Рішення № 72922436, 14.03.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6368/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“14“ березня 2018 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар КЛИМКО С.В.

за участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-

в с т а н о в и в :

ПрАТ «СК «АХА страхування» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страховиком страхового відшкодування у розмірі 52 425,27 грн. в порядку регресу та судових витрат.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 21.11.2015 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» (Страхувальник) та ПрАТ «СК «АХА страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № пл32395а4ск.15, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб AUDI Q7 (д.р.н. АА3335ОК). Зазначений договір було укладено на 1 календарний рік. За договором добровільного страхування Страховик, тобто ПрАТ «СК «АХА страхування» взяло на себе обов’язок по відшкодуванню шкоди завданої страхувальнику третіми особами. Так, 09.09.2016 року близько 14.30 год. в м. Львові на перехресті вул. Личаківської та вул. Короленка сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів: НОМЕР_1, під керуванням водія – ОСОБА_3 та KIA Cerato, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. Внаслідок ДТП, власнику автомобіля НОМЕР_3, ТОВ «Порше Лізинг Україна», була завдана матеріальна шкода, розмір якої, згідно розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2169793 від 05.10.2016 року, страхового акту № АХА2174735 від 03.11.2016 року та умов Договору страхування № пл32395а4ск.15 від 21.11.2015 року, становив 52 425, 27 грн. За заявою від 09.09.2016 року позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 49 382,89 грн. на користь ТОВ «ОСОБА_4 Преміум» в рахунок страхового відшкодування, що стверджується платіжним дорученням № 273252 від 06.10.2016 року. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 04.10.2016 року, ДТП сталася внаслідок здійсненням водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з'явилася, скерувала заяву, в якій просила слухати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечили, надали суду відзив на позов. Пояснили, що регресна вимога до відповідача є незаконною з тих підстав, що ним укладений договір з ПрАТ «СК «Нова», поліс №АЕ/2741565, від 09.11.2015 року про страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого розмір страхової суми становить 50 000 грн., тому ПрАТ «СК «АХА Страхування» необхідно було звернутися з регресною вимогою до з ПрАТ СК «Нова». В той же час, як вбачається з інформації розміщеної в ЄДРПОУ – ПрАТ «Страхова компанія «Нова» не є в стані припинення чи ліквідації, а відтак є діючою компанією. Наголосили, що в розумінні ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача відсутнє право на регресну вимогу до відповідача. Вважають, що звіт про оцінку автомобіля поданий позивачем в якості підтвердження розміру матеріальної шкоди не може бути взятий судом до уваги, так як оцінка транспортного засобу була проведена із численними порушеннями та не відповідає встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 09.09.2016 року близько 14.30 год. в м. Львові на перехресті вул. Личаківської та вул. Короленка сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів: НОМЕР_1, під керуванням водія – ОСОБА_3 та KIA Cerato, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження відповідно до Довідки ДАІ, акту огляду пошкодженого ТЗ від 09.09.2016 року.

Винуватцем ДТП визнано відповідача, ОСОБА_1

21.11.2015 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» (Страхувальник) та ПрАТ «СК «АХА страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № пл32395а4ск.15, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб AUDI Q7 державний номерний знак НОМЕР_4, за яким ТОВ «Порше Лізинг Україна» застрахувало майнові інтереси, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу – легкового автомобіля НОМЕР_1.

Потерпілий, ТОВ «Порше Лізинг Україна»,своєчасно звернулося до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість шкоди завданої внаслідок ДТП, складала 49 382,89 грн. Ці кошти позивачем сплачені 06.10.2016 року ТОВ «ОСОБА_4 Преміум», що стверджується платіжним дорученням № 273252 від 06.10.2016 року.

Також судом встановлено, що на момент ДТП автомобіль KIA Cerato, державний номерний знак НОМЕР_2, був застрахований за договором добровільного страхування в ПрАТ «СК «Нова», що ствекрджується полісом про страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/2741565 від 09.11.2015 року, відповідно до якого розмір страхової суми становить 50 000 грн.

Крім цього, в матеріалах справи наявна копія заяви-повідомлення відповідача про настання страхового випадку адресованої ПрАТ «СК «Нова».

Відповідальність страховика регулюється ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 5 цього Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що ПрАТ «СК «Нова» відмовляла у виплаті страхового відшкодування позивачу. Судом встановлено, що як станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, так і на час розгляду справи судом, ПрАТ «СК «Нова» є діючим та не перебуває у стані припинення.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування); 38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини; 38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Відповідно до ст. 33.1.4 вищевказаного закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Таким чином, статтею 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено вичерпний перелік обставин за яких виникає право регресної вимоги, відсутність таких було встановлено судом в ході розгляду даної справи, а відтак суд приходить до переконання про відсутність в даному випадку у позивача права регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, в своїх постановах Касаційний цивільний суд Верховного Суду висловлює позицію про те, що страховик після сплати страхового відшкодування не має права на отримання регресу від власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, цивільно-правова відповідальність якого застрахована. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 640/8148/15-ц та постанові Верховного Суду від 19.02.2018 року у справі № 752/9895/15-ц).

Крім цього, відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За правилом ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічні вимоги містить ст. 993 ЦК України.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-112 цс 13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права, пред’явивши до відповідача регресний позов, оскільки в даному випадку, дізнавшись, що відповідальність відповідача застрахована за договором добровільного страхування у ПрАТ «СК «Нова», слід було пред’явити вимоги в порядку суброгації до страхової компанії.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» ( м.Київ, вул.Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) до ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Плугова,10а/41, 01.01.1970р.н., ідентифікаційний код невідомий) про стягнення страхового відшкодування в сумі 52 425 грн.27коп. в порядку регресу – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.03.2018

Суддя ОСОБА_6