Ухвала суду № 72920551, 22.03.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6942/17

Провадження № 1-р/461/5/18

У Х В А Л А

судового засідання

22.03.2018 року Галицький районний суду міста Львова

у складі:

головуючого– судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Збожної О.Р.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові заяву прокурора Притули Святослава Миколайовича про роз’яснення судового рішення,

встановив:

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

14.03.2018 року прокурор звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить роз'яснити значення фрази, викладеної у резолютивній частині, ухваленого по справі вироку «Запобіжний захід ОСОБА_1 по даній справі не обирався», а також роз'яснити вирок в частині вирішення судом питання, пов'язаного з накладенням у даному кримінальному провадженні арешту на майно обвинуваченого.

ОСОБА_1 просив роз'яснити судове рішення.

Захисник засудженого в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились.

У відповідності до положень ч.2 ст.380 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Згідно ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Дослідивши заяву та матеріали справи, заслухавши думку засудженого, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст.370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаютьсярішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили; рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Приймаючи рішення за заявою прокурора, суд виходить з того, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК) способом усунення його недоліків. Щодо передбачених ст. 380 КПК роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Судове рішення повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Як видно з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_1 в межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 19.09.2017 року було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого становив до 18.11.2017 року. До закінчення строку дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, такий останньому продовжено не було, оскільки ОСОБА_1 був затриманий правоохоронними органами в межах іншого кримінального провадження, по якому йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 призначене покарання у виді позбавлення волі, судом у резолютивній частині вироку було зазначено про те, що ОСОБА_1 не обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, для правильного розрахунку строку відбування покарання при виконанні вироку.

Стосовно питання щодо накладення арешту на майно обвинуваченого в межах кримінального провадження, слід відзначити, що протокольною ухвалою суду було задоволено заяву потерпілого у кримінальному провадженні від 07.03.2018 року, згідно якої останній просив залишити поданий по справі цивільний позов без розгляду, у зв’язку тим, що бажає звернутись з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, а також положення ст.170 КПК України, зокрема те, що метою арешту є забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, а ОСОБА_1 в силу Закону є особою, яка несе відповідальність за заподіяну своїми діями шкоду потерпілому, під час винесення процесуального рішення по справі(вироку), суд вважав недоцільним скасовувати накладений ухвалою від 28.11.2017 року в межах даного кримінального провадження арешт майна обвинуваченого, що в свою чергу зможе забезпечити виконання можливого рішення про відшкодування потерпілому шкоди у порядку цивільного судочинства. Однак, оскільки висловлення додаткових мотивів може бути сприйнято, як змінення змісту судового рішення, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що такий арешт може бути скасований в будь-який момент за відповідним клопотанням, зокрема в порядку визначеному ст.537 КПК України, і не скасовувся судом при винесенні вироку.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне роз'яснити вирок суду від 12.03.2018 року у справі про обвинувачення ОСОБА_1 в частині запобіжного заходу обвинуваченого та заходів забезпечення кримінального провадження, при цьому не змінюючи змісту вироку.

Керуючись ст.380 КПК України, суд -

постановив:

Заяву задоволити.

Роз’яснити вирок Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2018 року у справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Роз’яснити, що абзац другий резолютивної частини вироку слід розуміти, як «запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою по даній справі не обирався».

Роз’яснити, що арешт, накладений ухвалою суду від 28.11.2017 року на майно обвинуваченого в межах даного кримінального провадження судом скасований не був.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Стрельбицький