Рішення № 72920153, 22.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Справа № 823/219/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 25.04.2017 за №1229062-1302 та від 25.04.2017 за №1229065-1302.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управління ДФС у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 за №1229062-1302 та від 25.04.2017 за №1229065-1302 за якими відповідачем нараховано орендну плату виходячи з 3% розміру орендної плати, тоді як на його думку розмір орендної плати за орендовані ним земельні ділянки повинен складати 1% від нормативної грошової оцінки. Позивач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України та є такими, що підлягають скасуванню, оскільки без внесення змін до договору оренди землі відповідач позбавлений права нараховувати збільшений розмір орендної плати.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Зазначає, що рішенням Черкаської міської ради №2-635 від 23.06.2011 ОСОБА_2 надано у строкове платне користування дві земельні ділянки площами 165 та 70 кв. м. Вказує, що на виконання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) ГУ ДФС у Черкаській області проведено перевірку щодо сплати податкових зобов'язань за платежем орендна плата з фізичних осіб та винесено податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 №1229062-1302 та від 25.04.2017 №1229065-1302.

До суду також подано відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з жодним доводом відповідача, зазначивши їх безпідставними та просив адміністративний позов задовольнити повністю.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 22.02.2018, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Черкаською міською радою на підставі рішення Черкаської міської ради №2-635 від 23.06.11 укладено договори оренди землі від 05.12.2011, згідно якими позивачу передано у довгострокову оренду на 49 років земельні ділянки загальною площею 70 кв. м. та 165 кв. м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з пунктом 9 вказаних договорів, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 за №1229062-1302 на суму 3163 грн. 79 коп. та від 25.04.2017 за №1229065-1302 на суму 1342 грн. 21 коп., якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач подав заяву до ДПІ у м. Черкаси від 31.07.2017 в якій просив роз'яснити підстави збільшення плати за землю.

Листом від 30.08.2017 №21259/23-00-13-0716 відповідач зазначає, що з 2014 року позивачу визначається сума податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб з урахуванням збільшення розміру орендної плати з 1% до 3%. Вказує, що ГУ ДФС у Черкаській області визначено суму податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» на суму 3163 грн. 79 коп. та 1342 грн. 21 коп. у розмірі 3% від грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки землі за 2016 рік, проте ОСОБА_1 сплачено 1503 грн. орендної плати з фізичних, що становить 1% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації за 2016 рік.

В подальшому, 05.10.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просить здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди землі з 3% до 1% .

В свою чергу Головне управління ДФС у Черкаській області листом від 16.11.2017 №32269/23-00-13-0715 повідомило позивача, що підставою для нарахування є договір оренди, оформлений та зареєстрований відповідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України. Крім того відповідач посилається на рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» ставку орендної плати за землі, які відносяться до категорій житлової забудови у 2016 році становила 3%, зазначає, що оскільки у 2017 році Черкаська міська рада не змінювала місцевих податків і зборів, не проводила їх у відповідність до законодавчих змін, то ставка орендної плати за землі, які відносяться до категорій житлової забудови, залишилась на рівні 2016, тобто 3%.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок й орендаря сплачувати податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки (найменшу та найвищу), незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З аналізу наведених норм вбачається, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Щодо розрахунку грошового зобов'язання, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суд зазначає про таке.

У відповідності до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.(пункт 286.5 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.2 статті 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до матеріалів справи та відповідно до п. 13 Договорів оренди земельної ділянки від 05.12.2011 умови цих договорів про розмір орендної плати переглядається зокрема у разі:

- зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

В разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення також інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

В інших випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього договору.

Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 внесено зміни до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території м. Черкаси», зокрема і до Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси (далі - Положення).

Згідно п. 9 Положення підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці 1.

Розмір орендної плати з 01.01.2016 згідно п. 4 таблиці 1 щодо розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Черкас становить - 3%.

Враховуючи, що у 2017 році Черкаська міська рада не змінювала місцевих податків і зборів, то ставка орендної плати за землі, що відносяться до даної категорії залишилась на рівні 3%.

Згідно витягу №2250-гр.-2011 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 165 кв. м., що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 184, становить 55586 грн. 85 коп. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 70 кв. м., що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 184, становить 23582 грн. 30 коп., про що свідчить витяг №2251-гр.-2011 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Згідно матеріалів справи розрахунок розміру сум орендної плати проводився виходячи з наступних показників:

Орендна плата за 2017 рік = нормативна грошова оцінка земельної ділянки*3%*1,249*1,433*1,06, де

3% - ставка орендної плати за землю,

1,249 - коефіцієнт індексації за 2014,

1,433 - коефіцієнт індексації за 2015,

1,06 - коефіцієнт індексації за 2016.

Тобто, орендна плата за земельну ділянку площею 165 кв. м. за 2017 рік становить 3163 грн. 79 коп. = 55586,85*3%*1,249*1,433*1,06.

В свою чергу орендна плата за земельну ділянку площею 70 кв. м. за 2017 рік складає 1342,21 = 23582,3*3%*1,249*1433*1,06.

Варто зазначити, що і відповідні суми орендної плати визначені відповідачем у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, твердження позивача, покладені в обґрунтування заявлених позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, отже, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, суд дійшов до висновку про необґрунтованість останнього. Як досліджено судом рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 встановлено річну орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3 %, а тому нарахована сума податкового зобов'язання відповідає чинним нормам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 77, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко