Рішення № 72919868, 22.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/197/18

РІШЕННЯ

іменем України

22 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просить суд:

- визнати дії Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо невключення до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 1992 року по 2012 рік в "КХ ОСОБА_1." без урахування заробітної плати неправомірними;

- зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області включити до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 1992 року по 2012 рік в КХ "ОСОБА_1." без урахування заробітної плати з дати призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачу було призначено пенсію за віком з 02.01.2016 року. Для призначення пенсії ним було надано всі необхідні документи відповідно до "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 22-1 від 25.11.2005 року. 05.10.2017 року позивач звернувся з заявою до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо правомірності обрахунку розміру пенсії, а саме чи зараховано йому до страхового стажу період роботи з 25.12.1992 року по 27.08.2012 року в КХ "ОСОБА_1." на території Республіки Казахстан. 18 жовтня 2017 року Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області направило письмове повідомлення № 68/Л-16 від 18.10.2017 року в якому зазначило, що урядом України укладено 19 міжнародних договорів із питань пенсійного забезпечення громадян. Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення підписано і урядом Республіки Казахстан. Але в той же час відповідач повідомив позивача, що підстав для зарахування йому до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності в країнах СНД немає. Позивач з таким висновком відповідача не погодився, внаслідок чого звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження). Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що відповідно до записів трудової книжки позивача, 25.12.1992 року ОСОБА_1 був назначений головою КХ "ОСОБА_1.", 27.08.2012 року - в зв'язку із переїздом на інше місце проживання, земельна ділянка 66 га передана в оренду, тобто запис про звільнення з посади (припинення діяльності) голови КХ "ОСОБА_1." відсутній, а інших документів, які б підтвердили факт роботи з 1992 року по 2012 рік до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області не надходило, тому підстав для зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності в країнах СНД немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 02 січня 2016 року отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою щодо врахування періоду роботи з 25.12.1992 року по 27.08.2012 року в КХ "ОСОБА_1." на території Республіки Казахстан в розрахунок страхового стажу.

18 жовтня 2017 року відповідачем надано позивачу відповідь № 68/Л-16 від 18.10.2017 р. в якій Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зазначило, що відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 22-1 від 25.11.2005 року, подання та оформлення документів, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01.07.2000 р. підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговим патентом , або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого податку, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 р. - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Тому підстав для зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності в країнах СНД, в тому числі при умові сплати страхових внесків в країнах СНД немає. Розмір пенсії визначено згідно діючого законодавства України.

Позивач з такою відмовою відповідача не згоден, вважає її неправомірною та такою, що порушує його конституційні і соціальні права на пенсійне забезпечення.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Україною 13.03.1992 підписано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Стаття 1 зазначеної Угоди передбачає, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасників цієї угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держав, на території яких вони проживають. Ця Угода розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, що встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасників Угоди (ст. 5).

Відповідно до ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення призначення пенсії громадянам держав - учасників Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав - учасників Угоди враховується трудовий стаж, який було набуто на території будь-якого з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час набуття чинності цієї Угоди. Обрахування пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

За вимогами ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, які було видано в належному порядку на території держав - учасників Співдружностей Незалежних Держав та держав, які входили до складу СРСР до 01.12.1991, приймаються на території держав - учасників Співдружності без легалізації.

Відповідно ч. 2 та ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, у відповідності до абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У відповідності до частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

У відповідності до підпункту 3 пункту 2.1 вищенаведеного Порядку, згідно з яким особи для призначення пенсії відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже суд приходить до висновку, що для підтвердження періоду роботи на територіях держав - учасниць СНД, як до 01.01.2004 року, так і після цієї дати, приймаються документи визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, а саме трудова книжка або інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Однак, як вбачається із матеріалів справи позивачем надано відповідачу для врахування періоду роботи з 25.12.1992 року по 27.08.2012 року в КХ "ОСОБА_1." на території Республіки Казахстан в розрахунок страхового стажу трудову книжку серії БТ-І № 2014047, відповідно до записів якої 25.12.1992 року ОСОБА_1 був назначений головою КХ "ОСОБА_1.", 27.08.2012 року - в зв'язку із переїздом на інше місце проживання, земельна ділянка 66 га передана в оренду, тобто запис про звільнення з посади (припинення діяльності) голови КХ "ОСОБА_1." відсутній, а інших документів, як того вимагає чинне законодавство України та які б підтвердили факт роботи ОСОБА_1 з 1992 року по 2012 рік до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачем не надано.

Статею 11 Угоди передбачено, зокрема, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території держав-учасниць СНД. приймаються органами, що призначають пенсії, на території цих держав без легалізації.

Отже, враховуючи зазначене позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтвердили факт роботи позивача з 25.12.1992 року по 27.08.2012 року в КХ "ОСОБА_1." на території Республіки Казахстан.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності у країнах СНД ОСОБА_1 з 25.12.1992 року по 27.08.2012 року в КХ "ОСОБА_1.", відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 32322) до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (вул. Огієнка, 10, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький