Постанова № 72920189, 14.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 березня 2018 р. № 820/633/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3О.) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправними протиправними і скасувати накази Головного управління ДФС у Харківській області №5393 від 05.10.2017 і №6032 від 25.10.2017;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області з проведення позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було прийнято наказ №5393 від 05.10.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)» (надалі – наказ №5393), відповідно до якого з 17.10.2017 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.1998 по 31.12.2016 тривалістю 10 робочих днів, тобто до 31.10.2017. Підставами для проведення перевірки позивача стало отримання відповідачем листа прокуратури Харківської області №32-53вих17 від 01.06.2017 та ненадання позивачем відповіді на письмовий запит відповідача №2579/С/20-40-13-12-09 від 30.06.2017.

25.10.2017 відповідачем було прийнято наказ №6032 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 05.10.2017 №5393» (надалі – наказ №6032), яким була змінена дата початку перевірки з 28.11.2017 р.

Як на підставу внесення змін до наказу №5393, відповідач посилається на доповідну записку заступника начальника відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_4 №713/20-40-13-14-07 від 17.10.2017.

На підставі наказів №5393 та №6032 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.1998 по 31.12.2016.

Позивач не погоджується з наказами №5393 та №6032, оскільки, н його думку, при їх прийнятті та проведенні на їх підставі перевірки відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень Конституцією України та Податковим кодексом України, внаслідок чого такі накази та дії підлягають визнанню протиправними і скасуванню, з огляду на наступне.

Як стверджує позивач, відповідач порушив норми ПК України щодо строків давності, призначивши та провівши перевірку за період, що перевищує 1095 днів, відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України.

Також зазначає, що наказом №6032, відповідач вніс зміни до наказу №5393 в частині дати початку податкової перевірки. Водночас, ні ПК України, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право відповідача вносити зміни до наказу про призначення податкової перевірки та переносити дату початку такої перевірки.

Період перевірки, вказаний в наказі про призначення, охоплює час, протягом якого позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець (а саме з 19.09.2007 по 26.06.2012 та з18.12.2015 по 25.01.2016).

Тому Позивач вважає, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі – Закон) також має враховуватись при визначення правомірності підстав для видачі Наказів №5393 та №6032.

Зазначає, що приймаючи наказ №6032, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто з порушенням ст. 19 Конституції України. У зв’язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому та наданих письмових поясненнях.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75).

Приписи п.102.1 ст.102 ПКУ встановлюють, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, виходячи з наведеного контролюючі органи, за наявності підстав, мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки за будь-який період діяльності платника податків з питань, що не були охоплені попередніми перевірками, однак при цьому, мають право визначити суму грошового зобов'язання з відповідного податку, збору (платежу) за результатами таких перевірок лише у межах 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Зазначив, що порушень прав та інтересів позивача щодо визначення відповідачем періоду перевірки з 01.01.1998 по 31.12.2016, тобто більше ніж 1095 днів, не допущено.

Так, згідно з п.п. 78.1.1. п.78.1 ст.78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Так, у зв'язку з виконанням функцій, покладених п.п. 19-1.1.1, п.п. 19-1.1.2 п.19 -1 ст. 19-1 ПКУ на органи ДФС та керуючись положеннями п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20 та ст.ст.72, 73 Кодексу, враховуючи зібрану податкову інформацію, зокрема, відомості, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Е -декларація) та встановленням невідповідності даних щодо задекларованих доходів і статків та необхідністю встановлення даних щодо повноти нарахування і сплати податків з отриманих доходів та тих, що були спрямовані на придбання рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та грошових коштів, відповідачем засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_3 направлено відповідний запит (лист від 30.06.2017 №2579/С/20-40-13-12-09, поштове повідомлення про вручення №61057 1247630 1). Однак, вказаний запит позивачем отримано не було та поштове відправлення було повернуто з поміткою «за истечением срока хранения». Тобто, письмовий запит ГУ ДФС ОСОБА_3 не було отримано не з вини відповідача. При цьому ГУ ДФС були дотримані всі норми ПКУ щодо порядку складання та надіслання такого запиту.

Таким чином, внаслідок неотримання відповіді позивача на запит контролюючого органу, у ГУ ДФС були наявні підстави для призначення документальної позапланової перевірки.

Щодо можливості внесення змін до наказу ГУ ДФС від 05.10.2017 №5393 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3» в частині дати початку проведення зазначає, що відповідно до положень пункту 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 30.11.2011 № 1242, зміни, що вносяться до наказу (розпорядження) оформляються окремим наказом (розпорядженням), який повинен мати такий заголовок: "Про внесення змін до наказу (розпорядження)..." із зазначенням дати, номера, назви виду розпорядчого документа, до якого вносяться зміни.

Крім того, ПКУ не заборонено контролюючим органам вносити зміни до розпорядчих документів, зокрема, наказів про проведення перевірок у випадку необхідності. Тобто, позивачем помилково зазначено у позовній заяві про відсутність нормативно-правових актів, що регламентують, у т.ч. внесення змін до розпорядчих документів. У зв'язку з неможливістю розпочати перевірку у строк, визначений у наказі від 05.10.2017 №5393, Відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, внесені відповідні зміни. А отже, виданням наказу від 25.10.2017 №6032 Відповідачем не порушено як норм чинного законодавства, так і прав та інтересів позивача.

Крім того зазначив, що стосовно застосування норм Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877) у період з 19.09.2007 по 26.06.2012 та з 18.12.2015 по 25.01.2016, коли позивач був зареєстрований як фізична особа - підприємець, слід звернути увагу суду на те, що відповідно до ст.2 вказаного Закону (у редакції, що діяла станом на вказані періоди) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом отримано лист від прокуратури Харківської області від 01.06.2017 №32-53 вих.-17, згідно якого начальника ГУ ДФС ОСОБА_5, зокрема, повідомлено про те, що опрацюванням відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено факти декларування у 2017 році (за минулий рік) доходів, цінного рухомого майна, транспортних засобів, нерухомого майна, грошових органів, що може свідчити про порушення податкового законодавства та можуть бути підставами за ст. 78 ПКУ для проведення документальних позапланових перевірок.

Вказаним листом прокуратури з метою встановлення легальності (нелегальності) походження задекларованих доходів зобов’язано контролюючий орган провести документальні позапланові перевірки повноти сплати особами, зазначеними у списку, який додається до листа, та їх податковим агентами належних сум податків до бюджету (а.с.59-60).

ГУ ДФС у Харківській області на адресу позивача був направлений письмовий запит "Про надання інформації та її документальне підтвердження" № 2579/С/20-40-13-12-09 від 30.06.2017 року (а.с. 55-56), в якому відповідач вказав, що у зв’язку із встановленням невідповідності даних щодо задекларованих доходів і статків та необхідністю встановлення даних щодо повноти нарахування і сплати податків з отриманих доходів та тих, що були спрямовані на придбання нерухомого майна (податків з об’єктів нерухомого майна), цінних паперів, корпоративних прав та грошових коштів, задекларованих позивачем в щорічній декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 р., на підставі положень підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпункту 1 та 6 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 ПК України, Головне управління ДФС у Харківській області просить позивача протягом 15 робочих днів наступних за днем отримання даного запиту, надати до Головного управління ДФС у Харківській області за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 46 документально підтверджено інформацію (копії документів, засвідчені власним підписом) щодо:

отриманих доходів;

порядку набуття у власність нерухомого майна;

порядку набуття у власність цінних паперів та корпоративних прав;

походження грошових коштів в національній та іноземній валюті (а.с. 55-56).

Зазначений запит відправлено на адресу реєстрації позивача, проте ним не отриманий, про що свідчить копія поштового конверту та поштового повідомлення з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 57, 58).

05.10.2017 року заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області був винесений наказ № 5393 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)" (а.с.12).

Як вбачається із тексту оскаржуваного наказу підставами для його прийняття стало отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків ОСОБА_3 податкового законодавства (лист прокуратури Харківської області від 01.06.2017 №32-53вих-17) та ненадання пояснень та документального підтвердження на обов’язків письмовий запит контролюючого органу.

Також судом встановлено, що на виконання оскаржуваного наказу податковим органом видано направлення на перевірку від 05.10.2017 №734 (а.с.14).

Наказом заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області від 25.10.2017 р. № 6032 внесено зміни до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 05.10.2017 № 5393 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)", а саме до п. 2 в частині дати початку проведення перевірки, а саме: викласти п.2 наказу у такій редакції: “2 Документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) провести з 28.11.2017 р. тривалістю 10 робочих днів” (а.с. 13).

Як вбачається з копії наказу № 6032, підставою для внесення змін стала доповідна записка заступника начальника управління – начальника відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 від 17.10.2017 № 713/20-40-13-14-07.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної обставини: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно до п.73.3. ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/абопорядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 вказано, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З положень вищенаведених норм вбачається, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації.

Таким чином, суд зазначає, що у письмовому запиті про надання пояснень та їх документального підтвердження, що складається контролюючим органом на підставі п. 73.3 ст. 73 та п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, крім наведення підстав для надіслання запиту, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, необхідно також обов'язково зазначати: факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено; відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту.

Такими даними можуть бути матеріали перевірок або зустрічних звірок інших платників податків, інша податкова інформація, отримана та опрацьована контролюючим органом у встановленому статтями 72 - 74 Кодексу порядку (наприклад, дані ЄРПН, податкових декларацій та додатків до них, інша інформація, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу).

Частиною 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, серед підстав надсилання платнику податків письмового запиту наведено виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, у відповідності до абзацу 7 п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на запити лише у тому разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

У письмовому запиті № № 2579/С/20-40-13-12-09 від 30.06.2017 року у позивача запитувалась інформація, відносно даних щодо повноти нарахування і сплати податків з отриманих доходів та тих, що були спрямовані на придбання нерухомого майна (податків з об’єктів нерухомого майна), цінних паперів, корпоративних прав та грошових коштів, задекларованих позивачем в щорічній декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 р. та не наведено виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку.

Суд відзначає, що декларування доходів та будь-якого майна у значних розмірах не свідчить про порушення платниками податків податкового законодавства, навпаки, таке декларування є обов’язком платника податків та не є підставою для проведення перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.

Крім того суд зазначає, що за правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за умови ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), згідно якої лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зазначена правова позиція закріплена у Постанові Верховного суду від 17.01.2018 року по справі №1570/7146/12.

Згідно з пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова. Проте підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Крім того, суд зазначає, що п. 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу ГУ ДФС у Харківській області від 05.10.2017 р. № 5393, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3, здійснюється за період з 01.01.1998 по 31.12.2016 року, тобто поза межами строків, встановлених п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Крім того, суд зазначає, що у письмовому запиті № № 2579/С/20-40-13-12-09 від 30.06.2017 року у позивача запитувалась інформація лише за 2015 рік, проте перевірку призначено за зовсім інший період.

Таким чином, наказ про проведення перевірки та дії відповідача по проведенню перевірки з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.1998 по 31.12.2016 року, є протиправними, оскільки вказаний період знаходиться поза межами строку 1095 днів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що наказ від 05.10.2017 р. № 5393 є протиправним та таким, що винесений з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовна вимога про скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 05.10.2017 р. № 5393 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 25.10.2017 р. № 6032 “Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 05.10.2017 р. № 5393 “ Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)” суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.6 ст. 78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Статтею 82 Податкового кодексу України закріплено строки проведення виїзних перевірок, а саме:

82.1. Тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

82.2. Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

82.3. Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

82.3.1. заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

82.3.2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

82.4. Проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому, перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України суд констатує відсутність у контролюючого органу повноважень щодо зміни дати початку проведення перевірки та внесення у зв’язку з цим змін до наказу про її проведення, а відтак погоджується із твердженням позивача про відсутність правових підстав для внесення змін до раніше прийнятих наказів в частині зміни дати початку перевірки податковим органом платника податків. У зв’язку з чим вимога ОСОБА_3 щодо скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 25.10.2017 р. № 6032 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та, відповідно, проведення перевірки на підставі вказаного наказу, діяв всупереч положенням ст. 78, 79 ПК України, у зв’язку з чим вимога про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області з проведення позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61183, код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій неправомірними – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)” № 5393 від 05.10.2017 р.

Скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області №6032 від 25.10.2017 року “Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 05.10.2017 р. № 5393 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1)”.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області з проведення позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3, оформленої актом “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.1998 по 31.12.2016”.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61183, код НОМЕР_1) у розмірі 2114, 40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23 березня 2018 року.

Суддя Бадюков Ю.В.