Постанова № 72918657, 13.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 р. № 820/6272/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/6272/17 за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України у вигляді повного зупинення діяльності по забору підземної води із чотирьох підземних джерел водопостачання (свердловина глибиною від 80,00 до 100,00 м), що розташовані за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, селище ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куп'єваха, ОСОБА_5 до отримання дозволу на спеціальне водокористування, шляхом опломбування (опечатування) вказаних свердловин Держаною екологічною інспекцією у Харківській області;

- контроль за виконанням рішення покласти на Держану екологічною інспекцією у Харківській області.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки виявлено, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання прибув, підтримав позовні вимоги, викладені в позові.

Представник відповідача в судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що дійсно, на момент проведення позивачем перевірки, дозвіл на спеціальне водокористування від 07.05.2013 Укр. № 6432 А/Хар. втратив чинність, оскільки був дійсний до 15.11.2017. Проте, з метою отримання нового дозволу на водокористування, державним підприємством "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України (замовник) укладено договір № 244/12-17 від 04.12.2017 з ФОП ОСОБА_6 (підрядник), за змістом якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з розробки та узгодження дозволу на спецводокористування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

На підставі наказу про здійснення перевірки № 671/01-04 від 14.11.2017 та направлення на перевірку від 14.11.2017 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області в період з 24.11.2017 по 07.12.2017 проведена позапланова перевірка додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів державним підприємством "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України .

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області складено акт № 671/01-04/02-09.

Вказаним актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства зафіксовано, що державне підприємство "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України з 16.11.2017 здійснює самовільне використання із чотирьох підземних джерел водопостачання (свердловина глибиною від 80,00 до 100,00 м), що розташовані за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, селище ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куп'єваха, ОСОБА_5, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування від 07.05.2013 Укр. № 6432А/Хар. втратив чинність 15.11.2017.

З метою усунення порушень виявлених під час планової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис № 02-24/245 від 08.12.2017, яким збов'язано директора державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України одержати дозвіл на спеціальне водокористування із чотирьох підземних джерел водопостачання (свердловина глибиною від 80,00 до 100,00 м), що розташовані за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, селище ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куп'єваха, ОСОБА_5.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Територіальні органи Держекоінспекції України були утворені як юридичні особи публічного права згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №995.

Відповідно до пукнту 2 зазначеної постанови територіальні органи Державної екологічної інспекції утворені як юридичні особи публічного права та є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до пункту 7 статті 7 закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані, в тому числі, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Згідно статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: 1) самовільному захопленні водних об'єктів; 2) забрудненні та засміченні вод; 3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; 4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; 5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; 7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин); 8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності; 9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; 10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; 11) використанні земель водного фонду не за призначенням; 12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах; 13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію; 14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, та той факт, що на час розгляду даної справи, відповідачем не отримано дозвіл на спеціальне водокористування із чотирьох підземних джерел водопостачання (свердловина глибиною від 80,00 до 100,00 м), що розташовані за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, селище ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куп'єваха, ОСОБА_5, а дозвіл на спеціальне водокористування від 07.05.2013 Укр. № 6432А/Хар. втратив чинність 15.11.2017, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській област є обгрунтованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під., 2 пов., Харків, 61022, ідентифікаційний код - 37999518) до державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України (місцезнаходження - вул. Центральна, буд. 13, с. Червона Хвиля, Великобурлуцький район, Харківська область, 62650, ідентифікаційний код - 05460441), про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва імені ОСОБА_2 Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код - 05460441) у вигляді повного зупинення діяльності по забору підземної води із чотирьох підземних джерел водопостачання (свердловина глибиною від 80,00 до 100,00 м), що розташовані за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, селище ОСОБА_3, ОСОБА_4, Куп'єваха, ОСОБА_5 до отримання дозволу на спеціальне водокористування, шляхом опломбування (опечатування) вказаних свердловин Держаною екологічною інспекцією у Харківській області.

Контроль за виконанням рішення покласти на Держану екологічну інспекцію у Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко