Рішення № 72919487, 20.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/241/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності; визнати протиправним та скасувати висновок ГУНП в Хмельницькій області про призначення одноразової грошової допомоги від 28.07.2017; зобов'язати відповідача розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), а також Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.01.2016 № 4 (далі - Порядок № 4); стягнути з ГУНП в Хмельницькій області 100 000,00 грн моральної шкоди та встановити судовий контроль за виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача надати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що відповідно до положень Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід ІІ групи, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказує, що 24.07.2017 звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Листом від 28.07.2017 № 790/121/29/05-2017 ГУНП в Хмельницькій області посилаючись на пункт 6 розділу IV Порядку № 4 відмовило йому у виплаті у зв'язку з тим, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років. Вважає вказану відмову протиправною, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 24.01.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

В поданому відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що відповідно до вимог пункту 6 розділу IV Порядку № 4 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється лише тим працівникам, яким протягом 2 років після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги і більшому розмірі. Оскільки з дати первинного встановлення втрати працездатності позивачу пройшло більше 2 років, то відмова у виплаті одноразової грошової допомоги, викладена у листі ГУНП в Хмельницькій області від 28.07.2017 № 790/121/29/05-2017 є правомірною.

Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що за змістом частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки для встановлення обставин цієї справи суд не має необхідності заслухати представників сторін, а зібрані в матеріалах справи письмові докази є достатніми для прийняття судом обґрунтованого рішення, то проведення судового засідання за участі сторін суд вважає недоцільним.

Враховуючи наведене, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач також подав до суду клопотання про закриття провадження в частині позовної вимоги щодо визнання неправомірним та скасування висновку ГУНП в Хмельницькій області про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 28.07.2017, обґрунтовуючи яке, послався на відсутність публічно-правового спору в цій частині.

Суд вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пунктів 1, 2 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє у головних управліннях Національної поліції в областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Цей висновок, затверджений у встановленому порядку, є підставою для прийняття начальником ГУНП в Хмельницькій області рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги або відмови.

Спірний висновок та додані до нього документи слугували підставою для прийняття рішення про відмову щодо призначення позивачу грошової допомоги. Повноваження щодо його складання надані відповідачу державою і закріплені у Порядку № 4, тому спір щодо правомірності висновку є публічно-правовим.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки визначає розмір цієї допомоги, чим породжує правові наслідки для позивача та впливає на його право щодо отримання одноразової грошової допомоги під час проходження публічної служби.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з підстав, викладених нижче.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України, а згодом в органах Національні поліції.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 15.09.2016 позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини 77 Закону № 580-VIII (через хворобу) з 15.09.2016 року.

У березні 2011 року у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в ОВС, встановленим Хмельницькою обласною МСЕК (довідка від 08.02.2011 № 000639), яке призвело до 20% втрати працездатності без встановлення інвалідності, позивач отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 4446,00 грн.

07.11.2016 в результаті повторного медичного огляду, Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АГ №0017764.

24.07.2017 позивач звернувся до ГУНП в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Посадові особи ГУНП в Хмельницькій області сформували висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 28.07.2017, відповідно до якого нарахована одноразова грошова допомога складає 144 000,00 грн, раніше виплачена сума - 4 446,00 грн, розмір одноразової грошової допомоги до виплати - 0,00 грн.

Листом від 28.07.2017 № 790/121/29/05-2017 ГУНП в Хмельницькій області повідомило про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, у зв'язку з тим, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Вважаючи відмову ГУНП в Хмельницькій області протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.

Відповідно до положень статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Пункт 4 частини 1 статті 99 Закону № 580-VII передбачає, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно з частиною 1 статті 101 Закону № 580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Пунктом 1 розділу І Порядку № 4 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

До заяви від 24.07.2017 позивач додав довідку МСЕК серії АГ № 0017764, копію довідки МСЕК серії АВ № 0862121, свідоцтво про хворобу № 240, копії паспорта, ідентифікаційного коду, довідку "Оранта".

За змістом пунктів 1, 2 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє у головних управліннях Національної поліції начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, повноваження щодо складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги покладені на відповідних посадових осіб фінансового підрозділу ГУНП, а повноваження щодо прийняття рішення про його затвердження або відмову у затверджені покладені на керівника ГУНП. При цьому Порядок № 4 не передбачає повноваження фінансових підрозділів ГУНП щодо надання оцінки поданих заявником документів і складання іншого висновку, ніж про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі визначеному Законом № 580-VIII або Порядку № 4.

Посадові особи фінансового підрозділу ГУНП в Хмельницькій області з порушенням наданих повноважень склали висновок, в якому зазначив розмір одноразової грошової допомоги до виплати 0,00 грн, чим фактично відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку № 4 якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми на підставі довідки, виданої фінансовим підрозділом за останнім місцем отримання одноразової грошової допомоги.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. При цьому, таке право виникає незалежно, ані від часу встановлення інвалідності, ані від черговості медичного огляду (вперше чи повторний).

Пункт 6 розділу IV Порядку № 4, на який посилається відповідач як на підставу для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, не позбавляє позивача права на отримання цієї допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Вказана норма Порядку № 4 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.

Тому, зазначена норма Порядку № 4 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 580-VIII.

При розгляді справи "Кечко проти України", Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

З 07.11.2016 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, встановленому частиною 1 статті 99 Закону № 580-VII. Передбачені частиною 1 статті 101 Закону № 580-VIII обставини, які слугують підставами для невиплати такої допомоги відсутні.

Тому, відмова ГУНП в Хмельницькій області, викладена у листі від 28.07.2017 №790/121/29/05-2017, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІ групи інвалідності та висновок ГУНП в Хмельницькій області про призначення одноразової грошової допомоги від 28.07.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

У постанові "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 Пленум Верховного Суду України зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодного доказу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Тому, суд, вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди.

Вимога позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання ГУНП в Хмельницькій області подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки позивач на надав жодних доказів того, що відповідач може намагатись ухилитись від виконання цього судового рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, викладену у листі від 28.07.2017 № 790/121/29/05-2017, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІ групи інвалідності.

Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про призначення одноразової грошової допомоги від 28.07.2017.

Зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до закону України "Про Національну поліцію", а також Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя О.К. Ковальчук