Рішення № 72921508, 23.03.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6083/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Борис У.Я.

з участю представників позивачів ОСОБА_1 ,ОСОБА_2

позивачки ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 , ОСОБА_27, ОСОБА_28 до ПАТ «Львівгаз» про зобов’язання до вчинення дій , -

у с т а н о в и в :

21.08.2017 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог просять зобов’язати ПАТ «Львівгаз» встановити безкоштовно індивідуальні лічильники обліку газу для споживачів – позивачів по справі, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 на вул. Драгана у м. Львові .

Свої вимоги мотивують тим, що з 01.02.2011р. у вищевказаному будинку створено ОСББ «Драгана 30». Будинок є багатоквартирним, з централізованим гарячим водопостачанням, квартири обладнанні єдиним газовим приладом – газовою плитою, яка використовуються лише для приготування їжі. Відповідно до чинного законодавства, оплата за спожитий газ в такому випадку здійснюється відповідно до норми споживання, встановленої Постановою Кабміну від 23.03.16р. № 203, в розмірі 4,4 кубометрів газу на одну зареєстровану особу. Власники квартир вважають, що така норма є завищеною в порівнянні з фактичним споживанням газу, однак враховуючи задекларовану державою програму забезпечення усіх, таких як вони споживачів квартирними лічильниками до 2018 року, здійснювали регулярну оплату за газ і очікували на обіцяне встановлення індивідуальних лічильників газу. При цьому в структуру тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Львівгаз» уже входили витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню. Позивачі наголошують на тому, що єдиним Законом, який визначає особливості встановлення лічильників газу споживачам є Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», (в ред. станом на день звернення до суду), в якому чітко передбачено, що суб’єкт господарювання, який здійснює розподіл газу, в даному випадку це відповідач ПАТ «Львівгаз» - до 1 січня 2018 року зобов’язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення у квартирах, в яких газ використовується виключно для приготування їжі. Отже даним Законом передбачено встановлено лічильників кожному споживачеві.

Поміж тим, позивачі неодноразово зверталися до ПАТ «Львівгаз» щодо встановлення квартирних лічильників обліку газу, однак їхні законні вимоги не виконані. Таким чином вважають, що ПАТ «Львівгаз» необґрунтовано та незаконно збільшує для позивачів нарахування за спожитий газ за граничними нормами, ухиляється від гарантованого законом безкоштовного забезпечення побутових споживачів квартирними лічильниками обліку газу, протиправно застосовує солідарну оплату позивачів за спожитий газ при відсутності персоніфікованого обліку спожитого газу, а також можливості здійснювати контроль за його споживанням поза межами власного помешкання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представники позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та надали пояснення, аналогічні змісту позову та уточнених вимог.

Представник відповідача ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_4 подав письмове заперечення, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію мотивує тим, що хоча Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зі змінами внесеними Законом №2260-VІІІ від 21.12.2017 передбачає встановлення індивідуального приладу обліку газу, проте не визначає чітких механізмів його виконання. Так, згідно п.1 ч.3 ст. 7 даного Закону, Кабмін у двомісячний термін повинен розробити заходи щодо технічного та Фінансового забезпечення виконання цього Закону. Також Законом (зі змінами внесеними Законом №2260-VІІІ від 21.12.2017) передбачено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2021 року. Таким чином вважає, що законодавець продовжив виконання Закону щодо забезпечення 100% комерційного обліку для споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі ще на 3 роки,відтак вимоги позивачів є передчасними. В межах цього строку ПАТ «Львівгаз» зобов’язане встановити передбачені ч.2 ст.2 Закону прилади обліку. Однак на даний час ПАТ «Львівгаз» не спроможне виконати позовні вимоги, оскільки затверджена постановою НКРЕКП №400 інвестиційна програма не приведена у відповідність до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку» в редакції від 21.12.2017, крім того відсутні механізми для технічного та фінансового забезпечення виконання цього Закону.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено , що позивачі по справі зареєстровані та проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 по вул. Драгана, 30 в м. Львові . Будинок є багатоквартирним, з централізованим гарячим водопостачанням, квартири обладнанні єдиним газовим приладом – газовою плитою, яка використовуються лише для приготування їжі. З 01.02.2011р. в даному будинку створено ОСББ «Драгана 30».

ОСОБА_26 на підставу своїх позовних вимог позивачі покликаються на те, що згідно ст. 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін, надалі – Закон №3533-VI), суб'єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, в даному випадку це відповідач - ПАТ «Львівгаз», зобов'язані забезпечити встановлення індивідуальних лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та житлових будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі – до 1 січня 2018 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» по відношенню до побутового споживача, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» є розподільником, оператором газорозподільної мережі.

На виконання вимог Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» №3533-VI, позивачі звертались до ПАТ «Львівгаз» із заявами про встановлення кожному споживачу квартирних лічильників газу. Однак відповідач ПАТ «Львівгаз» вимоги позивачів проігнорував, оскільки з власної ініціативи, без погодження з мешканцями, намагався встановити загальнобудинковий вузол обліку.

Згідно ст. 1 Закону №3533-VI, споживачами природного газу є фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Отже зі змісту Закону №3533-VI вбачається обов'язок встановлення відповідними суб'єктами господарювання - газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремим споживачем.

Таким чином ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов'язок ПАТ «Львівгаз» встановити за власний рахунок саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку позивачів.

Посилання відповідача на те, що до вказаних правовідносин слід застосовувати вимоги положення глави 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та положення Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, суд не бере до уваги, оскільки ці підзаконні нормативні акти не є імперативними нормами права та не можуть мати переваг у застосуванні порівняно із приписами Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Аналізуючи положення Закону №3533-VI (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема його преамбули та статей 2 та 6, а також Розпорядження № 259-р від 25.04.2012р., слід дійти до висновку, що цей Закон поширює свою дію на випадки забезпечення фізичних осіб (населення) індивідуальними приладами обліку в квартирах та приватних будинках, так як саме вказані прилади обліку забезпечують повний комерційний (приладовий) облік природного газу. Загальнобудинкові вузли обліку не забезпечують повний комерційний (приладовий) облік природного газу мешканців квартир, оскільки як зазначено в п.5 Тимчасового положення від 16.05.2002р. №620 показання будинкового вузла обліку в будинках де не встановлено квартирних лічильників газу є лише підставою для подальшого розподілу обсягу спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

Разом з цим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у своєму листі № 7334/17/47-12 від 16.11.2012р. теж наголошує на тому, що Законом №3533-VI передбачається встановлення лічильників кожному споживачеві. Наявність будинкового лічильника газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі, не є підставою для невстановлення індивідуальних лічильників кожному споживачеві.

Більше того, у Постанові НКРЕКП № 2297 від 15.12.2016 р. внесено зміни до Додатку структури тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Львівгаз», згідно з чим було забрано елемент витрат «встановлення будинкових приладів обліку», і залишено тільки «витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню».

Отже, в структуру тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Львівгаз» уже входили витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню.

Відповідно до п.п. З, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позов є підставним, підлягає до задоволення, оскільки обов’язок відповідача по встановленню індивідуальних лічильників газу для кожного мешканця чітко передбачений Законом України №3533-VI, що діяв в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що заявлений позов є передчасним, оскільки на момент розгляду справи відсутні протиправні дії чи бездіяльність ПАТ» Львівгаз» щодо позивачів.

Так, на момент звернення з вимогами до суду, позивачі з 2012 року вносили оплату за користування природним газом , складовою частиною якої були і кошти , передбачені на встановлення індивідуальних лічильників газу. Позов пред»явлено у період, коли законодавець зобов»язував відповідача забезпечити безоплатним приладом обліку газу до 01.01. 2018 року , а як вбачається з письмових відповідей в адресу позивачів, що скеровувались ПАТ» Львівгаз» на звернення споживачів, у встановленні індивідуальних лічильників газу останнім було відмовлено. З метою з»ясування питання, чи включені мешканці будинку № 30 на вул. Драгана у м. Львові у план ПАТ» Львівгаз» за програмою по встановленню індивідуальних лічильників газу за кошти Оператора ГРМ на 2018 рік, судом було скеровано ухвалу від 23.03.18 р. про отримання вказаної інформації, проте така відповідачем була проігнорована.

Враховуючи викладене, ту обставину, що позивачі на даний час позбавлені можливості як споживачі послуг вносити кошти за реально використаний ними природний газ, суд приходить до висновку, що їх права є порушеними та підлягають поновленню в судовому порядку. Відсутність коштів у відповідача на проведення вказаних робіт , на думку суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3,4 12, 13, 76, 81, 82, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Зобов’язати ПАТ «Львівгаз» встановити безкоштовно індивідуальні лічильники обліку газу для споживачів, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 на вул. Драгана у м. Львові : ОСОБА_3 АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 АДРЕСА_2 , ОСОБА_6АДРЕСА_3 , ОСОБА_7АДРЕСА_4, ОСОБА_8 АДРЕСА_5 , ОСОБА_9АДРЕСА_6, ОСОБА_10 , квартира 23 ,ОСОБА_11АДРЕСА_7, ОСОБА_12АДРЕСА_8, ОСОБА_13 АДРЕСА_9, ОСОБА_14АДРЕСА_10 , ОСОБА_15АДРЕСА_11, ОСОБА_16 квартира № 103, ОСОБА_17 квартира № 97 , ОСОБА_18 квартира №1, ОСОБА_19, квартира №78, ОСОБА_20АДРЕСА_12, ОСОБА_21АДРЕСА_13, ОСОБА_22АДРЕСА_14, ОСОБА_23АДРЕСА_15, ОСОБА_24АДРЕСА_16, ОСОБА_25АДРЕСА_17, ОСОБА_26 квартира № 101, ОСОБА_27АДРЕСА_18, ОСОБА_28АДРЕСА_19.

Стягнути з ПАТ» Львівгаз» судові витрати у розмірі 1762 грн.

Позивачі : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія КА № 614116 , ІПН НОМЕР_1 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. ІНФОРМАЦІЯ_5, НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_3 ;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, прож. ІНФОРМАЦІЯ_7, НОМЕР_4, ІПН НОМЕР_5 ;

ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_8, прож. ІНФОРМАЦІЯ_9, НОМЕР_6, ІПН НОМЕР_7;

ОСОБА_8, 18.12.60 р.н, прож. ІНФОРМАЦІЯ_10 , НОМЕР_8, ІПН НОМЕР_9 ;

ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_11, прож. ІНФОРМАЦІЯ_12, НОМЕР_10, ІПН1955709023 ;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_13, прож. ІНФОРМАЦІЯ_14, НОМЕР_11, ІПН НОМЕР_12 ;

ОСОБА_11, 09.02.56 р.7н., прож. ІНФОРМАЦІЯ_15, ІПН НОМЕР_13, НОМЕР_14 ;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_16, прож. ІНФОРМАЦІЯ_17 , НОМЕР_15, ІПН НОМЕР_16 ;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_18, прож. ІНФОРМАЦІЯ_19, НОМЕР_17, ІПН2779413708 ;

ОСОБА_14, 01.07.29 р.7н., прож. ІНФОРМАЦІЯ_20, НОМЕР_18 , ІПН НОМЕР_19 ;

ОСОБА_15,ІНФОРМАЦІЯ_21, прож. ІНФОРМАЦІЯ_22, НОМЕР_20, ІПН НОМЕР_21 ;

ОСОБА_16, 03.09.51 р.76н., прож. ІНФОРМАЦІЯ_23, НОМЕР_22, ІПН НОМЕР_23 ;

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_24, прож. ІНФОРМАЦІЯ_25, НОМЕР_24, ІПН НОМЕР_25 ;

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_26, прож. ІНФОРМАЦІЯ_27 , НОМЕР_26, ІПН НОМЕР_27 ;

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_28, прож. ІНФОРМАЦІЯ_29, НОМЕР_28, ІПН НОМЕР_29 ;

ОСОБА_20,ІНФОРМАЦІЯ_30, прож. ІНФОРМАЦІЯ_31, НОМЕР_30, ІПН НОМЕР_31 ;

ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_32, прож. ІНФОРМАЦІЯ_33, НОМЕР_32, ІПН НОМЕР_33 ;

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_34, прож. ІНФОРМАЦІЯ_35, НОМЕР_34, ІПН НОМЕР_35 ;

ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_36, прож. ІНФОРМАЦІЯ_37 , НОМЕР_36, ІПН НОМЕР_37 ;

ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_38, прож. ІНФОРМАЦІЯ_39, НОМЕР_38, ІПН НОМЕР_39 ;

ОСОБА_25,ІНФОРМАЦІЯ_40, прож. ІНФОРМАЦІЯ_41, НОМЕР_40 , ІПН НОМЕР_41 ;

ОСОБА_26, 01.05.73 р.7н., прож. ІНФОРМАЦІЯ_42, НОМЕР_42 , ІПН НОМЕР_43;

ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_43, прож. ІНФОРМАЦІЯ_44, НОМЕР_44, ІПН НОМЕР_45 ;

ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_45, прож. ІНФОРМАЦІЯ_46 , НОМЕР_46, ІПН НОМЕР_47.

Відповідач: ПАТ « Львівгаз» , м. Львів вул. Золота, 42, ЄДРПОУ 03349039.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя ОСОБА_30