Рішення № 72919393, 21.03.2018, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3711/17

Провадження № 2-а/345/34/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2018 р.

м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано- Франківської області

в складі : головуючого – судді Якиміва Р.В.

секретаря Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні вмісті Калуш адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій, суд –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо щодо відмови у проведенні перерахунку належної йому пенсії з врахуванням діючих розмірів грошового забезпечення колишніх працівників органів внутрішніх справ , індексації грошового забезпечення та про зобов'язання провести перерахунок та виплату йому пенсії з врахуванням діючих розмірів грошового забезпечення колишніх працівників органів внутрішніх справ , індексації грошового забезпечення,мотивуючи тим, що 18.10.2017 року він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01.01.2016 р. пенсії на підставі ст.63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей»,а також постанов КМУ від 11.11.2015р. №988 та 18.11.2015 р. №947.Однак відповідачем у задоволенні його заяви було відмовлено. Так, за основу грошового забезпечення для обчислення його пенсії відповідачем використано наступні показники: посадовий оклад - 800 грн., оклад за військове звання 115 грн., процентна надбавка за вислугу років 30 % в сумі 274,50 грн., надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф.2 – 10% – 80,00 грн., надбавка за ОРД 8% - 64,00 грн., надбавка за особливо важливі завдання 42 % - 499,59 грн., премія 14% - 256,63, надбавка до пенсії за ПКМУ №335 від 2012 р.–475,41 грн. Однак, ці суми грошового забезпечення законодавчо значно змінено. Згідно довідки головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області 2555/108/05/8-17 від 15.06.2017 р., посадовий оклад за посадою прирівняною до посади старшого оперуповноваженого відділу поліціїстановить - 2500 грн., оклад за спеціальним званням старший лейтенант поліції становить 1600 грн.; надбавка за стаж служби–1435 грн.,надбавка за службу в умовах режимних обмежень – 250,00 грн., премія 54,38 грн., що значно більше, ніж він на даний час отримую. Вважає,що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову йому у перерахунку та виплаті пенсії суперечить, як нормам Конституціїтак і Закону щодо гарантії права громадян на належне пенсійне забезпечення та іншим нормативно-правовим актам.

Позивач в судове засідання не з»явився ,однак подав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився ,однак подав суду заперечення в якому заперечив проти задоволення позову,просить відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у письмовому запереченні.

Суд, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено , що позивач являюється пенсіонером МВС України. Звільнений в запас з ОВС 31.10.2006 р. в званні старшого лейтенантаз посадистаршого оперуповноваженого відділення Калуського РВ УМВС України в Івано-Франківській областіприрівняної до посади старшого оперуповноваженоговідділу Національної поліції України (а.с.13).

01.11.2006 році позивачу призначено пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням №8142 (а.с.14).

На даний час позивач перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

07.11.2007 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1294 « Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб в якій в п.1 зазначено « Установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення».

Законом України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в ст. 63 передбачено , що « Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

18.10.2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01.01.2016 р. пенсії на підставі ст.63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей»,а також постанов КМУ від 11.11.2015р. №988 та 18.11.2015 р. №947 (а.с.9).

Відповідно листа відповідача від 23 жовтня 2017 року за №866/Ю-15 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви від 18.10.2017 р. року. При цьому зазначено, що «питання щодо проведення мені перерахунку пенсії як колишньому працівнику МВС України у зв’язку із набранням чинності постановою КМУ від 11.11.2015 р. №988 буде розглянуто без мого особистого звернення і лише у разі виділення додаткових коштів з Державного бюджету України».

Як слідує з постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 « Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» визначено в п.7 «Пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим ( спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільнення; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок ( доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням».

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої повязана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України від 20 грудня 1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Верховний Суд України у своїй постанові від 10.03.2015р. по справі №21-70а15 визнав, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 « Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щорічно передбачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення та одноразову грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань виходячи з посадового окладу, окладу за військовим ( спеціальним званням) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов`язковими для всіх судів України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (SukhanovandIlchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9 зазначено, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Конституційним Судом України у рішеннях від 06 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 сформовано чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Право на отримання соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в чинному Законі України «Про Національну поліцію». Отже, на законодавчому рівні закріплено рівність соціальних гарантій колишніх працівників міліції та працівників поліції.

Разом з тим, при зверненні до суду 25.10.2017 року з позовом про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії з 01.01.2016 року позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд приходить до висновку про те, що позов в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену суму пенсії з 01.01.2016 року по 14.10.2017 рік необхідно залишити без розгляду.

Враховуючи вищевикладені обставини, зважаючи на вимоги законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії є протиправними та враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ,постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»та № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» та керуючись ст. ст. 122,242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до норм ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»та № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» з 15.04.2017 р..

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно дост.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» починаючи з 15.04.2017 р.. без обмеження граничного розміру та на вказаних умовах здійснювати її подальшу виплатуіз включенням до суми з якої нараховується пенсія індексації з 15.04.2017 року.

Позовні вимоги що стосуються періоду з 01.01.2016 року по 14.04.2017 рік залишити без розгляду.

Відповідно до статті 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі, шляхом зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний термін з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ГОЛОВУЮЧИЙ :