 11.45 годині 14.10.2016 року; об 11.30 годині 17.09.2017 року.

З побутової характеристики обвинуваченого ОСОБА_2 слідує, що останній особливих захоплень не виявляє,, вільний час проводить у розвагах. Зі слів сусідів заробляє незаконними методами ошукуючи громадян. Неодноразово перебував під слідством. До Макарівської селищної ради надходили скарги від громадян щодо вчинення ОСОБА_2 шахрайських дій, заволодіння чужим майном та зловживання довірою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 даної статті).

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у томі числі:

1.Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2.Тяжкість покарання, що загрожує відповідний особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3.Вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4.Міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5.Наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6.Репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7.Майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8.Наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9.Дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше;

10.Наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11.Розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючі здобуті докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, а клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні прокурором на вимоги ст.178 КПК України доведені лише обставини про порушення обвинуваченим ОСОБА_2 своїх процесуальних обов?язків.

Щодо думки прокурора про можливість обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту, суд вважає, за можливе застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період часу. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись вимогами ст.132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,

У х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора Петренко М.С. – відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає у забороні підозрюваному залишати житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з 21.00 години до 06.00 години наступного дня.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

-прибувати до Макарівського районного суду Київської області за викликом;

-не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора чи суду;

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною до 20.04..2018 року.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Виконання ухвали доручити Макарівському відділенню поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з моменту її проголошення до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання

Суддя