Ухвала суду № 72922605, 13.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/2461/14-к Головуючий у І інстанції Кириченко В. І.Провадження № 11/780/2/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 49 13.03.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Гайдай Р.М.

суддів – Авраменка М.Г., Орла А.І.

при секретарі – Безух І.Ю., Коломиченко А.С., Чорнобривці В.В.

з участю:

прокурорів – Закаблука С.В., Ляшенка Р.О.

засуджених – ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4

представника управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області – ОСОБА_5

представника Обухівської РДА – ОСОБА_6

представника цивільного позивача – ОСОБА_7 та ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 їх захисника – адвоката ОСОБА_4 та начальника Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Білорусь, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця садового товариства на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області за межами населеного пункту, раніше не судимого

визнано винним за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України та призначено йому покарання

за ч. 2 ст. 364 КК України (із змінами відповідно до ЗУ № 270-VI від 15.04.2008 року) – 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 роки

за ч. 1 ст. 366 КК України – штраф в розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. і постановлено звільнити від покарання у зв’язку із закінченням строків давності

за ч. 2 ст. 367 КК України – 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 рік, без штрафу і постановлено звільнити від покарання у зв’язку із закінченням строків давності

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

визнано винним за ч. 2 ст. 364 КК України (із змінами відповідно до ЗУ № 270-VI від 15.04.2008 року) та призначено йому покарання – 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 роки.

Постановлено цивільний позов ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва» «Бізнес і Право» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди задоволити та стягнути на користь ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва» «Бізнес і Право» з державного бюджету України у відшкодування матеріальної шкоди 1363032,12 грн. шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що ОСОБА_2 працюючи на посаді голови Обухівської РДА, на яку був призначений розпорядженням Президента України № 945/2005-рп від 09 квітня 2005 року являючись службовою особою, оскільки, відповідно до ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, мав право розпоряджатись земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів на території Обухівського району Київської області, шляхом видачі відповідних розпоряджень одноособово, на підставі ст. 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», п.10.1. Регламенту Обухівської РДА. Пунктом 10.2. Регламенту Обухівської РДА передбачено, що розпорядження голови адміністрації, прийняті в межах компетенції, є обов’язковими на території району.

Таким чином, ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Обухівської РДА, був представником влади наділеним владними повноваженнями у прийнятті рішень, обов’язкових для виконання юридичними і фізичними особами.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 903 від 13 грудня 2004 року затверджено проект землеустрою та надано ТОВ «ЦППП Бізнес і Право» в оренду на 49 років земельні ділянки - острови площею 2,8552 га та 7,5326 га за рахунок земель державної власності на території Української міської ради Обухівського району Київської області для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Відповідно до п. 5 вказаного розпорядження, доручено Обухівській РДА укласти та підписати від мені Київської обласної державної адміністрації договори оренди вказаних земельних ділянок.

Голова Обухівської РДА ОСОБА_2 розпорядженням № 1167 від 12 грудня 2006 року затвердив проект землеустрою щодо відведення товариству в оренду земельних ділянок загальною площею 10,3878 га, передав ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» земельні ділянки в оренду та доручив першому заступнику голови Обухівської РДА ОСОБА_3 підписати договори оренди означених земельних ділянок.

Згідно вказаних розпоряджень, 15 грудня 2006 року ОСОБА_3 від імені Київської обласної державної адміністрації підписав з ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» нотаріально посвідчені договори оренди означених островів, зареєстровані в реєстрі за № 10472, № 10473 13 березня 2007 року вказані договори зареєстровані в Обухівському районному відділі земельних ресурсів, про що в Книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено записи за номерами 040733100001, 040733100002.

22 липня 2008 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Обухівської РДА, перебуваючи у приміщенні райдержадміністрації по вул. Малишка, 10, в м. Обухів Київської області, будучи службовою особою, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, з використанням наданої йому влади в силу займаної посади голови райдержадміністрації, всупереч інтересам служби, в порушення статті 84 ч. 4 Земельного кодексу України (в редакції на 22 липня 2008 року), якою заборонено передачу земель водного фонду з державної у приватну власність, ч. 5 ст. 116, ст. 141 Земельного кодексу України, якими передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після її вилучення в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, одноосібно, видав шляхом підписання розпорядження Обухівської РДА № 1146 від 22 липня 2008 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення 19-ти вказаним громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що земельні ділянки площею 37 га, на які розпорядженням № 1146 від 22 липня 2008 року він надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення їх у власність 19-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, відводяться за рахунок двох островів в акваторії Канівського водосховища площею 10,3878 га, що перебувають у користуванні ТОВ «ЦППП Бізнес і Право» і у встановленому законом порядку не вилучались, та за рахунок водного дзеркала Канівського водосховища навколо даних островів. Тобто, ОСОБА_2 повною мірою усвідомлював, що дані земельні ділянки є землями водного фонду та рекреаційного призначення, передача яких у власність заборонена взагалі.

Надалі, ТОВ «Дельта 2003», на підставі вказаного розпорядження Обухівської РДА, розроблено проект землеустрою щодо відведення означених земельних ділянок у власність 19-ом громадянам.

Після отримання погоджень даного проекту відповідними органами, що передбачено ст. 118 ч. 9 Земельного кодексу України (в редакції станом на 26 серпня 2008 року), в тому числі, Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі, внаслідок вчинення виконуючим обов’язки начальника управління ОСОБА_28 зловживання службовим становищем і службового підроблення, що встановлено постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 січня 2014 року про закриття кримінальної справи відносно вказаної особи за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України у зв’язку з смертю, проект землеустрою надійшов на затвердження до Обухівської РДА.

Голова Обухівської РДА ОСОБА_2, надалі зловживаючи наданою йому владою, не бажаючи бути викритим у незаконній передачі у власність громадянам земельних ділянок водного фонду та рекреаційного призначення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ухилився від підписання розпорядження про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею 37 га, поклавши розпорядженням № 1354 від 26 серпня 2008 року на період, коли проект землеустрою надійшов до райдержадміністрації на затвердження, виконання обов’язків голови на першого заступника голови Обухівської РДА ОСОБА_3

26 серпня 2008 року, ОСОБА_2, який, обіймаючи посаду голови, згідно ст. 39 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» очолював Обухівську РДА та мав повноваження щодо керівництва її діяльністю, умисно, надалі зловживаючи наданою йому владою в інтересах 19-ти громадян, майбутніх власників земельних ділянок, всупереч інтересам служби, надав усну вказівку своєму підлеглому - першому заступнику голови Обухівської РДА ОСОБА_3, як виконуючому обов’язки голови, підписати розпорядження про затвердження даного проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність.

Розпорядженням Обухівської РДА № 261 від 25 травня 2005 року ОСОБА_3 призначений на посаду першого заступника голови Обухівської РДА.

Відповідно до п. 1.26 Розподілу обов’язків Обухівської РДА, працюючи на вказаній посаді, ОСОБА_3 за відсутності голови райдержадміністрації виконував обов’язки голови.

Виконуючи обов’язки голови Обухівської РДА, ОСОБА_3 являвся службовою особою, оскільки, відповідно до ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 26 серпня 2008 року), мав право розпоряджатись земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів на території Обухівського району Київської області, шляхом видачі відповідних розпоряджень одноособово, на підставі ст. 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», п.10.1. Регламенту Обухівської РДА. Пунктом 10.2. Регламенту Обухівської РДА передбачено, що розпорядження голови адміністрації, прийняті в межах компетенції, є обов’язковими на території району.

Таким чином, ОСОБА_3, під час виконання обов’язків голови Обухівської РДА, був представником влади наділеним владними повноваженнями у прийнятті рішень, обов’язкових для виконання юридичними і фізичними особами.

26 серпня 2008 року ОСОБА_3, згідно розпорядження голови Обухівської РДА № 1354 від 26 серпня 2008 року, виконуючи обов’язки голови райдержадміністрації, перебуваючи у приміщенні Обухівської РДА по вул. Малишка, 10, в м. Обухів Київської області, будучи службовою особою, виконуючи незаконну вказівку свого керівника ОСОБА_2, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, з використанням наданої йому влади і в межах своїх владних повноважень в силу покладених на нього обов'язків голови райдержадміністрації, в порушення статті 84 ч. 4 Земельного кодексу України (в редакції на 22 липня 2008 року), якою заборонено передачу земель водного фонду з державної у приватну власність, ч. 5 ст. 116, ст. 141 Земельного кодексу України, якими передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після її вилучення в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, одноосібно, видав шляхом підписання розпорядження Обухівської РДА № 1359 про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

При цьому, ОСОБА_3 достовірно знав, що земельні ділянки, передані розпорядженнями № 1146 від 22 липня 2008 року, № 1359 від 26 серпня 2008 року у власність 19-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, відведені за рахунок двох островів в акваторії Канівського водосховища площею 10,3878 га, що перебувають у користуванні ТОВ «ЦППП «Бізнес і Право» і у встановленому законом порядку не вилучались, та за рахунок водного дзеркала Канівського водосховища навколо даних островів. Тобто, ОСОБА_3 повною мірою усвідомлював, що дані земельні ділянки є землями водного фонду та рекреаційного призначення, передача яких у власність заборонена взагалі.

30 вересня 2008 року та 03 жовтня 2008 року Обухівським районним відділом КРФ ДП «Центр ДЗК» на ім’я 19-ти громадян були видані державні акти на право власності на земельні ділянки водного фонду та рекреаційного призначення загальною площею 37 га.

Внаслідок зловживання владою головою Обухівської РДА ОСОБА_2, а також зловживання владою першого заступника голови Обухівської РДА ОСОБА_29, а також зловживання владою в.о. начальника Управління земельних ресурсів в Обухівському районі ОСОБА_30, що встановлено постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 січня 2014 року про закриття кримінальної справи відносно вказаної особи за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України у зв’язку із смертю, охоронюваним законом інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, оскільки з державної власності незаконно вибули земельні ділянки водного фонду та рекреаційного призначення загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, вартістю 119 213 686 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, внаслідок зловживання владою головою Обухівської РДА ОСОБА_2, а також зловживання владою першого заступника голови Обухівської РДА ОСОБА_29, ОСОБА_30 спричинено тяжкі наслідки у вигляді порушення охоронюваних законом прав ТОВ «ЦППП «Бізнес і право», а саме, позбавлення товариства права довгострокової оренди земельних ділянок - двох островів площами 2,8552 га та 7,5326 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області та матеріальної шкоди у вигляді орендної плати у сумі 310302,08 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, сплаченої товариством за період з 13 березня 2007 року по 25 січня 2012 року згідно договорів від 15 грудня 2006 року за земельні ділянки, права володіння і користування якими незаконно позбавили товариство.

Вказаними умисними діями ОСОБА_3 вчинив зловживання владою, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів № 133 від 14 серпня 1989 року передано СБМУТ «Будмеханізація» для розміщення колективних садів земельні ділянки площами 1,0 га та 3,5 га за рахунок земель, вилучених із користування колгоспу Вітчизна» с. Великі Дмитровичі та Обухівського міжколгоспного комбікормового заводу, відповідно. На підставі вказаного рішення, СБМУТ «Будмеханізація» видано державний акт серії Б № 086275, зареєстрований в Книзі записів державних акті на право користування землею за № 174, згідно якого за підприємством закріплено в безстрокове і безплатне користування земельну ділянку площею 4,5 га для розміщення колективного саду.

Рішенням виконавчого комітету Обухівської районної ради народних депутатів №342 від 03 жовтня 1989 року, на підставі рішення загальних зборів СБМУТ «Будмеханізація» від 25 січня 1988 року, зареєстровано статут СТ «Барвінок» в с. Підгірці, на земельних ділянках, переданих підприємству рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів № 133 від 14 серпня 1989 року.

В подальшому, додатково рішенням виконавчого комітету Обухівської районної ради народних депутатів № 217 від 11 червня 1991 року із користування колгоспу «Вітчизна» с. Великі Дмитровичі, вилучено, зокрема, земельну ділянку площею 5,6 га, і надано її у постійне користування під розміщення колективних садів СБМУТ «Будмеханізація».

Рішенням виконавчого комітету Підгірцівської сільської ради народних депутатів №5 від 14 вересня 1993 року додатково до раніше виділених земельних ділянок, членам СТ «Барвінок» виділено земельні ділянки загальною площею 0,275 га.

Остаточно, розпорядженням Обухівської РДА №240 від 13 травня 2003 року перереєстровано статут СТ «Барвінок» загальною площею 10,38 га, з кількістю земельних ділянок 147, яке знаходиться в с. Підгірці, с. Романків Обухівського району Київської області.

Розпорядженням № 1046 від 22 серпня 2007 року голови Обухівської РДА ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 12 членам садівничого товариства «Барвінок» ОСОБА_31, Луценко JI.A., ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 - загальною площею 0,96 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

В той же час, 01 жовтня 2008 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Обухівської РДА, перебуваючи у приміщенні райдержадміністрації по вул. Малишка, 10, в м. Обухів Київської області, будучи службовою особою, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 1.1., ОСОБА_54, з використанням наданої йому влади в силу займаної посади голови райдержадміністрації, в порушення ч. 5 ст. 116, ст. 141 Земельного кодексу України, якими передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після її вилучення в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, та ст. 149 Земельного кодексу України, згідно якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб і вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, відповідно до їх повноважень, одноосібно, видав шляхом підписання розпорядження Обухівської РДА № 1574 від 01 жовтня 2008 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення 14-ти вказаним громадянам, які не являлись членами СТ «Барвінок», у власність для ведення індивідуального садівництва земельних ділянок загальною площею 1,68 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що земельні ділянки, на які розпорядженням № 1574 від 01 жовтня 2008 року він надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення їх у власність 14-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, перебувають у користуванні СТ «Барвінок», у встановленому законом порядку не вилучались, згода землекористувача на вилучення не надавалась і громадяни, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, не є членами даного садівницького товариства.

ТОВ «Дельта 2003», на підставі вказаного розпорядження розробило проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 земельних ділянок загальною площею 1,44 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Після погодження даного проекту, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, в тому числі Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі, внаслідок зловживання службовим становищем і службового підроблення начальником ОСОБА_30, що встановлено постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 січня 2014 року про закриття кримінальної справи відносно вказаної особи за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України у зв’язку із смертю, проект був наданий на затвердження до Обухівської РДА.

25 листопада 2008 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Обухівської РДА, надалі зловживаючи наданою йому владою, перебуваючи у приміщенні райдержадміністрації по вул. Малишка, 10, в м. Обухів Київської області, будучи службовою особою, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, з використанням наданої йому влади і в межах своїх владних повноважень в силу займаної посади голови райдержадміністрації, в порушення ч. 5 ст. 116, ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України, одноосібно, видав шляхом підписання розпорядження Обухівської РДА № 1882 від 25 листопада 2008 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність 12-ти вказаним громадянам для ведення індивідуального садівництва земельних ділянок загальною площею 1,44 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що земельні ділянки, відведені розпорядженням Обухівської РДА № 1882 від 25 листопада 2008 року у власність 12-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, перебувають у користуванні СТ «Барвінок», у встановленому законом порядку не вилучались, згода землекористувача на вилучення не надавалась і громадяни, яким відведено земельні ділянки у власність, не є членами даного садівницького товариства.

10 червня 2009 року Обухівським районним відділом КРФ ДП «Центр ДЗК» на ім’я 12-ти вказаних громадян видані державні акти на право власності на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні СТ «Барвінок».

Таким чином, внаслідок зловживання владою головою Обухівської РДА ОСОБА_2 та злочинних дій начальника управління земельних ресурсів в Обухівському районі ОСОБА_30, що встановлено постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 січня 2014 року про закриття кримінальної справи відносно вказаної особи ОСОБА_30, охоронюваним законом інтересам держави спричинено тяжкі наслідки, оскільки з державної власності незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 1,44 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, які перебували у постійному користуванні СТ «Барвінок», вартістю, згідно з висновком судово-будівельної експертизи № 1253/1835/1918-1927/12-42 від 16 лютого 2012 року – 3924288 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на момент вчинення злочину.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив зловживання владою по епізоду незаконного вибуття з державної власності земельних ділянок загальною площею 37 га, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» і вчинив зловживання владою по епізоду незаконного вибуття з державної власності земельних ділянок загальною площею 1,44 га , тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Крім того, 28 серпня 2008 року голова Обухівської РДА ОСОБА_2, намагаючись надати законного вигляду покладенню розпорядженням № 1354 від 26 серпня 2008 року виконання обов’язків голови райдержадміністрації на першого заступника голови Обухівської РДА ОСОБА_3, з метою уникнення відповідальності за передачу у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок водного фонду та рекреаційного призначення загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області звернувся до стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ для отримання листа непрацездатності на період покладення обов’язків на ОСОБА_3

Враховуючи, що ОСОБА_2 необхідно було підтвердити свою відсутність на робочому місці з 26 серпня 2008 року, користуючись своїм авторитетом, як керівник райдержадміністрації, він звернувся до хірурга - стоматолога стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ ОСОБА_55 з проханням звільнити його від роботи з 26 серпня 2008 року.

Хірург-стоматолог стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ ОСОБА_55, яка не була обізнана про дійсну мету отримання ОСОБА_2 звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року, видала останньому лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 про звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року.

02 вересня 2008 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Обухівської РДА, перебуваючи у приміщенні райдержадміністрації по вул. Малишка, 10, в м. Обухів Київської області, будучи службовою особою, діючи умисно, засвідчив шляхом підписання і скріплення гербовою печаткою райдержадміністрації в графі «Печатка Прізвище і підпис керівника» завідомо неправдивий офіційний документ - лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 про звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року, надавши йому у такий спосіб юридичної сили, тобто видав завідомо неправдивий документ.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що 26 серпня 2008 року він фактично знаходився на робочому місці, а до стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ звернувся лише 28 серпня 2008 року, отже лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 містить інформацію, яка не відповідає дійсності - в частині звернення до лікаря 26 серпня 2008 року і, відповідно, звільнення його від роботи з 26 серпня 2008 року.

Вказаними умисними діями ОСОБА_2 вчинив службове підроблення, тобто видачу службовою особою завідомо неправдивого документа.

ОСОБА_2 розпорядженням Президента України № 945/2005-рп від 09 квітня 2005 року був призначений на посаду голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області, в силу чого з квітня 2005 по квітень 2010 здійснював керівництво діяльністю райдержадміністрації, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на Обухівську РДА завдань і виконання своїх функцій. ,

Так, відповідно до п.п. 1.1, 1.13, 1.14 Додатку №1 до розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 14 липня 2005 № 411 голова Обухівської районної державної адміністрації відповідно до вимог Конституції України, Законів України очолює адміністрацію; у межах повноважень та відповідно до законодавства України видає розпорядження; виступає розпорядником коштів райдержадміністрації, розпоряджається її приміщеннями, спорудами, обладнанням, що перебувають у віданні та управлінні адміністрації.

Згідно п. 11.1 розділу XI «Порядок внесення та розгляду проектів розпоряджень голови районної державної адміністрації Регламенту Обухівської районної державної адміністрації від 27 листопада 2007 року № 1759-р голова районної державної адміністрації на виконання актів законодавства, доручень Прем’єр-міністра України, за власною ініціативою видає одноособово в межах повноважень районної державної адміністрації розпорядження.

Ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Про те, незважаючи на покладену на нього відповідальність, будучи в силу примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них в порушення вимог ст. 118 Земельного кодексу України та порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року без розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не перевіривши наявність всіх необхідних документів, які додаються до проекту розпорядження та достовірність, відповідність чинному законодавству даних, наявних при проекті розпорядження, підписав та завірив печаткою Обухівської РДА розпорядження № 578 від 22 квітня 2008 року, № 579 від 22 квітня 2008 року, № 981 від 18 червня 2008 року, якими земельні ділянки загальною площею 34,761 га передано у приватну власність 290 громадянам для ведення колективного садівництва в межах адміністративної території Красненської сільської ради. Хоча, на вказаній території розташований об'єкт нерухомого майна - поле фільтрації № 2, площею 404900,00 кв. м. (40,49 га).

14 серпня 2007 року, до підписання ОСОБА_2 розпорядження № 578 від 22 квітня 2008, № 579 від 22 квітня 2008 року, № 981 від 18 червня 2008 року, між ТОВ "Екорегіонінвест" з однієї сторони та ТОВ «Міжрегіональний факторинговий союз» з іншої укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна і 11 вересня 2007 року прийнято рішення Обухівським бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності.

Згідно даного договору ТОВ "Екорегіонінвест" набуло у приватну власність частину цілісного майнового комплексу, а саме - поле фільтрації № 2, площею 40,49 га, яке розташоване за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Григорівка, вул. Леніна, 3.

Відповідно до Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мін'юсту України від 28 січня 2003 року за № 6/5, право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в установленому порядку. Таким чином з 11 вересня 2007 року ТОВ "Екорегіонінвест" на законних підставах набуло право власності на поле фільтрації № 2.

Земельна ділянка, на якій розташоване поле фільтрації № 2, була виділена ВАТ «Григорівський цукровий завод» з цільовим призначенням - «під виробничі потреби», що підтверджується державним актом на право постійного користування серії КВ від 03 січня 1995 року.

ОСОБА_2, будучи головою Обухівської районної державної адміністрації, розпорядженням № 941 від 07 серпня 2007 року змінив цільове призначення цієї земельної ділянки із земель промисловості - на землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 377 ч. 2 ЦК України (в редакції станом на день прийняття розпорядження), ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, земельна ділянка, на якій розташоване поле фільтрації № 2, за цільовим призначенням віднесено до земель промисловості (виробничі потреби). Обухівською районною державною адміністрацією неправомірно змінено цільове призначення вищезазначеної земельної ділянки, так як на цій земельній ділянці знаходиться промислова споруда - поле фільтрації.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до п. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства,

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно з п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою ст. 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 5 ст. 149 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев’ятою цієї

статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Відповідно до п. 6 ст. 149 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою статті 149 Земельного кодексу України.

Однак, повноваження щодо зміни цільового призначення земель промисловості Земельним кодексом України надано обласним державним адміністраціям, а не районним державним адміністраціям.

Голова Обухівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 розпорядженням № 764 від 11 липня 2007 року надав дозвіл ОК СТ "Аграр-2006" на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки в оренду площею 44 га для ведення колективного садівництва за рахунок земель Красненської сільської ради Обухівського району Київської області. Розроблені матеріали попереднього погодження затвердженні розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 № 1333 від 09 жовтня 2007 року. Цим же розпорядженням надано дозвіл ОК СТ "Аграр-2006" на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на території Красненської сільської ради для ведення садівництва площею 47 га за рахунок земель державної власності.

Голова Обухівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, не перевірив наявність чи відсутність заборон щодо зміни цільового призначення та передачу у власність земельних ділянок, внаслідок чого, своїм розпорядженням № 941 від 07 серпня 2007 року змінив цільове призначення земельної ділянки, що надавалась у користування ВАТ «Григорівський цукровий завод» і на момент прийняття розпорядження перебувала у користуванні ТОВ Міжрегіональний факторинговий союз" на підставі положень ст. 377 ч. 2 ЦК України (в редакції станом на день прийняття розпорядження) у зв’язку з переходом права власності на споруду - поле фільтрації № 2 площею 40,49 га, а саме змінив із земель промисловості - на землі сільськогосподарського призначення, а в подальшому розпорядженнями № 578 від 22 квітня 2008 року, № 579 від 22 квітня 2008 року, № 981 від 18 червня 2008 року частину площі вказаної земельної ділянки, що станом на дату прийняття цих розпоряджень перебувала у користувані ТОВ «Екорегіонінвест», незаконно передав у приватну власність 290 особам, а саме земельні ділянки загальною площею 34, 761 га і вартістю 1257638,38 грн., чим спричинив збитки державі на загальну суму 1 257 638, 38 грн., що в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками. 04 вересня 2008 року та 17 вересня 2008 року 290 осіб отримали державні акти на право приватної власності на землю.

Таким чином, ОСОБА_2, вчинив, службову недбалість, яка виразилась у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державі.

В апеляції прокурор не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, доведеність їх вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, просить вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017 року – скасувати та постановити новий вирок, яким:

- визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 рангу державного службовця. У вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих адміністративно-господарських функцій на 3 роки та з накладенням штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 4250 грн. Звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. У вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 2 роки. Звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

- визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 рангу державного службовця.

- цивільний позов ТОВ ЦППП «Бізнес і Право» задоволити частково в розмірі, що випливає з суті обвинувачення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції при постановленні вироку не вирішено питання щодо позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рангу державного службовця в порядку, передбаченому ст. 54 КК України. Таким чином, суд не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню.

Також, державним обвинуваченням в судових дебатах ставилося питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки. Однак, судом ОСОБА_2 та ОСОБА_56 засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України до додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 роки, при цьому судом не застосовано до підсудних додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій.

Крім того, прокурор вказав, що судом першої інстанції призначено покарання засудженим, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засуджених, а також при постановленні вироку судом першої інстанції неправильно витлумачено положення ст. 28 КПК України «Цивільний позов у кримінальній справі», оскільки в ході судового розгляду встановлено, що розмір та самі витрати понесені ТОВ ЦППП «Бізнес і право» на виконання робіт ТОВ «Екоберег» не випливають з пред’явленого обвинувачення, так як позивачем не доведено прямого причинного зв’язку з протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з фактом необхідності укладення договору про виконання робіт, виконання самих робіт ТОВ «Екоберег» та виплати винагороди за вказані роботи, а тому такі вимоги не підлягають розгляду в кримінальній справі.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час повторного розгляду справи в суді першої інстанції він постійно вказував, що діяв відповідно до вимог законодавства. Суд у вироку не погодився з його показами даними у судових засіданнях, та послався на його покази як підозрюваного від 11.10.2011 року, де він визнавав свою вину. Суд не взяв до уваги його перші покази слідчому у 2009 році, де він вказував що діяв законно. Ніякого примусу, щодо підписання ним розпорядження № 1359 від 28.08.2008р. по виділенню 19-ти особам 37 гектарів – не було. Просить взяти до уваги, що ним в цей же день було підписано без всілякого примусу розпорядження № 1358 по виділенню 20-ти особам 40-ка гектарів, а через два дні він підписав розпорядження № 1365 по виділенню 144 особам 85,94 гектарів.

Крім того, ОСОБА_3 вказав, що Обухівське управління земельних ресурсів було головним розробником проектів розпоряджень адміністрації по виділенню земельних ділянок. Про те, що відбувалася масова підробка документів у проектах землеустрою він не знав і не міг знати на час підписання розпорядження. Проекти були узгоджені всіма службами, проходили державну експертизу.

Також зазначив, що слідчий не взяв до уваги, що станом на 2007 рік та 2008 рік Державне агентство земельних ресурсів України було центральним органом виконавчої влади, який здійснював державний контроль за використанням та охороною земель під координацією Кабінету Міністрів України. У Положенні про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженому постановою КМУ від 02 листопада 2006 року № 1524 – функція здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладена на це міністерство.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 просять вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Крім того, просять провести часткове судове слідство.

В обґрунтування своїх вимог засуджений ОСОБА_2 зазначає, що початковою обставиною (підставою) порушення справи № 648 є зміни, знищення інформації з ЕОМ, комп’ютерів, автоматизованих систем працівниками управління земельних ресурсів у Обухівському районі. Йому не пред’явлено конкретне обвинувачення по всіх епізодах справи, не поставлено до вини, невиконанням яких своїх обов’язків він допустив порушення встановленої норми закону, підзаконного (нормативного) акту. Досудовим слідством, обвинуваченням не вказується вчинення злочинів групою осіб – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_30, за змовою осіб, примушування кого-небудь до вчинення незаконних дій.

Засуджений ОСОБА_2 вказав, що слідство не вказує в інтересах яких встановлених третіх осіб (як вказано в обвинувальному висновку) він вчинив зловживання. Докази спілкування, знайомства його хоча б з однією «третьою особою» з 19-ти осіб чи особами по епізоду СТ «Барвінок» у справі відсутні. Слідством не встановлено, рівень взаємодії, компетенції, підпорядкованості, відповідальності та керованості РДА і органів (структур) Держкомзему (нині Держкомагенства) Центру держземкадастру (ДЗК) та ліцензованих ними проектних організацій – ТОВ «Дельта-2003», «Горизонт».

Окрім того, засуджений ОСОБА_2 просить суд дослідити та встановити регламент РДА, розподіл функціональних обов’язків керівників (працівників), положення про структурні підрозділи РДА, інструкцію про діловодство РДА, положення про номенклатуру справ в РДА – який розподіл обов’язків був в РДА у керівників (голова, його заступники), начальників відділів (працівників), саме у сфері проходження, реєстрації земельної документації, процедури підготовки проектів розпоряджень голови РДА, встановлення їх головних розробників та їх відповідальність, послідуючого архівного збереження проектів розпоряджень голови РДА, та документів їх обгрунтовуючих. Просить дослідити та встановити, який розподіл обов’язків був у УЗР в керівників (голова, його заступники), начальників відділів (працівників), їх відповідальність, оскільки ці питання не розглянуті ні слідством, ні судом. Просить дослідити положення про управління земресурсів, розподіл функціональних обов’язків керівників (працівників) управління земресурсів у Обухівському районі. Просить дослідити покази свідків суду, так як те, що наведено у вироку по їх показам не відповідає дійсності.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 зазначають про неправильність досудового та судового слідства, оскільки, по справі не забезпечено повне розкриття злочинів по епізодах, не викриті винні особи у вчиненні злочинів, і не притягнуті до відповідальності; слідством не вжито всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

Засуджений ОСОБА_2 вказує на відсутність у справі доказів про реєстрацію договорі оренди № 1042 і 1043 ТОВ «ЦППП Бізнес і Право» з Київською ОДА. Лист відділу Держкомзему від 31.01.2012р. на який посилається слідство і суд у вироку не є доказом про реєстрацію договорів оренди згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель 2003р. У зв’язку з вказуванням слідством про спричинення шкоди для ОСОБА_57, пред’явленням позову, просить перевірити наявність доказів – платіжних документів про перерахування сум орендної плати від ОСОБА_57 у строки за договорами оренди. ОСОБА_57, довідка, копії документів – не є належним і достатнім доказом на який посилається слідство і суд. Просить перевірити наявність у справі постанов про відмову у порушенні кримінальної справи щодо керівника апарату РДА (контроль за підготовкою проектів розпоряджень), головних розробників проектів розпоряджень (збір документів), юристів (перевірка законності), службових осіб земельного управління району: юристів, виготовлювачів обмінних файлів, ре реєстраційних карток, проектів відведення земділянок, тощо. Слідство, суд залишили поза своєю увагою попередні рішення адміністративних, цивільних судів за позовами щодо незаконності розпоряджень голови ПДА, які ставляться йому у вину, незаконність актів, договорів купівлі-продажу. Натомість суд поклав в основу вироку рішення судів, які були прийняті після 02 грудня 2014 року. Просить дослідити рішення цих судів, які наявні у справі, і які підтверджуються законність/незаконність розпоряджень голови РДА, які ставляться йому і ОСОБА_3 у вину. Законом не було передбачено погодження проекту землеустрою органами водних ресурсів Земельного кодексу. Слідство, суд використали недопустимий доказ – погодження Дніпровського басейнового управлення водних ресурсів. Просить дослідити це погодження на предмет визначення його допустимості як доказу. Просить дослідити як доказ лист Управління земресурсів до центру ДЗК щодо призупинення реєстрації держ. актів. Просить перевірити наявність у справі посадової інструкції Панчук (Бородіної) та інших службових осіб РДА, Управління земресурсів, які ставили візи та виготовляли документи по справі, щоб визначитися якими повноваженнями було зловживання, чи недбале їх виконання за позицією слідства і суду. Також повторно допитати зокрема і Панчук (Бородій). Дослідити Регламент РДА на предмет повноважень, відповідальності службових осіб РДА. Просить дослідити як доказ висновок державної експертизи Держкомзему від 12 серпня 2008 року у проекті землеустрою. Суд не досліджував його у вироку як доказ, а поклав у основу вироку. лист Держземагенства від 17 лютого 2012 року щодо доопрацювання висновку цієї державної експертизи.

Захисник засудженого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4 в апеляції зазначив, що перед закінчення судового слідства ним було заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, висловлено прохання оголосити перерву для підготовки і подачі письмового клопотання про це, однак, судом відмовлено у наданні такої перевірки і оголошено про закінчення судового слідства. Під час судових дебатів, суддею також відмовлено у поновленні судового слідства для подачі письмового клопотання про направлення справи на додаткове розслідування.

Крім того, захисник вказує про неправильність досудового і судового слідства, яке полягає у тому, що по справі не забезпечено повне розкриття злочинів по епізодах, не викриті винні особи у вчиненні злочинів і не притягнуті до відповідальності, слідством не вжито всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину і до їх покарання.

Обвинувачення ОСОБА_2 у частині порушення ст. 83 ст. 84 ЗК України сторона захисту вважає суперечливим і неконкретним. Питання підроблення документів землеустрою, викрадення (знищення) комп’ютерних програм обліку, службової недбалості, надання завідомо неправдивих висновків, проектів землеустрою та інші порушення законодавства у сфері землеустрою – не здійснювалися службовими особами РДА. Перевірка підробленості документів – не є компетенцією службових осіб РДА.

Твердження слідства, суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 «достовірно знав» про протиправність своїх дій, на думку захисту, є бездоказовим і надуманим.

Щодо заявленого позову від ТОВ ОСОБА_57, то сторона захисту відмічає, що факт сплати до районного бюджету орендної плати за оренду земельних ділянок з 15 грудня 2006 року не підтверджується матеріалами справи.

В апеляції управління державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області просить скасувати п. 7 та п. 8 вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017 року та ухвалити нове, яким в задоволенні вимог до Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначають, що вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017 року порушено процесуальні права Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі, оскільки даним рішенням їх зобов’язано за рахунок коштів державного бюджету України здійснити на користь ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» відшкодування матеріальної шкоди, що відповідно до покладених на нього функціональних завдань воно не здійснює.

Виходячи із змісту позовної заяви ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» не доведено обставин щодо визначення Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, як особи, що повинна неси відповідальність за даним позовом, а також в мотивувальній частині суду першої інстанції не встановлено та не зазначено обставин і визначених відповідно до них правовідносин щодо Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, мотивів, з яких суд вважає встановлення наявності або відсутності фактів, якими обґрунтовуються вимоги до останнього, не застосовано в рішенні нормативно-правові акти згідно яких суд встановив що Управління державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області здійснює списання коштів з Державного бюджету України.

В запереченнях на апеляції представник цивільного позивача ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і право» зазначила, що апеляція Управляння Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області та апеляція прокурора в частині цивільного позову – не підлягає до задоволення, а щодо апеляцій засуджених та захисника – адвоката ОСОБА_4 вказала, що ними не було наведено жодних та обґрунтованих підстав для скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника – адвоката ОСОБА_4, котрі підтримали подані апеляції та просили їх задоволити, апеляції від інших учасників процесу не підтримали, думку прокурорів Закаблука С.В. та Ляшенка Р.О., котрі підтримали подану апеляцію прокурора та просили її задоволити, проти апеляцій інших учасників заперечували, представника Державної казначейської служби України в Обухівському районі ОСОБА_5, котрий підтримав подану апеляцію та просив її задоволити, проти задоволення інших апеляцій заперечував, представників цивільних позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, котрі просили вирок суду залишити в силі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора та Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі не підлягають до задоволення, а апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника – адвоката ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України (в редакції 1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 281 КПК України (в редакції закону 1960 року) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляцій засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника – адвоката ОСОБА_4 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування – безпідставними, оскільки судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи.

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їм дій не визнають, вважають свої дії законними.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення службової недбалості, яка виразилась в тому, що він не перевірив наявність чи відсутність заборон чи обмежень щодо вилучення, зміни цільового призначення чи передачу у власність земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ВАТ «Григорівський цукровий завод» і власність чого, своїм розпорядженням № 941 від 07 серпня 2007 року припинив постійне користування ВАТ «Григорівський цукровий завод» на земельну ділянку, де розташований зазначений вище об'єкт нерухомості, що перебуває у приватній власності ТОВ "Екорегіонінвест" та змінив цільове призначення цієї земельної ділянки із земель промисловості - на землі сільськогосподарського призначення, а в подальшому розпорядженнями № 578 від 22 квітня 2008 року, № 579 від 22 квітня 2008 року, № 981 від 18 червня 2008 року, із вилученої з постійного користування ВАТ «Григорівський цукровий завод» земельної ділянки де розташований]об'єкт нерухомого майна - поле фільтрації № 2, площею 404900,00 кв. м. (40, 49 га), що перебуває у приватній власності ТОВ "Екорегіонінвест" передав у приватну власність 290 особам земельні ділянки загальною площею 34, 761 га чим спричинив збитки державі на загальну суму 1 257 638, 38 грн., що в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного злочину, оскільки вина його підтверджується: 14 липня 2007 року між ТОВ "Екорегіонінвест" з однієї сторони та ТОВ "Міжрегіональний факторинговий союз" з іншої укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно даного договору ТОВ "Екорегіонінвест" набуло у приватну власність частину цілісного майнового комплексу, а саме - поле фільтрації № 2, площею 404900, 00 кв. м. (40, 49 га), яке розташоване за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Григорівка, вул. Леніна, 3.

Відповідно до Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мін'юсту України від 28 січня 2003 року за № 6/5, право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в установленому порядку. Таким чином, ТОВ "Екорегіонінвест" на законних підставах набуло право власності на поле фільтрації № 2.

Земельна ділянка, на якій розташоване поле фільтрації №2, була виділена ВАТ «Григорівський цукровий завод» з цільовим призначенням - «під виробничі потреби», що підтверджується державним актом на право постійного користування серії КВ від 03 січня 1995 року.

Поряд з вищевикладеним ОСОБА_2 будучи головою Обухівської районної державної адміністрації розпорядженням № 941 від 07 серпня 2007 року припинив постійне користування ВАТ «Григорівський цукровий завод» на земельну ділянку де розташований зазначений вище об'єкт нерухомості, що перебуває у приватній власності ТОВ "Екорегіонінвест" та змінив цільове призначення цієї земельної ділянки із земель промисловості - на землі сільськогосподарського призначення.

Факт, що на земельній ділянці щодо якої прийнято вказане розпорядження розташований об'єкт нерухомості установлено, окрім іншого постановою господарського суду Київської області від 04 червня 2008 року у справі № А1 8/25 1-08, яка набрала законної сили.

Однак, повноваження щодо зміни цільового призначення земель промисловості Земельним кодексом України надано обласним державним адміністраціям, а не районним державним адміністраціям.

У подальшому, голова Обухівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 розпорядженням № 764 від 11 липня 2007 року надав дозвіл ОК СТ "Аграр-2006" на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки в оренду площею 44 га для ведення колективного садівництва за рахунок земель Красненської сільської ради Обухівського району Київської області.

Розроблені матеріали попереднього погодження затвердженні розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 №1333 від 09 жовтня 2007 року.

Цим же розпорядженням надано дозвіл ОК СТ "Аграр-2006" на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на території Красненської сільської ради для ведення садівництва площею 47 га за рахунок земель державної власності.

На підставі чого, 04 вересня 2008 року та 17 вересня 2008 року 290 осіб отримали державні акти на право приватної власності на землю.

Згідно технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки вказаних 290 осіб земельна ділянка загальною площею 34,761 га розташована в межах території на які розміщено поле фільтрації № 2.

У відповідності до висновку оцінювачів про ринкову вартість земельної ділянки, проведену ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вартість 1 га вказаної земельної ділянки складає 36179, 58 грн. Відповідно вартість 34, 761 га вказаної земельної ділянки складає 1257638, 38 грн.

Щодо засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції 1960 року) то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_2 визнаний винним за те, що 28 серпня 2008 року будучи головою Обухівської РДА, намагаючись надати законного вигляду покладенню розпорядженням № 1354 від 26 серпня 2008 року виконання обов’язків голови райдержадміністрації на першого заступника голови Обухівської РДА ОСОБА_3, з метою уникнення відповідальності за передачу у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок водного фонду та рекреаційного призначення загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області та низки інших незаконних відведень земельних ділянок, звернувся до стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ для отримання листа непрацездатності на період покладення обов’язків на ОСОБА_3

Враховуючи, що ОСОБА_2 необхідно було підтвердити свою відсутність на робочому місці з 26 серпня 2008 року, користуючись своїм авторитетом, як керівник райдержадміністрації, він звернувся до хірурга – стоматолога стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ ОСОБА_55 з проханням звільнити його від роботи з 26 серпня 2008 року.

Хірург – стоматолог стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ ОСОБА_55, яка не була обізнана про дійсну мету отримання ОСОБА_2 звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року, видала останньому лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 про звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року.

02 вересня 2008 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Обухівської РДА, перебуваючи у приміщенні райдержадміністрації по вул. Малишка, 10, в м. Обухів Київської області, будучи службовою особою, діючи умисно, засвідчив шляхом підписання і скріплення гербовою печаткою райдержадміністрації в графі «Печатка Прізвище і підпис керівника» завідомо неправдивий офіційний документ - лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 про звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року, надавши йому у такий спосіб юридичної сили, тобто видав завідомо неправдивий документ.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що 26 серпня 2008 року він фактично знаходився на робочому місці, а до стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ звернувся лише 28 серпня 2008 року, отже лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 містить інформацію, яка не відповідає дійсності - в частині звернення до лікаря 26 серпня 2008 року і, відповідно, звільнення його від роботи з 26 серпня 2008 року.

Такими своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив службове підроблення, тобто видачу службовою особою завідомо неправдивого документа, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Разом з тим, перевіривши та дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції 1960 року) не знайшло свого підтвердження через відсутність події злочину.

Як вбачається з матеріалів справи свідок ОСОБА_55 пояснила суду, що дійсно вона працює хірургом – стоматологом стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ з травня 2008 року і по даний час. 26 серпня 2008 року до неї на прийом прийшов ОСОБА_2, якому вона виставила діагноз – піднижньо – щелепний лімфаденіт. Додаткових методів обстеження для підтвердження діагнозу ОСОБА_2 вона не проводила, оскільки при такому діагнозі аналізи не проводяться. Призначене лікування записано у медичній картці ОСОБА_2 Всі записи в медичній картці ОСОБА_2 зроблені медсестрою ОСОБА_58 з її слів, вона лише перевіряє дані записи, про що розписується у картці. На наступний прийом ОСОБА_2 прийшов до неї 01 вересня 2008 року, коли вона йому призначила з’явитись. Він повідомив, що скарг у нього не має. Того ж дня вона закрила лікарняний і видала його на руки ОСОБА_2 У листі непрацездатності було зазначено, що ОСОБА_2 необхідно стати до роботи 02 вересня 2008 року. Чому в медичній картці ОСОБА_2 зазначено, що він був на прийомі у лікаря 28 серпня 2008 року і 01 вересня 2008 року, а в листі непрацездатності зазначено, що він був на прийомі 26 серпня 2008 року, 29 серпня 2008 року і 01 вересня 2008 року, свідок пояснила, що серпень місяць період відпусток, лікарів було недостатньо, а хворих було багато, можливо медсестра ОСОБА_58 помилилась при заповненні медичної картки хворого. Листок непрацездатності виписувала головна медична сестра стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ. Заднім числом виписати листок непрацездатності не можливо. Всі записи в лікарняному листі зроблено правильно. ОСОБА_2 вперше з’явився на прийом 26 серпня 2008 року. Під час допиту на досудовому слідстві до неї був застосований психологічний тиск з боку працівників міліції.

Свідок ОСОБА_58 пояснила суду, що на посаді медичної сестри зі стоматології стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ працює з травня 2002 року і по даний час. 26 серпня 2008 року на прийом до ОСОБА_55 прийшов ОСОБА_2. Діагноз записаний нею власноручно зі слів ОСОБА_55 у медичній картці хворого ОСОБА_2 Всі записи в медичній картці ОСОБА_2 датовані 28 серпня 2008 року – 01 вересня 2008 року, зроблені особисто нею зі слів ОСОБА_55. Листок непрацездатності виписувала головна медсестра, вона ж поставила дату звільнення від роболти 26 серпня 2008 року. Вона, свідок, зробила помилково запис у медичній картці ОСОБА_2 про те, що останній звернувся вперше 28 серпня 2008 року, в дійсності він звернувся за меддопомогою 26 серпня 2008 року. Заднім числом виписати листок непрацездатності неможливо. Підписи у листі непрацездатності ОСОБА_2 виконані особисто ОСОБА_55 Також вона проставила там свою печатку. Також свідок ОСОБА_58 пояснила, що якщо вона зробила запис у медичній картці, що ОСОБА_2 вперше прийшов на прийом 28 серпня 2008 року, то це не відповідає дійсності, так як вона помилково вказала таку дату у медичній картці. Під час досудового слідства на неї був вчинений тиск з боку працівників міліції, тому вона пояснила, що ОСОБА_2 прийшов вперше на прийом 28 серпня 2008 року.

Підсудний ОСОБА_3 пояснив суду, що 25 серпня 2008 року йому зателефонував ОСОБА_2 і попросив вийти на роботу, так як він захворів. Згідно розпорядження виконання обов’язків голови РДА він поклав на нього, ОСОБА_3 26 серпня 2008 року під час підпису розпорядження Обухівської РДА № 1359 від 26 серпня 2008 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, в зв’язку з відсутністю ОСОБА_2 на робочому місці, він телефонував йому відносно підпису вказаного розпорядження.

Свідок ОСОБА_59 показання котрої були оголошені в судовому засіданні пояснила, що в той період працювала на посаді заступника оргвідділу Обухівської РДА. До її обов’язків, зокрема, належало ведення табеля обліку робочого часу співробітників, підготовка наказів з кадрових питань та інше.

Розпорядження № 1354 від 26 серпня 2008 року свідок готувала особисто. Їй ОСОБА_2, чи хтось інший повідомили про те, що голова РДА пішов на лікарняний, а тому необхідно підготувати розпорядження по покладання обов’язків голови на ОСОБА_3 ОСОБА_60 отримала бланк та підготувала розпорядження № 1354, завізувала, ОСОБА_2 його підписав. Свідок ознайомила з розпорядженням ОСОБА_3, який після цього приступив до виконання обов’язків голови РДА. Розпорядження у встановленому порядку завізували в той же день відповідні працівники РДА.

В табелі за серпень 2008 року, який підписала вона та керівник апарату ОСОБА_61, проставлено, що 26-29 серпня 2008 року ОСОБА_2 працював. Свідок пояснила це тим, що табель здала в бухгалтерію до 26 серпня 2008 року, коли ще лікарняний не був переданий до РДА, оскільки його було закрито в вересні. (т. 22 а.с. 161-164).

В судовому засіданні ОСОБА_62 уточнив, що такий запис в табелі появився тому, що у зв’язку з вихідними 30 і 31 серпня та необхідністю нарахування заробітної плати працівникам табель був заповнений та переданий в бухгалтерію до 26 серпня 2008 року ОСОБА_2 за 26-29 серпня 2008 року поставили робочі дні. Він (ОСОБА_61Т.) завізував розпорядження № 1354 від 26 серпня 2008 року про в.о. голови ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_63 пояснила, що в серпні 2008 року виконувала обов’язки головної медичної сестри стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ. В обов’язки входить на підставі медичних карток, які надавались лікарем ОСОБА_55 або медичною сестрою ОСОБА_58 заповняти перший розділ листа непрацездатності, видати їх та вести облік бланків. Не пам’ятає, хто приніс до неї медичну картку на ім’я ОСОБА_2, де було вказано на необхідність видачі лікарняного з 26 по 28 серпня 2008 року. Вона відповідно заповнила лист непрацездатності, відкрила його 26 серпня 2008 року. Лист непрацездатності зареєструвала в журналі обліку під № 468 та вказала його номер в медичній карті.

Свідок ОСОБА_63 показання котрої були оголошені в судовому засіданні даними на досудовому слідстві від 07 листопада 2011 року, показала, що у серпні 2008 року виконувала обов’язки головної медичної сестри стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ. Якого числа не пам’ятає, її принесли медичну картку ОСОБА_2 З медичної картки вбачалось, що лікарем ОСОБА_55 поставлено ОСОБА_2 діагноз – піднижньо – щелепний лімфаденіт праворуч. Також, в медичній картці зазначалось про необхідність видачі ОСОБА_2 листа непрацездатності з 26 по 28 серпня 2008 року. Вказані записи у медичній картці були посвідчені підписами лікаря ОСОБА_55 і головного лікаря стоматологічної поліклініки Обухівської ЦРЛ ОСОБА_64 Згідно записів у медичній картці ОСОБА_63 відкрила ОСОБА_2 лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 про звільнення від роботи з 26 серпня 2008 року, як зазначалось у картці. ОСОБА_63 заповнила перший розділ лікарняного, а у розділі «звільнення від роботи» лише вказала дату з якого ОСОБА_2 звільнявся від роботи – « 26 серпня 2008 року». Чому згідно записів у медичній картці № 2193 ОСОБА_2, він вперше з’явився до ОСОБА_55 на прийом 28 серпня 2008 року, а звільнення від роботи надано йому з 26серпня 2008 року, ОСОБА_63 пояснити, не змогла. Правильність поставленого діагнозу і правильність записів у медичній картці вона при заповненні лікарняного не перевіряє, оскільки відповідальність за правомірність видачі листа непрацездатності несе лікар. В медичній картці ОСОБА_2 чітко записано «л/л з 26-28 серпня 2008 року», у зв’язку з цим лист непрацездатності серії АБЕ № 024337 ОСОБА_63 відкрила з 26 серпня 2008 року. Якого числа відкривала лист непрацездатності ОСОБА_2, ОСОБА_63 не пам’ятає. (т. 22 а.с. 157 – 160).

Медичною карткою ОСОБА_2 № 2193, вилученою в стоматологічній поліклініці Обухівської ЦРЛ 25 жовтня 2011 року. Записи в картці свідчать, що вперше ОСОБА_2 з’явився на прийом до лікаря ОСОБА_55 28 серпня 2008 року і йому було поставлено діагноз – піднижньо – щелепний лімфаденіт праворуч. В той же час, у наданому ним до Обухівської РДА лікарняному, зазначено, що він звільнений від роботи з 26 серпня 2008 року. (т. 22 а.с. 183 – 190).

Захворювання ОСОБА_2 26 червня 2008 року стверджується також розпорядженням № 1354 від 26 серпня 2008 року про покладання виконання обов’язків голови райдержадміністрації на першого заступника голови Обухівської РДА ОСОБА_3, та листком непрацездатності серії АБЕ № 024337 про звільнення ОСОБА_2 від роботи з 26 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року.

З журналу видачі лікарняних листів вбачається, що за порядковим номер 468 вказано ОСОБА_2, якому з 26 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року був виданий лікарняний лист № 024337 лікарем ОСОБА_55 Під слідуючим порядковим номером 469 вказано прізвище ОСОБА_65, якій був виданий лікарняний лист № 024338 з 27 серпня 2008 року, що не викликає у суду сумніву у його захворюванні та відсутності на роботі.

Посилання органу досудового слідства на ОСОБА_64 № 1-36-3943 від 24 листопада 2011 року Головного управління охорони здоров’я КОДА та ОСОБА_64 № 3393/09-15 від 01 грудня 2011 року Київського обласного відділення виконавчої дирекції ФССзТВП про те, що за результатами перевірки щодо правомірності видачі ОСОБА_2 листа непрацездатності АБЕ № 024337, з яких вбачається, що згідно п.1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ № 455 від 13 листопада 2001 року, видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03 листопада 2004 року, продовження, дати відвідування на повторні огляди, виписки на роботу обов'язково фіксують у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

В листах також посилаються на те, що згідно записів у медичній картці № 2193 ОСОБА_2, він вперше з'явився на прийом до лікаря ОСОБА_55 28 серпня 2008 року і дати відвідування на повторні огляди у листі непрацездатності серії АБЕ №024337 не співпадають із записами у медичній картці хворого № 2193. Тимчасова непрацездатність ОСОБА_2 за 26 – 27 серпня 2008 року записами у медичній карті амбулаторного хворого не підтверджена, а тому лист непрацездатності АБЕ №024337 слід вважати, як необґрунтовано виданий.(т. 22 а.с. 230 – 231,т. 22 а.с. 235 – 236).

Оскільки, медсестра ОСОБА_58 пояснила суду, що дійсно ОСОБА_2 був хворий на прийомі у лікаря-стоматолога ОСОБА_55, але при заповненні медичної картки вона, свідок, допустила помилку, неправильно вказавши дату, колегія суддів, не вбачає в цьому вини ОСОБА_2 і вважає, що кримінальну справу в частині обвинувачення його за ст. 366 ч. 2 КК України необхідно закрити за відсутністю події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року).

Щодо засудження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції 1960 року) то колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачення стосовно останніх, у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання владою, яка виразилась в умисному в інтересах третіх осіб, використанні службовими особами влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та ТОВ ЦППП «Бізнес і право», не знайшло свого підтвердження через відсутність складу цього злочину в діях підсудних.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» - Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Проекти розпоряджень нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Статтею 45 Вказаного закону передбачено, що Організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 10 вказаного закону - Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.

Згідно регламенту Обухівської РДА проекти розпоряджень підлягають обов’язковому погодженню із заінтересованими структурними підрозділами районної державної адміністрації, а у разі потреби з іншими органами. Підготовлений проект розпорядження підписується керівником органу, що є головним розробником та вноситься голові районної державної адміністрації разом з документами. Проекти розпоряджень підлягають обов’язковій правовій експертизі у юридичному відділі апарату адміністрації.. підготовлений відповідно до вимог цього Регламенту проект розпорядження доповідається головним розробником керівнику апарату, який візує проект і подає його на підпис голові адміністрації. (т. 11 а.с.133)

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідна місцева державна адміністрація розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється на замовлення громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації, яка у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду, питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 122 ч. 3 ЗК України (в редакції станом на 2008 рік), районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання; ведення лісового і водного господарства; будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про землеустрій» на уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів покладено обов'язок здійснення державного контролю за проведенням землеустрою і дотримання вимог, встановлених цим законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, а ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства у процесі передачі у власність земельних ділянок та інше.

Відповідальність за достовірність даних, якість роботи, дотримання всіх вимог оформлення проекту землеустрою відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» несе розробник документації.

Згідно ст. 20 Закону України «Про землеустрій», землеустрій проводиться в обов’язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

г) організації нових і впорядкування існуючих об’єктів землеустрою; Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями. Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Статтею 25 вказаного закону передбачено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:

у паперовій формі – підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;

в електронній формі – електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Статтею 56 вказаного закону визначено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

в) копії заяв фізичних осіб або клопотання юридичних осіб;

г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;

г) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;

д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;

е) акт перенесення в натуру ( на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;

є) кадастровий план земельної ділянки;

ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Статтею 62 вказаного закону передбачено, що Документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.

Постановою від 17 липня 2003 року № 1088 Кабінету Міністрів України, яка була чинною станом на 2008 рік, визначено держателем Державного реєстру прав на землю Державний комітет по земельних ресурсах, який забезпечує створення і функціонування цього реєстру.

П.4 вказаної постанови передбачено, що Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, адміністратором бази даних державного реєстру земель є державне підприємство «Центр державного земельного кадастру».

П.5 Постанови установлено, що після створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно: державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них проводиться виключно державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» шляхом внесення записів до Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі закріплено, що:

1.19. Технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий – у виконавця робіт.

1.21. Реєстрація землеволодінь та землекористувань – це складова частина автоматизованої систами державного земельного кадастру, яка складається з комп’ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

Крім того, відсутні будь-які докази та в обвинуваченні не вказано на те, які саме дії підсудних вказують на їх умисність.

Суб’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем характеризується прямим умислом стосовно діяння та умислом (прямим або непрямим) або необережністю відносно наслідків.

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем є наявність у винного корисливих мотивів, іншої особистої зацікавленості, або прагнення до забезпечення інтересів третіх осіб.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 19 громадянам для ведення особистого селянського господарства загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району (т. 3, а.с. 1-80). В матеріалах технічної документації мається висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18 серпня 2008 року № 905-08, в якому вказано, що проект землеустрою погоджений відділом містобудування, архітектори, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Обухіської РДА - висновок від 28 липня 2008 року № 2731; управлінням земельних ресурсів в Обухівському районі висновок від 28 липня 2008 року № 05-02/3740; державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області висновок від 29 липня 2008 року № 06-13/439; державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров’я управлінням культури і туризму Київської ОДА; дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів від 04 серпня 2008 року.

У вказаній експертизі також були вказані зауваження та пропозиції до землевпорядної документації, на яких мається відмітка, що зауваження усунуто за підписом ОСОБА_30 та посвідчено печаткою управління земельних ресурсів в Обухівському районі. А також вказано, що контроль за усуненням зауважень покладається на управління земельних ресурсів в Обухівському районі. Про усунення зауважень проінформувати Держкомзем.

Згідно ст. 35 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року № 1808-IV, висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов’язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об’єктів державної експертизи.

Київським окружним адміністративним судом 22 грудня 2011 року, Київським апеляційним адміністративним судом 19 квітня 2012 року (справа № 2а-442/11/1070) та Вищим адміністративним судом України від 04 грудня 2012 року (справа № К/9991/30961/12) в справі за позовом заступника прокурора Київської області до Обухівської РДА, третя особа ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» про визнання незаконним та скасування № 1146 від 27 липня 2008 року та № 1359 від 26 серпня 2008 року прийняті судові рішення, яким в позові відмовлено.

Вказаними рішеннями не встановлено порушень Обухівської РДА при прийнятті розпоряджень № 1146 та 1359.

Також Обухівський районний суд Київської області своїм рішенням від 10 жовтня 2012 року (справа № 2/1018/656/12) відмовив в позові прокурору Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівської РДА до ОСОБА_66 та інших про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі - продажу, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання права власності на земельні ділянки за державою. Мова йде про земельні ділянки, надані відповідно до розпорядження Обухівської РДА від 26 серпня 2008 року № 1359.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області 29 листопада 2012 року (справа № 22-ц-6174/12) рішення Обухівського районного суду залишено без змін. Отже рішення суду набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що під час судового слідства не здобуто обґрунтованих доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачали і бажали настання суспільно-небезпечних наслідків, вони не були знайомі з 19 громадянами, яким виділені земельні ділянки і не діяли в їх інтересах.

Для перевірки накладення земельної ділянки на землі водного фонду потрібні спеціальні картографічні матеріали та комп'ютерні бази даних, які мають бути в управлінні земельних ресурсів в Обухівському районі. Згідно регламенту райдержадміністрації розроблення проектів розпоряджень може бути доручено управлінню Держкомзему, які візуються його начальником, оскільки саме цей орган здійснює державний контроль за дотриманням земельного законодавства у т.ч. і контроль за правильністю прийняття розпоряджень райдержадміністрації. На момент підписання були відповідні позитивні висновки комісії, проекти розпоряджень були завізовані начальником управління земельних ресурсів в Обухівському районі.

Склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України передбачає умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або на користь третіх осіб використання посадовцем влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Суб’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем характеризується прямим умислом стосовно діяння та умислом (прямим або непрямим) або необережністю відносно наслідків.

Зважаючи на зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів вважає, що дії підсудних ОСОБА_2К і ОСОБА_3 по погодженню передачі вказаної земельної ділянки у власність, не носять умисний характер, оскільки на час складання і погодження документації та розпоряджень були відсутні будь-які об'єктивні дані, які б вказували на приналежність ділянки до земель водного фонду, приймаючи до уваги відсутність проектів водовідведення та відсутність встановлених меж земель водного фонду та оренди ТОВ Бізнес і право, а також наявність документації та висновку державної експертизи про належність даної ділянки саме до земель сільськогосподарського призначення наявність документації погодження проекту відповідними службами, відміткою начальника управління земельних ресурсів про усунення недоліків на висновку землевпорядної експертизи, за відсутності на той час підстав, критично оцінювати вже виготовлену документацію, в тому числі і висновок експертів та вжити додаткових заходів щодо перевірки законності даного висновку та іншої документації.

Вищевикладені доводи також відносяться і до винесення розпоряджень ОСОБА_2 № 1574 від 01 жовтня 2008 року, № 1882 від 25 листопада 2008 року щодо передачі у власність 12-ом громадянам земельних ділянок площею 1,44 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, які перебували у постійному користуванні СТ «Барвінок».

Тобто, встановлено, що всі порушення допущені ТОВ «ОСОБА_30 – 2003», а також ОСОБА_30, який був відповідальним за виконання покладених на управління завдань, до яких, серед інших, відповідно до ст. 60 Закону України «Про землеустрій» належав обов’язок здійснення державного контролю за проведенням землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, а відповідальність за дотримання всіх вимог оформлення проекту землеустрою несе розробник документації, отже функції підсудних заключались в належній перевірці проектів землеустрою при наявності висновку комісії.

А тому всі ці обставини дають підстави вважати, що підсудні не передбачали можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинні були і могли їх передбачити.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає доведеним, що підсудні за встановлених обставин вчинили злочин внаслідок неналежного виконання покладених на них службових обов'язків, передбачених ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, мали право розпоряджатись земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів на території Обухівського району Київської області, шляхом видачі відповідних розпоряджень одноособово, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки вони вчинили службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

При обранні виду та розміру покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 367 ч. 2 КК України є злочином середньої тяжкості.

З дня вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину минуло 9 років, а тому колегія суддів вважає, що їх необхідно звільнити від покарання за закінченням строків давності згідно ст. 49 КК України.

Щодо доводів апеляції прокурора про призначення більш суворого покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то вони до задоволення не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 КПК України (в редакції 1960 року), при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.

Як вбачається з вироку Кагарлицького районного суду від 27 січня 2014 року він був скасований апеляційним судом Київської області через неповноту досудового і судового слідства, а тому призначити покарання підсудним, яке просить прокурор з врахуванням перекваліфікації дій підсудних зі ст. 364 ч. 2 на ст. 367 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року), не є можливим.

Щодо доводів апеляції Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області про скасування вироку в частині відшкодування матеріальної шкоди на користь ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і право» також до задоволення не підлягають, оскільки судом першої інстанції всебічно і повно досліджено докази, які підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди позивачу і правильно ухвалено рішення стягнути матеріальну шкоду з державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора та Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі – залишити без задоволення.

Апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника – адвоката ОСОБА_4 – задоволити частково.

Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017 року, стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 зі ст. 364 ч. 2 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

За ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_2 – виправдати.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_3 зі ст. 364 ч. 2 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 49 КК України звільнити засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.

СУДДІ: