Ухвала суду № 72921723, 13.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2656/18

Провадження №1-кс/369/727/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Волчко А.Я.

за участю секретаря Раситюк М.П.

за участю прокурора Прокопович Р.І.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200001619 від 12.03.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,- -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що в період часу з 10 години 00 хвилин 11.03.2018 по 05 годину 25 хвилин 12.03.2018, ОСОБА_4, знаходячись за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Героїв Дніпра, 34, маючи прямий умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника автомобіля марки «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1, та який був припаркований поряд із домоволодінням за вищевказаною адресою, та який на праві власності належить ОСОБА_5, проник в середину вказаного автомобіля та привів у дію двигун та рушив із місця, тим самим незаконно заволодів вказаним автомобілем, вартістю 21 000 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України, станом на 12.03.2018 року становить 680416,8 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв останній матеріального збитку у великих розмірах.

Відомості по даному факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200001619 від 12.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

12.03.2018 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України ( фактичний час затримання 05 год. 25 хв.).

12.03.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Таким чином, у скоєнні вказаного кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за №12018110200001619 підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів раніше не судимий.

Причетність ОСОБА_4 до вказаного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, та іншими матеріалами у своїй сукупності.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об’єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду, так як відповідно до протоколів допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 намагався втекти з місця події, не зареєстрований, не проживає та не має міцних соціальних зв’язків в місті Києві та Київській області;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час існує велика вірогідність, що до вчинення даного злочину можуть бути причетні і інші особи.

Також, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, та покарання за який становить від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Пункт 2 ч. 1 ст.177 КПК України – ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Це обґрунтовується тим, що на даний час у провадженні є необхідність в проведенні ряду слідчих дій, які на даний час у зв’язку із необхідністю проведення значного обсягу першочергових слідчих дій, ще не проведені, зокрема, необхідно додатково оглянути місце події, під час якого можуть бути виявлені та вилучені важливі речові докази, зокрема перевірити наявність камер відеоспостережень по шляху можливого відходу та підходу

ОСОБА_4, перевірити останнього на причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень, встановлення можливих співучасників вчинення вказаного злочину.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні.

До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання не може бути застосований у зв’язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе стримати останнього від учинення ним нових злочинів та переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв’язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, про те з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.

Також, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв’язку з тим, що останній не має, міцних соціальних зв’язків, місця роботи, яке забезпечить його існування, а також не стримає підозрюваного ОСОБА_4 від учинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватися до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_4 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваною передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов’язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваною нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини, рішення суду повинне забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, а тому просив суд дане клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на строк 60 діб

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 140 960 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 11.05.2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 140 960 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 а, кв. 52, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 11 травня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9