Рішення № 72920524, 12.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/64/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Керівника Шепетівської місцевої прокуратури до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить:

- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування 5 134,07 гривень, що еквівалентно 172,4 євро відповідно до розрахунку до акту від 30.06.2017 № 0151312 на користь Державного бюджету України (отримувач: УД КСУ у Біляївському районі Одеської області, код СДРПОУ 37913781, р/р № 31311309700111, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 221601000, призначення платежу плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 30.06.2017 на автодорозі "М05, м.Липовець - Великі Біляри 431 км, здійснено габаритно - ваговий контроль вантажного автомобіля марки Renault, модель Premium, реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричіпа -самоскида-Е марки BODEX, модель KIS 33, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено акт серії ВН №0155062 від 30.06.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України..

На підставі встановлених порушень законодавства відповідачу здійснено розрахунок плати за проїзд в сумі 172,40 євро відповідно до розрахунку від 30.06.2017.

Позивач вказує, що незважаючи на те, що відповідно до п.31-1 Порядку перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити відповідний орган Укртрансбезпеки, відповідач дані кошти добровільно не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Однак станом на 12.03.2018 до суду не надходило відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області 30.06.2017 на автодорозі "М05, м.Липовець - Великі Біляри 431 км, здійснено габаритно - ваговий контроль вантажного автомобіля марки Renault, модель Premium, реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричіпа -самоскида-Е марки BODEX, модель KIS 33, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено акт серії ВН № 0151312 від 30.06.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України.

Згідно чеку зважування № 8052 від 30.06.2017 загальна маса автомобіля становить 40,24 т, при допустимій 40 т, осьове навантаження на строєну вісь становить 23,22 т, при допустимій 22 т.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.06.2017 та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.06.2017 № ВН 0155062.

На підставі складеного акту та довідки проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 172,40 євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, становить 5 134,07 гривень.

Однак визначена контролюючим органом сума платежу відповідно до зазначеного розрахунку відповідачем у добровільному порядку не сплачена. У зв'язку із чим керівник Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В розумінні підпункту 4 пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2011 року (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В свою чергу, положеннями пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил №30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10- 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31.1. Порядку №879).

Згідно пункту 26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Положеннями пункту 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

Як встановлено судом відповідно до графіка роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Одеській області на червень 2017 року та направлення на перевірку від 30.06.2017, що транспортним засобом, який належить відповідачу було здійснено перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. За таких обставин, контролюючим органом згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 30.06.2017 №0151312, нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 172,40 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 5134,07 грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги ту обставину, що відповідачем не було оскаржено розрахунок плати за проїзд від 30.06.2017 №0151312, копію якого відмовився отримати водій, навіть після відкриття провадження у даній справі, де відповідачу достеменно стало відомо про існування такого розрахунку.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні здійснює Державна служба України з безпеки на транспорті, яка у своїй діяльності керується Законом України «Про автомобільний транспорт», Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається зі ст. 4, 5, 19 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Звернення до суду є способом реалізації компетенції такого суб'єкта, а тому повинно відбуватися в межах, у спосіб та в порядку, передбачених законом.

Оскільки Укртрансбезпека жодним законом та іншим нормативно-правовим актом, у тому числі Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, не наділена повноваженнями на стягнення плати за проїзд у судовому порядку, у силу вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 КАС України даний позов заявляється в інтересах держави прокурором як позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.119 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Суд встановив, що прокурору, який є позивачем по справі, про порушення інтересів держави в результаті несплати ОСОБА_1 нарахованої плати за проїзд стало відомо із матеріалів управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 13.10.2017 №8428/31-18, які отримані прокуратурою 27.10.2017 за вх.№05-4118вх-17.

Враховуючи викладене, суд визнав причини пропуску процесуального строку поважним та відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, за заявою прокурора поновив пропущений процесуальний строк, відтак клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що при винесенні розрахунку 30.06.2017 №0151312, яким зобов'язано ОСОБА_1 внести 172,40 євро плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", посадові особи Укртрансбезпеки діяли на виконання вимог чинного законодавства, а тому, розрахунок не суперечить чинному законодавству, визначена контролюючим органом сума платежу відповідно до зазначеного розрахунку відповідачем у добровільному порядку не сплачена, відтак, позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, отже адміністративний позов слід задовольнити.

Таким чином враховуючи вимоги ст.139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов керівника Шепетівської місцевої прокуратури (30400, вул.Сергія Оврашка, 43, м.Шепетівка, Хмельницька область, ідентифікаційний код 02911102) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (30400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (30400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 5134 (п'ять тисяч сто тридцять чотири) грн 07 коп., на користь Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя Г.В. Лабань