Ухвала суду № 72920558, 23.03.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа 274/1/18

1-кс/288/58/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року . смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді –Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання – Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області заяву про відвід судді Рудника Миколі Івановича в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000077 від 25 квітня 2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 (Шелушкова), 37, Житомирської області;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 (Кірове), вул. Івана Сулима (Леніна), 66, Бориспільського району, Київської області;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 (Лебедин), вул. Івана Сулима (Леніна), 56, Бориспільського району, Київської області;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_9,

що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 189, частиною другою статті 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Попільнянського районного суду Житомирської області Рудника М.І. перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000077 від 25 квітня 2017 року відносно: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 189, частиною другою статті 289 КК України.

В судовому засіданні 20 березня 2018 року захисником ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заявлено відвід судді Руднику М.І.

Заява про відвід судді Рудника М.І., мотивована тим, що отримавши обвинувальний акт з реєстром в підготовчому судовому засіданні суддею не з’ясовувались анкетні дані обвинувачених та хто є їхніми захисниками та в ухвалі суду від 05 січня 2018 року зазначено адресу проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, тобто будинок до якого ОСОБА_7 не має ніякого відношення.

В ході підготовчого засідання, прокурором Тищенко М.М. було заявлено клопотання про продовження терміну запобіжного заходу, тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5, проте суддею Рудником М.І. при ухваленні рішення було грубо порушені вимоги законів, судом не з’ясовувались підстави та обґрунтованість клопотання та в ухвалі суду від 05 січня 2018 року, суддя продовжуючи термін тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 діб до 05 березня 2018 року обмежився висновком, що «вказані обставини (зазначені захисником) не доводять, що на даний час перестали існувати ризики, визначені у частині першій статті 177 КПК України, які були підставою при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою». Навіть не зазначено які саме підстави та чим вони обґрунтовані щодо конкретної особи.

Захисником в інтересах ОСОБА_5 було заявлено клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий арешт. При цьому до клопотання було додано довідку із ЖУВП №8 про стан здоров'я, а саме, що у ОСОБА_5 виявлено захворювання, в зв'язку з якими він отримує лікування в умовах СІЗО. Заяву до Попільнянського районного суду від ОСОБА_8 про те, що вона, як власник майна - квартири АДРЕСА_1, не заперечує проти цілодобового проживання в квартирі, що є її приватною власністю, в разі порушення ОСОБА_5 запобіжного заходу, вона навіть взяла на себе обов'язок негайно повідомити про це правоохоронні органи та суд. Підпис ОСОБА_8, на зазначеній заяві нотаріально посвідчено. Саме в зв'язку з тим, що судом не було встановлено дійсне фактичне місце проживання ОСОБА_5 в м. Бердичеві, про що зазначено вище, суддею Рудником М.І. взагалі не було дано оцінку заяві ОСОБА_8 з приводу надання цілодобового проживання ОСОБА_5 у належній їй на праві власності квартири.

Крім того, суду було надано довідку про те, що ОСОБА_8 перебуває на лікуванні в денному стаціонарі з приводу загрози переривання вагітності 10-12 тижнів.

Висловлюючи думку з приводу заявленого клопотання, прокурор Тещенко М.М. звернув увагу суду на той факт, що при винесенні нам клопотання про продовження терміну запобіжного заходу, йому не відомо були обставини, на які посилається захисник, тому просив суд в нарадчій кімнаті, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, врахувати обставини та докази, заявлені захисником.

Висловлюючи думку, потерпілий ОСОБА_9, підтвердив той факт, що знайомий з ОСОБА_5, саме через дружину останнього - ОСОБА_8 Більше того, в доданому до клопотання прокурора копії протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25 квітня 2017 року, останнім зазначено, що в 2011 році, коли він перебував у гостях у своєї колишньої дружини - ОСОБА_10, її тітка - ОСОБА_8 познайомила його із своїм чоловіком - ОСОБА_5. Таким чином, будь хто із учасників засідання не заперечував проти заявленого ним клопотання з причини оспорювання викладених у ньому фактів та наданих доказів.

В ухвалі від 05 січня 2018 року, суддя Рудник М.І. зазначає, що в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про виклик свідків. В резолютивній частині ухвали задовольнив клопотання прокурора про виклик свідків. Однак, в підготовчому судовому засіданні, прокурором будь - якого клопотання щодо виклику певних осіб в якості свідків не заявлялось.

Під час підготовчого провадження, суддя Рудник М.І. з'ясовував лише питання можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та клопотання щодо запобіжних заходів. Питання про наявність скарг, що не могли бути подані в ході досудового розслідування та заперечень проти ухвал слідчого судді, що не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, взагалі не ставилось, тому за такого відношення судді, Захисник та ОСОБА_7 були позбавлені можливості заявлення скарги щодо незаконного затримання ОСОБА_5.

Крім того, в судовому засіданні 05 березня 2018 року, прокурором Тещенко М.М. було заявлено клопотання про продовження терміну тримання під вартою в тому числі підзахисному ОСОБА_5, при цьому клопотання обвинуваченому та Захиснику було вручено в ході судового засідання і з'ясовуючи думку сторони захисту щодо заявленого клопотання Захисником було заявлено, що в зв'язку з тим, що клопотання їм вручено щойно, вона не готова висловити свою думку та просила надати необхідний час для підготовки. Суд вийшов до нарадчої кімнати, після чого оголосив ухвалу про продовження терміну тримання під вартою обвинувачених. Клопотання про надання необхідного часу для підготовки заперечень, судом взагалі не вирішено. Захисник вважає такі дії судді грубим порушенням прав підзахисного ОСОБА_5 і в першу чергу права на захист.

Захисник вважає, що такі грубі порушення вимог закону суддею Рудником М.І. стороною захисту розцінюється як обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Суддя, вивчивши заяву про відвід та матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Статтею 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно статті 81 КПК України у разі з’явлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Статтями 75-76 КПК України передбачений перелік обставин, за яких судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Даний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, є вичерпним.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У відповідності до статті 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Захисником не доведено суду належними доказами, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження фактів, які б свідчили про упередженість судді Рудника М.І., чи надання переваг в реалізації принципу змагальності сторін будь-кому із учасників процесу. Сама по собі незгода особи з діями чи бездіяльності судді, який розглядає справу, не може розглядатись як підстава для його відводу (самовідводу).

Заява про відвід фактично зводиться до незгоди захисника ОСОБА_6 з процесуальними рішеннями, ухваленими суддею Рудником М.І. при розгляді справи в підготовчому судовому засіданні та стосовно заявлених нею клопотань, проте така незгода не є відповідно до вимог КПК України підставою для відводу судді. Крім того, при розгляді заяви про відвід суддя, що її розглядає, не наділений повноваженнями перевіряти правильність висновків суду при постановленні ним своїх рішень, давати оцінку його діям.

Тобто відсутні підстави для відводу судді, передбачені пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України. З врахуванням викладеного, суд вважає відвід судді немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 80-82, 309, 369, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід судді Попільнянського районного суду Житомирської області Рудника М.І. у кримінальному провадженні № 12017060000000077 від 25 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_11