Рішення № 72922075, 22.03.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/7040/17

2-о/465/14/18

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Мартинишин М.О.

при секретарі: Стисишин А.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб: Перемишлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Франківського районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій посилається на те, що вона дочкою ОСОБА_2, яка 14.01.1999 року померла. Згідно запису в свідоцтві про народження ОСОБА_2 вказана як ОСОБА_3. У свідоцтві про одруження ОСОБА_2 вказана як ОСОБА_4. В свідоцтві про народження позивача в графі мати зазначено: «Гірняк Катерина Олексіївна». Згідно довідки, виданої виконкомом Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить на праві власності земельний пай площею 0,7423 га згідно державного акту серії І-ЛВ №049458 в с. Глібовичі Перемишлянського району Львівської області. Просить встановити факт приналежності ОСОБА_2, яка померла 14.01.1999 року, Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №049458 від 16.01.2003 року, а також той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була однією і тією ж особою.

У судове засідання заявник не з'явився, однак подав заяву, в якій просить справу заслухати у його відсутності, заяву підтримує в повному обсязі, а тому суд вважає, що заяву слід слухати у їх відсутності на підставі наявних у справі доказі, достатніх для постановлення рішення.

Представник заінтересованих осіб у судове засідання не з’явилися, однак напраили листи(клопотання) з яких видно, що просить справу заслухати у їх відсутності, а тому суд вважає, що заяву слід слухати у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.

Оскільки заявник та представники заінтересованих осіб у судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно запису в свідоцтві про народження ОСОБА_3 №ІІ-СГ №332299 остання вказана як ОСОБА_3.

У свідоцтві про одруження ОСОБА_4 №ЯР №113901 прізвище та ініціали ОСОБА_4 вказані як ОСОБА_4.

У свідоцтві про смерть ОСОБА_2 №1-СН №105937 вказано ОСОБА_2.

В свідоцтві про народження заявника №ЯШ №173164 в графі мати зазначено: «Гірняк Катерина Олексіївна».

Згідно свідоцтва про одруження №І-СГ №310037 ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 02.11.2017р. №1201, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, належить на праві власності земельний пай площею 0,7423 га згідно державного акту серії І-ЛВ №049458 в с. Глібовичі Перемишлянського району Львівської області.

Оскільки мати заявника була власницею земельної ділянки площею 0,7423 га, розташованої на території Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області та у відповідності до ст.1269 ЦК України ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, звернулась до Перемишлянської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус відмовив у видачі вказаного правовстановлюючого документу із-за розбіжності прізвища матері у свідоцтві про смерть та Державному акті на право приватної власності на землю, виданому Перемишлянською райдержадміністрацією на ім`я ОСОБА_5, тоді як в свідоцтві про смерть вона вказана як ОСОБА_2. Таким чином, при оформленні даних документів була допущена технічна помилка і така помилка є перешкодою для реалізації майнового права позивача, а тому призводить у неточність власника даного документу.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений в судовому порядку.

Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.

Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.

Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається заявник у заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому, вимоги, викладені у заяві підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

заяву задовольнити.

Встановити факт приналежності ОСОБА_2, яка померла 14.01.1999 року, Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №049458 від 16.01.2003 року.

Встановити факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 була однією і тією ж особою.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення -22.03.2018 року.

Суддя Мартинишин М.О.