Рішення № 72922276, 13.03.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5068/17

Провадження по справі № 2/367/96/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Кузнецовій К.П.

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, Приватного підприємства «Київська оціночна група», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання оцінки арештованого майна недійсною,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду мотивуючи свої вимоги тим, що 03.03.2016 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілов В.О. (далі - Відповідач 1) виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 50162314.

26.07.2016 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Башілов В.О. наклав арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», а саме на:

1. Квартиру загальною площею 104,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

2. Квартиру загальною площею 75,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

3. Квартиру загальною площею 76 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

4. Квартиру загальною площею 75,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;

5. Квартиру загальною площею 105 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5;

6. Квартиру загальною площею 75,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6;

7. Квартиру загальною площею 108,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7;

8. Квартиру загальною площею 46,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

9. Квартиру загальною площею 82,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9;

10. Квартиру загальною площею 50,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10;

11. Квартиру загальною площею 75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11;

12. Нежитлове приміщення загальною площею 93, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12;

13. Квартиру загальною площею 75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13;

14. Квартиру загальною площею 105,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14;

15. Квартиру загальною площею 75,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15;

16. Квартиру загальною площею 28,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16;

17. Квартиру загальною площею 76,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17.

Позивач зазначає, що 27.07.2016 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Башілов В.О. наклав арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», а саме на:

1. Квартиру загальною площею 75,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18;

2. Квартиру загальною площею 75,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19;

3. Квартиру загальною площею 48,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20;

4. Квартиру загальною площею 105,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21;

5. Квартиру загальною площею 104,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_22;

6. Нежитлове приміщення загальною площею 142 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_23;

7. Нежитлове приміщення загальною площею 77,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_24;

8. Нежитлове приміщення загальною площею 57,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_25;

9. Нежитлове приміщення загальною площею 56 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_26;

10. Нежитлове приміщення загальною площею 125,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_27;

11. Нежитлове приміщення загальною площею 77,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_28;

12. Квартиру загальною площею 75,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_29;

13. Квартиру загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_30;

14. Квартиру загальною площею 105,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_31.

Позивач вказує, що 08.09.2016 державний виконавець виніс постанову про призначення експерта, якою:

1.Призначив Приватне підприємство «Київська оціночна група», в особі ОСОБА_14, експертом у виконавчому провадженні № 50162314.

2.Зобов'язав експерта ОСОБА_14, надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань оцінки описаного майна з приводу початкової вартості для подальшої реалізації на конкурсних засадах (аукціон, прилюдні торги), в тому числі і квартири на які було накладено арешт 26.07.2016 та 27.07.2016 за адресою: АДРЕСА_33

1. квартира № 330; 2. квартира № 248; 3. квартира №50;

4. квартира № 115; 5. квартира № 124; 6. квартира № 315;

7. квартира № 197; 8. квартира № 195; 9. квартира № 223;

10. квартира № 190; 11. квартира № 309; 12. квартира № 57;

13. квартира № 228; 14. квартира № 230; 15. квартира № 408;

16. квартира № 452; 17. квартира № 398; 18. квартира № 312;

Позивач стверджує, що 17.10.2016 Відповідачем 1 на його адресу було направлено повідомлення про експертну оцінку майна зроблену в ході виконавчого провадження ПП «Київська оціночна група», що і надало висновок про вартість:

1. Квартири загальною площею 48,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20, на суму 388 520 грн.

2. Квартири загальною площею 46,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, на суму 375 620 грн.

3. Квартиру загальною площею 75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13, на суму 604 540 грн.

4. Квартиру загальною площею 105,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14, на суму 847 970 грн.

5. Квартиру загальною площею 49,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 26, корп. 1. кв. 315, на суму 397 380 грн.

6. Квартиру загальною площею 105 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, на суму 846 360 грн.

7. Квартиру загальною площею 75,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на суму 609 380 грн.

8. Квартиру загальною площею 50,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, на суму 407 060 грн.

9. Квартиру загальною площею 104,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_22, на суму 845 560 грн.

10. Квартиру загальною площею 108,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, на суму 872 960 грн.

11. Квартиру загальною площею 75,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19, на суму 606 150 грн.

12. Квартиру загальною площею 76,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17, на суму 613 410 грн.

13. Квартиру загальною площею 76,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17, на суму 613 410 грн.

14. Квартиру загальною площею 75,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15, на суму 605 350 грн.

15. Квартиру загальною площею 104,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на суму 845 560 грн.

16. Квартиру загальною площею 48,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16, на суму 392 550 грн.

17. Квартиру загальною площею 75,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18, на суму 606 960 грн.

18. Квартиру загальною площею 73,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, на суму 605 350 грн.

Позивач зазначає, що визначення вартості майна визначається за згодою сторін і має місце протягом 10-ти днів після винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника, якщо тобто 26.07.2016/27.07.2016 Башілов В.О. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, то десятиденний строк, який надається сторонам виконавчого провадження для визначення вартості майна закінчується 05.08.2016/06.08.2016.

Позивач вказує, що оцінку арештованого майна було проведено 14.09.2016 року, згідно з висновків про вартість майна, що є грубим порушенням приписів ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», адже з моменту винесення постанови Державним виконавцем про арешт майна сплинуло 50 днів.

Також державний виконавець порушив ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», адже висновки про вартість арештованого майна були складені 14.09.2016 року, а направлені Позивачу лише 17.10.2016 року.

Позивач стверджує, що звіти про оцінку майна зроблені Відповідачем 1 з численними порушеннями законодавства України.

В матеріалах виконавчого провадження № 50162314 відсутній договір між Замовником та ПП «Київська оціночна група» на проведення оцінки майна ТОВ «Аверс-Сіті».

Позивач зазначає, що оскільки Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не є власником майна чи особою у якої майно перебуває на законних підставах, то як наслідок він не може звертатися за оцінкою майна, на яке накладено арешт без доведення того факту, що майно належить на праві власності саме Боржнику у виконавчому провадженні.

Зокрема, в виконавчому провадженні № 50162314 відсутні свідоцтва про право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_34.

У Звітах про незалежну оцінку майна, зроблені ПП-Київська оціночна група» відсутні відомості, які необхідні для публікації оголошення про реалізацію такого майна, що є обов'язковою вимогою п. 4.3.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

З огляду на вищевикладене та пряму норму закону, а саме абз. 2 ч. 2 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження» ТОВ «Аверс-Сіті» вважає, що Башілов В.О. порушив порядок визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні № 50162314, що призвело до порушення прав боржника та заниження вартості майна останнього, яке було передано на реалізацію з електронних торгів.

У зв'язку з вищевикладеним просив суд визнати недійсним звіт про незалежну оцінку квартир у виконавчому провадженні № 50162314, які розташовані за адресою:

- АДРЕСА_34, квартира 228;

- АДРЕСА_34, квартира 190;

- АДРЕСА_34, квартира 124;

- АДРЕСА_34, квартира 197;

- АДРЕСА_34, квартира 398;

- АДРЕСА_34, квартира 195;

- АДРЕСА_34, квартира 309;

- АДРЕСА_34, квартира 312;

- АДРЕСА_34, квартира 330;

АДРЕСА_35;

- АДРЕСА_34, квартира 50;

- АДРЕСА_34, квартира 230;

- АДРЕСА_34, квартира 223.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, направив до суду письмові заперечення за змістом яких просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач Приватне підприємство «Київська оціночна група» свого представника не направило, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Урядовий кур'єр», котре мітиться у матеріалах справи, а тому суд вважає за можливо розглянути справу без їх участі.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 з представником позов не визнали, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В судове засідання треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Урядовий кур'єр», котре мітиться у матеріалах справи, а тому суд вважає за можливо розглянути справу без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Крім того, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Очевидно, що в даному випадку відсутній спір про право, а ч. 2 ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання недійсною експертної оцінки майна, так як він не є за своєю суттю правочином, тому не може бути визнаний судом недійсним, як того просить Позивач у поданій до суду позовній заяві.

Тим більше, задоволення судом вимоги «про визнання недійсним звітів про оцінки квартир» не призводить до відновлення того становища, яке існувало до проведення прилюдних торгів. Тобто, не досягає мети правосуддя - не захистить права Позивача.

Таким чином, Позивачем хибно обрано спосіб оскарження дій державного виконавця.

На момент отримання Позивачем повідомлення про проведену оцінку від 17.10.2016 року, всі виконавчі дії у виконавчому провадженні регулювались Законом України «Про виконавче провадження» у новій редакції.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-УШ, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10- денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Враховуючи, що повідомлення про експертну оцінку майна було надіслано державним виконавцем ще 17.10.2016 року, Позивач вважається таким, що пропустив присічний (преклюзивний) строк на звернення до суду з скаргою на оцінку вартості майна.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08.05.2015 року в справі № 367/7827/14-ц, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, стягнуто з Позивача на користь Відповідача 2 грошову суму в розмірі 15 583 877, 82 грн., а також 3654,00 грн. судового збору.

Квартири, оцінка вартості яких оскаржується в межах даної справи, були реалізовані в рахунок виконання вказаного рішення.

Крім того, судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 03.03.2016 року, винесеною в рамках ВП № 50162314, для забезпечення реального виконання виконавчого листа № 367/7827/14-ц від 22.01.2016 р., виданого Ірпінським міським судом Київської області, було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ «Аверс-Сіті».

Наступні постанови про арешт майна боржника від 26.07.2016 р. та 27.07.2016 р. лише конкретизували перелік майна боржника, на яке накладено арешт для забезпечення відображення заборони відчуження та арешту кожного нерухомого майна, належного боржнику (Позивачу).

При цьому, боржник (Позивач) жодного разу не звернувся до стягувача (Відповідача 2) з метою визначення вартості майна, яке підлягало реалізації.

Таким чином, у діях державного виконавця не вбачається жодних порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» ні в попередній редакції, ні в новій редакції, які свідчили б про незаконність проведеної оцінки чи могли бути розцінені в якості підстави для визнання її недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Таким чином, загальний закон, який регламентує порядок проведення оцінки вартості майна, визначає самостійні, альтернативні підстави для її проведення: у випадках, передбачених законом або на підставі договору.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Пунктом 12 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV (в редакції, чинній на момент проведення виконавчої дії) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

У п. 2.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 зазначається, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень передбачений окремий порядок замовлення проведення оцінки майна боржника перед його реалізацією у рамках виконавчого провадження, що не суперечить ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» 21.04.1999 р. № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» визначає вичерпний перелік нормативно-правових актів, яким регулюється порядок виконання судових рішень, серед яких немає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже його положення не підлягають застосуванню під час виконання судових рішень.

Вимоги щодо відомостей, які мають міститись в оголошенні про проведення торгів, на момент проведення оцінки регулювались Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджених Наказом Мінюсту № 2710/5 від 22.12.2015 р.

Так, судячи з вимог, заявлених до повідомлення про проведення прилюдних торгів, які визначені у п. 5 Розділу III вказаного Порядку, обов'язковим елементом повідомлення має бути вид майна, його найменування, фотографічне зображення майна, місцерозташування та стартова ціна. Саме такі відомості може забезпечити звіт про оцінку, і така інформація необхідна для здійснення повідомлення про проведення торгів.

Таким чином, звіти про незалежну оцінку містять необхідні відомості, які необхідні для публікації оголошення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, для встановлення належності нерухомого майна конкретній особі достатньо отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що було здійснено держаним виконавцем, про що не заперечує і сам Позивач.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не є обґрунтованими та доведеним, а тому не підлягають до задоволення.

На підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджених Наказом Мінюсту № 2710/5 від 22.12.2015 р., Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, ст. ст. 16,182,331 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,10,76,81,259,260-261,264-265,268, 273,365 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. П. Саранюк