Ухвала суду № 72920729, 22.03.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження у справі

22 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/222/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюк О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Шеремова В.Д., Агатія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: стягнути з Головного управління ДФС у Чернівецькій області на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року, за період з 25 березня 2017 року по 30 січня 2018 року у сумі 37516,50 грн.

28 лютого 2018 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін в судове засідання на 22 березня 2018 року.

20 березня 2018 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1

22 березня 2018 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про те, що відмовляється від клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 і просить суд його не розглядати, натомість заявлено інше клопотання про закриття провадження у справі, яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що дії представника відповідача не суперечать вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині відмови від раніше заявленого клопотання, судом прийнято таку відмову, оскільки відмова від клопотання не порушує чиї-небудь права або ж інтереси.

Клопотання про закриття провадження у справі обґрунтовано тим, що 20 травня 2016 року позивачем було подано позов до ДФС України та ГУ ДФС у Чернівецькій області, зокрема щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді.

Представник відповідача посилається на те, що одним з предметів спору згідно позовної заяви ОСОБА_1 у справі №824/338/16-а є середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді, тобто даний період починається з 14 травня 2016 року (час поновлення на посаді) та триватиме до моменту поновлення на роботі позивача, який ще не настав.

Предметом спору в даній справі №824/222/18-а є середній заробіток за період з 25 березня 2017 року по 30 січня 2018 року в сумі 37516,50 грн., а тому на думку представника відповідача предмет спору у справі №824/222/18-а є частиною одного з предметів спору у справі №824/338/16-а.

Оскільки поновлення на даний момент на роботі позивача не відбулось, підстави для звернення до суду в обох справах є аналогічними та виключають одна одну.

В зв'язку з наведеними обґрунтуваннями, представник відповідача вважає, що оскільки позивача ще не поновлено на роботі, є підстави визначені пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України для закриття провадження у справі, з урахуванням того, що рішення у справі №824/338/16-а набрало законної сили. При цьому, як стверджує представник відповідача ОСОБА_1 міг звернутись до суду із заявою про задоволення позовної вимоги щодо якої не було винесено рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення заявленого клопотання, посилаючись на те, що предмет спору в даній адміністративній справі є іншим, тобто позовна вимога стосується іншого періоду стягнення заробітку.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд вважає, що в задоволенні цього клопотання слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

24 березня 2017 року Чернівецьким окружним адміністративним судом у справі №824/338/16-а за позовом ОСОБА_1 до ДФС України та ГУ ДФС у Чернівецькій області адміністративний позов задоволено повністю, прийнято рішення про:

- Поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області з 14 травня 2016 року.

- Стягнуто з Головного управління ДФС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 травня 2016 року по 24 березня 2017 року у сумі 38945,70 грн.

- Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць допущено до негайного виконання.

Відповідно до рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року - без змін.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До вказаних правовідносин судом застосовуються наступні норми законодавства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавець визначив за судом обов'язок закрити провадження у справі в тому разі, якщо є постанова суду, яка набрала законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у справі №824/222/18-а та №824/338/16-а дійсно одні і ті ж сторони, окрім ДФС України. Однак у справі №824/222/18-а предмет спору та підстави є іншими, ніж у справі №824/338/16-а.

Зокрема, при зверненні до суду, позивачем заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2017 року по 30 січня 2018 року у сумі 37516,50 грн., а відтак цей період та сума стягнення вочевидь є відмінними від періоду 14 травня 2016 року по 24 березня 2017 року, де стягнуто на користь позивача середній заробіток в сумі 38945,70 грн.

Підставами звернення позивача до суду у справі №824/338/16-а були обставини винесення протиправного наказу про звільнення і як наслідок стягнення заробітку за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді. Натомість у справі №824/222/18-а підставами, якими обґрунтовується позов є протиправне не поновлення на посаді з часу винесення постанови суду, і як наслідок вимушеного прогулу за цей період.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи представника відповідача про наявність підстав про закриття провадження у справі є помилковими, а відтак клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Щодо іншої частини обґрунтувань представника відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

13 грудня 2017 року Чернівецьким окружним адміністративним судом у справі №824/338/16-а за заявою ОСОБА_1 до ДФС України та ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення, (яке набрало законної сили 10.01.2018 року), згідно якого задоволено частково вимоги заяви, а саме:

- Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в адміністративній справі № 824/338/16-а;

- Зобов'язано Державну фіскальну службу України подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у двадцятиденний строк з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення;

- Попереджено Державну фіскальну службу України про можливість застосування заходів, передбачених ч. 2 ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

Звертаючись із заявою до суду в адміністративній справі № 824/338/16-а, позивач окрім вказаних вище вимог, просив суд стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р., за період з 25.03.2017 р. по день фактичного поновлення на посаді.

За результатами розгляду заяви, судом в частині стягнення середнього заробітку за період з 25.03.2017 р. по день фактичного поновлення на посаді було відмовлено. У своєму рішенні судом зроблено висновки про те, що вимога заявника про стягнення з ГУ ДФС у Чернівецькій області на його користь середнього заробітку за час затримки виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р., за період з 25.03.2017 р. по день фактичного поновлення на посаді, не підлягає задоволенню, оскільки вказану вимогу (спір) належить вирішувати за правилами, встановленим КАС України для розгляду позовних заяв, а не в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначеному ч. 9 ст. 267 КАС України.

Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що доводи представника відповідача щодо способу захисту порушеного права позивачем в частині того, що останній мав би звернутись до суду про ухвалення додаткового судового рішення є помилковими. В даному адміністративному позові, як зазначалось вище інший предмет спору, так само, як і інші докази, які повинні досліджуватись судом щодо невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, і як наслідок не виплата середнього заробітку за цей період, а тому суд відхиляє наведені представником відповідача обґрунтування.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання про закриття провадження в справі відмовити повністю

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвалу в повному обсязі складено 22 березня 2018 р.

Суддя Боднарюк О.В.